Постанова

від 26.05.2014 по справі 816/1623/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/1623/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ясиновського І.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання - Петренко О.В.,

представників позивача - Краснопіра В.М. та Шудро А.І.,

представника відповідача - Прокопчука О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Спеціалізованого дочірнього підприємства "Завод переробки зношених шин" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

30 квітня 2014 року Спеціалізоване дочірнє підприємство "Завод переробки зношених шин" (надалі - позивач, СДП "ЗПЗШ") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17 березня 2014 року № 0001002201/353, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 116836,46 грн, у тому числі за основним платежем - 102701 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 14135,46 грн та № 0009932201/354, , яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 126317,46, у тому числі за основним платежем - 116877 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 9440,46 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом на підставі висновків перевірки про порушення позивачем пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп.138.1.1 п. 138.1, п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, а також п.4.1 ст.4, пп.7.2.1 п. 7.2, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.198.1, п.198.6 ст. 198, п. 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України під час господарських правовідносин із ТОВ "Доміно-2010", ПП "Двалекс", ТОВ "КатМеталУкраїна", ТОВ "Будфінтраст група Україна", ТОВ "Технічна компанія "Інтех", ПП "Спецпійоммаш", ФОП ОСОБА_4 та ПрАт "Берті". Позивач вважає такі висновки необґрунтованими з огляду на те, що вказані контрагенти на момент здійснення господарської операції були зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності, перебували на податковому обліку, позивачем було отримано відповідні товари та послуги, що в подальшому використані у господарській діяльності. Правомірність формування податкового зобов`язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість за наслідками господарських операцій підтверджено належними документами.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали, просили задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити в повному обсязі.

У письмових запереченнях відповідач в обґрунтування правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень зазначав, що перевіркою Кременчуцькою ОДПІ встановлено порушення позивачем пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп.138.1.1 п. 138.1, п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, а також п.4.1 ст.4, пп.7.2.1 п. 7.2, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.198.1, п.198.6 ст. 198, п. 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України під час господарських правовідносин із ТОВ "Доміно-2010", ПП "Двалекс", ТОВ "КатМеталУкраїна", ТОВ "Будфінтраст група Україна", ТОВ "Технічна компанія "Інтех", ПП "Спецпійоммаш", ФОП ОСОБА_4 та ПрАт "Берті". Вказував, що надані позивачем в ході проведення перевірки документи не підтверджують реальності здійснення господарської операції. Зазначав, що у спірних контрагентів, по відносинам з якими сформовано податковий кредит, відсутні виробничо-складські приміщення та інше майно, які економічно необхідні для виконання постачання або здійснення діяльності, а також трудові ресурси для здійснення основного виду діяльності. А тому податковим органом правомірно констатовано заниження податку на додану вартість та податку на прибуток, завищення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість та донараховано позивачу відповідні податкові зобов'язання.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Спеціалізоване дочірнє підприємство "Завод переробки зношених шин" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Комсомольської міської ради Полтавської області 25 грудня 2002 року, ідентифікаційний код 32272221, номер запису 1 584 120 0000 000063, а також перебуває на податковому обліку у відповідача та зареєстровано платником ПДВ з 03 січня 2003 року.

У період з 15 жовтня 2013 року по 25 листопада 2013 року на підставі направлень: №1057/001057 від 15.10.2013 року, №1185/001185 від 30.10.2013 року, №1058/001058 від 15.10.2013 року, №1190/001190 від 31.10.2013 року, №1059/001059 від 15.10.2013 року, виданих Кременчуцькою ОДПІ згідно із п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 77, ст. 82, ст. 85 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ, відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок проведено документальну планову виїзну перевірку Спеціалізованого дочірнього підприємства «Завод з переробки зношених шин» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року.

За результатами даної перевірки складено акт від 02 грудня 2013 року № 5077/16-03-22-01-08/32272221 (а.с. 53-120, т.1), в якому відображено наступні порушення позивачем:

- пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп.138.1.1 п. 138.1, п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 135275 грн в т.ч. за 4 квартал 2010 року - 22898 грн, 1 квартал 2011 року - 34507 грн, 2 квартал 2011 року - 21339 грн, 3 квартал 2011 року - 14791 грн, 4 квартал 2011 року - 8479 грн, за 1 квартал 2012 року - 8417 грн, 2 квартал 2012 року - 8846 грн, 3 квартал 2012 року - 12479 грн, 4 квартал 2012 року - 3518 грн;

- п.4.1 ст.4, пп.7.2.1 п. 7.2, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.198.1, п.198.6 ст. 198, п. 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 115774 грн, в т.ч. по періодам листопад 2010 року - 14038 грн, грудень 2010 року - 3663 грн, січень 2011 року - 8642 грн, лютий 2011 року - 7435 грн, березень 2011 року - 11528 грн, квітень 2011 року - 12571 грн, травень 2011 року - 280 грн, червень 2011 року - 5706 грн, липень 2011 року - 10273 грн, серпень 2011 року - 622 грн, вересень 2011 року - 1967 грн, жовтень 2011 року - 3125 грн, листопад 2011 року - 4213 грн, грудень 2011 року - 35 грн, січень 2012 року - 3276 грн, лютий 2012 року - 4740 грн, квітень 2012 року - 400 грн, травень 2012 року - 8025 грн, липень 2012 року - 303 грн, серпень 2012 року - 5373 грн, вересень 2012 року - 2360 грн, жовтень 2012 року - 2360 грн, листопад 2012 року - 8 грн, грудень 2012 року - 983 грн.

05 грудня 2013 року за вих. № 161 позивачем було направлено на адресу відповідача заперечення на вказаний вище акт перевірки (а.с. 121-124, т.1), за результатами розгляду якого Кременчуцькою ОДПІ було надано відповідь від 12 грудня 2013 року за №14315/10/16-03-22-01-13 (а.с. 125-142, т.1), в якій зазначено про правомірність спірного акту та складення останнього відповідно до вимог чинного законодавства.

На підставі вказаного акту перевірки Кременчуцької ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 17 грудня 2013 року: № 0007732201/864, яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 149315 грн, у тому числі за основним платежем - 135275 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 14040 грн, а також № 0007742201/865, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 133178 грн, у тому числі за основним платежем - 115774 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 17404 грн (а.с. 45-46, т.1).

За результатами розгляду скарги на акт перевірки та вказані податкові повідомлення-рішення від 24 грудня 2013 року за №179, направленої до Головного управління Міндоходів у Полтавській області (а.с. 143-147, т.1), контролюючим органом було прийнято рішення від 21 лютого 2014 року за вих. № 436/10/16-31-10-04-12 (з урахуванням рішення про продовження строку розгляду скарги від 11 січня 2014 року № 49/10/16-31-10-04-12), яким було скасовано податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 17.12.2013 року:

- № 0007732201/864, яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток, в частині - 22997,54 грн, у т. ч. основного платежу - 18398 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 4599,54 грн, в іншій частині залишено без змін.

- № 0007742201/865, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість, в частині - на 16341, 25 грн, у т. ч. основного платежу - 13073 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 3268,54 грн, в іншій частині залишено без змін (а.с. 148-162, т.1).

Не погодившись з вказаними вище актом перевірки та податковими повідомленнями-рішеннями, направив скаргу від 28 лютого 2014 року № 29 до Міністерства доходів і зборів України, за результатами якого прийнято рішення (з урахуванням рішення від 22 березня 2014 року № 4986/6/99-99-10-01-15 про продовження строку розгляду скарги) від 26 березня 2014 року № 5321/6/99-99-10-01-15 про результати розгляду скарги, яким вказані вище податкові повідомлення-рішення залишені без змін з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом скарги, а скаргу - без задоволення (а.с. 170-180, т.1).

Згідно підпункту 60.1.3 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі.

Відповідно до пункту 60.4 статті 60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

На підставі вищезазначених норм та рішень контролюючих органів відповідачем винесено наступні податкові повідомлення-рішення від 17 березня 2014 року:

- № 0001002201/353, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 116836,46 грн, у тому числі за основним платежем - 102701 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 14135,46 грн;

- № 0009932201/354, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 126317,46, у тому числі за основним платежем - 116877 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 9440,46 грн (а.с. 163-164, т.1).

Позивач не погодився із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, у зв'язку з чим оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню від 17 березня 2014 року № 0001002201/353, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 116836,46 грн, у тому числі за основним платежем - 102701 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 14135,46 грн, суд виходив з наступного.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на викладене, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності .

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Дана норма містить обов'язкові реквізити податкової накладної.

Згідно з п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Пункт 201.5 ст. 201 Податкового кодексу України встановлює, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця .

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 182 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно п. 7.4.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного у період, який перевірявся) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). За своїм змістом ця норма Закону передбачає як підставу для невключення до складу податкового кредиту лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів , а тому і неможливість віднесення до складу податкового кредиту нереальних сум, не підтверджених документально.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Суд також враховує, що статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Із положень ч. 1 та 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизації інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

З огляду на викладене, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними податковими накладними, первинними документами, що відображають реальність господарської операції , яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом встановлено, протягом періоду, що перевірявся, позивач мав правовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю "Доміно-2010" (надалі - ТОВ "Доміно-2010", по тексту договору - Виконавець) щодо виконання робіт з ремонту обладнання на підставі договору від 21 січня 2011 року № 1Д-28, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується з власних матеріалів виконати роботи з ремонту обладнання відповідно до специфікацій та додатків, які є невід'ємною частиною даного договору, а Замовник (СДП "ЗПЗШ") прийняти та оплатити виконані роботи. Вартість виконаних ремонтних робіт зазначається у специфікаціях та додатках до даного договору. Оплата здійснюється безготівковим переказом грошових коштів по платіжним реквізитам Виконавця (а.с. 196-197, т. 2).

Відповідно до матеріалів справи, підставою для формування позивачем податкового кредиту була податкова накладна, видана ТОВ "Доміно-2010", від 23 лютого 2011 року № 2302 на загальну суму 15000, у тому числі ПДВ - 2500 грн (а.с. 209, т.2).

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем долучено до матеріалів справи належним чином завірені копії наступних документів щодо проведення ремонту гідромотора: специфікація № 1, акт від 03 лютого 2011 року № 1 прийому-передачі у ремонт гідапаратури, витяг з технічної документації, витяг з агрегатного журналу роботи обладнання із зазначенням факту встановлення несправності гідромотора, витяг книги нарядів, акт від 23 лютого 2011 року № 2302 здачі-прийомки виконаних робіт, рахунок № 2305 від 23 лютого 2011 року (а.с. 198-207 верхня частина аркушу, т.2).

Послуги по ремонту були оплачені ТОВ "Доміно-2010" згідно платіжного доручення від 25 лютого 2011 року № 161, належним чином завірена копія якого долучена до матеріалів справи (а.с. 207 нижня частина аркушу, т.2).

Перевезення гідромотору після проведення ремонтних робіт від спірного контрагента здійснювалось транспортом позивача, що перебуває у його власності на підставі товарно-транспортної накладної, що підтверджується копією останньої, що долучена до матеріалів справи (а.с. 208, т.2).

Також, у період, що перевірявся позивач мав правовідносини з приватним підприємством "Двалекс" (надалі - ПП "Двалекс", по тексту договору - Продавець) щодо виконання умов договору від 06 вересня 2011 року № Д-66, відповідно до яких Продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити гуму різану (ГР), отриману шляхом порізки відходів із зношених покришок, надалі - Товар, за ціною, у кількості та на умовах згідно Специфікацій до цього договору. Які є невід'ємною його частиною. Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом Покупця (СДП «ЗПЗШ»). Продавець здійснює поставку товару на умовах FCA м. Миколаїв. На підтвердження відвантаження Продавець надає Покупцеві наступні документи, які слідують разом з вантажем: товарно-транспортну накладну - накладну на відпуск товару, податкову накладну, рахунок-фактуру (а.с. 210-211, т. 2).

Відповідно до матеріалів справи, підставою для формування позивачем податкового кредиту були наступні податкові накладні, видані ПП "Двалекс": від 27 жовтня 2011 року № 6 на загальну суму 18000 грн, у тому числі ПДВ - 3000 грн, від 01 листопада 2011 року № 1 на загальну суму 16200 грн, у тому числі ПДВ - 2700 грн (а.с. 220-221, т.2).

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем долучено до матеріалів справи належним чином завірені копії наступних документів: специфікація № 1 до вказаного договору, рахунок-фактури від 26 жовтня 2011 року № 87, витяг з журналу довіреностей, накладна від 01 листопада 2011 року № 87, прибутковий ордер від 01 листопада 2011 року № 217 (а.с. 212-217, 219, т.2).

Отриманий товар був оплачений ПП "Двалекс" згідно платіжних доручень з відмітками банківської установи, належним чином завірені копії яких долучені до матеріалів справи (а.с. 214-215, т.2).

Перевезення товару, придбаного у спірного контрагента, здійснювалось на підставі та на виконання умов договору з надання транспортних послуг від 27 жовтня 2011 року № 15, укладеного між позивачем та ТОВ «Фірма «Меридіан Плюс», на підтвердження чого долучено належним чином завірені копії вказаного договору та документів первинного бухгалтерського обліку, а також товарно-транспортної накладної (а.с. 218, 222-226, т.2).

Правовідносини між позивачем та ТОВ «Фірма «Меридіан Плюс» відповідачем не оспорюється та підтверджується вказаними вище доказами.

В подальшому продукцію, придбану у спірного контрагента, позивачем використано у власній господарській діяльності, зокрема, після переробки реалізовано Зовнішьоторговому підприємству «МАГ», правовідносини з яким відповідачем під сумнів не ставляться та підтверджуються долученими копіями документів (а.с. 227-229, т.2)

Крім того, у період, що перевірявся, позивач мав правовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю "КатМеталУкраїна" (надалі - ТОВ "КатМеталУкраїна", по тексту договору - Постачальник) в межах виконання умов договору від 24 листопада 2010 року № 241, відповідно до яких Постачальник зобов'язується виготовити та поставити, а Покупець прийняти та оплатити вироби, надалі - Продукція, у відповідності до долучених робочих креслень, що є невід'ємною частиною даного договору. Асортимент, кількість та ціни на продукцію обумовлюються у Специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору. Поставка продукції здійснюється на умовах FCA м. Київ, склад Постачальника, з завантаженням на транспортний засіб Покупця. Датою поставки продукції вважається дата, вказана в накладній на передачу продукції (а.с. 230-232, т.2).

Відповідно до матеріалів справи, підставою для формування позивачем податкового кредиту були наступні податкові накладні, видані ТОВ "КатМеталУкраїна": від 10 січня 2011 року № 2 на загальну суму 30000 грн, у тому числі ПДВ - 5000 грн, від 23 березня 2011 року № 75 на загальну суму 30000 грн, у тому числі ПДВ - 5000 грн, від 29 березня 2011 року № 81 на загальну суму 14604,67 грн, у тому числі ПДВ - 2434,11 грн, від 30 червня 2011 року № 171 на загальну суму 15395,33 грн, у тому числі ПДВ - 2565,89 грн, від 07 липня 2011 року № 177 на загальну суму 57697, 25 грн, у тому числі ПДВ - 9616,21 грн (а.с. 243-245, 250, т.2; 1, т.3).

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем долучено до матеріалів справи належним чином завірені копії наступних документів: креслення, визначені договором, рахунок-фактури від 24 листопада 2011 року № СФ-0000241, видаткові накладні від 29 березня 2011 року № РН-0000054, від 07 липня 2011 року № РН-0000117, прибуткові ордери 29 березня 2011 року № 46, від 07 липня 2011 року № 122, витяг з журналу довіреностей, (а.с. 233-241, 246-247, т.2; 2-4, т. 3).

Отриманий товар був оплачений ТОВ "КатМеталУкраїна" згідно платіжних доручень з відмітками банківської установи, належним чином завірені копії яких долучені до матеріалів справи (а.с. 242, 248-249, т.2).

Перевезення товару, придбаного у спірного контрагента, здійснювалось транспортом, що перебуває у власності СДП «ЗПЗШ», на підтвердження чого долучено належним чином завірені копії товарно-транспортних накладних (а.с. 4-5, т.3).

В подальшому продукцію, придбану у спірного контрагента, позивачем використано у власній господарській діяльності, а саме відповідно до пояснень позивача виготовлені і поставлені згідно вказаного договору ножі, болти і гайки використані в технологічному процесі переробки зношених шин і виробництві гумотехнічних виробів, що є основною продукцією позивача, а також підтверджується накладними на внутрішнє переміщення матеріалів, копії яких долучено до справи (а.с. 6-9, т.3).

Також, у період, що перевірявся, позивач мав правовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю "Будфінтраст група Україна" (надалі - ТОВ "Будфінтраст група Україна", по тексту договору - Постачальник) в межах виконання умов договору від 09 вересня 2010 року № 44/1, відповідно до яких Постачальник зобов'язується виготовити та поставити, а Покупець прийняти та оплатити вироби, надалі - Продукція, у відповідності до долучених робочих креслень, що є невід'ємною частиною даного договору. Асортимент, кількість та ціни на продукцію обумовлюються у Специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору. Поставка продукції здійснюється на умовах FCA м. Кременчук, склад Постачальника, з завантаженням на транспортний засіб Покупця. Датою поставки продукції вважається дата, вказана в накладній на передачу продукції (а.с. 10-11, т.3).

Відповідно до матеріалів справи, підставою для формування позивачем податкового кредиту була податкова накладна, видана ТОВ "Будфінтраст група Україна", від 17 листопада 2010 року № 99 на загальну суму 42652,80 грн, у тому числі ПДВ - 7108,80 грн (а.с. 23, т.3).

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем долучено до матеріалів справи належним чином завірені копії наступних документів: специфікація № 1 до договору, визначені договором креслення, рахунок-фактури від 29 жовтня 2010 року № СФ-0000060, видаткова накладна від 23 листопада 2010 року № РН-0020.11, прибутковий ордер від 23 листопада 2010 року № 588, витяг з журналу довіреностей, (а.с. 12-17, 19-20, 22, т.3).

Отриманий товар був оплачений ТОВ "Будфінтраст група Україна" згідно платіжного доручення з відмітками банківської установи, належним чином завірена копія якого долучена до матеріалів справи (а.с. 18, т.3).

Перевезення товару, придбаного у спірного контрагента, здійснювалось транспортом, що перебуває у власності СДП «ЗПЗШ», на підтвердження чого долучено належним чином завірені копію товарно-транспортної накладної (а.с. 21, т.3).

В подальшому продукцію, придбану у спірного контрагента, позивачем використано у власній господарській діяльності, а саме відповідно до пояснень позивача виготовлені і поставлені згідно вказаного договору ножі, болти і гайки використані в технологічному процесі переробки зношених шин і виробництві гумотехнічних виробів, що є основною продукцією позивача, а також підтверджується актом списання матеріалів, копія якого долучена до справи (а.с. 24, т.3).

Крім того, у період, що перевірявся, позивач мав правовідносини з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (надалі - ФОП ОСОБА_4, по тексту договору - Постачальник) в межах виконання умов договору постачання товару від 25 березня 2011 року № 0311/3, відповідно до яких Постачальник зобов'язується поставити і передати Замовникові (тобто позивачеві) товар, згідно накладних, а Замовник зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити оплату грошовими коштами на умовах даного договору. Предметом постачання є наступний товар: запасні частини до сільськогосподарської техніки. Поставка продукції виконується зі складу Постачальника транспортними засобами Замовника (а.с. 25-26, т.3).

Відповідно до матеріалів справи, підставою для формування позивачем податкового кредиту були наступні податкові накладні, видані ФОП ОСОБА_4: від 20 жовтня 2010 року № 36 на загальну суму 8412 грн, у тому числі ПДВ - 1402 грн, від 29 березня 2011 року № 5 на загальну суму 17807,40 грн, у тому числі ПДВ - 2967,90 грн, від 31 березня 2011 року № 7 на загальну суму 1756,80 грн, у тому числі ПДВ - 292,80 грн, від 01 серпня 2011 року № 1 на загальну суму 2514,10 грн, у тому числі ПДВ - 419,02 грн (а.с. 32, 44-45, 52, т.3).

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем долучено до матеріалів справи належним чином завірені копії наступних документів: рахунки від 12 жовтня 2011 року № Р-36, від 21 лютого 2011 року № Р-04, від 31 березня 2011 року № Р-14, від 01 серпня 2011 року № Р-41, видаткові накладні від 08 листопада 2011 року № РН-37, від 31 березня 2011 року № РН-08 та № РН-09, від 29 серпня 2011 року № РН-30, прибуткові ордери від 08 листопада 2011 року № 573, від 31 березня 2011 року № 54 та № 55, від 29 серпня 2011 року № 159, витяги з журналу довіреностей, (а.с. 27, 29-31, 33-34, 37-39, 41-43, 46, 47, 50-51, т.3).

Отриманий товар був оплачений ФОП ОСОБА_4 згідно платіжних доручень з відмітками банківської установи, належним чином завірені копії яких долучені до матеріалів справи (а.с. 28, 35-37, 48, т.3).

Перевезення товару, придбаного у спірного контрагента, здійснювалось транспортом, що перебуває у власності СДП «ЗПЗШ», на підтвердження чого долучено належним чином завірені копії товарно-транспортних накладних (а.с. 40, 47, т.3).

В подальшому продукцію, придбану у спірного контрагента, позивачем використано у власній господарській діяльності, а саме відповідно до пояснень позивача виготовлені і поставлені згідно вказаного договору ножі, болти і гайки використані в технологічному процесі переробки зношених шин і виробництві гумотехнічних виробів, що є основною продукцією позивача.

Крім того, у період, що перевірявся, позивач мав правовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю "Технічна компанія "Інтех" (надалі - ТОВ "Технічна компанія "Інтех", по тексту договору - Постачальник) в межах виконання умов договору від 08 вересня 2010 року № 41, відповідно до яких Постачальник зобов'язується виготовити та поставити, а Покупець прийняти та оплатити вироби, надалі - Продукція, у відповідності до долучених робочих креслень, що є невід'ємною частиною даного договору. Асортимент, кількість та ціни на продукцію обумовлюються у Специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору. Поставка продукції здійснюється на умовах FCA м. Харків, склад Постачальника, з завантаженням на транспортний засіб Покупця. Датою поставки продукції вважається дата, вказану накладній на передачу продукції (а.с. 166-167, т.2).

Також, між вказаним контрагентом (по тексту договору - Підрядник) та позивачем (по тексту договору - Замовник) було укладено договір підряду від 16 листопада 2011 року № Д-35, відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується виготовити та поставити, а Замовник прийняти та оплатити вироби, надалі - Продукція, у відповідності до долучених робочих креслень, що є невід'ємною частиною даного договору. Асортимент, кількість та ціни на продукцію обумовлюються у Специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору. Поставка продукції здійснюється на умовах FCA м. Харків, склад Підрядника, з завантаженням на транспортний засіб Замовника. Датою поставки продукції вважається дата, вказану накладній на передачу продукції (а.с. 180-182, т.2).

Відповідно до матеріалів справи, підставою для формування позивачем податкового кредиту були наступні податкові накладні, видані ТОВ "Технічна компанія "Інтех": від 22 вересня 2010 року № 1 на загальну суму 18000 грн, у тому числі ПДВ - 3000 грн, від 10 листопада 2010 року № 6 на загальну суму 27000 грн, у тому числі ПДВ - 4500 грн, від 03 травня 2012 року № 1 на загальну суму 30000 грн, у тому числі ПДВ - 5000 грн, від 25 вересня 2012 року № 19 на загальну суму 24000 грн, у тому числі ПДВ - 4000 грн, від 11 грудня 2013 року № 3 на загальну суму 12720 грн, у тому числі ПДВ - 2120 грн (а.с. 176-177, 192-194, т.2).

На підтвердження виконання умов вказаних договорів позивачем долучено до матеріалів справи належним чином завірені копії наступних документів: специфікації до вказаних договорів, визначені договорами креслення, рахунки-фактури від 14 вересня 2010 року № 14/09-1, від 05 січня 2012 року № 05/01-1, видаткові накладні від 10 листопада 2010 року № 41/1, від 11 грудня 2013 року № 11/12-1, прибуткові ордери від 10 листопада 2010 року № 566, від 11 грудня 2013 року № 199, витяги з журналу довіреностей, (а.с. 168-170, 172-173, 175, 183-186, 188-189, 191, т.2).

Отриманий товар був оплачений ТОВ "Технічна компанія "Інтех" згідно платіжних доручень з відмітками банківської установи, належним чином завірені копії яких долучені до матеріалів справи (а.с. 171, 187, 195, т.2).

Перевезення товару, придбаного у спірного контрагента, здійснювалось транспортом, що перебуває у власності СДП «ЗПЗШ», на підтвердження чого долучено належним чином завірені копії товарно-транспортних накладних (а.с. 174, 190, т.2).

В подальшому продукцію, придбану у спірного контрагента, позивачем використано у власній господарській діяльності, а саме відповідно до пояснень позивача виготовлений і поставлений згідно вказаного договору товар використаний в технологічному процесі переробки зношених шин і виробництві гумотехнічних виробів, що є основною продукцією позивача, а також підтверджується накладними на внутрішнє переміщення матеріалів та актами списання матеріалів, копії яких долучено до справи (а.с. 178-179, т.2).

Також, у період, що перевірявся позивач мав правовідносини з приватним акціонерним товариством «Берті» (надалі - ПрАт "Берті", по тексту договору - Виробник) в межах виконання умов договору від 18 січня 2011 року № 13, відповідно до яких Виробник зобов'язується виготовити стрічку конвеєрну, далі по тексту договору - продукція, виготовлену згідно заявок Замовника, а Замовник прийняти та оплатити виготовлену і поставлену продукцію українського походження. Асортимент, кількість та ціни на продукцію обумовлюються у Специфікаціях, що є невід'ємною частиною даного договору. Поставка продукції здійснюється на умовах FCA м. Бердянськ, склад Виробника. Здача-приймання продукції проводиться на складі Замовника по кількості згідно накладної, по якості, згідно паспорту якості (а.с. 118, т.2).

Також, між вказаним контрагентом (по тексту договору - Постачальник) та позивачем (по тексту договору - Покупець) було укладено договір поставки від 14 квітня 2011 року № 433, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю Товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах даного договору. Предметом поставки по даному договору є ГТВ в асортименті (надалі - Товар). Кількість та ціна Товару вказані у рахунках, що є невід'ємною частиною даного договору. Умови та строки поставки Товару вказані у Рахунку (а.с. 139, Т.2).

Відповідно до матеріалів справи, підставою для формування позивачем податкового кредиту були наступні податкові накладні, видані ПрАт "Берті": від 19 січня 2012 року № 17 на загальну суму 19656 грн, у тому числі ПДВ - 3276 грн, від 02 лютого 2012 року № 4 на загальну суму 28440 грн, у тому числі ПДВ - 4740 грн, від 30 серпня 2012 року № 84 на загальну суму 9000 грн, у тому числі ПДВ - 1500 грн, від 18 квітня 2011 року № 49 на загальну суму 9000 грн, у тому числі ПДВ - 1500 грн, від 28 квітня 2011 року № 51 на загальну суму 21663,36 грн, у тому числі ПДВ - 3610,56 грн (а.с. 126, 130, 135-136, 145-146 т.2).

На підтвердження виконання умов вказаних договорів позивачем долучено до матеріалів справи належним чином завірені копії наступних документів: специфікації до вказаних договорів, визначені договорами креслення, паспорт на стрічку конвеєрну гумово-тканеву, заявки на виготовлення вказаного товару, рахунки-фактури від 18 січня 2012 року № 119, від 01 лютого 2012 року № 147, від 20 серпня 2012 року № 836, від 14 квітня 2011 року № 433, видаткові накладні від 20 січня 2012 року № РН-0000011, від 14 лютого 2012 року № РН-0000065, від 04 вересня 2012 року № РН-0000575, від 28 квітня 2011 року № РН-00220, прибуткові ордери від 20 січня 2012 року № 10, від 14 лютого 2012 року № 26, від 04 вересня 2012 року № 139, від 29 квітня 2011 року № 68/1, витяги з журналу довіреностей, (а.с. 119-124 верхня частина аркуша, 125, 127-128 верхня частина аркуша, 129, 131-132 верхня частина аркуша, 133 нижня частина аркуша, 134, 137-138, 140-141, 143-144, т.2).

Отриманий товар був оплачений ПрАт "Берті" згідно платіжних доручень з відмітками банківської установи, належним чином завірені копії яких долучені до матеріалів справи (а.с. 124 нижня частина аркуша, 128 нижня частина аркуша, 132 нижня частина аркуша , 133 верхня частина аркуша, 142, т.2).

Перевезення товару, придбаного у спірного контрагента, здійснювалось на підставі та на умовах договору перевезення вантажів від 14 січня 2009 року № 1070, укладеного між позивачем та ТОВ «Транспортна компанія «САТ», та договору надання послуг з організації перевезення вантажу від 15 березня 2011 року № КОМ-416, укладеного між позивачем та ТОВ «Ін-Тайм», на підтвердження чого долучено належним чином завірені копії вказаного договору та документів первинного бухгалтерського обліку (а.с. 147-165, т.2).

Правовідносини позивача з вказаними підприємствами перевізниками відповідачем не оспорюються.

В подальшому продукцію, придбану у спірного контрагента, позивачем використано у власній господарській діяльності, а саме відповідно до пояснень позивача на власному технологічному обладнанні здійснює перероблення придбаної гумової конвеєрної стрічки з метою подальшої реалізації гумотехнічних виробів, що є основною продукцією позивача.

Крім того, за період, що перевірявся позивач мав правовідносини з приватним підприємством "Спецпійоммаш" (надалі - ПП "Спецпійоммаш", по тексту договору - Продавець) в межах виконання умов договору від 04 квітня 2011 року № 0404-01, відповідно до яких Продавець зобов'язується передати належні йому підйомні механізми, запасні частини та витратні матеріали до навантажувачів усіх моделей та модифікацій, надалі - Товар, у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору. Найменування, асортимент, кількість та ціна на товар за цим Договором вказується в погоджених сторонами рахунках на оплату (з урахуванням додаткової угоди до Договору поставки) (а.с. 181-183, т.1).

Також, між вказаним контрагентом (по тексту договору - Виконавець) та позивачем (по тексту договору - Замовник) було укладено договір надання послуг від 03 квітня 2012 року № 030412-2, відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується надати замовнику послуги з обслуговування та ремонту електричних навантажувачів, автонавантажувачів, що належать на праві власності. Усіх марок та модифікацій, а Замовник - прийняти їх та оплатити його на умовах договору. Найменування послуг, кількість та якість, ціна послуг та товару у відповідності до цього договору, вказуються у товарних накладних та актах виконаних робіт, що після підписання їх уповноваженими представниками сторін стають невід'ємними додатками до цього договору (а.с. 39-41, т.1).

Відповідно до матеріалів справи, підставою для формування позивачем податкового кредиту були наступні податкові накладні, видані ПП "Спецпійоммаш": від 04 квітня 2011 року № 4 на загальну суму 1950 грн, у тому числі ПДВ - 325 грн, від 12 квітня 2011 року № 34 на загальну суму 996 грн, у тому числі ПДВ - 166 грн, від 19 травня 2011 року № 55 на загальну суму 1677,12 грн, у тому числі ПДВ - 279,52 грн, від 29 червня 2011 року № 110 на загальну суму 14265,38 грн, у тому числі ПДВ - 2377,56 грн, від 22 червня 2011 року № 89 на загальну суму 2149,99 грн, у тому числі ПДВ - 358,33 грн, від 13 липня 2011 року № 46 на загальну суму 2274,02 грн, у тому числі ПДВ - 379 грн, від 17 липня 2011 року № 69 на загальну суму 156,76 грн, у тому числі ПДВ - 26,13 грн, від 29 липня 2011 року № 109 на загальну суму 1512 грн, у тому числі ПДВ - 252 грн, від 01 серпня 2011 року № 3 на загальну суму 1216,80 грн, у тому числі ПДВ - 202,80 грн, від 26 вересня 2011 року № 71 на загальну суму 11800 грн, у тому числі ПДВ - 1966,67 грн, від 19 жовтня 2011 року № 67 на загальну суму 751,20 грн, у тому числі ПДВ - 125,20 грн, від 01 листопада 2011 року № 1 на загальну суму 249,19 грн, у тому числі ПДВ - 41,53 грн та № 2 на загальну суму 3260 грн, у тому числі ПДВ - 543,33 грн, від 21 листопада 2011 року № 72 на загальну суму 4747,20 грн, у тому числі ПДВ - 791,20 грн, від 13 грудня 2011 року № 40 на загальну суму 210 грн, у тому числі ПДВ - 35 грн, від 11 квітня 2012 року № 45 на загальну суму 2399,99 грн, у тому числі ПДВ - 400 грн, від 03 травня 2012 року № 4 на загальну суму 6000 грн, у тому числі ПДВ - 1000 грн, від 24 травня 2012 року № 89 на загальну суму 12151,26 грн, у тому числі ПДВ - 2025,21 грн, від 03 липня 2012 року № 7 на загальну суму 1773,60 грн, у тому числі ПДВ - 295,60 грн, від 02 серпня 2012 року № 13 на загальну суму 3000 грн, у тому числі ПДВ - 500 грн, від 07 серпня 2012 року № 27 на загальну суму 6000 грн, у тому числі ПДВ - 1000 грн, від 07 вересня 2012 року № 28 на загальну суму 6000 грн, у тому числі ПДВ - 1000 грн, від 17 вересня 2012 року № 58 на загальну суму 4845,18 грн, у тому числі ПДВ - 807,53 грн, від 24 липня 2012 року № 97 на загальну суму 45 грн, у тому числі ПДВ - 7,50 грн, від 10 жовтня 2012 року № 35 на загальну суму 2052,48 грн, у тому числі ПДВ - 342,08 грн та № 34 на загальну суму 11785,08 грн, у тому числі ПДВ - 1964,18 грн, від 24 вересня 2012 року 84 на загальну суму 2409 грн, у тому числі ПДВ - 401,50 грн, від 25 жовтня 2012 року № 76 на загальну суму 324 грн, у тому числі ПДВ - 54 грн, від 09 листопада 2012 року № 37 на загальну суму 45 грн, у тому числі ПДВ - 7,50 грн, від 18 грудня 2012 року № 68 на загальну суму 5895,11 грн, у тому числі ПДВ - 982,52 грн (а.с. 189, 195, 202, 211-212, 218, 225, 231, 237, 243, т.1; 1, 8, 13, 18, 25, 37, 48-49, 57-58, 63, 72-75, 81, 88-89, 95-96, 105, 112, 117, т.2).

На підтвердження виконання умов вказаних договорів позивачем долучено до матеріалів справи належним чином завірені копії наступних документів: специфікації до вказаних договорів, рахунки-фактури, видаткові накладні, прибуткові ордери, акти приймання виконаних робіт, рахунки на оплату (а.с. 184, 186-187, 191, 193-194, 197, 199-200, 204, 207-208, 213, 215-216, 219, 221, 224, 227, 229-230, 233, 235, 238, 240-241, 245, 248-249, т.1; 3, 5, 9, 11-12, 14, 16, 20, 22-23, 27, 29-30, 32, 34-35, 44, 46, 51, 54, 59, 61-61а, 65, 70, 76, 78-79, 82-83, 86, 90, 92-93, 100, 102-103, 107, 109-110, 113, 115, т.2).

Отриманий товар був оплачений ПП "Спецпійоммаш" згідно платіжних доручень з відмітками банківської установи, належним чином завірені копії яких долучені до матеріалів справи (а.с. 185, 192, 198, 205-206, 214, 220, 228, 234, 239, 246-247, т.1; 4, 10, 15, 21, 28, 33, 45, 52-53, 60, 66-69, 77, 84, 91, 101, 108, 114, т.2).

Перевезення товару, придбаного у спірного контрагента, здійснювалось транспортом, що перебуває у власності СДП «ЗПЗШ», на підтвердження чого долучено належним чином завірені копії товарно-транспортних накладних (а.с. 188, 196, 201, 209-210, 217, 222-223, 232, 236, 242, 250, т.1; 6-7, 17, 24, 31, 36, 47, 55-56, 62, 71, 80, 87, 94, 104, 111, 116, т.2).

В подальшому всі матеріали та запасні частини списані згідно актів на списання матеріалів, та актів на внутрішнє переміщення. Послуги по ремонту обладнання та техніки підтверджені рахунками, актами виконаних робіт, податковими накладними (а.с. 190, 203, 226, 244, т.1; 2, 19, 26, 38, 50, 64, 97-99, 106, т.2).

Господарські операції позивача здійснювались в межах основних видів діяльності позивача за КВЕД.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача зі спірним контрагентом у перевіряємий період мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних його спірних контрагентів ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України.

Окрім того, позивачем було повністю здійснено розрахунки із вищезазначеними контрагентами за отримані товари та послуги, що підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень.

Надаючи оцінку посиланню Кременчуцької ОДПІ про отримання ним актів за результатами проведення перевірок спірних контрагентів, а також про неможливість проведення зустрічних звірок як на підставу для встановлення факту не підтвердження реальності здійснення господарських операцій зі спірними контрагентами, суд зауважує, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Дана думка також висвітлена у Листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року №742/11/13-11.

Сукупність наданих позивачем документів дають достатні підстави дійти висновку про фактичне виконання умов договорів, укладених із спірними контрагентами, окрім того, зі змісту первинних документів, долучених до матеріалів, в діяльності позивача та його контрагентів наявні розумні економічні та організаційно-адміністративні причини для укладання договорів, а також наявні чинники, з якими закон пов'язує можливість формування позивачем податкового кредиту за спірними операціями, зокрема, витрати позивача за цими договорами повною мірою пов'язані з його господарською діяльністю.

Таким чином, в ході судового розгляду справи в повному обсязі доведено реальність господарських операцій з придбання товарів та послуг, встановлено факт понесення позивачем витрат та сплати у ціні придбаних товарів та послуг податку на додану вартість, а також використання таких товарів та послуг у подальшій господарській діяльності позивача.

Суд звертає увагу на те, висновок відповідача про порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства України ґрунтується головним чином на аналізі характеру господарської діяльності контрагентів позивача, а саме на висновках актів по вищезазначеними спірними контрагентами.

Позивач є відокремленою юридичною особою від своїх контрагентів, а тому не може нести податкову відповідальність за відсутності вини, оскільки це б порушувало конституційний принцип індивідуального характеру відповідальності.

Крім того, чинне станом на час виникнення спірних правовідносин законодавство не покладає на платника податків обов'язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту та заявляти відповідні суми до бюджетного відшкодування, чи формувати валові витрати.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби", "якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту".

Відтак, всупереч вимогам податкового законодавства України, висновки податкового органу у спірних правовідносинах базуються не на аналізі змісту договірних відносин між позивачем та його контрагентом, а на аналізі обставин, які не можуть бути самостійною підставою для нарахування (збільшення) суми грошового зобов'язання за податком на додану вартість, а саме побудовані на аналізі фінансово-господарської діяльності контрагента позивача та на підставі отриманих Актів.

Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 17 березня 2014 року № 0001002201/353, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 116836,46 грн, у тому числі за основним платежем - 102701 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 14135,46 грн, підлягає скасуванню.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню від 17 березня 2014 року № 0009932201/354, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 126317,46 грн, у тому числі за основним платежем - 116877 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 9440,46 грн, суд виходив з наступного.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом № 996-XIV. Відповідно до ст. 9 розділу 3 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в п. 5 ст. 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до ст. 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону № 996-ХІV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Визначення терміну "первинний документ" наведено у статті 1 Закону № 996-ХІV: первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Однак, судом встановлено, що товари та послуги отримані позивачем у ТОВ "Доміно-2010", ПП "Двалекс", ТОВ "КатМеталУкраїна", ТОВ "Будфінтраст група Україна", ТОВ "Технічна компанія "Інтех", ПП "Спецпійоммаш", ФОП ОСОБА_4 та ПрАт "Берті" відповідно до визначених вище договорів, виконання яких мало реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджено документами первинного бухгалтерського обліку (які досліджувались вище).

Оплату товарів та послуг позивачем проведено у повному обсязі шляхом перерахування коштів на розрахункові рахунки, що підтверджується платіжними дорученнями, наявними у матеріалах справи.

Відповідачем ні під час проведення перевірки, ні під час судового розгляду зауважень щодо даних документів по вказаних контрагентах не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не було доведено, що позивачем не було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на майновий стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів, оскільки факт отримання позивачем відповідного товару і послуг та подальше їх використання у своїй господарській діяльності, шляхом переробки та реалізації своєму контрагенту за ціною вищою, ніж було придбано позивачем, а також шляхом встановлення нових деталей на своє обладнання та механізми - підтверджується матеріалами справи.

Зважаючи на викладене, Кременчуцькою ОДПІ дійшла помилкового висновку про заниження позивачем податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 126317,46 грн за перевіряємий період.

Беручи до уваги викладене, вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 березня 2014 року № 0009932201/354, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 126317,46 грн, у тому числі за основним платежем - 116877 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 9440,46 грн, підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Крім того, суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на контролюючий орган.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Спеціалізованого дочірнього підприємства "Завод переробки зношених шин" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 17 березня 2014 року № 0001002201/353 та № 0009932201/354.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь Спеціалізованого дочірнього підприємства "Завод переробки зношених шин" витрати зі сплати судового збору у розмірі 487,20 грн.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст постанови виготовлено 02 червня 2014 року .

Суддя І.Г. Ясиновський