Постанова

від 02.06.2014 по справі 910/18747/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2014 року Справа № 910/18747/13 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Капацин Н.В. - головуючого, Бернацької Ж.О. - доповідача, Кривди Д.С., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20.01.2014 у справі№ 910/18747/13

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЕСТРІХ ЛЮКС" доТовариства з обмеженою відповідальністю "ТРК" простягнення 62736,50 грн., за участю представників сторін від позивача: Роспотнюк В.О. (довіреність б/н від 14.01.2014), від відповідача: Старінський О.С. (довіреність б/н від 21.05.2013),

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСТРІХ ЛЮКС" у вересні 2013 року звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК" про стягнення 62736,50 грн. основного боргу за договором підряду № 7/12 від 22.12.2011.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.11.2013 у справі № 910/18747/13 (суддя Капцова Т.П.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2014 (колегія суддів у складі: Синиці О.Ф. - головуючого, Зеленіна В.О., Шевченка Е.О.), позов частково задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСТРІХ ЛЮКС" 51523,49 грн. основного боргу та 1412,99 грн. витрат з оплати судового збору. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2014 у справі № 910/18747/13 скасувати, і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням та порушенням норм матеріального та процесуального права попередніми судовими інстанціями.

До початку судового засідання до Вищого господарського суду України надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСТРІХ ЛЮКС" на касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК", в якій позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність її доводів.

До початку судового засідання до Вищого господарського суду України надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК" вих. № 1-3005/14/С від 30.05.2014, у якому скаржник просить змінити прохальну частини касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2014 у справі № 910/18747/13 та викласти пункт 3 прохальної частини у наступній редакції: "Передати справу № 910/18747/13 на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду", яке підлягає задоволенню.

Заслухавши суддю-доповідача Бернацьку Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕСТРІХ ЛЮКС" (підрядником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРК" (замовником) 22.12.2011 укладено договір підряду № 7/12, відповідно до умов якого підрядник зобов'язався з власних матеріалів та власними або залученими силами виконати роботи з влаштування цементно-піщаної стяжки готовим розчином М150 товщиною 50 мм з подальшим шліфуванням поверхні на об'єкті будівництва: "Офісно-торгово-виставковий центр, розміщений за адресою: м. Одеса, просп. Маршала Жукова, 2", а замовник зобов'язався прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх відповідно до умов договору.

Згідно з пунктом 2.1. договору, загальна ціна є договірною, твердою, визначається на підставі кошторису (додаток № 2 до договору) та становить 298800 грн., в т.ч. ПДВ (20 %) - 49800 грн. Вартість влаштування 1 м.кв. стяжки товщиною 50 мм визначається на підставі протоколу погодження договірної ціни (додаток №1 до договору, який є його невід'ємною частиною), становить 83 грн., є фіксованою і не підлягає зміні. Ціна договору включає в себе вартість робіт та матеріалів і обладнання, які будуть використовуватись при виконанні робіт.

Відповідно до пункту 2.3. договору, оплата за договором здійснюється наступним чином: 172800 грн. (з урахуванням ПДВ) замовник оплачує підряднику на підставі виставленого підрядником рахунка до початку виконання робіт (попередня оплата); остаточний розрахунок за належним чином виконані роботи замовник здійснює на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт залежно від фактичного обсягу виконаних робіт на об'єкті протягом 5-ти робочих днів з моменту підписання актів приймання-передачі виконаних робіт на відповідні обсяги робіт. При цьому, авансовий платіж, оплачений замовником згідно з пунктом 2.3.1. договору, враховується як оплата за виконані роботи.

Згідно з пунктом 6.1. договору, виконані роботи підрядник передає, а замовник приймає шляхом підписання акта приймання-передачі виконаних робіт. Проект акта приймання-передачі виконаних робіт у двох примірниках готує, підписує, скріплює печаткою і передає замовнику підрядник щомісячно до 25-го числа звітного місяця.

Відповідно до пункту 6.2. договору, замовник зобов'язаний не пізніше 5-ти робочих днів з дати одержання від підрядника акта приймання-передачі виконаних робіт, перевірити обсяг та якість виконаних робіт, та за відсутності заперечень підписати вказаний документ і передати його в одному примірнику підряднику.

Згідно з пунктом 12.1 договору, останній набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Акт № 1 до договору на суму 49992,94 грн., акт № 2 на суму 49992,94 грн., акт № 3 на суму 121329,02 грн. та акт № 5 на суму 14748,60 грн. підтверджують виконані роботи на загальну суму 236063,50 грн. Вказані акти підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками сторін, у зв'язку з чим правомірно прийняті судами попередніх інстанцій в якості належних доказів, що підтверджують виконання позивачем договірних зобов'язань.

Крім цього, позивачем у позовній заяві зазначено, що ним виконані роботи за договором, що підтверджується актом № 4 на суму 62736,50 грн. Проте позивачем до матеріалів справи долучено акт № 4 на суму 55459,99 грн. На адресу відповідача надіслано акт № 4 для підписання, проте відповідачем акт не підписано, оплату виконаних робіт за актом не здійснено.

Листом № 17 від 11.04.2012 на адресу відповідача позивачем 12.04.2012 направлено для підписання акти приймання-передачі виконаних робіт, в т.ч. акт № 4 до договору на суму 55459,99 грн., що підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення у цінний лист від 12.04.2012.

Враховуючи нормативні строки пересилання поштових відправлень, встановлені Наказом Міністерства транспорту та зв'язку "Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів" № 1149 від 12.12.2007, лист позивача №17 від 11.04.2012 отримано відповідачем не пізніше 15.04.2012. Акт № 4 відповідачем не підписано та не оплачено, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України , за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України , замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судами обох інстанцій встановлено, що акт № 4 до договору отримано відповідачем не пізніше 15.04.2012, тому з врахуванням приписів пунктів 6.2.,6.3. договору заперечення на акт № 4 до договору мало бути надіслано відповідачу у строк до 21.04.2012.

Відповідачем не надано належних доказів того, що на виконання умов договору та частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України ним було заявлено про наявність недоліків у виконаних позивачем роботах у строк, встановлений пунктом 6.2. договору.

Долучений відповідачем до матеріалів справи лист № 01-2702/12 від 27.02.2012, в якому зазначається, що приймальною комісією відповідача встановлено, що роботи за актом № 4 на суму 55459,99 грн. позивачем не виконано, у зв'язку з чим відповідач відмовляється від підписання акта № 4, судами обох інстанцій правомірно не прийнято до уваги, оскільки відповідачем не надано доказів направлення такого листа позивачу або доказів отримання позивачем листа.

Правомірно судами не прийнято до уваги лист відповідача № 02-2510/13 від 25.10.2013, у якому відповідач зазначає про невиконання позивачем робіт за актом № 4, оскільки вказаний лист направлено відповідачем позивачу більше ніж через рік після спливу строку, встановленого пунктом 6.2. договору для пред'явлення заперечень на акт.

Враховуючи ненадання відповідачем доказів того, що на виконання умов договору та вимог частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України ним надано позивачу мотивовану відмову від прийняття виконаних робіт та у строки, встановлені договором, заявлено про наявність недоліків у виконаних позивачем роботах, суди обох інстанцій дійшли до правильного висновку про те, що виконані позивачем роботи за актом № 4 до договору були прийняті відповідачем, а тому мають бути оплачені останнім.

Враховуючи те, що позивачем за договором виконано робіт на суму 291523,49 грн., в рахунок оплати виконаних робіт від відповідача надійшло 240000,00 грн., суди обох інстанцій дійшли до правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 51523,49 грн.

Доводи, викладені у касаційній скарзі, зводяться до переоцінки доказів, що суперечить частині 2 статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарського суду, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни рішення та постанови не вбачається.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2014 у справі № 910/18747/13 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2014 у справі № 910/18747/13 залишити без змін.

Головуючий - суддяКапацин Н.В. СуддіБернацька Ж.О. Кривда Д.С.