Рішення

від 27.05.2014 по справі 910/4333/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4333/14 27.05.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УМС-ПОЛІЕСТЕР"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІАЛ БУД ПЛЮС"

про стягнення 42 592,13 грн.

Суддя Бондаренко Г. П.

Представники сторін:

Від позивача Трухіна О. О. (дов. б/н від 08.04.2014)

Від відповідача Пушкан Д. І. (дов. № 1 від 17.03.2014)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 27.05.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "УМС-ПОЛІЕСТЕР" (далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІАЛ БУД ПЛЮС" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 42 592,13 грн. за договором поставки № 164/0306 від 03.06.2013 року, з яких 35 200, 00 грн. основної заборгованості, 3 452, 16 грн. пені, 3 150, 00 грн. штрафу, а також позивач просить суд покласти на відповідача витрати по оплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2014 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/4333/14, розгляд справи призначено на 22.04.2014 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 22.04.2014 року, у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г.П. у відпустці, справу № 910/4333/14 передано для розгляду судді Сіваковій В. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2014 року справу № 910/4333/14 прийнято до провадження судді Сівакової В. В., розгляд справи призначено на 27.05.2014 року.

Розпорядженням В. о. Голови Господарського суду міста Києва від 29.04.2014 року, у зв'язку з виходом судді Бондаренко Г.П. з відпустки, справу № 910/4333/14 передано для розгляду судді Бондаренко Г. П. та прийнято до її провадження.

В судове засідання 27.05.2014 представники сторін з'явились. В судовому засіданні представник позивача свої позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача його зобов'язань по договору поставки № 164/0306 від 03.06.2013 в частині оплати поставленого товару.

Відповідач проти позову заперечує з підстав не уповноваження ОСОБА_4, який прийняв товар за видатковою накладною № 5744 від 15.07.2013 на отримання товару, такий представник не працевлаштований у відповідача, та з тих підстав, що станом на дату подання позовної заяви сума заборгованості відповідача складала 34 409, 85 грн. Крім того, відповідач заявляє, що відбиток печатки та підпису, що містяться на довіреності № 28 від 12.07.2014 ймовірно виконані іншою особою, а не службовими особами відповідача. На підставі викладеного відповідач просить суд відізвати позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

03 червня 2013 року між позивачем, як продавцем та відповідачем, як покупцем було укладено договір поставки № 164/0306 (далі - за текстом - договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийня ти та оплатити на умовах і в порядку, визначених цим договором, товарно-матеріальні цінності (надалі - договір) у асортименті, кількості та за цінами, що вказуються в погодже них сторонами замовленнях та видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 3.1 договору, поставка товару продавцем покупцю здійснюється окремими партіями на підставі письмового замовлення покупця, яке узгоджується з продавцем. У письмовому замовленні покупець визначає асортимент (номенклатуру), кількість товару та пункти поставки.

Відповідно до п. 3.3 договору, поставка партії товару здійснюється продавцем на користь покупця у строк не більше 30 календарних днів з моменту підтвердження замовлення продавцем.

Відповідно до п. 3.4 договору пункти поставки товару за даним договором є: склад продавця, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червонопрапорна, 34.

Відповідно до ст. 4 договору:

- п. 4.1. - ціна на товар (вартість) вказується у видаткових накладних, які є не від'ємного частиною цього договору;

- п. 4.3. - покупець зобов'язаний розрахуватися за кожну партію поставленого продавцем товару не пізніше 14 календарних днів з дати поставки відповідної партії то вару;

- п. 4.6 - оплата кожної партії товару здійснюється покупцем у національній валю ті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця у відповідності із сумою вказаною у відповідній видатковій накладній.

Відповідно до п. 6.3 договору, у випадку несвоєчасної оплати кожної окремої партії Товару, Покупець сплачує на користь Продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплаченого Товару за кожну календарну добу прострочення, включаючи день оплати, а за прострочення строку повного розрахунку за поставлений товар більше чим на 30 календарних днів додатково сплачує штраф в розмірі 7 % від суми простроченого платежу. Якщо в цей період облікова ставка НБУ змі нювалася, розмір пені обчислюється пропорційно цим змінам.

На виконання умов договору позивач поставив та передав у власність відповідача, а відповідач прийняв товар на загальну суму 114 563, 21 грн., що підтверджується видатковою накладною № 5744 від 15.07.2013.

За вказаною видатковою накладною товар від імені відповідача прийняв ОСОБА_4 за довіреністю № 28 від 12.07.2013. Копія довіреності № 28 від 12.07.2013, завірена належним чином, наявна в матеріалах справи, зазначена довіреність містить відтиск печатки відповідача та підписи керівника підприємства та головного бухгалтера.

Відповідач сплатив на користь позивача за поставлений товар, за твердженням позивача, лише 79 363, 21 грн., належні докази чого наявні в матеріалах справи.

Станом на 12.03.2014, за розрахунком позивача, заборгованість відповідача по оплаті за поставлений товар згідно договору складає 35 200,00 грн. Доказів оплати якої матеріали справи не містять.

20.01.2014 позивач звернувся до відповідача з претензією щодо сплати заборгованості за поставлений товар згідно договору в повному обсязі, яка на момент направлення претензії складала 37200,00 грн. Проте відповідач, отримавши дану претензію, погасив заборгованість за поставлений товар лише частково.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Договір поставки № 164/0306 від 03.06.2013 року є договором поставки, а відтак у відповідній частині між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору поставлено відповідачу товар на суму 114563, 21 грн., що підтверджується матеріалами справи, зокрема видатковою накладною та довіреністю на отримання товару.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, при укладанні договору сторони погодили, що покупець зобов'язаний розрахуватися за кожну партію поставленого продавцем товару не пізніше 14 календарних днів з дати поставки відповідної партії то вару.

Матеріалами справи підтверджено, що у строк визначений договором відповідач кошти за поставлений йому товар в обсязі обумовленому договором не сплатив, оплатив товар лише частково на суму 79 363, 21 грн., отже станом на момент винесення рішення по справі заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 35 200, 00 грн. (114 563, 21 - 79 363, 21 ) , доказів сплати якої матеріали справи не містять.

Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій у строки визначені договором, щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та доказів іншого суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 35 200, 00 грн. відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 35 200, 00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару, у відповідності до п. 4.3 договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву судом відхиляються, оскільки відповідач здійснив часткову оплату поставленого по видатковій накладній № 5744 від 15.07.2013, що свідчить про визнання ним обов'язку по оплаті поставленого товару. Крім того, на підтвердження викладеного у відзиві стосовно відтисків печатки, підписів службових осіб відповідачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували викладені обставини. Повернення позивачем відповідачу 790, 15 грн. згідно акту звірки від 31.03.2014, за переконанням суду не впливає на розмір заборгованості позивача по оплаті товару поставленого за договором по видатковій накладній № 5744 від 15.07.2013 заявлений до стягнення, оскільки таке повернення, навпаки, підтверджує заявлену до стягнення суму.

Заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 3 452, 16 грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки, відповідно до п. 6.3. договору, за загальний період з 31.07.2013 р. (відповідно до вказаного в розрахунку) по 14.03.2014 р., підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у відповідності до п. 6.3. договору, оскільки судом встановлено порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання, і відповідні позовні вимоги ґрунтуються на законі та договорі. Позовна заява містить розрахунок суми пені згідно п. 6.3. договору, при перевірці якого судом встановлено, що позивачем невірно визначено період нарахування пені (не враховано положення ч. 6 ст. 232 ГК України), що призвело до не правильного визначення суми пені, що підлягає стягненню. Враховуючи викладене, суд здійснив самостійний розрахунок пені за період з 31.07.2013 по 31.01.2014, відповідно до якого сума пені за порушення грошових зобов'язань, що підлягає стягненню з відповідача складає 2 922, 41 грн. Позовні вимоги щодо стягнення пені задовольняються судом за період з 31.07.2013 по 31.01.2014 відповідно до розрахунку суду, в розмірі 2 922, 41 грн.

Крім того, позивач на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 789, 04 грн. трьох відсотків річних за весь час прострочення за період з 31.07.2013 по 14.03.2014.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку та прохальної частини позовної заяви. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок. Проте, оскільки в прохальній частині позовної заяви сума 3 % річних становить меншу суму, ніж наведена позивачем в розрахунку, позовні вимоги в цій частині задовольняються у розмірі зазначеному в прохальній частині (785, 04 грн.).

Відповідно до п. 6.3. договору у разі, якщо прострочення оплати становить більше 30 календарних днів покупець, крім того, зобов'язаний виплатити постачальнику штраф у розмірі 7 % від вартості партії продукції, оплата якої прострочена.

У відповідності до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У відповідності до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

У відповідності до п. 66 Положенням про поставку продукції виробничо-технічного призначення, яке затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988 року №888 (далі по тексту - Положення), за безпідставну відмову від акцепту платіжної вимоги (повністю чи частково), а також за ухилення від оплати продукції при інших формах розрахунків покупець (платник) сплачує постачальнику штраф у розмірі 5 відсотків суми, від уплати якої він відмовився чи ухилився.

Постановою Верховної Ради України "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР"№1545-ХІІ від 12.09.1991р. встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

У відповідності до п. 6 постанови Пленуму Верховного суду України "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" зазначено, що закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності Конституцією, є чинними в частині, що не суперечить їй (ст. 1 розділу XV Конституції). У зв'язку з цим при розгляді справи суд може на підставі Постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 р. "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР" застосувати нормативні акти колишнього Союзу РСР, які не суперечать Конституції і законам України.

З огляду на вищевикладене та на те, що розмір штрафу за несвоєчасну оплату поставленого товару встановлено законодавством, а саме п. 66 Положення, враховуючи прострочення відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати поставленого товару, суд задовольняє вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 5% за прострочення оплати товару, що становить 1760, 00 грн. (35 200 * 5 %). При цьому, суд розраховує штраф зі суми простроченого платежу, заявленого про стягнення в позовній заяві, оскільки зміст п. 6.3 договору не дає змоги встановити, що штраф нараховується від суми простроченого платежу на день спливу тридцяти календарних днів.

Підсумовуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, стягненню з відповідача на користь позивача за договором підлягають 35200,00 грн. основного боргу, 2922, 41 грн. пені, 785,04 грн. 3 % річних та 1760, 00 грн. 5 % штрафу, інші позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРІАЛ БУД ПЛЮС" (02215, м. Київ, вул. Старосільська, буд. 1, оф. 87; код ЄДРПОУ 38729364; в порядку визначеному законом України «Про виконавче провадження») на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УМС-ПОЛІЕСТЕР" (03680, м. Київ, вул. Червонопрапорна, 34; код ЄДРПОУ 35980924) 35 200 (тридцять п'ять тисяч двісті) грн. 00 коп. основного боргу, 2 922 (дві тисячі дев'ятсот двадцять дві) грн. 41 коп. пені, 785 (сімсот вісімдесят п'ять) грн. 04 коп. 3 % річних, 1760 (одну тисячу сімсот шістдесят) грн. 00 коп. 5 % штрафу та 1744 (одну тисячу сімсот сорок чотири) грн. 61 коп. судових витрат.

3. В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.06.2014 р.

Суддя Г.П. Бондаренко