cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/9081/14 29.05.14
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Волнат Веллі" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Столиці" простягнення 600 922,34 грн. Суддя Бойко Р.В.
Представники сторін:
Від позивача:Брік Семен Від відповідача: не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Волнат Веллі" (надалі - "ТОВ "Волнат Веллі") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Столиці" (надалі - "ТОВ "Хліб Столиці") про стягнення 600 922,34 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на виконання договору поставки №92 від 01.03.2013 р. було виконано свої зобов'язання по поставці харчової сировини, а відповідач належним чином свої зобов'язання по оплаті даної сировини не виконав, у зв'язку з чим ТОВ "Волнат Веллі" вказує, що у ТОВ "Хліб Столиці" виникла заборгованість перед позивачем у розімірі 560 420,00 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі
17 211,23 грн., інфляційні витрати у розмірі 19 209,04 грн. та 3 % річних у розмірі 4 082,07 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.05.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 29.05.2014 р.
28.05.2014 р. до канцелярії суду надійшло клопотання ТОВ "Хліб Столиці" про відкладення розгляду справи у зв'язку необхідністю коригування, узгодження та визначення остаточної суми заборгованості.
Представник позивача в судове засідання 29.05.2014 р. з'явився, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання 29.05.2014 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою про відправлення на зворотному боці ухвали, відповідно до якої ухвалу господарського суду міста Києва від 16.05.2014 р. у справі №910/9081/14 було направлено на адресу ТОВ "Хліб Столиці" 19.05.2014 р.
Місцезнаходження відповідача за адресою: 04962, м. Київ, проспект Перемоги, 67, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується матеріалами справи, інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка міститься на офіційному веб-сайті Державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр" за адресою http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html, та вказано у позові.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи для проведення між сторонами звірки взаємних розрахунків, так як в матеріалах міститься достатньо доказів для для вирішення її по суті.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
01.03.2013 р. між ТОВ "Волнат Веллі" (постачальник) та ТОВ "Хліб Столиці" (покупець) було укладено договір поставки №92 (надалі - "Договір"), відповідно до п. 1.1, якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар - харчову сировину згідно зі специфікаціями, що є невід'ємною частиною цього Договору.
У пунктах 2.3 та 2.4 Договору сторони погодили, що товар передається постачальником і приймається покупцем відповідно до видаткових накладних. Перехід права власності на товар здійснюється в момент одержання покупцем товару.
Відповідно до п.п. 4.3 та 4.4 Договору оплата товару здійснюється безготівково в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з часу поставки товару на підставі рахунку-фактури, виставленого постачальником.
У п.п. 6.1 та 6.4 Договору вказано, що за порушення умов договору винна сторона відшкодовує іншій стороні збитки згідно законодавства та у випадку порушення строків оплати за поставлений товар покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,05% від суми заборгованості за кожен календарний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення.
На виконання умов Договору ТОВ "Волнат Веллі" було поставлено у період з 10.12.2013 р. по 22.01.2014 р. ТОВ "Хліб Столиці" харчову продукцію - горіх грецький на загальну суму 710 420,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000054 від 10.12.2013 р., №РН-0000055 від 16.12.2013 р., №РН-0000061 від 24.12.2013 р., №РН-0000001 від 02.01.2014 р., №РН-0000004 від 22.01.2014 р., а відповідачем, як стверджує позивач, було сплачено за поставлений товар постачальнику частково, а саме -150 000,00 грн.
ТОВ "Волнат Веллі" звернулось до ТОВ "Хліб Столиці" з листами-претензіями №01/03-14 від 21.03.2014 р. та №01/07-14 від 08.04.2014 р., в яких просило відповідача сплатити заборгованість за Договором до 01.04.2014 р. та до 10.04.2014 р. відповідно.
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по оплаті поставленого товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 560 420,00 грн. та за несвоєчасне виконання зобов'язань ТОВ "Хліб Столиці" позивачем нараховано пеню у розмірі - 17 211,23 грн., інфляційні витрати у розмірі 19 209,04 грн. та 3% річних за користування грошовими коштами у розмірі 4 082,07 грн.
Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 165, 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 662, 692, 712 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Матеріалами справи (вказаними видатковими накладними, що скріплені підписами представників та печатками сторін, актами звірки взаєморозрахунків №1 від 21.03.2014 р. та №2 від 08.04.2014 р. за період з 04.12.2013 р. по 21.03.2014 р. між позивачем та відповідачем) підтверджується здійснення продавцем поставки харчової сировини (горіху грецького) загальною вартістю 710 420,00 грн.
Позивач стверджує, а відповідачами не надано жодних доказів на спростування таких тверджень, що ТОВ "Хліб Столиці" до його звернення до суду з позовом сплатило частково за поставлений товар, а саме - 150 000,00 грн., в іншій частині (560 420,00 грн.) відповідачем зобов'язання по оплаті поставленого товару виконані не були.
У своїй заяві від 28.05.2014 р. відповідач фактично визнає, що поставка позивачем здійснювалась з дотриманням умов Договору, а ТОВ "Хліб Столиці" не виконало свої зобов'язання по оплаті Договору в повному обсязі у зв'язку з скрутним фінансовим становищем. До даної заяви відповідачем додано платіжне доручення №945 від 27.05.2014 р., з якого вбачається, що ТОВ "Хліб Столиці" перерахувало на користь позивача 2 500,00 грн. заборгованості за поставлену за Договором харчову сировину.
Пунктом 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Відповідно до абз 3 п. 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
З огляду на те, що предмет позову в частині сплаченої відповідачем заборгованості у розмірі 2 500,00 грн. припинив своє існування в процесі розгляду даної справи, то суд приходить до висновку про необхідність припинити провадження в частині стягнення з відповідача 2 500,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Сторонами у п. 4.4 Договору було погоджено, що покупець зобов'язується оплатити товар протягом 30 календарних днів з часу поставки товару.
Таким чином, за товар поставлений 10.12.2013 р. відповідач зобов'язаний був сплатити кошти до 08.01.2014 р., за поставлений 16.12.2013 р. - до 14.01.2014 р., за поставлений 24.12.2013 р. - до 22.01.2014 р., за поставлений 02.01.2014 р. - до 31.01.2014 р. та за поставлений 22.01.2014 р. - до 20.02.2014 р.
Покупець взятих на себе зобов'язань за Договором в повному обсязі не виконав, вартість переданого йому товару у визначений Договором строк не сплатив, в зв'язку з чим у ТОВ "Хліб Столиці" виникла заборгованість перед позивачем (з урахуванням часткової сплати заборогованості 27.05.2014 р. у розмірі 2 500,00 грн.) у розмірі 557 920,00 грн.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 557 920,00 грн. за переданий йому товар. Відповідачем вказана заборгованість підтверджується підписами його представника в актах звірки взаємних розрахунків між сторонами №1 від 21.03.2014 р. та №2 від 08.04.2014 р.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено. Посилання на несприятливу фінансову ситуацію має однаковий вплив як на позивача, так і на відповідача.
За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "Волнат Веллі" про стягнення з ТОВ "Хліб Столиці" заборгованості у розмірі 557 920,00 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 17 211,23 грн., інфляційних витрат у розмірі 19 209,04 грн. та 3% річних у розмірі 4 082,07 грн.
Судом встановлено, що відповідач обов'язку по сплаті грошових коштів у визначений строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.
Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6.4 Договору сторони погодили, що у випадку порушення строків оплати за поставлений товар покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,05% від суми заборгованості за кожен календарний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення.
Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Враховуючи встановлені судом дати, з яких відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання за Договором, та встановлену позивачем дату, до якої нараховується пеня - 10.04.2014 р., що не суперечить положенням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, та приймаючи до уваги дати часткової сплати заборгованості - 18.03.2014 р. (50 000,00 грн.), 19.03.2014 р. (50 000,00 грн.), 21.03.2014 р. (50 000,00 грн.), суд, здійснивши перерахунок пені, прийшов до висновку про обґрунтованість та правомірність вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 17 211,23 грн.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За перерахунком суду, здійсненим з урахуванням встановлених судом дат, з яких відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання за Договором, та встановлену позивачем дату, до якої нараховується пеня - 10.04.2014 р. та приймаючи до уваги дати часткової сплати заборгованості - 18.03.2014 р. (50 000,00 грн.), 19.03.2014 р. (50 000,00 грн.), 21.03.2014 р. (50 000,00 грн.), правомірним є стягнення з відповідача інфляційних витрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 19 581,44 грн. та 4 027,26 грн. відповідно.
Таким чином, враховуючи, що заявлена позивачем сума інфляційних витрат є меншою ніж встановлена судом та відсутність у суду підстав для виходу за межі позовних вимог, правомірним є стягнення 3% річних у розмірі 4 027,26 грн. та інфляційних витрат у розмірі 19 209,04 грн.
В іншій частині заявлені до стягнення позивачем 3% річних у розмірі 54,81 грн. ( 4 082,07 грн. - 4 027,26 грн.) обраховані невірно, а тому задоволенню не підлягають.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ "Хліб Столиці" на користь ТОВ "Волнат Веллі" заборгованості у розмірі 557 920,00 грн., пені у розмірі 17 211,23 грн., 3% річних у розмірі 4 027,26 грн. та інфляційних витрат у розмірі 19 209,04 грн.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Волнат Веллі" задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Столиці" (04962, м. Київ, проспект Перемоги, 67; ідентифікаційний код 32313105) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волнат Веллі" (04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, 72; ідентифікаційний код 37175251) заборгованість у розмірі 557 920 (п'ятсот п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот двадцять) грн. 00 коп., пеню у розмірі 17 211 (сімнадцять тисяч двісті одинадцять) грн. 23 коп., 3% річних у розмірі 4 027 (чотири тисячі двадцять сім) грн. 26 коп., інфляційні витрати у розмірі 19 209 (дев'ятнадцять тисяч двісті дев'ять) грн. 04 коп. та судовий збір у розмірі 12 017 (дванадцять тисяч сімнадцять) грн. 35 коп. Видати наказ.
3. В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Столиці" заборгованості у розмірі 2 500,00 грн. провадження припинити.
4. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання повного тексту рішення - 03.06.2014 р.
Суддя Р.В. Бойко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 29.05.2014 |
Оприлюднено | 05.06.2014 |
Номер документу | 39062406 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Бойко Р.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні