Рішення

від 28.05.2014 по справі 910/22492/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22492/13 28.05.14

За позовом Публічного акціонерного товариства «Ерде Банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хелстур»

про розірвання договору та стягнення 8 871 244,33 грн.

Головуючий суддя Ломака В.С.

Судді Підченко Ю.О.

Марченко О.В.

Представники сторін:

від позивача: Ханович К.В. за довіреністю № 7096 від 20.12.2013 р.;

від відповідача: Нагорна В.В. за довіреністю № 15/01/14 від 15.01.2014 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Ерде Банк» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хелстур» (далі - відповідач) про розірвання укладеного між сторонами Договору про пайову участь в реконструкції об'єкта № 1 від 01.03.2012 р. та стягнення 8 871 244,33 грн. Крім того, позивач просив покласти на відповідача судові витрати по розгляду даної справи.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що 01.03.2012 р. між позивачем (пайовик) та відповідачем (товариство) було укладено Договір пайової участі в реконструкції об'єкта № 1, відповідно до умов якого товариство мало забезпечити реконструкцію нежилих будівель за адресою: м. Київ, вул. Шамрила Тимофія, будинок 7 А, загальною площею 7 609, 40 кв.м., а пайовик внести грошові кошти (інвестицію) у розмірі 68 564 398, 00 грн. згідно з умовами цього Договору, та після закінчення реконструкції об'єкта товариство зобов'язувалось передати пайовику приміщення за адресою: м. Київ, вул. Шамрила Тимофія, будинок 7 А, загальною площею 5 000, 00 кв.м., і документи для оформлення права власності на нього. Як зазначає позивач, на виконання умов Договору він перерахував відповідачу з 19.04.2012 р. по 22.05.2012 р. 61 962 854, 00 грн., однак 28.05.2012 р. та 27.06.2012 р. відповідач повернув позивачу грошові кошти на суму 53 091 609, 67 грн., у зв'язку з чим сума внесеного позивачем паю склала 8 871 244,33 грн. Оскільки умовами укладеного між сторонами Договору було передбачено право пайовика розірвати Договір, у зв'язку з чим товариство мало повернути пайовику сплачені грошові кошти, а пайовик при цьому залишав право власності на приміщення, позивач 19.09.2013 р. направив на адресу відповідача лист-повідомлення про розірвання Договору та вимагав повернути сплачені в якості паю грошові кошти. При цьому, як зазначається в позовній заяві, на підставі рішення господарського суду міста Києва від 28.02.2013 р. у справі № 910/26197 в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами, а саме: № 154/11-КЛ від 29.08.2011 р., укладеному з ТОВ «Євроконстракшн-2» та № 155/11-КЛ від 31.08.2011 р., укладеному з ТОВ «Євромарт», позивач зареєстрував право власності на нежилі будівлі за адресою: м. Київ, вул. Шамрила Тимофія, будинок 7 А, загальною площею 7 609, 40 кв.м., тобто на майно, що є об'єктом реконструкції за спірним Договором.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.11.2013 р. було порушено провадження у справі № 910/22492/13 та призначено її до розгляду на 10.12.2013 р.

У судовому засіданні 10.12.2013 р. від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване необхідністю надання додаткових доказів у справі.

У судовому засіданні 10.12.2013 р. судом в порядку ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 15.01.2014 р.

25.12.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі.

У судовому засіданні 15.01.2014 р. від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване необхідністю ознайомитись з матеріалами справи.

У судовому засіданні 15.01.2014 р. судом в порядку ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 20.01.2014 р.

17.01.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи у справі та додаткові письмові пояснення, в яких він зазначає, що причиною звернення з даним позовом до суду стало те, що відповідач не погодився з сумою боргу перед позивачем та не підтвердив факт розірвання Договору. Крім того, позивач вказує на те, що направлений ним відповідачу лист-повідомлення № 6271 від 19.09.2013 р. за своєю правовою природою був виключно пропозицією досудового врегулювання між сторонами відносин стосовно дострокового розірвання договору та повернення суми отриманих грошових коштів, а не односторонньою відмовою від нього.

Від відповідача через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує, вказуючи на те, що пункт Договору, який передбачає право позивача в односторонньому порядку розірвати Договір підлягає визнанню в судовому порядку недійсним, оскільки в даному випадку, на його думку, присутнє зловживання принципом вільного волевиявлення сторін при укладенні договору. Зокрема, відповідач стверджує, що позивач знаючи про те, що набуде у власність спірне майно на підставі рішення суду в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки, вирішив не розраховуватись з відповідачем за виконані ним роботи з реконструкції об'єкту. При цьому, відповідач наголошує, що грошові кошти, які були перераховані позивачем відповідачу, використані за цільовим призначенням.

У судовому засіданні 20.01.2014 р. від представника відповідача надійшли додаткові документи у справі.

Від представника відповідача в судовому засіданні надійшло клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.01.2014 р. на підставі клопотання відповідача було продовжено строк вирішення спору на 15 днів та в судовому засіданні оголошено перерву до 22.01.2014 р.

У судовому засіданні 22.01.2014 р. від представника відповідача надійшли додаткові документи у справі та письмові пояснення, відповідно до яких він звертає увагу на те, що ним було фактично проведено реконструкцію об'єкта нерухомості, що знаходиться у приватній власності позивача, а тому воно не може бути залишено у приватній власності відповідача, як те передбачено п. 8.4.1. Договору у випадку його розірвання. При цьому, відповідач вказує на те, що загальна сума коштів, які були використані на проведення реконструкції об'єкту нерухомості, визначеного п. 1.1. Договору, у період з 01.03.2012 р. по 31.08.2013 р. складає 18 723 170, 47 грн., що підтверджує відсутність заборгованості відповідача перед позивачем.

У судовому засіданні 22.01.2014 р. було оголошено перерву до 23.01.2014 р.

У судовому засіданні 23.01.2014 р. від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, у зв'язку з необхідністю отримання рішення суду стосовно вимог позовної заяви про визнання Договору пайової участі в реконструкції об'єкта № 1 від 01.03.2012 р. недійсним. Зазначене клопотання обґрунтоване тим, що в проваджені господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/463/14 за позовом ТОВ «Хелстур» до ПАТ «Ерде Банк» про визнання договору недійсним.

У судовому засіданні 23.01.2014 р. судом було розглянуто та відхилено клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні 23.01.2014 р. судом було оголошено перерву до 04.02.2014 р.

24.01.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшло повторно клопотання про зупинення провадження у справі, у зв'язку з необхідністю отримання рішення суду стосовно вимог позовної заяви про визнання Договору пайової участі в реконструкції об'єкта № 1 від 01.03.2012 р. недійсним.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 04.02.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Ломаки В.С. на лікарняному, справу № 910/22492/13 було передано для розгляду судді Любченко М.О.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.02.2014 р. суддею Любченко М.О. було прийнято справу № 910/22492/13 до свого провадження та призначено її до розгляду на 18.02.2014 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 10.02.2014 р. справу № 910/22492/13 було передано для розгляду судді Ломаці В.С., у зв'язку з її виходом з лікарняного.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.02.2014 р. суддею Ломакою В.С. було прийнято справу № 910/22492/13 до свого провадження та призначено її до розгляду на 18.02.2014 р.

У судовому засіданні 18.02.2014 р. судом було оголошено перерву до 12.03.2014 р. При цьому, розгляд клопотання про зупинення провадження у справі відкладено до встановлення фактичних обставин справи.

03.03.2014 р. від відповідача в черговий раз через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, у зв'язку з необхідністю отримання рішення суду стосовно вимог позовної заяви про визнання Договору пайової участі в реконструкції об'єкта № 1 від 01.03.2012 р. недійсним.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 12.03.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Ломаки В.С. на лікарняному, справу № 910/22492/13 було передано для розгляду судді Васильченко Т.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.03.2014 р. суддею Васильченко Т.В. було прийнято справу № 910/22492/13 до свого провадження та призначено її до розгляду на 12.03.2014 р.

У судовому засіданні 12.03.2014 р. в порядку ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 01.04.2014 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 24.03.2014 р. справу № 910/22492/13 було передано для розгляду судді Ломаці В.С., у зв'язку з її виходом з лікарняного.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.03.2014 р. суддею Ломакою В.С. було прийнято справу № 910/22492/13 до свого провадження та призначено її до розгляду на 01.04.2014 р.

У судовому засіданні 01.04.2014 р. в порядку ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 14.05.2014 р.

У судовому засіданні 14.05.2014 р. від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, мотивоване необхідністю отримання рішення апеляційного господарського суду у справі № 910/463/14. Зокрема, відповідач посилається на те, що він оскаржив в апеляційному порядку рішення господарського суду міста Києва від 22.04.2014 р. у справі № 910/463/14, яким було відмовлено в задоволенні позову про визнання недійсним договору пайової участі в реконструкції об'єкта № 1 від 01.03.2012 р.

Крім того, від представника відповідача у судовому засіданні 14.05.2014 р. надійшло клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи, на вирішення якої він просить поставити питання: Який розмір фактичної дійсної заборгованості ТОВ «Хелстур» перед ПАТ «Ерде Банк» по Договору пайової участі в реконструкції об'єкта № 1 від 01.03.2012 р.? Проведення експертизи відповідач просить доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Клопотання мотивоване тим, що на думку відповідача, розбіжність між сторонами в питанні наявності заборгованості може бути вирішене лише за допомогою спеціальних знань.

За наслідками розгляду вказаних клопотань ухвалою господарського суду міста Києва від 14.05.2014 р. в задоволенні клопотань відповідача про зупинення провадження у справі та призначення судової економічної експертизи було відмовлено.

У судовому засіданні від представника відповідача надійшла заява про відвід судді Ломаки В.С., мотивована наявністю у нього сумнівів у неупередженості судді, викликаних допущеними, на думку представника відповідача, порушеннями приписів ст. ст. 4-3, 22, 41, 43, 79, ч. 2 ст. 83, ст. 85 ГПК України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.05.2014 р. заяву відповідача про відвід судді Ломаки В.С. було залишено без задоволення в силу її необґрунтованості.

За наслідками судового засідання, ухвалою господарського суду міста Києва від 14.05.2014 р. суд призначив у справі № 910/22492/13 колегіальний розгляд справи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 14.05.2014 р. справу № 910/22492/13 передано для розгляду колегії суддів: Головуючий суддя: В.С. Ломака, судді: Підченко Ю.О., Марченко О.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.05.2014 р. вказаною колегією суддів було прийнято до свого провадження справу № 910/22492/13 та призначено її до розгляду на 28.05.2014 р.

У судовому засіданні 28.05.2014 р. від представника відповідача надійшли письмові пояснення у справі, відповідно до яких він зазначає про те, що спірний Договір містить в собі елементи безоплатної позики та будівельного підряду, у зв'язку з чим наявність заборгованості перед позивачем підлягає встановленню в судовому порядку.

У судовому засіданні 28.05.2014 р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2012 р. між позивачем (пайовик) та відповідачем (товариство) було укладено Договір пайової участі в реконструкції об'єкта № 1, відповідно до п. п. 1.1. - 1.4., п. 2.1. якого товариство зобов'язалось забезпечити реконструкцію об'єкта - нежилої будівлі за адресою: м. Київ, вулиця Шамрила Тимофія, будинок 7-А, загальною площею 7 609, 40 кв.м., балансовою вартістю 21 136 416, 84 грн., а пайовик зобов'язався внести згідно з умовами цього Договору пай - грошові кошти.

Відповідно до п. 2.2. Договору після закінчення реконструкції об'єкта за умови внесення паю в повному обсязі відповідно до умов даного Договору, товариство зобов'язалось передати пайовику приміщення за адресою: м. Київ, вулиця Шамрила Тимофія, будинок 7-А, загальною площею 5 000, 00 кв.м., та документи для оформлення права власності на нього.

Згідно з п. 2.2.1. Договору передача приміщення оформлюється шляхом підписання сторонами двостороннього акта прийому-передачі.

Відповідно до п. 3.1.1. Договору товариство мало розпочати реконструкцію об'єкта відповідно до умов даного Договору у 2012 році.

Запланований термін закінчення реконструкції об'єкта - 01.04.2015 р. (п. 3.1.2. Договору).

Відповідно до п. 4.1. Договору розмір пайової участі (паю) пайовика складає 68 564 398, 36 грн.

Згідно з п. 4.2. Договору пайовик зобов'язався перерахувати на рахунок товариства пай у розмірі визначеному п. 4.1. Договору, але не пізніше ніж за місяць до закінчення строку реконструкції об'єкта, встановленого п. 3.1.2. Договору.

Відповідно до п. 12.1. Договору він набирає чинності з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Пунктом 8.1. Договору сторони передбачили, що зміна умов Договору та/або його розірвання допускається у випадках передбачених законодавством України та цим Договором.

В силу приписів п. 8.2. Договору він може бути розірваний за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди.

У відповідності до п. 8.3. Договору сторони визначили, що товариство має право розірвати даний Договір в односторонньому порядку шляхом письмового повідомлення пайовика.

У випадку, передбаченому п. 8.2. цього Договору, товариство залишає за собою право власності на приміщення та зобов'язується повернути пайовику суму отриманих грошових коштів в рамках паю (п. 8.3.1. Договору). Договір вважається розірваним в односторонньому порядку з моменту надсилання повідомлення про розірвання Договору (п. 8.3.2. Договору).

Також, згідно з п. 8.4. Договору сторони визначили, що пайовик має право розірвати даний Договір в односторонньому порядку шляхом письмового повідомлення пайовика.

У випадку, передбаченому п. 8.4. цього Договору, товариство залишає за собою право власності на приміщення та зобов'язується повернути пайовику суму отриманих грошових коштів в рамках паю (п. 8.4.1. Договору). Договір вважається розірваним в односторонньому порядку з моменту надсилання повідомлення про розірвання Договору (п. 8.4.2. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивач перерахував відповідачу з 19.04.2012 р. по 22.05.2012 р. 61 962 854, 00 грн., однак 28.05.2012 р. та 27.06.2012 р. відповідач повернув позивачу грошові кошти на загальну суму 53 091 609, 67 грн., у зв'язку з чим сума внесеного позивачем паю склала 8 871 244,33 грн.

Листом від 19.09.2013 р. за № 6271 позивач звернувся до відповідача з повідомленням про розірвання з 19.09.2013 р. Договору в односторонньому порядку та на підставі п. 8.4.1. Договору просив виконати зобов'язання з повернення грошових коштів в сумі 8 871 244, 33 грн.

Листом від 03.10.2013 р. за № 03/10/13 відповідач повідомив позивача про те, що лист позивача від 19.09.2013 р. було отримано відповідачем 26.09.2012 р., у зв'язку з чим він просив дату повернення коштів визначити після бухгалтерської звірки, оскільки за даними відповідача у нього обліковується інша сума грошових коштів.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не повернув позивачу спірну суму грошових коштів, він вирішив звернутись з даними позовом до суду з метою захисту його прав та законних інтересів.

Під час провадження у даній справі судом також встановлено, що рішенням господарського суду міста Києва від 28.02.2013 р. у справі № 910/26197, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2013 р. та постановою Вищого господарського суду України від 09.10.2013 р, було вирішено в рахунок погашення заборгованості в сумі 11 476 494, 41 долари США, що становить еквівалент 91 731 619, 82 грн. по курсу Національного банку України станом на 28.02.2013 р., за «Договором зростання» Кредитним договором № 154/11-КЛ (кредитна лінія) від 29.08.2011 р., укладеним між ПАТ «Ерде Банк» та ТОВ «Євроконстракшн-2» та за «Договором зростання» Кредитним договором № 155/11-КЛ (кредитна лінія) від 31.08.2011 р., укладеного між ПАТ «Ерде Банк» та ТОВ «Євромарт», у тому числі: сума кредитів (траншів) 10 906 375, 00 доларів США, що становить еквівалент 87 174 655, 38 грн. по курсу Національного банку України станом на 28.02.2013 р.; сума процентів - 471 783, 24 долари США, що становить еквівалент 3 770 963, 44 грн. по курсу Національного банку України станом на 28.02.2013 р.; сума пені - 98 336, 17 долари США, що становить еквівалент 786 001, 01 грн. по курсу Національного банку України станом на 28.02.2013 р., звернути стягнення на предмет іпотеки - нежилі будівлі загальною площею 7 609,40 кв.м, що складаються з: адміністративно-офісної (літ. Б) площею 7 547,70 кв.м, трансформаторна підстанція (літ. В) площею 61,70 кв. м, які розташовані за адресою: місто Київ, вул. Шамрила Тимофія, буд. 7а та належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Хелстур» (04107, м. Київ, вул. Татарська, 2-Е, ідентифікаціний код 36530877) на підставі договору купівлі-продажу нежилих будівель, посвідченого 13.04.2011 ОСОБА_5, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 729, право власності зареєстроване Комунальним підприємством «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» 27.04.2011 р., реєстраційний номер майна 33109064, номер запису 10400-П в книзі 218п-12, предмет іпотеки розташований на земельній ділянці площею 3 271 кв. м, кадастровий номер 8000000000:91:227:0047, шляхом визнання права власності на нього за Публічним акціонерним товариством «Ерде Банк» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного/Ігорівська, 10/5а, ідентифікаційний код 34817907); визнати за Публічним акціонерним товариством «Ерде Банк» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного/Ігорівська, 10/5а, ідентифікаційний код 34817907) право власності на нежилі будівлі загальною площею 7 609,40 кв.м, що складаються з: адміністративно-офісної (літ. Б) площею 7 547,70 кв.м, трансформаторна підстанція (літ. В) площею 61,70 кв. м, які розташовані за адресою: місто Київ, вул. Шамрила Тимофія, буд. 7а, розташовані на земельній ділянці площею 3 271 кв. м, кадастровий номер 8000000000:91:227:0047.

Відповідно до представленого до матеріалів справи Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 7643135, на підставі вказаного рішення суду право власності на нежилі будівлі загальною площею 7 609,40 кв.м, що розташовані за адресою: місто Київ, вул. Шамрила Тимофія, буд. 7а, було зареєстровано за позивачем у даній справі.

Також, як зазначалось вище, суд встановив, що рішенням господарського суду міста Києва від 22.04.2014 р. у справі № 910/463/14 (номер в ЄДРСР - 38512218) за позовом ТОВ «Хелстур» до ПАТ «ЕРДЕ БАНК» про визнання договору пайової участі в реконструкції об'єкта №1 від 01.03.2012 недійсним, - в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Приймаючи вказане рішення, господарський суд міста Києва виходив з того, що сторонами було узгоджено всі істотні умови договору, а посилання позивача на неузгодженість такої істотної умови договору як строк його дії є безпідставними, оскільки строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору (частина 7 статті 180 ГК України).

При цьому, суд відзначив, що ним не було встановлено, що зміст договору суперечить Цивільному кодексу України чи іншим актам цивільного законодавства. Крім того, суд звернув увагу на те, що позивач не довів належними та допустимими доказами факту порушення п.13.1.14 ст.13 Статуту під час укладення спірного договору та більше того, прийняв перераховані відповідачем на виконання умов договору грошові кошти та виконував проведення реконструкції об'єкта нерухомості, визначеного п.1.1 спірного договору, у зв'язку з чим визнав дійсність укладеного між сторонами договору, що виключає можливість визнання його недійсним з мотивів вчинення його представником товариства з перевищенням повноважень.

Доказів скасування вказаного рішення в апеляційному або касаційному порядку станом на момент розгляду цієї справи по суті суду не надано.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є інвестиційним договором.

Так, відповідно до ст. 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність» основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода). Укладення договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності. Втручання державних органів та посадових осіб у реалізацію договірних відносин між суб'єктами інвестиційної діяльності зверх своєї компетенції не допускається.

За своєю суттю інвестиційний договір є угодою двох або більше учасників інвестиційної діяльності, змістом якої є взаємні права та обов'язки, спрямовані на реалізацію інвестицій з метою одержання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Інвестиціями можуть виступати більшість об'єктів цивільних прав, перелічених в ст. 177 ЦК, за винятком певних особистих немайнових благ.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект, зокрема: такими цінностями є рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності).

Юридична природа інвестиційного договору полягає в тому, що він являє собою договір простого товариства, оскільки всі істотні умови останнього знаходять своє відображення в ньому: 1) наявність об'єднання вкладів (грошові кошти першої сторони та послуги другої сторони); 2) наявність спільної мети у сторін, наприклад, мети, яка полягає у будівництві об'єкта нерухомості; 3) відповідно мають місце загальні спільні дії сторін.

За договором простого товариства сторони (учасники) зобов'язуються поєднати свої вклади та спільно діяти без утворення юридичної особи для отримання прибутку або досягнення іншої мети, яка не суперечить закону (ст. 1132 ЦК України). Істотними виступають наступні умови договору: про об'єднання вкладів, про спільні дії учасників, про спільну мету, заради якої здійснюються ці дії. Основні права учасників договору простого товариства полягають у правах на участь в управлінні спільними справами, на частку в праві на спільне майно та на отримання прибутку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1141 ЦК України договір простого товариства припиняється, зокрема, у разі відмови учасника від подальшої участі у договорі простого товариства або розірвання договору на вимогу одного з учасників, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників.

У разі припинення договору простого товариства речі, передані у спільне володіння та (або) користування учасників, повертаються учасникам, які їх надали, без винагороди, якщо інше не передбачено домовленістю сторін (ч. 2 ст. 1141 ЦК України).

Як зазначалось вище, змістом укладеного між сторонами Договору було визначено зобов'язання позивача як пайовика внести згідно з умовами цього Договору пай - грошові кошти, а відповідача - забезпечити реконструкцію об'єкта - нежилої будівлі за адресою: м. Київ, вулиця Шамрила Тимофія, будинок 7-А, загальною площею 7 609, 40 кв.м., балансовою вартістю 21 136 416, 84 грн.

Статтею 627 Цивільного кодексу України унормовано, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При укладенні вказаного Договору його сторони визначили, що пайовик має право розірвати даний Договір в односторонньому порядку шляхом письмового повідомлення пайовика, такий Договір вважається розірваним в односторонньому порядку з моменту надсилання повідомлення про розірвання Договору.

Позивач скористався правом, наданим йому приписами п. 8.3. Договору та направив відповідачу Лист від 19.09.2013 р. за № 6271, в якому повідомляв про розірвання з 19.09.2013 р. Договору в односторонньому порядку та на підставі п. 8.4.1. Договору просив виконати зобов'язання з повернення грошових коштів в сумі 8 871 244, 33 грн.

Як зазначалось вище, у відповідь відповідач Листом від 03.10.2013 р. за № 03/10/13 повідомив позивача про те, що лист позивача від 19.09.2013 р. було отримано 26.09.2012 р.

Таким чином, необхідно дійти висновку, що з дати отримання відповідачем Листа позивача про розірвання спірного Договору, він є таким, що припинив свою дію, у зв'язку з його розірванням в односторонньому порядку за ініціативою пайовика - позивача.

Так, відповідно до частини 1 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 3 ст. 651 ЦК України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, враховуючи, що така одностороння відмова від договору (розірвання), з огляду на положення ст. ст. 653 ЦК України, не потребує узгодження з відповідачем, то спірний Договір було припинено ще до звернення позивачем з даним позовом до суду, що свідчить про припинення зобов'язань сторін, які виникли в силу укладеного між ними договору, а відтак, і відсутність предмет спору у даній справі на момент порушення провадження в ній.

Як на тому наголошено в п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», якщо предмет спору був відсутній до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині розірвання укладеного між сторонами Договору про пайову участь в реконструкції об'єкта № 1 від 01.03.2012 р., оскільки він вже є таким, що припинив свою дію в силу його розірвання в односторонньому порядку.

Що стосується вимог про повернення паю, внесеного позивачем за умовами спірного Договору, суд звертає увагу на наступне.

Як було зазначено вище, при укладені Договору його сторони визначили, що у випадку відмови позивача в односторонньому порядку від Договору згідно з п. 8.3., відповідач мав залишити за собою право власності на приміщення та зобов'язувався повернути позивачу суму отриманих грошових коштів в рамках паю.

Відповідно до встановлених судом обставин відповідач вказаного зобов'язання у повному обсязі не виконав перед позивачем, у зв'язку з чим в цій частині позовні вимоги мають бути задоволені як такі, що відповідають умовам укладеного між сторонами Договору та приписам чинного цивільного законодавства.

При цьому, доводи відповідача щодо того, що позивач набув право власності на спірний об'єкт нерухомості, які відповідач наводить в заперечення обов'язку з повернення внесених позивачем грошових коштів, суд не може прийняти до уваги.

Так, відповідачем у таких запереченнях проігноровано той факт, що позивач набув право власності на нежилі будівлі загальною площею 7 609,40 кв.м, що складаються з: адміністративно-офісної (літ. Б) площею 7 547,70 кв.м, трансформаторна підстанція (літ. В) площею 61,70 кв. м, які розташовані за адресою: місто Київ, вул. Шамрила Тимофія, буд. 7а, розташовані на земельній ділянці площею 3 271 кв. м, кадастровий номер 8000000000:91:227:0047, - не в силу виконання сторонами спірного Договору про пайову участь в реконструкції об'єкта № 1 від 01.03.2012 р., а з огляду на прийняте господарським судом міста Києва від 28.02.2013 р. у справі № 910/26197 рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки в погашення боргу за кредитними договорами, укладеними між ПАТ «Ерде Банк» та ТОВ «Євроконстракшн-2», а також між ПАТ «Ерде Банк» та ТОВ «Євромарт».

Відповідач виступив майновим поручителем за зобов'язаннями вказаних суб'єктів господарювання та будучи власником спірного нерухомого майна, передав його в іпотеку.

У свою чергу, враховуючи допущені позичальниками порушення взятих на себе зобов'язань перед ПАТ «Ерде Банк», було звернуто стягнення на вказаний предмет іпотеки в судовому порядку.

Із зазначеного слідує, що позивач набув у власність спірне нерухоме майно на підставах, які жодним чином не пов'язані зі спірним Договором про пайову участь в реконструкції об'єкта, а та обставина, що відповідач поніс певні затрати на проведення окремих дій з реконструкції належного йому об'єкту нерухомості, не може саме по собі слугувати підставою для покладення на позивача обов'язку з відшкодування таких витрат, оскільки кінцевого результату спільної діяльності сторін досягнуто на умовах Договору не було, адже відповідач не передавав позивачу у власність відповідних приміщень у спірному об'єкті на умовах, визначених саме Договором.

Навпаки, відповідач, будучи власником вказаного об'єкту нерухомості, реалізував своє право на розпорядження таким об'єктом, передавши його в іпотеку.

Обставини поєднання в даному випадку в одній особі іпотекодержателя та пайовика, не можуть також слугувати для висновку про те, що позивач має компенсувати відповідачу понесені ним затрати на реконструкцію спірного нерухомого майна, як і не мав би нести таких зобов'язань позивач у випадку набуття у власність в порядку звернення на предмет іпотеки щодо спірного майна будь-яким іншим іпотекодержателем.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідачем не доведено відсутності спірної заборгованості перед позивачем щодо повернення коштів, внесених останнім в якості паю.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 8 871 244,33 грн., позов в цій частині підлягає задоволенню, проте як в іншій частині суд в задоволенні позовних вимог відмовляє.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

В даному випадку, позов подано до суду від імені позивача уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» є підставою для звільнення позивача від сплати судового збору.

Таким чином, з відповідача в дохід спеціального фонду Державного бюджету України має бути стягнуто 68 820, 00 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хелстур» (04107, місто Київ, вулиця Татарська, будинок 2-Е; код ЄДРПОУ 36530877) на користь Публічного акціонерного товариства «Ерде Банк» (04070, місто Київ, вулиця П. Сагайдачного/Ігорівська, будинок 10/5 Літера А; код ЄДРПОУ 34817907) 8 871 244 (вісім мільйонів вісімсот сімдесят одну тисячу двісті сорок чотири) грн. 33 коп. основного боргу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хелстур» (04107, місто Київ, вулиця Татарська, будинок 2-Е; код ЄДРПОУ 36530877) на користь спеціального фонду Державного бюджету України 68 820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп. судового збору.

5. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.06.2014 р.

Головуючий суддя В.С. Ломака

Судді Ю.О. Підченко

О.В. Марченко