Постанова

від 19.05.2014 по справі 808/2187/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

19 травня 2014 року (17 год. 10 хв.) Справа № 808/2187/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Киселя Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Мащенко Д.В.,

представника позивача - Черкашина І.І.,

представника відповідача - Шаповалової К.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета клімата» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови.

25.03.2014 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета клімата» (далі - позивач) до Державної інспекції з питань захисту прав споживачів, в якому позивач просить: визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафних санкцій №000015 від 05.03.2014, прийняту Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області про стягнення з позивача 4250 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі акту планової перевірки характеристик продукції позивача від 19.02.2014 №000035 (далі - Акт перевірки) відповідачем 05.03.2014 було складено складено постанову №000015, відповідно до якої, за порушення п. 1 ч. 3 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» - розповсюдження великої побутової техніки, визначеної в Акті перевірки, внаслідок чого порушено п.п. 7, 10 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого Постановою КМУ від 29.10.2009 №1149 (далі - Технічний регламент №1149), на позивача було накладено штраф у розмірі 4250,00 грн. Позивач вважає висновки відповідача, зроблені в Акті перевірки, щодо наявності з боку позивача порушень вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання необґрунтованими та безпідставними.

Ухвалою від 27.03.2014, через невідповідність вимогам ст. 106 КАС України, позов був залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову до 14.04.2014.

У визначений судом строк позивач усунув недоліки позову.

Згідно уточненого позову позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області (далі - відповідач) №000015 від 05.03.2014.

Ухвалою від 15.04.2014 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 30.04.2014

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 15.05.2014 та до 19.05.2014.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві, зокрема зазначивши, що зазначений в Акті перевірки електричний виріб є контрольним примірником та не продається. Зазначив, що нанесення знака відповідності відноситься до обов'язку виробника продукції або уповноваженого представника виготовлювача продукції, яким не є позивач. Пояснив, що знак відповідності був нанесений на упаковку та на технічний паспорт на виріб, що відповідає вимогам Правил застосування національного знака відповідності, затверджених постановою КМУ від 29.11.2001 №1599. Зазначив, що не порушив вимог Технічного регламенту №1149. Також, зазначив, що відповідачем у постанові про накладення штрафу не було обґрунтовано на якій підставі відповідачем застосовано найвищу санкцію. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позовних вимог з підстав викладених у запереченнях проти позову, зокрема зазначивши, що висновки яких дійшов відповідач за результатами перевірки свідчать про порушення позивачем п.п. 7-10 Технічного регламенту №1149, а саме відсутність в маркуванні великої побутової техніки, пакуванні, інструкції з експлуатації та у таблиці з технічними характеристиками, Національного знаку відповідності, а також про порушення ст. 8 п. 5 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме на запит органу ринкового нагляду не надано документацію - накладні, декларації. На час проведення перевірки на товарі, на пакування, а також на супровідній документації був відсутній Національний знак відповідності. У зв'язку з чим відповідачем правомірно було складено проекти рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, протокол про виявлені порушення та постанову про накладення на позивача штрафних санкцій, через що просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3, пояснив, що він є працівником відповідача. Зазначив, що була проведена перевірка характеристик продукції позивача, за результатами якої складений Акт перевірки. Під час перевірки було зафіксовано порушення, а саме відсутність в маркуванні кондиціонера національного знаку відповідності. Зазначив, що позивачем не було надано пакування виробу (коробки) та продавцем було пояснено, що їх немає в наявності. Зазначив, що на інших кондиціонерах був наявний національний знаку відповідності. Пояснив, що за результатами перевірки було складено протокол, постанову проекти рішень та рішення. Також, зазначив, що на кондиціонерах були наявні цінники, проте їх не фотографували, оскільки перевірка проводилась саме маркування. Роботу кондиціонера не перевіряли, проте продавець зазначила, що кондиціонер справний та знаходиться в робочому стані. Зазначив, що підставою прийняття постанови про накладення штрафу є протокол. Наголосив, що при складенні протоколу була допущена помилка - дата складання протоколу 05.03.2014, а не 06.03.2014, як це зазначено в протоколі.

У судовому засіданні 19.05.2014 було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та показання свідка, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

На підставі Плану роботи на 1-й квартал 2014 року, направлення від 17.02.2014 №51-Пр та наказу відповідача від 08.01.2014 №03 в період з 19.02.2014 по 20.02.2014 відповідачем була проведена планова перевірка характеристик продукції позивача.

За наслідками цієї перевірки 19.02.2014 був складений Акт перевірки, відповідно до якого відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог законодавства про ринковий нагляд:

1. В маркуванні великої побутової техніки, пакуванні, інструкції з експлуатації та у таблиці з технічними характеристиками, зазначеної в п.п. 1-2 Акту перевірки характеристик продукції №000035 від 19.02.2014, відсутній Національний знак відповідності (п.п. 7-10 Технічного регламенту №1149);

2. На запит органу ринкового нагляду не надано документацію, а саме: накладні, декларації (ст. 8 п. 5 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»).

Відповідачем було складено проекти рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, згідно змісту яких, відповідно до ч. 3 ст. 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» вимагалося вжити заходів щодо приведення, визначеної в Акті перевірки, продукції, яка надається на ринку у відповідність із встановленими вимогами. Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» надання продукції, визначеної в Акті перевірки, на ринку тимчасово забороняється. Зазначені проекти рішень 06.03.2014 були отримані менеджером позивача Мазан К.В.

Позивачу було запропоновано з'явитися для розгляду матеріалів справи 25.02.2014, проте позивач на розгляд матеріалів перевірки не прибув, документів, що витребовувались під час перевірки відповідачу не надав.

05.03.2014 на підставі Акту перевірки відповідачем були прийняті Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №000041 та №000042.

Згідно зазначених рішень, за порушення п.п. 7, 10 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, відповідно до ч. 3 ст. 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» вимагалося вжити заходів щодо приведення, визначеної в Акті перевірки, продукції, яка надається на ринку у відповідність із встановленими вимогами, а також, відповідно до ч. 5 ст. 30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» надання продукції, визначеної в Акті перевірки, на ринку тимчасово забороняється. Зазначені рішення 14.03.2014 були отримані менеджером позивача Мазан К.В.

05.03.2014 відповідачем було складено постанову №000015, відповідно до якої, за порушення п. 1 ч. 3 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» - розповсюдження великої побутової техніки, визначеної в Акті перевірки, внаслідок чого порушено п.п. 7, 10 Технічного регламенту №1149, на позивача було накладено штраф у розмірі 4250,00 грн., який він мав сплатити у 15ти денний термін. Зазначена постанова 14.03.2014 була отримана уповноваженою особою позивача.

06.03.2014 відповідачем було складено протокол №000015 про виявлені порушення вимог ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та ст. 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», відповідно до якого відповідачем було встановлено факт порушення позивачем п. 1 ч. 3 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» -розповсюдження великої побутової техніки, визначеної в Акті перевірки, внаслідок чого було порушено п.п. 7, 10 Технічного регламенту №1149.

Вважаючи постанову про накладення штрафних санкцій №000015 від 05.03.2014 протиправною та необґрунтованою позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням відповідача, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст. 11 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності, серед іншого:

приймають у випадках та порядку, визначених цим Законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснюють контроль стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень;

вживають у порядку, визначеному цим та іншими законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог цього Закону та встановлених вимог.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» заходами ринкового нагляду є:

1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування);

2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають:

а) обмеження надання продукції на ринку;

б) заборону надання продукції на ринку;

в) вилучення продукції з обігу;

г) відкликання продукції;

3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;

4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.

Згідно ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» під час перевірок характеристик продукції проводяться документальні перевірки, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір та експертиза (випробування) зразків продукції.

Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки.

Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, що видаються та оформляються відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки.

Під час виїзної перевірки характеристик продукції може проводитися перевірка документів (їх копій) та інформації, зазначених у частині сьомій цієї статті, а також обстеження, відбір і експертиза (випробування) зразків продукції.

Виїзні перевірки характеристик продукції проводяться:

1) у торговельних та складських приміщеннях суб'єктів господарювання;

2) у місцях використання продукції під час її монтажу та/або введення в експлуатацію (якщо відповідність продукції деяким встановленим вимогам може бути оцінена лише під час таких дій);

3) за місцем проведення ярмарку, виставки, показу або демонстрації продукції в інший спосіб;

4) у місцях зберігання під митним контролем продукції, митне оформлення якої призупинено за результатами контролю продукції.

Строк проведення виїзної перевірки характеристик продукції не може перевищувати у розповсюджувача цієї продукції двох робочих днів, у виробника такої продукції - трьох робочих днів.

Посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, перед початком перевірки зобов'язана роз'яснити суб'єкту господарювання, продукція якого перевіряється, порядок оскарження рішень, приписів, дій та бездіяльності органів ринкового нагляду та їх посадових осіб.

За результатами перевірки характеристик продукції посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, складає акт відповідно до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів планові - згідно із секторальними планами ринкового нагляду.

Під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених пунктом 1 і підпунктом "а" пункту 2 частини першої цієї статті:

1) на початковому етапі перевірки об'єктами перевірки є:

а) наявність на продукції Національного знака відповідності (у тому числі ідентифікаційного коду призначеного органу з оцінки відповідності), якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, та додержання правил застосування і нанесення Національного знака відповідності;

б) наявність супровідної документації, яка має додаватися до відповідної продукції (зокрема інструкція з користування продукцією), етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено нормативно-правовими актами (у тому числі технічними регламентами), та їх відповідність встановленим вимогам;

в) наявність декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом на відповідний вид продукції продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією.

Керуючись зазначеними нормами, відповідачем було проведено планову виїзну перевірку позивача (розповсюджувача), за результатами якої складено Акт перевірки, відповідно до якого було встановлено відсутність в маркуванні великої побутової техніки, пакуванні, інструкції з експлуатації та у таблиці з технічними характеристиками, Національного знаку відповідності (п.п. 7-10 Технічного регламенту №1149).

Стосовно обґрунтованості висновків відповідача щодо порушення позивачем зазначеного Технічного регламенту №1149, суд зазначає наступне.

За приписами п.п. 7 - 10 Технічного регламенту №1149, перед введенням в обіг на електрообладнання повинен бути нанесений національний знак відповідності, який підтверджує відповідність електрообладнання вимогам цього Технічного регламенту, включаючи виконання процедури оцінки відповідності (внутрішній контроль виробництва) згідно з додатком 3 до цього Технічного регламенту.

Виробник або імпортер може надавати органу державного ринкового нагляду оформлений призначеним органом з оцінки відповідності протокол випробувань, що підтверджує відповідність електрообладнання вимогам пункту 3 цього Технічного регламенту.

У разі коли на електрообладнання поширюється дія інших технічних регламентів, які передбачають нанесення національного знака відповідності, наявність на електрообладнанні національного знака відповідності означає, що воно вважається таким, що відповідає вимогам інших технічних регламентів.

У разі коли протягом періоду впровадження інших технічних регламентів виробник може застосовувати той чи інший технічний регламент, національний знак відповідності свідчить про відповідність вимогам лише тих технічних регламентів, які були застосовані виробником. При цьому особливості застосування технічних регламентів наводяться в документації, повідомленнях або інструкціях, які згідно з цими технічними регламентами супроводжують електрообладнання.

Національний знак відповідності має відповідати вимогам, наведеним у додатку 4 до цього Технічного регламенту. Національний знак відповідності наноситься виробником чи уповноваженим представником виготовлювача продукції в Україні на кожний виріб електрообладнання або, якщо це неможливо, на пакування, інструкцію або документ, в якому визначені гарантійні зобов'язання, у спосіб, що забезпечує його видимість, розбірливість та незмивність.

З аналізу даної норми вбачається, що нанесення Національного знака відповідності можливе двома способами: 1) нанесення на електрообладнання (виріб), або, якщо це неможливо 2) нанесення на пакування, інструкцію або документ, в якому визначені гарантійні зобов'язання. При чому, суд зазначає, що другий спосіб нанесення Національного знака відповідності являється альтернативним тільки у випадку неможливості нанесення національного знаку відповідності безпосередньо на виріб.

Порушення правил нанесення Національного знака відповідності було виявлено в маркуванні: внутрішнього блоку кондиціонера Mitsubishi Electric (PSA-RP71GIA), постачальник - ФОП ОСОБА_5, дата виготовлення - 05.2012, торгова марка - Mitsubishi Electric, артикул - MSC-GE35VB; зовнішнього блоку кондиціонера Mitsubishi Electric (PSA-RP71GIA), постачальник - ФОП ОСОБА_5, дата виготовлення - 05.2012, торгова марка - Mitsubishi Electric, артикул - MUN-GA35VB.

Дослідивши надані фотоматеріали, судом встановлено, що під час перевірки національний знак відповідності не був нанесений позивачем ані на сам виріб, ані на інструкцію з експлуатації, ані на гарантійний документ. При чому пакування виробу під час перевірки не було надано перевіряючому, а тому не досліджувалось.

З фотоматеріалів зроблених під час перевірки вбачається наявність на виробі іншого знаку, який не є знаком відповідності. Суд зазначає, що відповідно до Технічного регламенту №1149, нанесення на електрообладнання будь-якого іншого маркування, здатного внести в оману щодо значення та форми національного знака відповідності, забороняється.

Суд критично оцінює надані позивачем до суду фотоматеріали, з яких вбачається наявність на пакуванні та супровідній документації національного знаку відповідності, оскільки під час перевірки відповідачем було чітко встановлено відсутність національного знаку відповідності та наявність іншого знака.

Позивач стверджує, що маркування національним знаком було здійснено на пакуванні та супровідних документах, через неможливість нанесення такого маркування безпосередньо на саму продукцію, що передбачено п. 10 Технічного регламенту №1149.

Суд зазначає, що позивачем не було надано доказів, що могли б обґрунтувати не можливість нанесення національного знаку відповідності безпосередньо на виріб електрообладнання, як того вимагає п. 10 Технічного регламенту №1149.

Суд ставиться критично до наданого позивачем, в якості доказу, пакування з виробу, на якому наявна наліпка національний знак відповідності, оскільки зазначене пакування не надавалося позивачем під час перевірки, а отже не могло бути досліджене відповідачем. Крім того, зазначена наліпка могла бути наклеєна вже після проведення перевірки, як спосіб усунення недоліків виявлених під час перевірки.

Крім того, відповідачем встановлено порушення вимог п. 5 ст. 8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме на запит органу ринкового нагляду не надано документацію - накладні, декларації.

За приписами п. 5 ст. 8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» суб'єкти господарювання зобов'язані надавати на вимогу органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати:

1) будь-який суб'єкт господарювання, який поставив їм відповідну продукцію;

2) будь-який суб'єкт господарювання, якому вони поставили відповідну продукцію.

Судом встановлено, що на запит відповідача позивачем не було надано накладну на товар. Надана позивачем відповідачу накладна не є накладною на товар, який перевірявся відповідачем: замість накладної від 16.01.2013, складеної ФОП ОСОБА_5, позивачем надано відповідачу накладну від 08.03.2012, складену ФОП Евдокименко. Надана позивачем під час перевірки накладна від 08.03.2012 не відповідає даті виготовлення товару - травень 2012 року.

Згідно п. 1, 3, 4 ст. 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

У разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що неналежно застосовано Національний знак відповідності, не нанесено Національний знак відповідності, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, не складено декларацію про відповідність, якщо її складання передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, декларацію про відповідність складено з порушенням встановлених вимог або органу ринкового нагляду не надано чи надано технічну документацію на відповідну продукцію не в обсязі, передбаченому технічним регламентом, орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

У разі якщо органом ринкового нагляду за результатами аналізу повідомлення відповідного суб'єкта господарювання про виконання ним рішення про усунення невідповідності продукції встановленим вимогам та/або перевірки стану виконання суб'єктом господарювання цього рішення, проведених відповідно до статті 34 цього Закону, встановлено, що невідповідність продукції встановленим вимогам не усунено або усунено частково, орган ринкового нагляду відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів вживає таких обмежувальних (корегувальних) заходів: обмеження, заборона надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу, відкликання продукції.

Як вбачається з ст. 30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом:

1) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно з частинами першою і третьою статті 29 цього Закону);

2) тимчасової заборони надання продукції на ринку.

Обмеження надання продукції на ринку, визначені у пункті 1 частини першої цієї статті, застосовуються органами ринкового нагляду у випадках, передбачених цим Законом, якщо існує можливість приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами. Зазначені обмеження можуть застосовуватися до продукції, що надається на ринку, у тому числі тієї, що зберігається на складах виробників (імпортерів), та/або продукції, що перебуває у споживачів (користувачів).

Приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами здійснюється за місцем проживання (місцезнаходженням) споживачів (користувачів) або за місцезнаходженням розповсюджувачів, виробників (імпортерів) чи підприємств, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт продукції, а також в інших місцях, у яких можливо здійснити таке приведення. Суб'єкти господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції зобов'язані співпрацювати між собою з метою приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами здійснюється за рахунок суб'єкта господарювання, внаслідок дій чи бездіяльності якого продукція стала такою, що не відповідає встановленим вимогам.

Тимчасова заборона надання продукції на ринку застосовується органами ринкового нагляду у разі прийняття ними рішення про:

1) відбір зразків продукції для проведення їх експертизи (випробування) - на строк проведення експертизи (випробування);

2) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами - на строк дії відповідного обмеження.

Тимчасова заборона надання продукції на ринку запроваджується одночасно з прийняттям рішень, зазначених у цій частині.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» обмежувальні (корегувальні) заходи запроваджуються відповідними рішеннями органів ринкового нагляду.

Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів можуть бути прийняті за результатами проведених органами ринкового нагляду перевірок характеристик продукції (крім перевірок, що проводяться відповідно до статті 26 цього Закону), у тому числі перевірок, що проводяться на підставі повідомлень органів доходів і зборів про призупинення митного оформлення продукції відповідно до частини шостої статті 38 цього Закону.

У рішенні органу ринкового нагляду про заборону чи обмеження надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу або її відкликання зазначаються:

1) обґрунтування підстав прийняття такого рішення;

2) конкретні обмежувальні (корегувальні) заходи та пов'язані з ними дії, що має виконати суб'єкт господарювання, до якого застосовуються такі заходи;

3) потреба у вжитті відповідних обмежувальних (корегувальних) заходів щодо всього обсягу продукції певної марки (моделі, артикулу, модифікації) або її окремих партій чи серій;

4) строк виконання рішення;

5) способи, порядок і строки оскарження суб'єктом господарювання цього рішення;

6) строк повідомлення відповідним суб'єктом господарювання органу ринкового нагляду про виконання рішення.

Обмежувальні (корегувальні) заходи залежно від обставин можуть застосовуватися до всього обсягу продукції певної марки (моделі, артикулу, модифікації) або її окремих партій чи серій.

Строк виконання рішення має бути обґрунтованим і визначатися з урахуванням характеру ризику та/або невідповідності встановленим вимогам, обсягу продукції, що підлягає приведенню у відповідність із встановленими вимогами, вилученню з обігу чи відкликанню, та реальних можливостей суб'єкта господарювання належним чином виконати це рішення. Строк виконання рішення може бути змінено органом ринкового нагляду за обґрунтованим клопотанням суб'єкта господарювання. Таке клопотання може бути подано у будь-який час виконання рішення, але до закінчення строку виконання такого рішення.

До прийняття рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів орган ринкового нагляду надає (надсилає) суб'єкту господарювання, щодо якого передбачається прийняти рішення, проект відповідного рішення з пропозицією надати в письмовій формі свої пояснення, заперечення до проекту рішення, інформацію про вжиття ним заходів, спрямованих на запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам, усунення невідповідності продукції, що є предметом проекту рішення, встановленим вимогам.

Суб'єкт господарювання, якого стосується проект рішення, має право надати (надіслати) органу ринкового нагляду свої пояснення, заперечення та/або інформацію до проекту такого рішення протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту. Цей строк може бути продовжено органом ринкового нагляду за обґрунтованим клопотанням відповідного суб'єкта господарювання.

До своїх пояснень, заперечень та/або інформації суб'єкт господарювання може додавати документи чи їх копії, що обґрунтовують його позицію та підтверджують наведені ним дані.

Пояснення, заперечення та інформація до проекту рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, надані (надіслані) суб'єктом господарювання, підлягають обов'язковому розгляду органом ринкового нагляду та зберігаються в органі ринкового нагляду.

Надання, несвоєчасне надання чи ненадання пояснень, заперечень та/або інформації до проекту рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів не позбавляє суб'єкта господарювання, якого стосується рішення, права оскаржити таке рішення.

Судом встановлено, що керуючись вищезазначеними нормами відповідачем були складені проекти рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, згідно змісту яких, вимагалося вжити заходів щодо приведення зазначеної продукції, яка надається на ринку у відповідність із встановленими вимогами, а також, надання зазначеної продукції на ринку тимчасово забороняється. Зазначені проекти рішень були отримані позивачем, проте позивач для розгляду матеріалів перевірки не прибув, достовірних документів, що витребовувались під час перевірки відповідачу у повному обсязі не надав.

Тому, 05.03.2014 на підставі Акту перевірки відповідачем були прийняті Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів №000041 та №000042.

Згідно вимог п. 1 ч. 3 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» до розповсюджувача застосовуються штрафні санкції у разі розповсюдження продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, - у розмірі від ста п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двохсот до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 5 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або заступниками таких керівників у межах їх компетенції.

Суми штрафів, що накладаються органами ринкового нагляду, перераховуються до Державного бюджету України.

Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадовими особами органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складається протокол, який разом із поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, передається посадовим особам, уповноваженим розглядати такі справи.

Керівник чи заступник керівника органу ринкового нагляду розглядає справу протягом 15 днів з дня отримання відповідних документів.

Рішення керівника чи заступника керівника органу ринкового нагляду про накладення штрафу оформляється постановою.

Суб'єкт господарювання має сплатити штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення.

У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку.

Судом встановлено, що відповідачем 06.03.2014 було складено протокол №000015, відповідно до якого встановлено факт порушення позивачем п. 1 ч. 3 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» - розповсюдження зазначеної вище великої побутової техніки, внаслідок чого було порушено п.п. 7, 10 Технічного регламенту №1149, а оскаржувана постанова була прийнята відповідачем 05.03.2014, при цьому в обґрунтування цієї постанови відповідач послався не на протокол №00015, а на Акт перевірки характеристик продукції №000035 від 19.02.2014.

Отже, із зазначених документів вбачається, що протокол №000015 був складений вже після складання постанови №000015, що була складена на підставі зазначеного протоколу.

Допитаний у судовому засіданні свідок (перевіряючий) пояснив, що це помилка, протокол був складений не 06.03.2014, а 05.03.2014.

Суд критично оцінює такі показання свідка, оскільки зі змісту протоколу вбачається, що керівник позивача Горбулінський М.М. відмовився від його підписання, проте з пояснень осіб, які беруть участь у справі, судом встановлено, що ця особа не була присутня під час складання протоколу. Крім того, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що вона прийнята не на підставі протоколу, а на підставі акту, що дає підстави стверджувати, що на час складання постанови протокол не був складений.

За приписами п.п. 5, 6 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право: складати акти перевірок та застосовувати в установленому законом порядку штрафні санкції до суб'єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та встановлених вимог; складати на основі актів перевірок протоколи про адміністративні правопорушення у сфері здійснення ринкового нагляду та розглядати справи про відповідні адміністративні правопорушення згідно із законом України.

Суд зазначає, що згідно вимог ч. 5 ст. 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» протокол разом із поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, передається керівнику чи заступнику керівника органу ринкового нагляду, який розглядає справу протягом 15 днів з дня отримання відповідних документів та складає постанову.

Оскільки відповідачем 05.03.2014 була складена постанова про накладення штрафних санкцій, то позивач був позбавлений права, після отримання протоколу, у 15ти денний термін подати відповідачу документи, пояснення або обґрунтування, які могли б вплинути на зміст рішення органу ринкового нагляду.

З наведених підстав, суд доходить висновку, що відповідачем протокол про виявлені порушення та постанова про накладення штрафних санкцій були складені з порушенням вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», через що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, за приписами п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» виробник, уповноважений представник, імпортер або інша особа, яка відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, не несе відповідальності, встановленої статтею 44 цього Закону, якщо доведе, що вона не вводила відповідну продукцію в обіг.

Відповідно до п. 2 ч. 2 зазначеної статті розповсюджувач продукції не несе відповідальності, встановленої статтею 44 цього Закону, якщо доведе, що продукція, що поставлена ним, відповідає встановленим вимогам, але незважаючи на це становить ризик.

Зі змісту Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» вбачається, що позивач може нести відповідальність визначену ст. 44 цього Закону лише у разі поставки продукції, яка не відповідає встановленим до неї вимогам. Проте, відповідачем не надано суду жодного доказу постачання такого товару, або виставлення його на реалізацію за певною ціною.

З наданої позивачем Декларації про відповідність вимогам Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання та вимогам Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, реєстраційний №UA.TR.010.D.00237-12 дата реєстрації з 02.04.2012 до 29.03.14, вбачається, що наведений вище товар відповідає встановленим вимогам. Доказів, які б спростовували це твердження відповідач суду не надав.

Відтак, позивач довів не повинен нести відповідальність, встановлену статтею 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

За приписами ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Доданим до матеріалів справи платіжним дорученням від 21.03.2014 №25 документально підтверджується факт сплати позивачем судового збору в сумі 182,70 грн.

Відтак, ця сума підлягає присудженню на користь позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 94, 98, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета клімата» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафних санкцій №000015 від 05.03.2014, прийняту Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета клімата» штрафних санкцій у розмірі 4250 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Планета клімата» (код ЄДРПОУ 20492258, зареєстроване: 69118, м.Запоріжжя, вул. Новокузнецька, буд. 13, кв. 110) судовий збір у сумі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль

Постанова виготовлена у повному обсязі 26.05.2014.