Постанова

від 29.05.2014 по справі 812/2224/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.3.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 травня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/2224/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Ірметової О.В.,

За участю

секретаря судового засідання: Козловської А.О.

представника позивача: Алейникової Т.Г.

представника відповідача: Тананакіна О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нестор & С» до Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000042200 від 18.02.2014, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ «Нестор & С» з адміністративним позовом до Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області та просив скасувати податкове повідомлення-рішення №0000042200 від 18.02.2014.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем була здійснена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.07.2013 по 31.07.2013. За висновками акту перевірки ТОВ «Нестор & С» порушено п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за липень 2013 року у сумі 1097310,07 грн. На підставі акту перевірки відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким підприємству донараховано суму податку на додану вартість у розмірі 1097310,07 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 548655,04 грн. Однак, підприємство не погоджується з висновками відповідача, оскільки ці висновки зроблені без врахування наданих на підтвердження господарських відносин позивача з ТОВ «Авангард-2006» первинних документів. Таким чином позивач вважає, що висновки податкового органу ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах. В цілому донарахування суми ПДВ податкова інспекція обґрунтовує порушенням підприємством приписів Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі та надав пояснення аналогічні позову.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначив, що листом від 16.09.2013 для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському обліку сум податкового кредиту із відповідними відображеннями у податкових деклараціях результатів операцій по господарським відносинам із ТОВ «КФ «Українські промислові інновації» та ПП «Домінат» за період з 01.07.2013 по 31.07.2013 позивачу було запропоновано надати копії фінансово-господарських документів по операціях з вказаними контрагентами. Листом від 26.09.2013 №219 надані інформація та документальне підтвердження по взаємовідносинам з ТОВ «КФ «Українські промислові інновації» та ПП «Домінат». Згідно отриманих документів податковим інспектором встановлено, що позивачем було придбано у ТОВ «КФ «Українські промислові інновації» гірничошахтне обладнання та ТМЦ на загальну суму 4663273,38 грн., у т.ч. ПДВ - 777212,23 грн., у ПП «Домінант» придбано ТМЦ на загальну суму 1920586,98 грн., у т.ч. ПДВ - 320097,83 грн. Таким чином загальна задекларованого ПДВ склало 1097310,06 грн. У подальшому ТОВ «Нестор & С» були надані уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, якими фактично відбувалась заміна контрагента. При цьому сума податкового кредиту не змінювалась. Здійснюючи перевірку реальність господарських відносин позивача та ТОВ «Авангард-2006», як з останнім контрагентом за уточненим розрахунком, було встановлено, що надані товарно-транспортні накладні не відповідають типовій формі №1-ТН. Крім того, пунктом навантаження є м. Перевальськ, пунктом розвантаження є с.Картушине. Також, надані пояснення водіїв позивача свідчать про те, що ТМЦ від ТОВ «Авангард-2006» фактично не перевозились. Крім того, перевіркою було встановлено , що ТОВ «Нестор & С» перерахування коштів на адресу ТОВ «Авангард-2006» по договору від 26.06.13 №А-289 не здійснювало. Однак, платником до перевірки були надані договори на переведення боргу від 31.07.13 №0306-13, від 31.07.13 №2907-13. За таких обставин представник відповідача вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на законних підставах та просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та надавши оцінку доказам, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено належними доказами наступні обставини у справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нестор & С» зареєстровано в якості юридичної особи 03.04.2006 (том 1 а.с.58-60).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Нестор & С» здійснює діяльність з добування кам'яного вугілля (05.10), виробництво продуктів нафтоперероблення (19.20), будівництво інших споруд, н.в.і.у. (42.99), оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (46.71), вантажний автомобільний транспорт (49.41), діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання (55.20).

ТОВ «Нестор & С» є платником податку на додану вартість (том 2 а.с.11).

20.08.2013 ТОВ «Нестор & С» подало по Антрацитівської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2013 року (том 2 а.с.28-39). За даною декларацією сума податкового кредиту складає 1209687 грн.

Листом №1589/10/22-10 від 16.09.2013 Антрацитівська ОДПІ надіслала на адресу ТОВ «Нестор & С» запит про надання інформації та її документального підтвердження реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку сум податкового кредиту із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарським відносинам із ТОВ «КФ «Українські промислові інновації», ПП «Домінат» за період з 01.07.2013 по 31.07.2013 (том 1 а.с.84-85).

20.09.2013 ТОВ «Нестор & С» подало уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за липень 2013 року, відповідно до яких відбулася зміна контрагентів ТОВ «КФ «Українські промислові інновації» та ПП «Домінат» на ТОВ «Авангард-2006» (том 2 а.с.40-66).

На запит ТОВ «Нестор & С» листом №219 від 26.09.2013 надало витребувані податковим органом документи та повідомило, що у зв'язку з самостійним виявленням помилок 20.09.2013 надано уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за липень 2013 року, д е з розрахунків з бюджетом відкориговані суми ПДВ по вищезазначених підприємствах (том 1 а.с.86).

12.11.2013 ТОВ «Нестор & С» подало уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за липень 2013 року, відповідно до яких відбулася зміна контрагентів ТОВ «Авангард-2006» на ТОВ «Востокторгсервіс-груп» (том 2 а.с.67-72).

29.11.2013 ТОВ «Нестор & С» подало уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за липень 2013 року, відповідно до яких відбулася зміна контрагентів ТОВ «Востокторгсервіс-груп» на ТОВ «Авангард-2006».

08.01.2014 Антрацитівською ОДПІ на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.1 ст.82 ПК України було видано наказ №1 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки».

Таким чином на день видання наказу на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Нестор & С» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.07.2013 по 31.07.2013, з урахуванням наданих позивачем уточнюючих розрахунків, податковий кредит був сформований за господарськими відносинами з ТОВ «Авангард-2006». Однак, податковий орган не надав суду доказів, а судом не встановлено факту запиту податкового органу інформації та її документального підтвердження реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку сум податкового кредиту із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарським відносинам з ТОВ «Авангард-2006», відповідно до вимог ст.20 ПК України.

У період з 09.01.2014 по 29.01.2014 відповідачем було здійснено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Нестор & С» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період з 01.07.2013 по 31.07.2013. Наслідки перевірки оформлені актом №13/22/34100403 від 05.02.2014 (том 1 а.с.8-31).

На підставі зазначеного акту відповідачем 18.02.2014 було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000042200, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Нестор & С» донараховано суму податку на додану вартість у розмірі 1097310,07 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 548655,04 грн. (том 1 а.с.52).

Згідно акту перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення ТОВ «Нестор & С» п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за липень 2013 року у сумі 1097310,07 грн.

До цього висновку податковий орган дійшов з огляду на те, що надані ТОВ «Нестор & С» шляхові листи оформлені з порушенням та не відповідають вимогам п.2.7.Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 №88 та відповідно не є первинними документами у розумінні вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Інших підстав, які вказують на порушення позивачем п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України податковим органом в акті перевірки не зазначено.

Щодо формування податкового кредиту ТОВ «Нестор & С» у липні 2013 року, з урахуванням поданих позивачем уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, за господарськими відносинами з ТОВ «Авангард-2006» судом встановлено.

Між ТОВ «Нестор & С» та ТОВ «Авангард-2006» укладено договір купівлі-продажу №А-289 від 26.06.2013 (том 1 а.с.178-180).

На виконання умов договору ТОВ «Авангард-2006» було оформлено документи на реалізацію в адресу ТОВ «Нестор & С» гірничошахтного обладнання та ТМЦ на загальну суму 5486549,90 грн., в т.ч. ПДВ - 1097309,70 грн., відповідно до видаткових накладних (том 4 а.с.36-149) та податкових накладних (том 3 а.с.58-172). Щодо їх оформлення у податкового органу заперечень не виникло, а судом не встановлено порушення їх оформлення.

Також під час перевірки та до матеріалів справи позивачем надані товарно-транспортні накладні на транспортування отриманої від ТОВ «Авангард-2006» продукції у липні 2013 року (том 3 а.с.173-250, том 4 а.с.1-35).

Як було зазначено вище, податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем формування податкового кредиту за липень 2013 року за господарськими відносинами з ТОВ «Авангард-2006» з огляду на те, що надані ТОВ «Нестор & С» шляхові листи оформлені з порушенням та не відповідають вимогам п.2.7.Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 №88 та відповідно не є первинними документами у розумінні вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Щодо правового врегулювання відносин визначення платником податкового кредиту з податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.14.1.191 статті 181 Податкового кодексу України, постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

З метою застосування терміна "постачання товарів" електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром.

Постачанням товарів також вважаються:

а) фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу;

б) передача права власності на матеріальні активи за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування чи відповідно до законодавства;

в) будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов'язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню);

г) передача (внесення) товарів (у тому числі необоротних активів) як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також їх повернення;

д) ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника;

е) передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.

Не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.

Відповідно до п.185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Таким чином, нормами законодавства, які регулюють питання щодо бухгалтерського та податкового обліку, визначено право формування податкового кредиту на підставі належним чином оформлених документів.

Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 №88 затверджене Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському облік (далі - Положення), на який посилався відповідач.

Так, відповідно до 1.1. Положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи).

Оскільки діяльність ТОВ «Нестор & С» не фінансується за рахунок коштів бюджету, норми зазначеного Положення щодо не розповсюджуються на позивача.

Посилання представника відповідача на пояснення директора ТОВ «Нестор & С» та водія ОСОБА_3, які відповідач не надав суду, є незмістовними, оскільки неможливо встановити, на підставі яких нормативних актів та якою особою були відібрані пояснення.

Крім того, матеріалами справи та належними доказами підтверджено, що позивач має у приватній власності нерухоме майно в с.Картушине Антрацитівського району Луганської області (том 2 а.с.24-25).

З наданих товарно-транспортних накладних вбачається, що саме пунктом розвантаження товару є с.Картушине Антрацитівського району Луганської області.

Таким чином у судовому засіданні було достовірно встановлено та підтверджено належними докази той факт, що позивачем на підставі належно оформлених первинних бухгалтерських документах було сформовано податковий кредит у липні 2013 року за господарськими відносинами з ТОВ «Авангард», а тому відповідач без повного дослідження бухгалтерських документах дійшов передчасного висновку про порушення позивачем п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, а тому є законні підстави для скасування податкового повідомлення-рішення Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області №0000042200 від 18.02.2014, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Нестор & С» донараховано суму податку на додану вартість у розмірі 1097310,07 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 548655,04 грн.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 72, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нестор & С» до Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000042200 від 18.02.2014 задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області №0000042200 від 18.02.2014, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Нестор & С» донараховано суму податку на додану вартість у розмірі 1097310,07 грн. (один мільйон дев'яносто сім тисяч триста десять грн. 07 коп.) та застосовано штрафні санкції в сумі 548655,04 грн. (п'ятсот сорок вісім тисяч шістсот п'ятдесят п'ять грн. 04 коп.)

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нестор & С» (і.к.34100403, вул. Перемоги, 90, с. Картушине, Антрацитівський р-н., Луганська обл., 94666) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім грн.. 20 коп.)

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанову складено та підписано у повному обсязі 03 червня 2014 року.

Суддя О.В. Ірметова