Ухвала

від 30.05.2014 по справі 812/1458/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Головуючий у 1 інстанції - Твердохліб Р.С.

Суддя-доповідач - Білак С. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2014 року справа №812/1458/14 Приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Білак С.В., суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2014 року у справі № 812/1458/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандер" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24 лютого 2014 року № 0000032204, № 0000042204,-

ВСТАНОВИВ:

28 лютого 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Тандер" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24 лютого 2014 року № 0000032204, № 0000042204.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2014 року позов було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове від 24 лютого 2014 року № 0000032204 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю "Тандер" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 10615,50 грн., з якої за основним платежем - 7077,00 грн. та 3538,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнано протиправним та скасовано податкове від 24 лютого 2014 року № 0000042204, про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю "Тандер" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 9288,75 грн., з якої за основним платежем - 7431,00 грн. та 1857,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що висновки акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 10.02.2014 року №185/12-34-22-04/11/31260079 є обґрунтованими, податкове повідомлення-рішення прийнято у відповідності з діючим законодавством України.

Відсутність у позивача ТТН є порушенням вимог діючого законодавства, про що говориться і в листі Мінінфраструктури України від 03.09.2013 року № 10092/25/10-13, відповідно до якого: «Товарно-транспортна накладна має бути виписана на будь-який товар, що поставляється у рамках договору купівлі-продажу. Оформлення перевезень вантажів ТТН здійснюється незалежно від умов плати за роботу автомобіля. Наявність і зберігання на кожному підприємстві свого екземпляра ТТН є обов'язковими».

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач знаходиться на податковому обліку в державній податковій інспекції в Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області з 19 грудня 2000 року за № 04337, є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про взяття на облік платника податку на додану вартість № 100345149 (т.1 а.с. 135-137).

На підставі наказу від 30 січня 2014 року № 61 відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Тандер" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Торгтехносервіс" та їх подальшого відображення у деклараціях з податку на додану вартість за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2013 року та податку на прибуток за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт від 10 лютого 2014 року № 185/12-34-22-04/11/31260079 (т.1 а.с. 115-121, т.2 а.с. 61-63).

Згідно висновків акту від 10 лютого 2014 року № 185/12-34-22-04/11/31260079 перевіркою, встановлено порушення ТОВ "Тандер":

- п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму податку на додану вартість 7077,00 грн., у тому числі по податкових періодах: за січень 2012 року на суму 1393,00 грн., за лютий 2012 року на суму 1536,00 грн., за березень 2012 року на суму 1871,00 грн., за квітень 2012 року на суму 970,00 грн., за травень 2012 року на суму 1272,00 грн., за червень 2012 року на суму 35,00 грн.;

- п.138.1 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 7431,00 грн., у тому числі за І квартал 2012 року на суму 5040,00 грн., ІІ квартал 2012 року на суму 2391,00 грн.

На підставі акту перевірки від 10 лютого 2014 року № 185/12-34-22-04/11/31260079 державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області винесені податкові повідомлення-рішення:

- від 24 лютого 2014 року № 0000032204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 10615,50 грн., з якої за основним платежем - 7077,00 грн. та 3538,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями за порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (т.1 а.с. 123);

- від 24 лютого 2014 року № 0000042204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 9288,75 грн., з якої за основним платежем - 7431,00 грн. та 1857,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями за порушення п.138.1 ст.138 , п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України (т.1 а.с. 124).

Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

У відповідності із ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування:

- витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України);

- витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2 ст.138 ПК України);

- витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п.138.4 ст.138 ПК України);

- інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (п.138.5 ст.138 ПК України).

Не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України).

У відповідності із статтею 198 Податкового кодексу України:

- право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (пункт 198.1);

- датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2);

- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3);

- якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (пункт 198.4);

- не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України.

Згідно із статтею 200 Податкового кодексу України:

- сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1);

- при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2);

- при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3);

- якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (пункт 200.4).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, 03 жовтня 2006 року між ТОВ "Тандер" та ТОВ "Торгтехносервіс" укладено договір № 3/к-10 відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця відповідно до його заявки, яка надається через засоби зв'язку або усно через представника постачальника, товари громадського споживання, у подальшому "товар". Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору по узгодженій ціні, вказаній у накладній, яка являється невід'ємною частиною цього договору (т.1 а.с. 12-14), додаток до цього договору посвідчує відтиск штампу, особисті підписи осіб, яким довіряється отримання товарно-матеріальних цінностей відповідно до накладно-рахунку (т.1 а.с. 15).

Між ТОВ "Тандер" та ТОВ "Торгтехносервіс" 03 листопада 2006 року укладено додатковий договір до договору від 03 листопада 2006 року № 3/к-10, відповідно до якого підписом цього договору сторони гарантують, що всі документи по даному договору підписані від імені сторони договору, підписані уповноваженими особами сторін договору у випадку засвідчення таких підписів печаткою відповідної сторони (т.1 а.с. 16).

23 грудня 2008 року між ТОВ "Тандер" та ТОВ "Торгтехносервіс" укладено додатковий договір до договору від 03 листопада 2006 року № 3/к-10, відповідно до якого договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2009 року, а в частині взаєморозрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, якщо одна сторона протягом 10 календарних днів до кінця дії договору письмово не повідомить про намір розірвати договір, то він вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік на тих же умовах (т.2 а.с. 131).

На виконання умов договору поставки від 03 жовтня 2006 року № 3/к-10 складено накладні-рахунки (т.1 а.с. 17, 20, 23, 26, 29, 32, 57, 60, 63, 66, 69, 72, 75, 78, 81, 84, 87, 90, 93, 96, 99) та видано ТОВ "Тандер" податкові накладні від 20 квітня 2012 року № 17463 на суму 1372,10 грн., у тому числі податок на додану вартість 228,68 грн., від 04 травня 2012 року № 19473 на суму 1557,32 грн., у тому числі податок на додану вартість 259,56 грн., від 24 березня 2012 року № 12451 на суму 2169,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 361,50 грн., від 11 травня 2012 року № 20254 на суму 2887,27 грн., у тому числі податок на додану вартість 481,22 грн., від 25 травня 2012 року № 22084 на суму 2346,40 грн., у тому числі податок на додану вартість 391,07 грн., від 13 квітня 2012 року № 16244 на суму 2076,17 грн., у тому числі податок на додану вартість 346,03 грн., від 17 березня 2012 року № 11336 на суму 1897,21 грн., у тому числі податок на додану вартість 316,20 грн., від 31 березня 2012 року № 13850 на суму 2107,73 грн., у тому числі податок на додану вартість 351,29 грн., від 06 квітня 2012 року № 14783 на суму1088,94 грн., у тому числі податок на додану вартість 181,49 грн., від 13 квітня 2012 року № 16243 на суму 1288,16 грн., у тому числі податок на додану вартість 213,36 грн., від 04 лютого 2012 року № 4873 на суму 2013,90 грн., у тому числі податок на додану вартість 335,82 грн., від 11 лютого 2012 року № 5914 на суму 4626,20 грн., у тому числі податок на додану вартість 771,03 грн., від 20 лютого 2012 року № 7065 на суму 702,86 грн., у тому числі податок на додану вартість 117,14 грн., від 25 лютого 2012 року № 8268 на суму 1869,36 грн., у тому числі податок на додану вартість 311,56 грн., від 03 березня 2012 року № 9162 на суму 2297,12 грн., у тому числі податок на додану вартість 382,85 грн., від 10 березня 2012 року № 1017 на суму 2757,47 грн., у тому числі податок на додану вартість 459,58 грн., від 14 січня 2012 року № 1659 на суму 3381,73 грн., у тому числі податок на додану вартість 563,62 грн., від 09 січня 2012 року № 476 на суму 1148,84 грн., у тому числі податок на додану вартість 191,47 грн., від 21 січня 2012 року № 2806 на суму 1289,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 214,83 грн., від 28 січня 2012 року № 3833 на суму 2538,20 грн., у тому числі податок на додану вартість 423,03 грн., від 18 травня 2012 року № 21158 на суму 847,04 грн., у тому числі податок на додану вартість 141,18 грн. (т.1 а.с. 18-19, 21-22, 24-25, 27-28, 30-31, 33-34, 58-59, 61-62, 64-65, 67-68, 70-71, 73-74, 76-77, 79-80, 82-83, 85-86, 88-89, 91-92, 94-95, 97-98, 100-101), які включена позивачем до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за січень-червень 2012 року (т.2 а.с. 85-130).

Факт оплати товарно-матеріальних цінностей, придбаних за договором від 03 жовтня 2006 року № 3/к-10 підтверджується випискою по рахунку (т.2 а.с. 83-84).

Товарно-матеріальні цінності, які придбані ТОВ "Тандер" у ТОВ "Торгтехносервіс" за договором від 03 жовтня 2006 року № 3/к-10 реалізовані кінцевому споживачу, що підтверджується фіскальними чеками, реєстром фіскальних чеків (т.1 а.с. 11, т.2 а.с. 52-53, 133-172).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість до складу податкового кредиту січня, лютого, березня, квітня, травня, червня 2012 року згідно додатку 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" позивачем включено по господарським операціям з ТОВ "Торгтехносервіс" податок на додану вартість в сумі 1392,95 грн., 1535,55 грн., 1871,42 грн., 969,56 грн., 1273,03 грн., 34,67 грн. відповідно (т.1 а.с. 187-190, 205-208, 226-229, 247-250, т.2 а.с. 24-27, 44-47).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області від 24 лютого 2014 року № 0000032204, про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 10615,50 грн., з якої за основним платежем - 7077,00 грн. та 3538,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, від 24 лютого 2014 року № 0000042204, про збільшення позивачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 9288,75 грн., з якої за основним платежем - 7431,00 грн. та 1857,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями є протиправними.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2014 року у справі № 812/1458/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандер" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24 лютого 2014 року № 0000032204, № 0000042204 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя С.В.Білак

Судді Т.Г. Гаврищук

М.Г.Сухарьок