Ухвала

від 04.06.2014 по справі 805/3408/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Дворников М.С.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 року справа №805/3408/14 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Ханова Р.Ф., Гайдар А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року у справі № 805/3408/14 за позовом Колективного підприємства «Мисливсько-риболовне господарство Українського товариства мисливців і рибалок міста Горлівки» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про скасування припису від 06.02.2014 та постанови № 34/7/5-08-1339 від 04.03.2014, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року у справі № 805/3408/14 позов задоволений (а.с.77-79).

Визнано неправомірним та скасований припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області від 06 лютого 2014 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, виданий керівнику колективного підприємства «Мисливсько-риболовне господарство Українського товариства мисливців і рибалок міста Горлівки» Козубенку А.І.

Визнано неправомірним та скасована постанову № 34/7/5-08-1339 від 04 березня 2014 року про накладення на колективне підприємство «Мисливсько-риболовне господарство Українського товариства мисливців і рибалок міста Горлівки» штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 43848,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подана апеляційна скарга, в якій вказуючи на незаконність та необґрунтованість постанови, як така, що прийнята з порушенням норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. (а.с.83-87).

Апелянт доводить, що проведені позивачем роботи з влаштування санвузлу підпадають під ознаки поняття «реконструкція», так як мали місце поліпшення експлуатаційних властивостей об'єкта будівництва та зміна його техніко-економічних показників, зокрема, геометричних розмірів, а тому для цього потрібно було отримати відповідний дозвіл.

Розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, з урахуванням п. 2 ч.1 ст.197 КАС України. Колегія суддів зазначає, що неявка сторін, не є перешкодою для розгляду та вирішення справи за наявними документами.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 06.02.2014 головним державним інспектором на підставі скарги гр. ОСОБА_3 від 09.01.2014 проведена позапланова перевірка приміщення КП «Мисливсько-риболовне господарство Українського товариства мисливців і рибалок міста Горлівки» по вул. Пушкінська, 49 «а», прим. № 1, за результатами проведення якої був складений акт від 06.02.2014р.

Цією перевіркою встановлено факт реконструкції приміщення, в якому здійснює діяльність позивач, шляхом будівництва в ньому санітарного вузлу без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, чим порушено п. 2 ч. 1 ст. 34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон).

Перевірка проводилася за участю директора КП «Мисливсько-риболовне господарство Українського товариства мисливців і рибалок міста Горлівки» Козубенко А.І., який у графі акту «зауваження щодо здійснення перевірки» зазначив: «роботи з організації санвузлу всередині приміщення за адресою вул. Пушкінська 49-а здійснювалася у березні-квітні 2013 року власними силами» (а.с. 47, зв. бік). При цьому, під час проведення перевірки директором позивача Козубенком А.І. були надані технічний паспорт на зазначений вище об'єкта, виготовлений станом на 17.02.2012р. та технічний паспорт на цей об'єкт, виготовлений станом на 10.02.2014р.

При порівнянні зазначених технічних паспортів, зокрема, плану громадського будинку, посадовою особою відповідача виявлено, що у порівнянні з 2012р. позивачем влаштовані перегородки в одному із приміщень громадського будинку та в одному із створених кімнат влаштований санвузол (а.с. 61, 70).

На думку відповідача це підпадає під ознаки поняття «реконструкція», а тому, за відсутності зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт, є порушенням ст.ст. 34, 36 Закону та підставою для винесення припису № 24 від 06.02.2014р. про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (а.с. 51-54) та притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 43848,0 грн. відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт на об'єктах II категорії складності).

При цьому належність об'єкта будівництва по вул. Пушкінській, 49-а, приміщення № 1 до ІІ категорії складності підтверджуються довідкою ТОВ «ПРОЕКТ-СЕРВИС» № 11 від 03.02.2014 та розрахунком категорії складності за цим об'єктом (а.с. 55-57).

Таким чином, спір в цій справі виник у зв'язку з різним уявленням сторін про характер виконаних позивачем робіт та їх правову кваліфікацію, а саме: чи є виконані позивачем роботи реконструкцією (будівництвом) у розумінні діючого законодавства.

Вирішуючи цей спір по суті, суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.

За правилами частин 1, 2 ст. 36 Закону право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт. Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації. Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється. За наявності зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.

Наведені правові норми кореспондуються із частиною 1 статті 376 Цивільного кодексу України у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності" яка розкриває поняття «самочинне будівництво».

Так, згідно з цією статтею житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Таким чином, відсутність відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи на об'єкті ІІ категорії складності (в даному випадку декларації про початок виконання будівельних робіт) дозволяє кваліфікувати відповідне будівництво як самочинне і навпаки: не є самочинним будівництво, яке не потребує отримання цього документа.

Підпункт 3.1. п.3 ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" визначає, що будівництво - це нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об'єктів будівництва.

Згідно з п.п.3.10. п.3 ДБН А.2.2-3-2012 реконструкція - перебудова введених в експлуатацію в установленому порядку об'єктів будівництва, яка передбачає удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміну основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри тощо). Реконструкція передбачає збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Наведена вище норма має загальний (орієнтуючий) характер: вона не визначає виключного переліку робіт, які охоплюються поняттям «реконструкція».

Натомість пунктом 3.2. Інструкції про порядок технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 року за № 582/5773 (далі - Інструкція № 127) прямо передбачено, що не належить до самочинного будівництва для громадських будівель (приміщень) перепланування, пов'язані зі зміною загальної, основної та допоміжної площі за рахунок демонтування та влаштування перегородок (без порушення несучих конструкцій).

Той факт, що об'єкт будівництва позивача, який перевірявся, є громадським будинком підтверджується наявними у матеріалах справи технічними паспортами (а.с. 58, 66).

Абз. 5-7 Додатку 11 до цієї Інструкції передбачено, що перегородка - вертикальна внутрішня захисна конструкція, що розділяє суміжні приміщення в будинку. Перегородки бувають: панельні, монолітні та збірно-розбірні, суцільні та з прорізами, у т.ч. які не доходять до стелі; конструктивно несучі та не несучі; стаціонарні (положення яких незмінні); розсувні.

Таким чином, перепланування, пов'язані зі зміною загальної, основної та допоміжної площі за рахунок демонтування та влаштування будь-яких перегородок на об'єкті ІІ категорії складності, якщо це не порушує несучих конструкцій - не належить до самочинного будівництва, а отже не потребує в силу ч. 1 ст. 376 ЦК України, п. 2 ч. 1 ст. 34 та частин 1, 2 ст. 36 Закону реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

У контексті наведених вище правових норм не має також значення кількість суміжних приміщень, яка утворюється при влаштуванні перегородок, рівно як і назви цих приміщень (коридор, кабінет, склад, вбиральня, тощо). Єдиним критерієм розмежування самочинного будівництва від такого, що не є самочинним, в даному випадку є порушення несучих конструкцій.

З наявних в матеріалах справи технічних паспортів на будівлю (плану будинку), письмових заперечень відповідача та пояснень представників позивача суд встановив, що у кімнаті № 6 (відповідно до технічного паспорту КП «Горлівське міське бюро технічної інвентаризації» від 17.02.2012) - а.с. 61, позивачем влаштовані вертикальні внутрішні захисні конструкції з цегли, що розділяють суміжні приміщення в будинку (відповідно до технічного паспорту КП «Горлівське міське бюро технічної інвентаризації» від 10.02.2014) - а.с. 70, тобто перегородки у розумінні абз.5-7 Додатку 11 до Інструкції № 127.

Оскільки влаштування даних перегородок було проведено позивачем без порушення несучих конструкцій, у відповідача не було правових підстав кваліфікувати ці роботи як «реконструкція» у розумінні п.п.3.10. п.3 ДБН А.2.2-3-2012 та вимагати від нього реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, а також притягати його до відповідальності у вигляді штрафу.

Той факт, що проведені позивачем роботи не належать до самочинних, зазначено також у довідці комунального підприємства «Горлівське міське бюро технічної інвентаризації» від 11.02.2014р. № 332, яка була надана до матеріалів справи самим відповідачем (а.с. 27).

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що приймаючи постанову про накладання штрафу та припис відповідач не довів їх правомірність, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність прийнятого судом першої інстанції рішення.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року у справі № 805/3408/14 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Р.Ф.Ханова

А.В.Гайдар