Рішення

від 02.06.2014 по справі 920/864/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.06.2014 Справа № 920/864/14

Господарський суд Сумської області, у складі судді Зайцевої І.В. при секретарі судового засідання Кальченко А.М., розглянувши матеріали справи № 920/864/14:

за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Суми

до відповідача: Верхосульської сільської ради Білопільського району Сумської області, с. Верхосулка, Білопільський район, Сумська область,

про стягнення 38 435 грн. 37 коп .,

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1;

від відповідача: сільський голова Хомиченко І.М. (рішення від 17.06.2013 року);

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 38 435 грн. 37 коп., в тому числі 33 131 грн. 00 коп. заборгованості за товар відповідно доукладених між сторонами договорів № су143 від 27.09.2013 року, № су145 від 27.09.2013 року, № су144 від 26.09.2013 року, 2 147 грн. 61 коп. пені відповідно до п. 3.1 договорів, 638 грн. 80 коп. 3% річних, 2 517 грн. 96 коп. інфляційних втрат.

02.06.2014 року позивач надіслав заяву б/н від 02.06.2014 року, в якій зазначив, що відповідач погасив основний борг в сумі 33 131 грн. 00 коп., в зв'язку з чим предмет спору в цій частині відсутній. Разом з цим позивач просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції.

Відповідач надіслав лист б/н від 02.06.2014 року, в якому зауважив, що платіжні доручення на проплату кредиторської заборгованості знаходились в управлінні Державного казначейства і 27.06.2014 року була проведена проплата. Також відповідач подає копії платіжних доручень про сплату основної заборгованості.

Позивача наполягає на задоволенні позовних вимог.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4 3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази, суд встановив:

26 вересня 2013 року між сторонами було укладено договір № су144, за умовами якого позивач зобов'язується передати відповідачеві товар, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити його в сторок та на умовах передбачених договором.

Пунктом 2.1. договору визначено, що загальна вартість твару становить 19 390 грн. 00 коп.

27 вересня 2013 року між сторонами було укладено договір № су143, за умовами якого позивач зобов'язується передати відповідачеві товар, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити його в сторок та на умовах передбачених договором.

Пунктом 2.1. договору визначено, що загальна вартість товару складає 9 721 грн. 00 коп.

Також 27 вересня 2013 року між сторонами було укладено договір № су145, за умовами якого позивач зобов'язується передати відповідачеві товар, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити товар в сторок та на умовах передбачених договором.

Пунктом 2.1. договору визначено, що загальна вартість товару складає 4 020 грн. 00 коп.

Відповідно до умов договорів остаточний розрахунок здійснюється відповідачем на підставі накладної (п.2.2 договорів № су144 від 26.09.2013 рлку, №су143, № су 145 від 27.09.2013року ).

Матеріалами справи, зокрема, накладними № 14 від 26.09.2013 року, № 13 від 27.09.2013 року, № 15 від 27.09.2013 року підтверджується факт поставки позивачем відповідачеві майна на загальну суму 33 131 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та всупереч умовам укладених між сторонами договорів не оплатив своєчасно вартість майна, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 33 131 грн. 00 коп.

Факт погашення відповідачем існуючої перед позивачем заборгованості в сумі 33 131 грн. 00 коп. підтверджується матеріалами справи, зокрема платіжним дорученням № 49 від 28.04.2014 року, № 50 від 28.04.2014 року, № 38 від 28.04.2014 року.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню відповідно до цієї норми.

Приписами статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002 року, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Пунктом 3.1. договору визначено, що позивач має право вимагати від відповідача оплату пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Згідно з поданим розрахунком, відповідачеві нарахована пеня за договором № су143 від 27.09.2013 року в сумі 630 грн. 13 коп. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 28.09.2013 року по 28.03.2014 року (а.с. 9), за договором № су144 від 26.09.2013 року в сумі 1 256 грн. 90 коп. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 27.09.2013 року по 27.03.2014 року (а.с. 10), за договором № су145 від 27.09.2013 року в сумі 260 грн. 58 коп. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 28.09.2013 року по 28.03.2014 року (а.с. 11). Загальний розмір пені за вищезазначеними договорами складає 2 147 грн. 61 коп.

Оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачене діючим законодавством України та умовами договорів, пеня нарахована в межах строку позовної давності, відповідно до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 2 147 грн. 61 коп. є обґрунтованими.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Відповідно до поданого розрахунку, відповідачеві нараховано 3% річних на загальну сумі 638 грн. 80 коп, а саме за договором № су143 від 27.09.2013 року в сумі 186 грн. 96 коп. за період з 28.09.2013 року по 19.05.2014 року (а.с. 9), за договором № су144 від 26.09.2013 року в сумі 374 грн. 52 коп. за період з 27.09.2013 року по 19.05.2014 року (а.с. 10), за договором № су145 від 27.09.2013 року в сумі 77 грн. 32 коп. за період з 28.09.2013 року по 19.05.2014 року (а.с. 11)

Загальний розмір інфляційних збитків складає - 2 517 грн. 96 коп., за договором № су143 від 27.09.2013 року - 738 грн. 80 коп. за період з 28.09.2013 року по 19.05.2014 року (а.с. 9), за договором № су144 від 26.09.2013 року - 1 473 грн. 64 коп. за період з 27.09.2013 року по 19.05.2014 року (а.с. 10), за договором № су145 від 27.09.2013 року - 305 грн. 52 коп. за період з 28.09.2013 року по 19.05.2014 року (а.с. 11).

Таким чином, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 2 147 грн. 61 коп. пені, 638 грн. 80 коп. 3% річних, 2 517грн. 96 коп. інфляційних збитків.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, а саме, не своєчасної оплати поставленого товару та враховуючи те, що спір врегульовано після порушення провадження у справі, суд дійшов висновку про відшкодування позивачеві суми сплаченого судового збору в розмірі 1 827 грн. 00 коп. за рахунок відповідача відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Верхосульської сільської ради Білопільського району Сумської області (41872, Сумська область, Білопільський район, с. Верхосулка, вул. Миру, буд. 46, код 04389963) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 2 147 грн. 61 коп. пені, 638 грн. 80 коп. 3% річних, 2 517 грн. 96 коп. інфляційних збитків та 1827 грн. 00 коп. судового збору.

3. Провадження у справі у частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 33 131 грн. 00 коп. заборгованості - припинити відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.06.2014 року.

Суддя І.В. Зайцева