Рішення

від 02.06.2014 по справі 922/1401/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2014 р.Справа № 922/1401/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Гонтарем А.Д.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпрокат" (м. Київ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр.Аз.-Дружба" (м. Суми) , Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м. Харків) про стягнення 29976,32 грн. за участю представників сторін:

позивача - Мельник О.В. (довіреність від 12.03.2014 р.);

відповідача (ТОВ "Укр.Аз.-Дружба") - не з'явився;

відповідача (ФОП ОСОБА_2) - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Будпрокат", звернувся з позовом до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр.Аз.-Дружба" та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про солідарне стягнення з відповідачів суму заборгованості за договором оренди №000005494 від 11.06.2013 р. в розмірі 28460,00 грн., 3% річних в розмірі 284,31 грн. та пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань в розмірі 1232,01 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати. Позов мотивовано неналежним виконанням ТОВ "Укр.Аз.-Дружба" своїх обов'язків за договором оренди №000005494 від 11.06.2013 р. та порушенням ФОП ОСОБА_2 умов договору поруки від 11.06.2013 р.

02.06.2014 р. за вх. №18187 до канцелярії суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Суд, розглянувши клопотання представника позивача про долучення доказів до матеріалів справи, вирішив за можливе задовольнити його.

Представник позивача в судовому засіданні 02.06.2014 р. підтримав позов в повному обсязі, а також зазначив, що відповідач (ТОВ "Укр.Аз.-Дружба") частково погасив заборгованість з орендної плати у розмірі 10000,00 грн.

Відповідач (ФОП ОСОБА_2) в судове засідання 02.06.2014 р. не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причину неявки суд не повідомив. Ухвала про порушення провадження у справі від 11.04.2014 р. та ухвала суду від 22.04.2014 р., що були направлені відповідачеві рекомендованим листом за його поштовою адресою, вказаною в позовній заяві, яка також співпадає з адресою в наданої позивачем копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №4914335 від 22.05.2013 р., повернулись до господарського суду з довідкою Укрпошти про закінчення терміну зберігання.

Представник відповідача (ТОВ "Укр.Аз.-Дружба") в судове засідання 02.06.2014 р. не з'явився, витребуваних судом документів не надав. Про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення №6102213100814, яке долучене судом до матеріалів справи.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/1228, 02.06.2006 року "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідачі були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представників відповідачів не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

11.06.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будпрокат" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр.Аз.-Дружба" (орендар) укладено договір оренди за №000005494 (надалі - договір).

Відповідно п.1.1 договору, за даним договором орендодавець надає орендареві в тимчасове платне користування обладнання, а орендар зобов'язується прийняти обладнання по акту прийому - передачі, виплачувати орендодавцеві орендну плату й по закінченню терміну оренди, повернути йому зазначене обладнання на умовах визначених даним договором.

Найменування обладнання, залогова вартість обладнання та ціна оренди зазначаються у протоколі погодження договірної ціни, залогова вартість та кількість елементів обладнання, що надається в оренду, зазначається в акту приймання-передачі обладнання в оренду (п. 1.2. договору).

Орендна плата за користування орендованим обладнанням, відповідно до п.2.1 договору, враховується на підставі розцінок орендодавця з розрахунку за одну добу й вказується в акті прийому-передачі, що затверджується сторонами і є невід'ємною частиною договору. Орендна плата налічується орендодавцем і підлягає оплаті орендарем з дати зазначеної сторонами в акті прийому-передачі до дати підписання сторонами акту здачі-прийому обладнання або до моменту одержання орендарем повідомлення про розірвання даного договору орендодавцем.

Відповідно до п.3.1 договору, розрахунки за надане в оренду обладнання проводяться орендарем шляхом здійснення 100% передплати за користування обладнанням.

Як передбачено п. 5.1. договору, з моменту надходження оплати на розрахунковий рахунок орендодавця за оренду окремих одиниць техніки орендодавець в продовж 5-ти днів зобов'язується передати, а орендар - прийняти обладнання, зазначене у Додатку до договору погодження договірної ціни.

Відповідно до п.4.1. договору, строк оренди обладнання має мінімальну одиницю виміру добу або 24 години. Доба починає перебіг з дати надання обладнання в оренду та закінчу наступного дня. Мінімальний строк оренди складає 35 діб.

З матеріалів справи вбачається, що свої обов'язки перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Укр.Аз.-Дружба" позивач виконав у повному обсязі, надав обладнання у тимчасове платне користування.

11 червня 2013 року позивач надав в оренду відповідачу обладнання. Найменування, залогова вартість та ціна оренди обладнання вказана у протоколі погодження ціни, який було підписано представниками сторін 11 червня 2013 року.

Як свідчать матеріали справи відповідач, ТОВ "Укр.Аз.-Дружба", продовжує користуватися орендованим обладнанням до теперішнього часу.

Відповідно до ч. 1 ст.764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Таким чином, ТОВ "Будпрокат" продовжив нараховувати ТОВ "Укр.Аз.-Дружба" орендну плату за користування орендованим обладнанням.

В порядку досудового врегулювання спору, відповідно до частини 2 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, позивачем на адресу відповідача (ТОВ "Укр.Аз.-Дружба") 13 лютого 2014 року було надіслано лист-вимогу про погашення заборгованості, у якій міститься прохання сплатити наявну заборгованість за договором оренди №0000055494 від 11.06.2013 року в розмірі 28460,00 грн. Однак, як свідчать матеріали справи, на момент пред'явлення цього позову заборгованість ТОВ "Укр.Аз.-Дружба" не погашено.

Також 11.06.2014 р. між ТОВ "Будпрокат" (кредитор) та ФОП ОСОБА_2 (поручитель) було укладено договір поруки б/н.

Відповідно до п.1.1 договору поруки, відповідно до умов даного договору, ФОП ОСОБА_2 поручається перед ТОВ "Будпрокат" за виконання зобов'язань боржника (ТОВ "Укр.Аз.-Дружба", код ЄДРПОУ 37053037), що виникли з договору №000005494 від 11 червня 2013р.

Згідно п.1.2 договору поруки сторони домовились, що ФОП ОСОБА_2 не несе відповідальності перед ТОВ "Будпрокат" за збитки, що можуть бути спричинені порушенням ТОВ "Укр.Аз.-Дружба", своїх зобов'язань за договором про надання послуг.

Відповідно до п.1.3 договору, сторони домовились, що даною порукою зобов'язання боржника, що виникли з договору № 000005494 від 11 червня 2013 р. забезпечуються лише частково в межах суми, яка становить 1000,00 грн. (одна тисяча гривень).

Відповідно до п.2.1 договору, у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань перед кредитором, що виникли з договору №000005494 від 11 червня 2013 р., поручитель зобов'язується нести відповідальність солідарно з боржником.

Згідно п.3.1 договору поруки, поручитель, що виконав зобов'язання боржника перед кредитором, здобуває право вимоги кредитора до боржника на суму виконаного зобов'язання за боржника перед кредитором.

Пунктом 4.2 договору поруки сторони домовились, що поручительство припиняється в наступних випадках: з припиненням строку дії даного договору; з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у випадку зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; у випадку переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; якщо строк зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладання договору поруки.

Таким чином, відповідальність ФОП ОСОБА_2 перед позивачем за невиконання ТОВ "Укр.Аз.-Дружба" своїх зобов'язань обмежується 1000,00 грн.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном, як передбачено ч. 1 ст.762 Цивільного кодексу України, з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (п.5 ст.762 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до п.1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно приписів ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріалами справи підтверджено, що після відкриття провадження у справі відповідачем було сплачено на користь позивача грошові кошти у розмірі 10000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 23.04.2014 р. по особовому рахунку позивача. Але оплата з орендної плати відповідачем в повному обсязі здійснено не було.

У зв'язку з частковою сплатою відповідачем боргу у сумі 10000,00 грн., суд вважає за необхідне провадження у справі припинити в цій частині на підставі п. 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Враховуючи вказані обставини та приймаючи до уваги вимоги ст. 526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідачі не надали суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мали можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр.Аз.-Дружба" на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором оренди №000005494 від 11.06.2013 р. в розмірі 17460,00 грн., а з ФОП ОСОБА_2 стягненню на користь позивача підлягає 1000,00 грн. заборгованості за договором поруки від 11.06.2014 р.

Згідно зі ст.ст.193, 198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.4 договору оренди №000005494 від 11.06.2013 р. сторони передбачили, що за несвоєчасне внесення орендної плати у випадках продовження терміну оренди орендар сплачує орендодавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення без обмеження строку нарахування пені.

Перевіривши зроблений позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача ТОВ "Укр.Аз.-Дружба" пені в сумі 1232,01 грн. підлягає задоволенню як правомірна.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши зроблений позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача ТОВ "Укр.Аз.-Дружба" 3% річних в сумі 284,31 грн. підлягає задоволенню як правомірна.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно відношенню розміру задоволених вимог.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача ТОВ "Укр.Аз.-Дружба" витрати по сплаті судового збору в сумі 1705,10 грн., а на відповідача ФОП ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в сумі 121,90 грн. оскільки з їх вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 512, 514, 525, 526, 530, 553, 554, 610, 611 ЦК України, ст. 193, 198 ГК України, ст.ст. 1, 4, 12, 33-34, 38, 43, 49, 75, п. 1-1 ст. 80, 82-85, Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр.Аз.-Дружба" (40021, Сумська обл., місто Суми, вул. Кірова, буд. 127/1, кв. 15; код ЄДРПОУ 37053037; р/р 26002019410853 в РВ АКБ "Індустріалбанк", МФО 0313849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпрокат" (04073, м. Київ, вул. Сирецька, будинок 9, офіс 113; код ЄДРПОУ 38382965; р/р 26001500051761 в ПАТ "Кредіт Агріколь", МФО 300614) заборгованість за договором оренди №000005494 від 11.06.2013 р. в розмірі 17460,00 грн., пеню в сумі 1232,01 грн., 3% річних в сумі 284,31 грн. та судовий збір в сумі 1705,10 грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; р/р НОМЕР_2 в ПАТ "Мегабанк" м. Харків, МФО 351629; ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будпрокат" (04073, м. Київ, вул. Сирецька, будинок 9, офіс 113; код ЄДРПОУ 38382965; р/р 26001500051761 в ПАТ "Кредіт Агріколь", МФО 300614) 1000,00 грн. заборгованості за договором поруки від 11.06.2014 р. та судовий збір в сумі 121,90 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення з відповідача (ТОВ "Укр.Аз.-Дружба") основної заборгованості в розмірі 10000,00 грн. провадження у справі припинити.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.06.2014 р.

Суддя Г.І. Сальнікова