Постанова

від 02.06.2014 по справі 925/261/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2014 р. Справа№ 925/261/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шевченка Е.О.

суддів: Алданової С.О.

Руденко М.А.

при секретарі Грабінській Г.В.

За участю представників:

від позивача: Чепак О.В.

від відповідача: не з'явився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Жашківський маслозавод»

на рішення Господарського суду Черкаської області від 01.04.2014р.

у справі №925/261/14 (суддя Боровик С.С.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскольд-Агро Техна»

до Публічного акціонерного товариства «Жашківський маслозавод»

про стягнення 59 031,39 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскольд-Агро Техна» звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Жашківський маслозавод» про стягнення з останнього основного боргу в розмірі 57 666,40 грн., інфляційних витрат в розмірі 345,99 грн., 1 019,00 грн. 3% річних.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 01.04.2014р. у справі №925/261/14 позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Жашківський маслозавод» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскольд-Агро Техна» 57 666,40 грн. основної заборгованості, 1 019,00 грн. 3% річних, 344,19 грн. інфляційних витрат.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Жашківський маслозавод» звернулось до звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції порушив п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України, так як не відклав розгляд справи, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, що позбавило можливості відповідача подати документи на підтвердження сплати/несплати на день розгляду справи боргу. Також, на думку скаржника позивачем не було надано суду документів на підтвердження поставки продукції.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскольд-Агро Техно», надав апеляційному суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, згідно з яким просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення Господарського суду Черкаської області без змін, вважаючи, що скарга є безпідставною та необґрунтованою.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.05.2014р. було прийнято до провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Жашківський маслозавод» та призначено її до розгляду на 02.06.2014р.

В судове засідання, призначене на 02.06.2014р., представник відповідача не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи від представник відповідача до апеляційного суду не находило.

В підпункті 3.9.2. пункту 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що неявка відповідача не перешкоджає розгляду даної справи, а також з огляду на те, що ухвалою від 13.05.2014р. явка представників у судове засідання не визнавалась обов'язковою, судова колегія апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справа за відсутності представника відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Правовідносини між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аскольд-Агро Техна», як продавцем, та Публічним акціонерним товариством «Жашківський маслозавод», як покупцем, виникли на підставі Договору №125 на закупівлю молока і молочних продуктів від 01.12.2011р., за умовами якого продавець зобов'язався передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти й оплатити молоко згідно ДСТУ 3662-97, а саме: молоко в перерахунку по базисному вмісту жиру ГОСТ 5867-90, білка ГОСТ 25179-90, кислотності ГОСТ 3624-90, масової частки сухих речовин ГОСТ 3626-73 та густини ГОСТ 3625-84, ветеринарним і санітарним вимогам. МВ 5.08.07./1232 від 11.10.1995року за договірними цінами, обумовленими протоколом погодження цін з переглядом їх в залежності від умов.

Згідно з п. 1.2. Договору загальна кількість товару, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент), одиниці виміру товару, ціна одиниці виміру товару визначаються сторонами окремо для кожної партії товару і відображають в додатках до Договору та/або в рахунках-фактурах, накладних.

Згідно з п. 3.1. та п. 3.3. Договору ціна товару обумовлюється сторонами на кожну партію товару окремо та вказується в додатку до Договору та/або рахунку-фактурі, накладній. Сума договору складає суму ціни товару за кожну партію товару.

У відповідності до ст. 4 Договору передання товару від продавця до покупця за цим Договором здійснюється в строки, погоджені сторонами. Датою передання товару вважається дата вручення товару покупцю, що підтверджується товарно-транспортною накладною, підписаною представниками сторін по Договору та/або актом приймання-передачі. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару.

Відповідно до п. 7.1. Договору право власності на товар зберігається за продавцем до визначеної у п. 4.2. цього Договору дати передання товару покупцеві.

Пунктом 8.1. Договору визначено, що покупець зобов'язується сплатити продавцю вартість товару (партії товару) щотижня шляхом переказу відповідних грошових коштів на банківський рахунок продавця, який визначений у цьому Договорі.

На виконання умов Договору позивачем була здійснена поставка продукції по видатковим накладним №РНМ-00003 від 15.12.2011р. на суму 39 038,40 грн., №РНМ-00128 від 31.12.2011р. на суму 35 964,00 грн. , №РН-0000002 від 15.01.2012р. на суму 36 896,40 грн., №РН-0000007 від 31.01.2012р. на суму 36 867,60 грн. Всього позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товару на загальну суму 148 766,40 грн.

Позивач неналежним чином виконав свої зобов'язання щодо оплати за товар, сплативши кошти в сумі 91 100,00 грн., з огляду на що у нього перед позивачем рахується заборгованість 57 666,40 грн.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, припинення зобов'язання може бути обумовлено не будь-яким, а лише належним його виконанням. Під належним виконанням зобов'язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов'язання. Якщо учасники зобов'язання порушують хоча б одну з умов його належного виконання, зобов'язання не припиняється, а змінюється, оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов'язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано апеляційному суду доказів погашення заборгованості перед позивачем за Договором.

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, то позивач просить стягнути з нього також суми 3% річних та інфляційні витрати.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Апеляційний господарський суд погоджується з розрахунком суми 3% річних та інфляційних витрат, зробленим господарським судом та вважає правомірним стягнення з відповідача на користь позивача суми 3% річних в розмірі 1 019,00 грн. та суми інфляційних витрат в розмірі 344,19 грн.

Слід відмітити, що відповідач контррозрахунку суми 3% річних та інфляційних витрат в матеріали справи не надав.

Крім того, судова колегія апеляційного господарського суду відхиляє доводи відповідача стосовно того, що суд першої інстанції порушив п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України, так як не відклав розгляд справи, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, що позбавило можливості відповідача подати документи на підтвердження сплати/несплати на день розгляду справи боргу.

Як вбачається, судом першої інстанції відкладався розгляд справи, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, про що виносилась ухвала від 11.03.2014р.

01.04.2014р. відповідач повторно не з'явився в судове засідання до суду першої інстанції. Також, слід відмітити, що відповідач не з'явився і в судове засіданні до апеляційного господарського суду, що є свідченням зловживання відповідачем своїми правами.

Посилання на те, що він був позбавлений можливості надати в матеріали справи докази відсутності заборгованості при слуханні справи в суді першої інстанції також відхиляються апеляційним судом, оскільки, як вбачається, до апеляційної скарги ці докази також не були додані. Надати відповідні докази залежало лише від самої волі відповідача.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, і встановлено нормою ч. 1 ст. 33 ГПК України. Розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частина 2 ст. 34 ГПК України містить відомий процесуальному праву принцип допустимості доказів (засобів доказування). Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Черкаської області від 01.04.2014р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Жашківський маслозавод» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 01.04.2014р. у справі №925/261/14 залишити без змін.

3. Справу №925/261/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Е.О. Шевченко

Судді С.О. Алданова

М.А. Руденко