Постанова

від 27.05.2014 по справі 906/250/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2014 р. Справа № 906/250/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Мельник О.В. ,

суддя Бучинська Г.Б.

секретар судового засідання Чекеренда Т.М.,

за участю представників сторін:

Позивача 1 - ОСОБА_6 (довіреність б/н від 21.02.14р.); Позивача 2 - ОСОБА_6 (довіреність б/н від 21.02.14р.); Відповідача -не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою від-повідальністю «Видавництво та телерадіокомпанія «Редакція газети «ЕХО» («Відлуння») на рішення господарського суду Житомирської області від 01.04.2014р. у справі №906/250/14

за позовом 1. ОСОБА_3

2. ОСОБА_4

до Товариства з обмеженою відповідальністю

«Видавництво та телерадіокомпанія «Редакція газети «ЕХО» («Відлуння»)

про визнання недійсним рішень загальних зборів,-

Представнику Позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.22, 28 ГПК Украї-ни. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу заявлено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (надалі в тексті - ОСОБА_3 та ОСОБА_4), які є учасниками Товариства з обмежною відповідальністю «Видавництво телерадіокомпанія «Редакція газети «Ехо» (надалі в тексті - Товариство) в лютому 2014р. звернулися до господарського суду Житомирської області з позовною заявою, в якій про-сили визнати недійсним та скасувати рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеже-ною відповідальністю «Видавництво телерадіокомпанія «Редакція газети «Ехо» від 16.02.2011р. (Протокол №2) про невиплату дивідендів учасникам товариства за 2010р. та просили визнати не-дійсним та скасувати рішення загальних зборів учасників Товариства з обмежною відповідаль-ністю «Видавництво телерадіокомпанія «Редакція газети «Ехо» від 10.02.2012р. (Протокол №2) про невиплату дивідендів учасникам товариства за 2011р. Порушена за даною заявою справа №906/250/14 була розглянута судом першої інстанції 01.04.2014р.

Рішенням господарського суду Житомирської області (суддя Тимошенко О.М.) позовні ви-моги задоволено повністю.

Приймаючи рішення у даній справі, суд першої інстанції зазначив, що ч.4 ст.60 Закону Ук-раїни «Про господарські товариства» в імперативній формі визначено, що «проект рішення» або питання для голосування надсилається учасникам, які повинні у письмовій формі сповістити що-до нього свою думку. Протягом 10 днів з моменту одержання повідомлення від останнього учас-ника голосування всі вони повинні бути проінформовані головою про прийняте рішення.». Вка-зана норма є спеціальною нормою, яка регулює такий порядок прийняття товариством рішення, тому вирішуючи спір, суд застосовує положення закону в частині порядку прийняття загальними зборами рішень з урахуванням цієї норми, аналіз якої дає підстави для висновку, що тільки після того як кожний учасник товариства письмово висловить свою думку щодо предмету опитування (незалежно чи «за», чи «проти»), може бути прийнято рішення щодо питання, яке було предметом опитування. В разі відсутності такого повідомлення хоча б від одного учасника товариства, рішен-ня товариства є незаконним.(арк.справи 89-90).

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Товариство подало апеляційну скар-гу, в якій просить зазначене рішення місцевого господарського суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Скаржник вважає, що оскаржуване рішення є незаконним і таким, що підлягає скасуванню у зв'язку із неповним з'я-суванням обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням норм матері-ального та процесуального права.

Скаржник зазначає, що з рішень загальних зборів учасників Товариства вбачається, що уча-сниками товариства (переважною більшістю голосів) приймалося рішення про спрямування при-бутку товариства на розвиток товариства. Також Скаржник вказує, що позовні вимоги Позивачів є такими, що заявлені поза межами строків позовної давності (3 роки), а тому у відповідності до глави 19 ЦК України та ст.223 ГК України - це є безумовною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог. На думку Відповідача, питання рішень учасниками Товариства, які володіють го-лосами у розмірі 81% суттєво не впливає на поінформованість/непоінформованість інших учасни-ків про час і місце загальних зборів Товариства.(арк.справи 97-105).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 25.04.2014р. апеляційну скаргу Позивачів прийнято до провадження, справу призначено до слухання.(арк.спра-ви 95).

Представник Позивачів в судовому засіданні апеляційної інстанції 27.05.2014р. заперечив проти доводів апеляційної скарги, надав пояснення в обґрунтування своєї правової позиції та про-сив апеляційний суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстан-ції без змін.

В судове засідання 27.05.2014р. представник Відповідача не з'явився, хоч про час та місце розгляду скарги був повідомлений у встановленому порядку. Натомість Відповідач надіслав кло-потання про розгляд справи без його участі.(арк.справи 127-129).

Зазначене клопотання задоволено апеляційним судом, з огляду на те, що ухвалою від 25.04. 2014р. у даній справі явка представників сторін не визнавалась обов'язковою і така неявка сторін не перешкоджає розгляду скарги, оскільки, матеріали справи надають можливість суду розглянути справу по суті.(арк.справи 95).

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представника, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матері-ального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що згідно зареєстрованого 05.01.2011р. Статуту ТзОВ «Ви-давництво та телерадіокомпанія «Редакція газети «ЕХО» («Відлуння») (надалі в тексті - Товарис-тво), учасниками Товариства є ОСОБА_3 із часткою у статутному капіталі Товарис-тва 9% та ОСОБА_4 із часткою у статутному капіталі Товариства 10%.(арк.справи 68-76).

Пунктом 5.2 Статуту визначено право учасника товариства брати участь у розподілі при-бутку Товариства та одержувати його частку (дивіденди) не пізніше шести місяців з дня затверд-ження загальними зборами звіту за рік. Розподіл між учасниками чистого прибутку здійснюється за підсумками роботи за рік.(п.6.16 Статуту).

Відповідно до п.7.5.6 Статуту, до виключної компетенції загальних зборів Товариства на-лежить вирішення питання про затвердження річних результатів діяльності товариства, затверд-ження звітів, порядку розподілу прибутку, строку і порядку виплати частки прибутку (дивідендів).

Згідно фінансових звітів суб'єкта малого підприємства за 2010р. та 2011р., чистий прибуток Товариства в 2010р. склав 713 400 грн., в 2011р. склав 776 000 грн.(арк.справи 15-18).

Матеріали справи містять протокол №2 загальних зборів Товариства від 16.02.2011р., згід-но якого більшістю голосів (81% часток) підтримано пропозицію голови Товариства про невипла-ту членам Товариства за 2010р. дивідендів у зв'язку з необхідністю вкладення значних коштів у зміцнення матеріально-технічної бази редакції, ремонт приміщень, подорожчання паперу, полігра-фічних послуг, підвищення заробітної плати і відрахувань до бюджету.(арк.справи 9).

Крім того, з протоколу №2 загальних зборів Товариства від 10.02.2012р. вбачається, що бі-льшістю голосів (81% часток) підтримано пропозицію голови Товариства про невиплату членам Товариства дивідендів і за 2011р. у зв'язку з виробничою необхідністю та потребою додаткових коштів.(арк.справи 10).

В обох протоколах зазначено, що рішення прийнято методом опитування.

Матеріали справи також містять складені працівниками Товариства Акти від 16.02.2011р. та 10.02.2012р., в яких зазначено, що проекти рішень направлялись всім учасникам Товариства звичайно поштою і письмових відповідей від двох учасників (Позивачів) не надійшло.(арк.справи 83-84).

Як стверджується матеріалами справи, повідомленнями голови Товариства, проінформова-но членів Товариства про те, що за результатами опитування прийнято рішення про підтримання пропозиції щодо невиплати дивідендів, за яке проголосувало 81%, двоє учасників не взяли участі в опитуванні.(арк.справи 54-55).

Перевіривши дотримання місцевим господарським судом вимог чинного законодавства під час ухвалення оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга безпідставна і не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Предметом даного спору є визнання недійсним рішень загальних зборів господарського то-вариства.

Відповідно до ст.80 ГК України, товариством з обмеженою відповідальністю є господарсь-ке товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчи-ми документами. Метою створення господарського товариства є одержання прибутку.(ст.79 ГК України).

Статтею 10 Закону України «Про господарські товариства» (надалі в тексті - Закон) визна-чено, що учасники товриства, серед іншого, мають право брати участь в управлінні справами то-вариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом, брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіден-ди). Такі ж права учасників передбачені статтею 88 ГК України.

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Збо-ри складаються з учасників товариства або призначених ними представників.(ст.58 Закону).

Згідно зі ч.1 ст.59, п.«д» ч.5 ст.41 Закону України «Про господарські товариства», ч.4 ст. 145 ЦК України, пункту 7.5.6 Статуту Товариства - до виключної компетенції загальних зборів то-вариства з обмеженою відповідальністю належить вирішення питання щодо затвердження річних результатів діяльності товариства, затвердження звітів, порядку розподілу прибутку, строку та по-рядку виплати частки прибутку (дивідендів).

Аналіз вказаних норм законів та положень статуту дає підстави для висновку, що товарис-тво з обмеженою відповідальністю зобов'язане не рідше одного разу на рік скликати загальні збо-ри товариства, на яких вирішувати питання щодо розподілу прибутку між учасниками товариства.

У випадках, передбачених установчими документами або затвердженими товариством пра-вилами процедури, статтею 60 Закону передбачено право товариства з обмеженою відповідаль-ністю приймати рішення методом опитування. У цьому разі проект рішення або питання для го-лосування надсилається учасникам, які повинні у письмовій формі сповістити щодо нього свою думку. Протягом 10 днів з моменту одержання повідомлення від останнього учасника голосуван-ня, всі вони повинні бути проінформовані головою про прийняте рішення.

Пункт 7.9 Статуту Товариства передбачає, що при неможливості скликання зборів допус-кається прийняття рішення методом опитування.

Як зазначалося вище, оспорюванні рішення загальних зборів Товариства від 16.02.2011р. та 10.02.2012р. прийняті на підставі ст.60 Закону, а саме методом опитування.

В матеріалах справи наявні заяви учасників Товариства, з яких вбачається, що п'ятеро із семи учасників підтримали пропозицію голови Товариства з винесених на опитування пропози-цій.(арк.справи 41-50).

Виходячи з вищевикладеного, підставами для визнання недійсними рішень загальних збо-рів учасників товариства є, зокрема: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника товариства можливості взя-ти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів учасника товариства рішен-ням загальних зборів.

Корпоративні права, згідно з ч.1 ст.167 ГК України - це права особи, частка якої визнача-ється у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації.

Частиною 4 ст.60 Закону в імперативній формі визначено, що «проект рішення» або питан-ня для голосування надсилається учасникам, які повинні у письмовій формі сповістити щодо нього свою думку. Протягом 10 днів з моменту одержання повідомлення від останнього учасника - голосування, всі учасники повинні бути проінформовані головою про прийняте рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що дана норма є спеціальною нормою, яка регулює такий порядок прийняття товариством рі-шення, тому вирішуючи спір, суд першої інстанції вірно застосовав положення закону в частині порядку прийняття загальними зборами рішень з урахуванням цієї норми, аналіз якої дає підстави для висновку, що тільки після того як кожний учасник товариства письмово висловить свою думку щодо предмету опитування (незалежно чи «за», чи «протии»), може бути прийнято рішення щодо питання, яке було предметом опитування. В разі відсутності такого повідомлення хоча б від одного учасника товариства, рішення товариства є незаконним.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів не приймає до уваги твердження Скаржника, що питання рішень учасниками Товариства, які володіють голосами у розмірі 81% суттєво не впливає на поінформованість/непоінформованість інших учасників про час і місце загальних збо-рів Товариства, оскільки це прямо суперечить чинному законодавству та порушує права Позива-чів, як учасників Товариства на участь у загальних зборах учасників Товариства, на участь у прий-нятті рішень з питань розподілу прибутку та на одержання учасниками частини прибутку у вигля-ді дивідендів за 2010-2011рр. пропорційно часткам у статутному капіталі.

Твердження Скаржника, що позовні вимоги Позивачів є такими, що заявлені поза межами трирічного строку позовної давності і це відповідно до глави 19 ЦК України та ст.223 ГК України є безумовною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог - не варті уваги, оскільки Від-повідач не подавав заяви про застосування строків позовної давності, а з матеріалів справи не вба-чається, коли саме Позивачі дізнались про своє порушене право.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та ін-шими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім пе-реконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи зазначені обставини, доводи Скаржника зазначені в апеляційній скарзі, не ви-знаються апеляційним судом такими, що можуть згідно ст.104 ГПК України бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому рішення місцевого господарського суду визна-ється таким, що прийняте у відповідності до норм мaтеріального та процесуального права і його належить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво та телерадіо-компанія «Редакція газети «ЕХО» («Відлуння») на рішення господарського суду Житомирської області від 01.04.2014р. у справі №906/250/14 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційно-му порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

3. Справу №906/250/14 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Бучинська Г.Б.