Постанова

від 20.05.2014 по справі 805/3827/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2014 р. Справа №805/3827/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 16:20

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Загацької Т.В.

при секретарі Аржанові К.С.

за участю:

представника позивача Шекоян К.Г.

представника відповідача Чернявської О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позов товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд хауз АКС» до Східної митниці Міндоходів про скасування рішення №700000002/2014/000018/2 від 19.03.2014 року, скасування картки відмови №700000002/2014/00038 від 19.03.2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд хауз АКС» звернулось до суду з позовною заявою до Східної митниці Міндоходів про скасування рішення №700000002/2014/000018/2 від 19.03.2014 року про коригування митної вартості, скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №700000002/2014/00038 від 19.03.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 19 березня 2014 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості №700000002/2014/000018/2, яким визначив митну вартість у розмірі 10250237,56 грн. та видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №700000002/2014/00038. Позивач не погоджується із вказаним рішенням та карткою відмови, вважає їх такими, що прийняті з порушенням норм митного законодавства.

Позивач зазначає, що відповідно до ч.4,5 ст.54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Також позивач вказує на те, що ним були надані усі документи, які підтверджують всі числові складові заявленої митної вартості, зокрема докази сплати вартості товару постачальнику саме у сумі, яка вказана в контракті.

На підставі вищезазначеного, позивач просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, скасувати рішення №700000002/2014/000018/2 від 19.03.2014 року про коригування митної вартості, скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №700000002/2014/00038 від 19.03.2014 року.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні змісту позовних вимог, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, надав заперечення згідно яких вказав, що 12.03.2014 року декларантом позивача заявлено до митного оформлення за митною декларацією типу ІМ 40 ДЕ №700130000/2014/003686 товар «папка - реєстратор», «папка - накопичувач» (код УКТЗЕД 4820300000, країна походження - Китай), який надійшов на адресу позивача від іноземного контрагента BRAND NEW STATIONERY CO.LIMITED за митною вартістю товару визначеною згідно із ст. 58 Митного кодексу України на рівні 1,54 доларів США/кг. Декларантом було обрано основний метод визначення митної вартості - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Разом із декларацією для підтвердження заявленої митної вартості надані відповідні документи, повний перелік яких наведено у графі 44 митної декларації №700130000/2014/003686 від 12.03.2014 року. У спірному митному оформленні було проведено контроль із застосуванням АСАУР. Надані позивачем документи не давали можливості підтвердити числове значення складових митної вартості, яка заявлена декларантом позивача. Отже, відповідач використав право на отримання додаткових документів шляхом здійснення письмової вимоги до декларанта про їх надання. Відомості у наданих до митного оформлення документах викликають сумніви щодо їх достовірності та не дають можливості підтвердити числові значення складових митної вартості, а в цілому не дають змоги підтвердити відомості щодо ціни товару. Позивачем документи до митного органу надані не у повному обсязі, а надані документи свідчать про заниження митної вартості товарів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Позивач зареєстрований виконавчим комітетом Донецької міської ради 15.12.2003 року як юридична особа, ідентифікаційний код юридичної особи 32804896 згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 315155.

Відповідач - Східна митниця Міндоходів у відповідності до статті 546 Митного Кодексу України є митним органом, який у зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на митну службу України. Митниця здійснює свою діяльність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (Автономна Республіка Крим, область, міста Київ, Севастополь). Окремі митниці можуть здійснювати свою діяльність на територіях двох чи більше адміністративно-територіальних одиниць або на всій території України.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 20 березня 2013 року між товариством з обмежено відповідальністю «Трейд хауз АКС» (покупець) та фірмою BRAND NEW STATIONERY CO.LIMITED (постачальник, Китай), був укладений контракт №200313, предметом якого є наступне: продавець бере на себе відповідальність за передачу товару у власність покупця, а покупець зобов'язується забезпечити приймання товару та сплату за нього у відповідності до додатків до договору, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п.2.2 розділу 2 вищевказаного контракту загальна вартість даного договору складає 200000 доларів США.

В межах виконання зазначеного вище контракту позивачем на митну територію України в зоні діяльності Східної митниці Міндоходів ввозився товар «папки та файли пластикові». Для проведення митного оформлення цього товару позивачем до Східної митниці Міндоходів була подана вантажна митна декларація: №700130000/2014/003686 від 12.03.2014 року.

Вартість товару в усіх випадках визначена декларантом за основним методом (за ціною договору) щодо такого визначення.

До вантажно - митної декларації №700130000/2014/003686 від 12.03.2014 року відповідно до відомостей графи 44 позивачем були надані: зовнішньоекономічний договір (контракт) №200313 від 20.03.2013 року, рахунок - фактура (інвойс) від 21.01.2014 року №В20140121, платіжний документ щодо сплати товару за ціною договору від 28.02.2014 року №3537, міжнародна автомобільна накладна (CMR) №175593 від 08.03.2014 року, коносамент від 22.01.2014 року №JMNODS100051, пакувальний лист від 21.01.2014 року №В20140121, доповнення до договору від 15.11.2013 року №3, сертифікат про проходження товару форми А від 22.01.2014 року №G14470ZC44390116, декларація митної вартості форми ДМВ-1, довідка про проведення декларування валютних цінностей від 22.01.2014 року №57/11.

На декларації митної вартості (ДМВ-1) до вищевказаної вантажно - митної декларації у графі «для відміток митного органу» посадовою особою Східної митниці Міндоходів у декларанта були запитані наступні документи: 1. якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про страхування; 2. виписку з бухгалтерської документації (оборотно - сальдові відомості); 3. ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів (за наявності); 4. каталоги, специфікації, прейскуранти (прас - листи) фірми - виробника товару; 5. копію митної декларації країни відправлення з перекладом відповідно до вимог положень ст. 254 Митного кодексу України; 6. висновки про вартісні та якісні характеристики товару підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно законодавства та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Позивачем були надані до митного органу разом із супровідним листом від 18.03.2014 року №309-ТХ наступні документи: виписка з бухгалтерської документації (журнал - ордер) за лютий 2014 року; прас - лист виробника товару від 01.02.2014 року; копія митної декларації країни відправлення №681120140114504947 від 20.02.2014 року з перекладом; проформа - інвойс №Т/ТХ - 08118 від 12.11.2013 року з перекладом; витяг з української універсальної біржі від 19.07.2013 року.

19.03.2014 року Східною митницею Міндоходів прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №700000002/2014/000018/2, згідно якого митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) так як з урахуванням положень ч.3 ст. 53 Митного кодексу України подані декларантом відомості не підтверджені документально.

19.03.2014 року відповідач видав Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №700000002/2014/00038, у зв'язку з виданням зазначеного вище рішення про визначення митної вартості товару.

Порядок декларування митної вартості товарів при їх ввезенні в Україну регулюється статтями 259-273 Митного кодексу України (МК України) та Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження» від 20 грудня 2006 року № 1766 (Порядок № 1766).

Відповідно до частин першої та другої статті 258 МК України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За правилами статті 265 МК України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Згідно зі статтею 266 МК України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість), 6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1766 для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Посадова особа митного органу у графі «Для відміток митниці» декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис. Посадова особа митного органу не має права вимагати від декларанта документи, не зазначені у графі «Для відміток митного органу». Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.

Аналіз наведених норм, а також положень постанов Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 року № 339 «Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів» та від 20 грудня 2006 року № 1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження», положень статей 265, 266 Митного кодексу України дає підстави вважати, що питання контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, як і визначення методу її обчислення у встановленому законом порядку у разі виникнення обґрунтованого сумніву відносяться виключно до компетенції митних органів.

Разом з тим, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.

Як вбачається з матеріалів справи, сумнів митного органу у задекларованій позивачем митній вартості виник внаслідок її невідповідності ціні ідентичного товару. За таких обставин Східною митницею Міндоходів правомірно витребувано додаткові документи, які могли б підтвердити вартість, визначену позивачем.

Оскільки позивач на вимогу митного органу не надав всіх документів, які б підтверджували заявлену митну вартість, Східна митниця Міндоходів в межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений законом, винесла оскаржувану картку відмови та рішення, згідно якого митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) так як з урахуванням положень ч.3 ст. 53 Митного кодексу України подані декларантом відомості не підтверджені документально, а тому підстав для їх скасування не вбачається.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку про необґрунтованість позову товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд хауз АКС» до Східної митниці Міндоходів про скасування рішення №700000002/2014/000018/2 від 19.03.2014 року, скасування картки відмови №700000002/2014/00038 від 19.03.2014 року, у зв'язку із чим відмовляє у задоволенні позов у повному обсязі.

На підставі статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Трейд хауз АКС» до Східної митниці Міндоходів про скасування рішення про коригування митної вартості №700000002/2014/000018/2 від 19.03.2014 року, скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №700000002/2014/00038 від 19.03.2014 року.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 20.05.2014 року, постанова в повному обсязі буде виготовлена 23.05.2014 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.