Ухвала

від 05.06.2014 по справі 805/2173/14

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Кравченко Т.О.

Суддя-доповідач - Попов В.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2014 року справа №805/2173/14 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Попова В.В.,

суддів Сіваченка І.В., Шишова О.О.,

секретар Гайдіс С.І.,

за участю сторін : представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, представника до Державної інспекції сільського господарства в Донецькій області Біріної Н.О., представників Донецької міської ради Вінічук Ю.М., Плехової О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Донецької міської ради та апеляційну скаргу Державної інспекції сільського господарства в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 р. у справі № 805/2173/14 за позовом ОСОБА_2 до Державної інспекції сільського господарства в Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Донецька міська рада про визнання протиправними та скасування приписів,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 р. у справі № 805/2173/14 адміністративний позов ОСОБА_2 до Державної інспекції сільського господарства у Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Донецька міська рада, про визнання протиправними та скасування приписів - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано припис Державної інспекції сільського господарства у Донецькій області від 06 лютого 2014 року № 0416. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 109 (сто дев'ять) гривень 62 копійки.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, представник третьої особи - Донецької міської ради, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. Мотивами апеляційної скарги особа, яка її подала, зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. А саме посилається на неврахування судом першої інстанції правових положень статті 1 Закону України « Про державний контроль за використанням та охороною земель», ст.ст.19,20,91 Земельного кодексу України, ст.ст.373,375 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, представник відповідача - Державної інспекції сільського господарства в Донецькій області, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. Мотивами апеляційної скарги особа, яка її подала, зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач, ОСОБА_2 набула право власності на земельну ділянку площею 0,0800 га, кадастровий номер 1410136900:00:020:0036, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 30 квітня 2003 року № 1182.

Право власності ОСОБА_2 на вказану ділянку підтверджено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ДН № 047249 від 29 січня 2004 року, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 4-181к (а.с.40).

Згідно з державним актом призначення ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель.

21 березня 2007 року Виконавчим комітетом Донецької міської ради прийнято рішення за № 162/7 «Про надання фізичній особі ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у Київському районі». Цим рішенням позивачу дозволено розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у Київському районі по АДРЕСА_1 із зміною цільового призначення для розміщення торгівельного комплексу. ОСОБА_2 зобов'язано в місячний строк після прийняття цього рішення звернутися до організацій, які мають відповідні ліцензії, за укладенням договору для розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Будь-які інші обов'язки згаданим рішенням на позивача покладені не були (а.с.104).

29 березня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інститут земельних відносин», яке діяло не підставі ліцензії на проведення землевпорядних робіт серії АВ № 188504, виданої Державним комітетом України по земельних ресурсах, як підрядником та ОСОБА_2 як замовником укладений договір складання технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки, складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки і оформлення проекту договору оренди земельної ділянки за НОМЕР_1.

За умовами вказаного договору замовник прийняла на себе зобов'язання оплатити і прийняти, а підрядник - виконати роботу з встановлення меж земельної ділянки, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із зміною цільового призначення та оформлення проекту договору оренди земельної ділянки для розміщення торгівельного комплексу по АДРЕСА_1 (а.с.174-177).

На виконання договору від 29 березня 2007 року в„– 262 Товариством з обмеженою відповідальністю «Інститут земельних відносин» розроблений Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки фізичній особі ОСОБА_2 для експлуатації існуючої будівлі торгівельного комплексу по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 1410136900:00:020:0169) (а.с.123-173).

Проект землеустрою передбачав передачу позивачу на умовах оренди строком на 5 років земельної ділянки площею 0,1075 га для експлуатації існуючої будівлі торгівельного комплексу, в тому числі 0,0800 га із земель житлової та громадської забудови, раніше наданих у власність ОСОБА_2, та 0,0275 га із земель житлової та громадської забудови Донецької міської ради (а.с.128).

Проект землеустрою був погоджений органами санітарно-епідеміологічної служби, охорони навколишнього природного середовища, охорони культурної спадщини, містобудування і архітектури та земельних ресурсів (а.с.137-144), однак на затвердження Донецькій міській раді наданий не був.

Згідно з поясненнями представників позивача та третьої особи в період з 2007 по 2013 роки між Донецькою міською радою та ОСОБА_2 укладалися договори користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 загальною площею 0,1075 га.

30 квітня 2013 року між Донецькою міською радою як розпорядником та ОСОБА_2 як користувачем укладений договір користування земельною ділянкою № 6/5681, зареєстрований в Управлінні земельних ресурсів Донецької міської ради 30 квітня 2013 року за № 6/5681 (а.с.20-24).

За умовами вказаного договору розпорядник дозволяє користувачу використовувати земельну ділянку загальною площею 0,1075 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, для експлуатації існуючої будівлі торгівельного комплексу. В користування передається ділянка загальною площею 1075 кв.м. без виносу її меж в натурі (на місцевості). На ділянці знаходиться будівля торгівельного комплексу, що передбачено п.п.1.1., 2.2., 2.2., 5.1. договору № 6/5681.

Відповідно до п.3.1. договору № 6/5681 він діє до моменту оформлення та державної реєстрації права на земельну ділянку відповідно до діючого законодавства, але не більше 2 років.

Розпорядник зобов'язаний дозволити використання земельної ділянки згідно умов цього договору, що передбачено п.6.1. договору № 6/5681.

Відповідно до пп. 6.2.1., 6.2.2. п.6.2. договору № 6/5681 розпорядник має право вимагати від користувача використання земельної ділянки у відповідності до умов договору; відмовитися від договору, повідомивши про це листом користувача, у разі якщо: користувач використовує земельну ділянку всупереч умовам, визначеним п.5.1. цього договору; не здійснюється плата за користування земельною ділянкою протягом більш ніж 6 місяців; користувач на земельній ділянці здійснив самовільну забудову; стосовно меж земельної ділянки, що передана у користування, виник земельний спір.

Користувач зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору; у встановленому законом порядку оформити право на земельну ділянку та здійснити його державну реєстрацію, що передбачено п.6.3. договору № 6/5681.

Згідно з п.6.4. договору № 6/5681 користувач має право використовувати земельну ділянку у відповідності до умов цього договору; самостійно господарювати на земельній ділянці з дотриманням умов цього договору.

П.7.2. договору № 6/5681 визначено, що його дія припиняється у разі: державної реєстрації права на земельну ділянку; продажу будівель та споруд, розташованих на земельній ділянці; ліквідації юридичної особи (користувача); шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін - з моменту підписання відповідної угоди; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених цим договором - з моменту набрання чинності відповідного рішення суду; у разі відмови розпорядника від договору - з моменту направлення користувачу листа-повідомлення, що підтверджується поштовим чеком; внаслідок випадкового знищення, пошкодження земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню.

03 липня 2013 року в порядку здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель головним спеціалістом відділу землеустрою Управління земельних ресурсів Донецької міської ради Швирьовою Н.А. з виїздом на місце проведене обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1

Обстеженням встановлено, що на земельній ділянці знаходиться двоповерхова будівля торгівельного комплексу, на першому поверсі якого розташований магазин «АТБ», на другому - ломбард, магазин з продажу автозапчастин, магазин з продажу одягу. Також на земельній ділянці знаходиться продуктовий магазин «Меркурій» та магазин «Овочі-фрукти».

Земельна ділянка площею 0,0800 га перебуває у власності ОСОБА_2 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та права постійного користування землею, договорів оренди землі 29 січня 2004 року за № 4-181к.

Рішенням Виконавчого комітету Донецької міської ради від 21 березня 2007 року ОСОБА_2 наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 із зміною цільового призначення для розташування торгівельного комплексу. Вказане рішення не виконане.

На цих підставах посадовою особою Управління земельних ресурсів Донецької міської ради зроблений висновок про нецільове використання ділянки, про що зазначено в акті обстеження земельної ділянки від 03 липня 2013 року (а.с.101).

Того ж дня Управління земельних ресурсів Донецької міської ради звернулося до Донецького міського голови з пропозицією підготувати проект рішення про скасування рішення від 21 березня 2007 року № 162/7 у зв'язку з невиконанням п.2 цього рішення (а.с.102).

21 серпня 2013 року Виконавчим комітетом Донецької міської ради прийнято рішення за № 196 «Про визнання таким, що втратило силу, рішення виконкому міської ради від 21 березня 2007 року № 162/7» у зв'язку з невиконанням п.2 цього рішення та використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням (а.с.103).

05 вересня 2013 року разом із супровідним листом від 04 вересня 2013 року № 01/3-4258вих копія рішення Виконавчого комітету Донецької міської ради від 21 серпня 2013 року № 196 надіслана на адресу ОСОБА_2 (а.с.99-100).

На підставі наказу від 13 вересня 2013 року № 1168 і направлення на перевірку від 13 вересня 2013 року № 13/09/13-1168 в період з 20 по 27 вересня 2013 року державним інспектором сільського господарств в Донецькій області Джулигою В.А. проведена позапланова перевірка дотримання ОСОБА_2 вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки, площею 0,1075 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1

Результати перевірки оформлені актом перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства від 27 вересня 2013 року № 27/09/13-01 (а.с.25-39).

Зі змісту акта від 27 вересня 2013 року № 27/09/13-01 слідує, що перевірці підлягали наступні питання: наявність документів, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, відповідно до ст.ст.125-126 Земельного кодексу України (п.1 розділу ІІ акта), виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням відповідно до вимог ст.ст.20, 21, п. «а» ч.1 ст.91, п. «а» ч.1 ст.96 Земельного кодексу України, абз3 п. «а» ст.6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», п.5 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, знаття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року № 963, (п.4 розділу ІІ акта).

Порушення вимог земельного законодавства виявлені не були, про що свідчить розділ ІІІ акта.

В додатку до акта від 27 вересня 2013 року № 27/09/13-01 зазначено, що ОСОБА_2 використовує земельну ділянку площею 0,1075 га з будинком торгівельного комплексу за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору користування земельною ділянкою від 30 квітня 2013 року № 6/5681, укладеного з Донецькою міською радою строком на два роки. Використання земельної ділянки не за цільовим призначенням не виявлено (а.с.39).

08 жовтня 2013 року Донецька міська рада рекомендованою поштовою кореспонденцією надіслала на адресу ОСОБА_2 лист-повідомлення від 27 вересня 2013 року № 01/12-4746вих про те, що договір користування земельною ділянкою, укладений між Донецькою міською радою та позивачем, зареєстрований в Управлінні земельних ресурсів Донецької міської ради, про що у Книзі реєстрації договорів вчинений запис від 30 квітня 2013 року № 6/5681, вважається розірваним.

Позиція Донецької міської ради ґрунтувалася на тому, що відповідно до п.3.1. договору № 6/5681 цей договір діє до моменту оформлення та державної реєстрації права на земельну ділянку відповідно до діючого законодавства, однак Виконавчим комітетом Донецької міської ради прийнято рішення від 21 серпня 2013 року № 196 «Про визнання таким, що втратило силу, рішення виконкому міської ради від 21 березня 2007 року № 162/7» (а.с.97-98).

Згідно з поясненнями представника позивача, повідомлення про розірвання договору користування земельною ділянкою від 30 квітня 2013 року № 6/5681 ОСОБА_2 отримала, однак вважає односторонню відмову Донецької міської ради від цього договору неправомірною, договір - чинним, а тому продовжує вносити плату за користування ділянкою по АДРЕСА_1 відповідно до умов цього договору.

На підтвердження цих доводів представник позивача надала квитанції про внесення орендної плати в розмірі 3 331,00 грн. за серпень-грудень 2013 року та січень-лютий 2014 року (а.с.105-106).

01 листопада 2013 року Виконавчий комітет Донецької міської ради звернувся до Інспекції з листом за № 01/11-5437вих, в якому повідомляв наступне.

На вимогу Донецької міської ради Інспекцією проведена позапланова перевірка ОСОБА_2, під час якої встановлено, що позивач використовує земель ділянку площею 0,1075 га з будівлею торгівельного комплексу, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору користування земельною ділянкою № 6/5681 від 30 квітня 2013 року. За результатами перевірки використання ділянки не за цільовим призначенням не виявлено.

За твердженням Виконавчого комітету Донецької міської ради, при проведенні перевірки Інспекцією не враховано той факт, що на підставі договору купівлі-продажу від 30 квітня 20043 року № 1182 ОСОБА_2 видане свідоцтво про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 19 травня 2003 року № 579082, а саме на житловий будинок АДРЕСА_1 та державний акт на право власності на земельну ділянку, зареєстрований в Книзі записів державної реєстрації актів на право власності на землю 29 січня 2004 року за № 4-181к, по АДРЕСА_1 площею 0,0800 га.

Відповідно до державного акта цільове призначення ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Фактично на земельній ділянці розташований торгівельний комплекс, загальною площею 947,7 кв.м., який передано в оренду для здійснення підприємницької діяльності.

Рішенням Київського районного суду м. Донецька від 04 січня 2007 року у справі № 2-624/07 за ОСОБА_2 визнано право власності на торгівельний комплекс, загальною площею 947,7 кв.м., розташований по АДРЕСА_1 На підставі цього судового рішення ОСОБА_2 зареєструвала право власності на вказану нерухомість, що підтверджено витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 34728406 від 05 липня 2012 року.

Виконавчим комітетом Донецької міської ради прийнято рішення від 21 березня 2007 року № 162/7 «Про надання фізичній особі ОСОБА_2» дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у Київському районі», яке позивачем не виконано.

У зв'язку з виявленими порушеннями Виконавчим комітетом Донецької міської ради прийнято рішення від 21 серпня 2013 року № 196 «Про визнання тим, що втратило силу, рішення виконкому міської ради від 21 березня 2007 року № 162/7». Договір користування земельною ділянкою від 30 квітня 2013 року № 6/5681 вважається розірваним.

На цих підставах Виконавчий комітет Донецької міської ради стверджував, що ОСОБА_2 порушуються вимоги земельного законодавства, а саме земельна ділянка по АДРЕСА_1 використовується не за цільовим призначенням, а тому просив Інспекцію провести повторну перевірку дотримання позивачем земельного законодавства (а.с.66).

03 лютого 2014 року Виконавчий комітет Донецької міської ради повторно звернувся до Інспекції з листом за № 01/10-5исх, в якому просив здійснити державний контроль за використанням і охороною земель шляхом проведення перевірки використання ОСОБА_2 земельної ділянки по АДРЕСА_1 (а.с.183).

На підставі листа Виконавчого комітету Донецької міської ради від 03 лютого 2014 року № 01/10-5исх 03 лютого 2014 року начальником Інспекції виданий наказ за № 149 «Про проведення перевірки», яким державним інспекторам сільського господарства в Донецькій області Семергею В.І. та Протченко Н.В. доручено у строк з 04 по 14 лютого 2014 року здійснити позапланову перевірку ОСОБА_2 щодо наявності документів, що посвідчують право власності чи користування на земельну ділянку, наявності самовільно зайнятих земель, виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням по АДРЕСА_1 (а.с.184).

04 лютого 2014 року державними інспекторами сільського господарства в Донецькій області Семергеєм В.І. та Протченко Н.В. за участю головних спеціалістів відділу землеустрою Управління земельних ресурсів Донецької міської ради Бугайова Є.О. та Климова О.М. проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1

Перевіркою встановлено, що на час її проведення позивачем використовується земельна ділянка загальною площею 0,1048 га по АДРЕСА_1 (із земель житлової та громадської забудови), з яких: 0,800 га - згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку, яка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, але використовується для розміщення торгівельного комплексу в порушення вимог п. «а.» ч.1 ст.91 Земельного кодексу України; 0,0248 га - самовільно зайнято та використовується під розміщення будівель магазинів та під замощення плиткою ФЕМ в порушення вимог ст.125 Земельного кодексу України.

Вказані висновки відображені в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 04 лютого 2014 року, підписаному посадовими особами Інспекції та Донецької міської ради, а також в плані-схемі земельної ділянки (додаток № 1 до акта) (а.с.8-10, 60-61).

Аналогічні висновки містяться в акті обстеження земельної ділянки від 04 лютого 2014 року № 04/02/14-1, підписаному посадовими особами Інспекції та Донецької міської ради, а також в плані-схемі земельної ділянки (додаток № 1 до акта) (а.с.11-13, 62).

Відомостей про участь ОСОБА_2 в перевірці, а також її підпису акти не містять, натомість в них наявний запис про надіслання примірників актів на адресу позивача поштою.

06 лютого 2014 року державним інспектором сільського господарства в Донецькій області Семергеєм В.І. виданий припис за № 0416, мотивований тим, що при перевірці стану додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель усіх категорій та форм власності ОСОБА_2 встановлено, що земельна ділянка площею 0,0800 га по АДРЕСА_1 із земель житлової та громадської забудови згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку надана для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, але використовується під розміщення торгівельного комплексу в порушення вимог п. «а» ч.1 ст.91 Земельного кодексу України. На цій підставі ОСОБА_2 приписано усунути виявлені порушення, про що повідомити Інспекцію у строк до 07 березня 2014 року.

В приписі № 0416 зроблений запис про те, що на адресу ОСОБА_2 примірник припису надісланий поштою 06 лютого 2014 року (а.с.16-17, 63).

Того ж дня державним інспектором сільського господарства в Донецькій області Семергеєм В.І. виданий припис за № 0417, мотивований тим, що при перевірці стану додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель усіх категорій та форм власності ОСОБА_2 встановлено, що земельна ділянка площею 0,0248 га по АДРЕСА_1 із земель житлової та громадської забудови самовільно зайнята та використовується під збільшення території для розміщення магазинів під замощення плиткою ФЕМ в порушення вимог ст.125 Земельного кодексу України. На цій підставі ОСОБА_2 приписано усунути виявлені порушення, про що повідомити Інспекцію у строк до 07 березня 2014 року.

В приписі № 0417 зроблений запис про те, що на адресу ОСОБА_2 примірник припису надісланий поштою 06 лютого 2014 року (а.с.14-15, 64).

Обидва спірні приписи конкретних способів усунення позивачем вимог земельного законодавства не містять.

06 лютого 2014 року на адресу ОСОБА_2 надіслане повідомлення про виклик для надання пояснень у зв'язку з виявленими порушеннями земельного законодавства за № 145, яким позивачці запропоновано прибути до Інспекції 13 лютого 2014 року (а.с.58).

Разом із повідомленням на адресу позивача також надіслані примірники актів перевірки, приписів та розрахунки шкоди, завданої самовільним зайняттям ділянки та нецільовим використанням ділянки, про що свідчить опис вкладення до поштового відправлення (зворотній бік а.с.58). Ці документи отримані позивачем 08 лютого 2014 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.67).

17 лютого 2014 року на адресу ОСОБА_2 повторно надіслане повідомлення про виклик для надання пояснень у зв'язку з виявленими порушеннями земельного законодавства за № 155, яким позивачці запропоновано прибути до Інспекції 25 лютого 2014 року (а.с.59), яке отримане позивачем 20 лютого 2014 року, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.67).

Листом від 21 лютого 2014 року, отриманим відповідачем 25 лютого 2014 року та зареєстрованим за вхідним номером С-40/1, ОСОБА_2 проінформувала Інспекцію про те, що при попередніх перевірках вона вже надавала договір користування земельною ділянкою № 6/5681 від 30 квітня 2013 року, що підтверджується зокрема актом перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства від 27 вересня 2013 року № 27/09/13-01; копія цього договору була надана відповідачу разом з листом від 13 лютого 2014 року (а.с.65).

Докази, які б спростовували наведені вище обставини, суду не надані.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно зазначив, що правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19 червня 2003 року № 963-IV (далі - Закон № 963).

До основних завдань державного контролю за використанням та охороною земель належить забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України; запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення, що передбачено ч.1 ст.2 Закону № 963.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону № 963 державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Згідно з приписами пп. «а» ч.1 ст.6 Закону № 963 до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належить здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок тощо.

Як слідує зі змісту ч.4 ст.9 Закону № 963, однією з форм державного контролю за використанням та охороною земель є проведення перевірок.

Повноваження державних інспекторів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель та дотриманням вимог законодавства України про охорону земель визначені ст.10 Закону № 963. Так, державні інспектори право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень; складати акти перевірок; викликати громадян для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з порушенням земельного законодавства України тощо.

Державна інспекція сільського господарства України (Держсільгоспінспекція України) є центральним органом виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, що передбачено п.1 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 459/2011 (далі - Положення № 459).

Відповідно до пп.1 п.3 Положення № 459 одним із основних завдань Держсільгоспінспекції України є реалізація державної політики у сферах здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Держсільгоспінспекція України відповідно до покладених на неї завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за: дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення, що визначено пп. а) пп.1 п.4 Положення № 459.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2011 року № 1300 «Про утворення територіальних органів Державної інспекції сільського господарства» утворена як юридична особа публічного права Державна інспекція сільського господарства в Донецькій області.

Відповідач діє на підставі Положення про державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23 грудня 2011 року № 770, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2012 року № 34/20347.

Отже, Інспекція є суб'єктом владних повноважень, а спірні правовідносини виникли внаслідок реалізації нею владних управлінських функцій у сфері державного контролю за використанням і охороною земель.

Порядок планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства затверджений наказом Міністерства аграрної політки та продовольства України від 25 лютого 2013 року № 132, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 березня 2013 року за № 412/22944 (далі - Порядок № 132).

Порядок оформлення, вручення (надсилання) приписів у разі виявлення порушень земельного законодавства затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 лютого 2013 року № 104, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06 березня 2013 року за № 373/22905 (далі - Порядок № 104).

Відповідно до п.1.1. Порядку № 104 цей Порядок встановлює процедуру оформлення, вручення (надсилання) приписів керівникам юридичних осіб та фізичним особам (у тому числі керівникам суб'єктів господарювання та фізичним особам - підприємцям), які вчинили порушення земельного законодавства щодо використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, реєстрації приписів, здійснення контролю за виконанням приписів.

Припис - це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога державного інспектора сільського господарства, яка оформляється, вручається (надсилається) керівникам юридичних осіб та фізичним особам (у тому числі керівникам суб'єктів господарювання та фізичним особам - підприємцям) щодо усунення порушень земельного законодавства, що передбачено п.1.2. Порядку № 104.

Оформлення, вручення (надсилання) приписів державними інспекторами сільського господарства Державної інспекції сільського господарства України та її територіальних органів особам, які вчинили порушення земельного законодавства, передбачене абз.3 ч.1ст.10 Закону № 963, абз.2 п.5 Положення № 459, пп.6.1 п.6 Положення № 770, а також п.1.3. Порядку № 104.

Згідно з п.1.4. Порядку № 104 від імені інспекційних органів оформляти та вручати (надсилати) приписи особам, які вчинили порушення земельного законодавства мають право, зокрема: головні державні інспектори сільського господарства в областях, їх перші заступники та заступники, старші державні інспектори та державні інспектори сільського господарства відповідних територій.

Вимоги Порядку № 104 є обов'язковими для державних інспекторів у частині дотримання ними процедури оформлення, вручення (надсилання), реєстрації приписів та здійснення контролю за їх виконанням; для посадових осіб юридичних осіб та фізичних осіб у частині обов'язковості виконання вимог вручених (надісланих) їм приписів у зв'язку з порушенням ними земельного законодавства, що визначено п.1.5. Порядку № 104.

Оформлення, вручення (надсилання) та реєстрація приписів унормовані положеннями розділу ІІ Порядку № 104.

Так, п.2.1. Порядку № 104 встановлено, що з метою припинення порушення земельного законодавства та усунення його наслідків державний інспектор вручає (надсилає) особі, яка його здійснила, чи особі, яка є відповідальною за дотримання вимог земельного законодавства, припис за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку. Строк усунення наслідків правопорушення встановлюється державним інспектором, але не більше 30 днів.

Відповідно до п.2.2 Порядку № 104 припис складається у двох примірниках. Перший примірник припису залишається у державного інспектора, другий - вручається під підпис або надсилається поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення особі, яка вчинила порушення земельного законодавства.

Враховуючи викладене вище, судом вірно встановлено, що процедура оформлення та надіслання ОСОБА_2 оспорюваних приписів відповідачем порушена не була.

З приводу позовних вимог про визнання протиправним та скасування припису від 06 лютого 2014 року № 0416 суд відзначає наступне.

Ст.1 Закону № 963 визначено, що невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням - невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень).

Аналіз наведеної норми зумовлює висновок про те, що невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням може полягати: у невикористанні земельної ділянки; у фактичному використанні земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду; у недодержанні режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень).

За висновком Інспекції, невиконання ОСОБА_2 вимог щодо використання земель за цільовим призначенням полягало у фактичному використанні земельної ділянки площею 0,0800 га по АДРЕСА_1, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність і визначеному у державному акті.

Категорії земель визначені ст.19 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).

Так, відповідно до ч.1 ст.19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Ч.1 ст.20 ЗК України передбачено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Судом встановлено, що у власності ОСОБА_2 перебуває земельна ділянка, площею 0,0800 га, кадастровий номер 1410136900:00:020:0036, розташована за адресою: АДРЕСА_1 в Київському районі м. Донецька, яка належить до категорії земель житлової та громадської забудови і була надана для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель. Фактично ця ділянка використовується під розміщення торгівельного комплексу.

Ці обставини встановлені на підставі пояснень представників осіб, які беруть участь у справі, підтверджених наявними у справі письмовими доказами, та не є спірними.

Ч.5 ст.20 ЗК України встановлено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Відповідно до ст.38 ЗК України до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Згідно зі ст.39 ЗК України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Права власників земельних ділянок визначені ст.90 ЗК України.

Так, відповідно до пп. б), д) ч.1 ст.90 ЗК України власники земельних ділянок мають право: самостійно господарювати на землі; споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Згідно з приписами п. а) ч.1 ст.91 ЗК України одним із обов'язків власників земельних ділянок є забезпечення використання їх за цільовим призначенням.

Системне тлумачення правових норм, які містяться у ст.1 Закону № 963, ст.19, ч.5 ст.20, пп. б), д) ч.1 ст.90, п. а) ч.1 ст.91 ЗК України, дозволяє дійти висновку, що власник земельної ділянки має право самостійно визначити вид її використання в межах відповідної категорії земель; нецільовим використанням земельної ділянки є її використання за межами категорії, до якої вона віднесена у встановленому законодавством порядку.

Як зазначено вище, у власності ОСОБА_2 перебуває земельна ділянка із земель житлової та громадської забудови.

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1011/18306, затверджена Класифікація видів цільового призначення земель (далі - КВЦПЗ), яка визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності, типами забудови, типами особливо цінних об'єктів.

Землі житлової та громадської забудови згідно з КВЦПЗ віднесені до Секції В, і включають: Розділ 02 - землі житлової забудови (землі, які використовуються для розміщення житлової забудови (житлові будинки, гуртожитки, господарські будівлі та інше); землі, які використовуються для розміщення гаражного будівництва), в тому числі: 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); 02.02 для колективного житлового будівництва; 02.03 для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку; 02.04 для будівництва і обслуговування будівель тимчасового проживання; 02.05 для будівництва індивідуальних гаражів; 02.06 для колективного гаражного будівництва; 02.07 для іншої житлової забудови; 02.08 для цілей підрозділів 02.01-02.07 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду; а також Розділ 3 - Землі громадської забудови (землі, які використовуються для розміщення господарських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об'єктів загального користування), в тому числі: 03.01 для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та органів місцевого самоврядування; 03.02 для будівництва та обслуговування закладів освіти; 03.03 для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров'я та соціальної допомоги; 03.04 для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій; 03.05 для будівництва та обслуговування будівель закладів культурно-просвітницького обслуговування; 03.06 для будівництва та обслуговування будівель екстериторіальних організацій та органів; 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; 03.08 для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування; 03.09 для будівництва обслуговування будівель кредитно-фінансових установ; 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури; 03.11 для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки; 03.12 для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування; 03.13 для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування; 03.14 для розміщення та постійної діяльності органів МНС; 03.15 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови; 03.16 для цілей підрозділів 03.01-03.15 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду.

Згідно з державним актом цільове призначення земельної ділянки, площею 0,0800 га по АДРЕСА_1 у Київському районі м. Донецька - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що відповідає категорії земель житлової та громадської забудови (Секція В, Розділ 2, Підрозділ 02.01).

Колегія суддів зазначає, що оскільки фактично позивач використовує вказану ділянку для розміщення будівлі торгівельного комплексу, що відповідає категорії земель житлової та громадської забудови (Секція В, Розділ 3, Підрозділ 03.07), тому є вірним висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування припису від 06 лютого 2014 року № 0416 є законними і обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки в порушення вимог ч.2 ст.71 КАС України Інспекцією не доведений факт нецільового використання позивачем земельної ділянки і, як наслідок, правомірність оспорюваного рішення суб'єкта владних повноважень.

З приводу вимог про визнання протиправним та скасування припису від 06 лютого 2014 року № 0417 колегія суддів зазначає, що у задоволенні цих вимог суд першої інстанції відмовив, судове рішення в цій частині не оскаржувалося, а тому, відповідно до вимог ст.. 195 КАС України, вони не є предметом апеляційного перегляду.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної інспекції сільського господарства в Донецькій області - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Донецької міської ради - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 р. у справі № 805/2173/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Ухвала в повному обсязі складена та підписана колегією суддів 05.06.2014 р.

Колегія суддів : В.В. Попов

І.В. Сіваченко

О.О. Шишов