Рішення

від 28.05.2014 по справі 916/354/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" травня 2014 р.Справа № 916/354/13-г

Господарський суд Одеської області у складі колегії:

Головуючий Зайцев Ю.О.

Суддя Погребна К.Ф.

Суддя Цісельський О.В.

при секретарі судового засідання Ошарін Д.С.

За участю представників сторін:

Від позивача : не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ :

Суть спору : 07.02.2013 р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання договору недійсним.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що під час розгляду господарським судом Одеської області господарської справи №5017/3238/2012, ФОП ОСОБА_2 пред'явив позов до ФОП ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення №21/04/11 від 21.04.2011р. Позивач стверджує, що вказаний договір оренди нежитлового приміщення №21/04/11 від 21.04.2011р. не укладав, а підпис в графі «орендар» не його.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.02.2013 року, було порушено провадження у справі № 916/354/13-г із призначенням справи до розгляду в судовому засіданні.

28.02.2013 р. відповідачем по справі подано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого він заперечує проти обставин, викладених у позові та просить суд відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

04.03.2013 р. представником позивача подано клопотання (вх.№7436/2013), відповідно до якого позивач просив суд призначити по справі судову почеркознавчу експертизу.

Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 08.04.2013р. у зв'язку з перебуванням судді Зайцева Ю.О. з 08.04.2013р. у відпустці справу №916/354/13-г передано на розгляд судді Горячук Н.О.

На підставі розпорядження голови господарського суду Одеської області від 10.04.2013 р., приймаючи до уваги повернення з відпустки судді Зайцева Ю.О., справу №916/354/13-г передано на розгляд судді Зайцева Ю.О.

Ухвалою суду від 19.06.2013 р. по справі призначено судову почеркознавчу експертизу, на вирішення експертів поставлене наступне питання:

- чи виконано напис прізвища «ОСОБА_1», зображення якого міститься у оригіналі договору оренди нежитлового приміщення №21/04/11 від 21.04.2011р. (а.с. 201-205), укладеному між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, на п'ятому аркуші договору, у пункті 12 «Місцезнаходження, реквізити та підписи сторін» в графі «Орендар», в місці, визначеному для підпису сторін після надпису «ФОП» та перед надписом «ОСОБА_1» особисто ОСОБА_1 або іншою особою?

30.07.2013 р. до господарського суду Одеської області надійшло клопотання судового експерта ОДНІСЕ Добриніної О.Д., відповідно до якого експертна установа повідомила про необхідність здійснення опали вартості експертизи, та також про необхідність надання додаткових документів для проведення експертних дій, а саме:

- вільні зразки почерку ОСОБА_1 у вигляді рукописного напису «ОСОБА_1», виконаних скорописними літерами, не менш ніж в 15 оригіналах різних документів, які не відносяться до даної справи за 2000-2010 роки.

Вказане клопотання 13.08.2013 р. отримано повноважним представником позивача ОСОБА_6, про що міститься відповідна відмітка у матеріалах справи.

07.11.2013 р. до канцелярії господарського суду Одеської області надійшло повідомлення судового експерта про неможливість проведення експертизи та матеріали справи №916/354/13-г у зв'язку з невиконанням клопотання про надання додаткових документів.

Ухвалою суду від 08.11.2013 р. провадження по справі поновлено з призначенням до розгляду у відкритому судовому засіданні, зобов'язано позивача надати письмові пояснення щодо підстав невиконання клопотання експерта від 30.07.2013 р., отриманого 13.08.2013 р.; вільні зразки почерку ОСОБА_1 у вигляді рукописного запису "ОСОБА_1", виконаних скорописними літерами, не менш ніж в 15-ти оригіналах різних документів (які не відносяться до даної справи) за 2000-2010 р., докази оплати проведення експертизи.

Ухвалою судді господарського суду Одеської області Зайцева Ю.О. від 13.11.2013 року справу №916/354/13-г призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.

В призначене судове засідання 13.11.2013р. позивач та його повноважний представник не з'явились, витребуваних документів суду не надали, причин неявки не повідомили.

Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області Волкова Р.В. від 13.11.2013 року справу №916/354/13-г передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Зайцев Ю.О., судді Власова С.Г., Степанова Л.В.

10.12.2013 р. представником позивача повторно подано клопотання про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи, проведення якої позивач просив доручити Науково-дослідному експертно-кріміналістічному центру при ГУМВС в Київській області, мотивуючи тим, що, на думку позивача, Одеський НДІСЕ навмисно зависив вартість проведення експертизи. Зазначене клопотання судом залишено без розгляду.

Враховуючи, що суддя господарського суду Одеської області Власова С.Г. з 25.11.2013 р. знаходиться на лікарняному та суддя Степанова Л.В. з 09.11.2013 р. знаходиться у відпустці, розпорядженням голови господарського суду Одеської області Волкова Р.В. від 11.12.2013 року справу №916/354/13-г передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Зайцев Ю.О., судді Мостепаненко Ю.І., Цісельский О.В.

Ухвалою суду від 22.01.2014 р. повторно зобов'язано позивача надати письмові пояснення щодо підстав невиконання клопотання експерта від 30.07.2013 р., отриманого 13.08.2013 р.; вільні зразки почерку ОСОБА_1 у вигляді рукописного запису "ОСОБА_1", виконаних скорописними літерами, не менш ніж в 15-ти оригіналах різних документів (які не відносяться до даної справи) за 2000-2010 р., докази оплати проведення експертизи.

На підставі розпорядження голови господарського суд Одеської області від 05.02.2014 р., враховуючи, що суддя господарського суду Одеської області Мостепаненко Ю.І. з 27.01.2014 р. знаходиться у відпустці, справу №916/354/13-г за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди, передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Зайцев Ю.О., суддя Степанова Л.В., суддя Цісельский О.В.

Ухвалою суду від 05.02.2014 р. втретє зобов'язано позивача надати письмові пояснення щодо підстав невиконання клопотання експерта від 30.07.2013 р., отриманого 13.08.2013 р.; вільні зразки почерку ОСОБА_1 у вигляді рукописного запису "ОСОБА_1", виконаних скорописними літерами, не менш ніж в 15-ти оригіналах різних документів (які не відносяться до даної справи) за 2000-2010 р., докази оплати проведення експертизи.

На підставі розпорядження голови господарського суду Одеської області від 25.02.2014 р., приймаючи до уваги, що суддя Зайцев Ю.О. знаходиться на навчанні „Про підвищення кваліфікації", згідно наказу голови господарського суду Одеської області № 1-пс від 12.02.2014р., з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду Одеської області від 29.11.2011р. (протокол №17-24/11 від 29.11.2011р.), справу № 916/354/13-г передано на розгляд колегії суддів господарського суду Одеської області у складі: головуючий суддя Власова С.Г., суддя Степанова Л.В., Суддя Цісельский О.В.

На підставі розпорядження голови господарського суду Одеської області від 05.03.2014 р., приймаючи до уваги, що 03.03.2014 р. суддя Зайцев Ю.О. повернувся з навчання „Про підвищення кваліфікації", а суддя Степанова Л.В. з 03.03.2014 р. знаходиться у відпустці, справу №916/83/14 передано на розгляд колегії суддів господарського суду Одеської області у складі: головуючий суддя -Зайцев Ю.О., судді Никифорчук М.І., Цісельський О.В.

Ухвалою суду від 19.03.2014 р. втретє зобов'язано позивача надати письмові пояснення щодо підстав невиконання клопотання експерта від 30.07.2013 р., отриманого 13.08.2013 р.; вільні зразки почерку ОСОБА_1 у вигляді рукописного запису "ОСОБА_1", виконаних скорописними літерами, не менш ніж в 15-ти оригіналах різних документів (які не відносяться до даної справи) за 2000-2010 р., докази оплати проведення експертизи.

На підставі розпорядження виконуючого обов'язки голови господарського суду Одеської області від 07.04.2014 р., приймаючи до уваги, що суддя Никифорчук М.І. з 03.04.2014 р. знаходиться на лікарняному, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду Одеської області від 29.11.2011р. (протокол №17-24/11 від 29.11.2011р. із змінами та доповненнями відповідно до протоколу №17-01/2012 від 16.02.12 р.) з урахуванням навантаження та ст.4-6 Господарського процесуального кодексу України, справу №916/354/13-г передано на розгляд колегії суддів господарського суду Одеської області у складі: головуючий суддя -Зайцев Ю.О., судді Погребна К.Ф., Цісельський О.В.

Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 "Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання. При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення скеровувалися на адресу відповідача ОСОБА_1 визначену в позовній заяві та те, що повідомлення про виклик до судового засідання 28.05.2014 р. отримано позивачем, про що в матеріалах справи наявне відповідне поштове повідомлення, суд вважає за можливе розглянути справу без участі позивача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

28.05.2014 р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення, суд встановив:

Як вказує позивач, йому стало відомо під час розгляду господарським судом Одеської області господарської справи №5017/3238/2012, ФОП ОСОБА_2 пред'явив позов до ФОП ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення №21/04/11 від 21.04.2011р.

Однак, ФОП ОСОБА_1 стверджує, що ніколи вказаний договір оренди нежитлового приміщення №21/04/11 від 21.04.2011р. не укладав, а підпис в графі «орендар» не його.

Позивач не заперечує, що дійсно 21.04.2011р. уклав та підписав з ФОП ОСОБА_2 договір за №21/04/11 від 21.04.2011р., однак позивач діяв як керівник юридичної особи - ПП "ТРЕВЕЛ ДИСТРИБ"ЮШН СЕРВІСІЗ", (65026 м. Одеса, пров. Красний, 14, код ЄДРПОУ 33865530), яке дійсно знаходилось в приміщенні в нежилому приміщенні офісу АДРЕСА_1 та здійснювало свою статутну діяльність. ФОП ОСОБА_1 зазначає, що орендував у відповідача вказане нежитлове приміщення саме як керівник ПП "ТРЕВЕЛ ДИСТРИБ"ЮШН СЕРВІСІЗ", права та обов'язки за договором за №21/04/11 від 21.04.2011р. дійсно виникли у ФОП ОСОБА_2 (Орендодавця) та ПП "ТРЕВЕЛ ДИСТРИБ"ЮШН СЕРВІСІЗ" (Орендаря), але не між Орендодавцем та ФОП ОСОБА_1 За користування вказаним приміщенням, розміром 72,4 кв.м; сплачувалась ПП ТРЕВЕЛ ДИСТРИБ"ЮШН СЕРВІСІЗ" орендна плата щомісячна у розмірі 400 ЄВРО (еквівалент 4624 грн.) згідно п. 4.1 договору оренди та витрати на утримання орендованого приміщення.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.04.2011р. ОСОБА_1, укладав та підписував з ФОП ОСОБА_2 договір за №21/04/11 від 21.04.2011р., однак позивач зазначає, що діяв як керівник юридичної особи - ПП «ТРЕВЕЛ ДИСТРИБ'ЮШН СЕРВІСІЗ», (65026 м. Одеса, пров. Красний, 14 ЄДРПОУ 33865530), яке дійсно знаходилось в приміщенні в нежилому приміщенні офісу АДРЕСА_1 та здійснювало свою статутну діяльність.

ФОП ОСОБА_1 зазначає, що орендував у відповідача вказане нежитлове приміщення саме як керівник ПП «ТРЕВЕЛ ДИСТРИБ'ЮШН СЕРВІСІЗ», права та обов'язки за договором за №21/04/11 від 21.04.2011р. дійсно виникли у ФОП ОСОБА_2 (Орендодавця) та ПП «ТРЕВЕЛ ДИСТРИБ'ЮШН СЕРВІСІЗ» (Орендаря), але ніяк не між Орендодавцем та ФОП ОСОБА_1 за користування вказаним приміщенням, розміром 72,4 кв.м; сплачувалась ПП ТРЕВЕЛ ДИСТРИБ'ЮШН СЕРВІСІЗ» орендна плата щомісячна у розмірі 400 ЄВРО (еквівалент 4624 грн.) згідно п. 4.1 договору оренди та витрати на утримання орендованого приміщення.

Однак позивач вказує, що, ОСОБА_1, діючи як фізична особа-підприємець, ніколи не укладав договору оренди на частину нежитлового приміщення, площею 26,3 кв. м. з орендною платою у 1700 ЄВРО щомісячно.

Представник відповідача ОСОБА_9 та відповідач ФОП ОСОБА_2 під час розгляду справи проти обставин, викладених у позові, заперечували в повному обсязі та зазначали, що оспорюваний договір був підписаний безпосередньо самим ОСОБА_1 під час його укладання. З наведених підстав просили в позові відмовити.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

В матеріалах справи міститься оригінал договору оренди нежилого приміщення №21/04/11 від 21.04.2011 р., укладений між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1

Згідно з положеннями вказаних договорів відповідач взяв на себе зобов'язання своєчасно сплачувати рахунки за надані йому послуги, авансові внески та плату за утримання номерів в межах стільникового радіотелефонного зв'язку по всіх телефонах, зареєстрованих на особистому рахунку відповідача (п. 2.4.2 Договору).

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину, у відповідності до ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України визначаються загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, виходячи із вимог частини 1 вказаної статті до правочину встановлюються наступні вимоги: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

У відповідності до ст. 202, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалась.

Виходячи із наявності в матеріалах справи письмового тексту договорору, суд приходить до висновку, що сторонами під час їх укладення могло бути досягнуто домовленостей про укладення їх в письмовій формі.

Крім того, у відповідності до ст. 208 ЦК України встановлено правило, що у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами, якими і є сторони.

Статтею 207 ЦК України встановлені вимоги до письмової форми правочину, у відповідності до яких правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно із частиною другою ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Позивач стверджує, що ним ніколи не підписувався договір №21/04/11 від 21.04.2011 р., укладений між ним, як ФОП та між ФОП ОСОБА_2 та підпис, який міститься на вказаному договорі не належить йому.

У відповідності до ст. 218 ЦК України заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків.

В зв'язку з цим для з'ясування питання щодо справжності підпису особи позивача на спірному договорі, господарським судом була призначена судова почеркознавча експертиза, на вирішення якої поставлені питання: - чи виконано напис прізвища «ОСОБА_1», зображення якого міститься у оригіналі договору оренди нежитлового приміщення №21/04/11 від 21.04.2011р. (а.с. 201-205), укладеному між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, на п'ятому аркуші договору, у пункті 12 «Місцезнаходження, реквізити та підписи сторін» в графі «Орендар», в місці, визначеному для підпису сторін після надпису «ФОП» та перед надписом «ОСОБА_1» особисто ОСОБА_1 або іншою особою.

Вказана судова експертиза призначалась у зв'язку з тим, що для підтвердження або спростування підстав позовної заяви інші засоби доказування не могли б замінити висновок експерта, оскільки тільки за допомогою спеціальних технічних знань можливо визначити справжність підпису особи.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

У відповідності до ч.3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як свідчить повідомлення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз № 3571 від 28.10.2013 р., неможливість проведення експертного дослідження сталася через ненадання додаткових документів, а саме вільних зразків почерку ОСОБА_1 у вигляді рукописного запису "ОСОБА_1", виконаних скорописними літерами, не менш ніж в 15-ти оригіналах різних документів (які не відносяться до даної справи) за 2000-2010 р.

За таких обставин, в матеріалах справи відсутні належні докази того, що позивачем не підписувався спірний договір. Таким чином, позивачем не доведено підстав позовної заяви, а наданими господарським судом можливостями для такого доведення позивач позовом не скористався.

Крім того суд приймає до уваги те, що на оригіналі договору оренди нежилого приміщення №21/04/11 від 21.04.2011 р., укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1, наявний відтиск печатки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Під час судового розгляду ані представником позивача, ані самим позивачем не заперечувався факт наявності такої печатки на оспорюваному договорі, не зазначалось про її його невідповідність оригіналу печатки, не вказувалось про можливість її втрати, або наявність будь-яких обставин, що свідчили б про втрату такої печатки або про її підробку.

За таких обставин, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню в зв'язку з їх недоведеністю позивачем.

Решту доводів і поданих сторонами доказів, відхилення яких не обгрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. Докази витребовуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання - на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи.

При цьому суд приймає до уваги строк розгляду справи, достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Керуючись ст.ст. 32,33,34,38,43,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання договору недійсним - відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст складено та підписано 02.06.2014 року.

Головуючий - Зайцев Ю.О.

Суддя Погребна К.Ф.

Суддя Цісельський О.В.