Постанова

від 15.07.2014 по справі 916/354/13-г

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2014 р.Справа № 916/354/13-г Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Бєляновського В.В.,

Суддів: Мишкіної М.А.,

Будішевської Л.О.

при секретарі - Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Свертілов П.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в. м. Одесі

апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

на рішення господарського суду Одеської області

від 28.05.2014 року

у справі № 916/354/13-г

за позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2013 року фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про визнання недійсним з моменту укладення з підстав, передбачених ч. 3 ст. 203, ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, договору оренди нежитлового приміщення № 21/04/11 від 21.04.2011р., укладеного між сторонами.

В обґрунтування пред'явлених вимог позивач посилався на те, що ніколи вказаний договір оренди нежитлового приміщення не укладав, а підпис в графі «орендар» не його. Таким чином, у позивача було відсутнє волевиявлення, направлене на взяття на себе зобов'язань за цим договором.

ФОП ОСОБА_4 позов не визнав посилаючись на те, що ствердження позивача про не укладення договору оренди не відповідають дійсності, оскільки позивач особисто укладав спірний договір, користувався орендованим приміщенням, виконував умови договору та сплачував орендну плату. Після припинення договірних відносин рішенням господарського суду Одеської області від 14.01.2013р. у справі № 5017/3238/2012 з позивача на користь відповідача стягнуто заборгованість по орендній платі за спірним договором і в процесі розгляду зазначеної справи позивачем жодного разу не заявлялося про не укладення даного договору.

Рішенням господарського суду Одеської області від 28.05.2014 року у справі (головуючий суддя - Зайцев О.Ю., судді Погребна К.Ф., Цісельський О.В.) в задоволенні позову відмовлено з мотивів недоведеності позовних вимог.

В апеляційній скарзі фізична особа - підприємець ОСОБА_3 просить зазначене рішення господарського суду Одеської області скасувати та задовольнити позов. Апеляційна скарга з урахуванням її змісту обґрунтована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та порушенням норм матеріального і процесуального права.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив.

Про день, час і місце розгляду апеляційної скарги сторони заздалегідь були повідомлені належним чином, проте позивач не скористався наданим законом процесуальним правом на участь в засіданні суду.

Судом визнано необґрунтованим та відхилено заявлене скаржником в апеляційній скарзі клопотання про призначення повторної судової почеркознавчої експертизи за клопотанням та матеріалами, які раніше надавалися ним до матеріалів даної справи, на вирішення якої поставити наступне питання: - чи виконаний підпис ФОП ОСОБА_3 у договорі оренди нежилого приміщення № 21/04/2011 від 21.04.2011р., чи іншою особою?, з огляду на таке.

За визначенням ст. ст. 32, 42 ГПК України висновок судового експерта є доказом.

За вимогами ст. 101 ГПК України додаткові докази можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції лише у тому разі, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, за клопотанням позивача ухвалою господарського першої інстанції від 19.06.2013р. у справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено наступне питання: - чи виконано напис прізвища «ОСОБА_3», зображення якого міститься в оригіналі договору оренди нежитлового приміщення № 21/04/2011 від 21.04.2011р., укладеного між ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3, на п'ятому аркуші договору, у пункті 12 «Місцезнаходження, реквізити та підписи сторін» в графі «Орендар», в місці, визначеному для підпису сторін після напису «ФОП» та перед написом «ОСОБА_3», особисто ОСОБА_3 або іншою особою?, у зв'язку з чим провадження у справі було зупинено, матеріали даної справи надано у розпорядження судових експертів, витрати по оплаті судової експертизи покладено на позивача. Але, листом від 07.11.2013 року експертна установа повернула господарську справу № 916/354/13-г до суду назад з повідомленням № 3571/02 від 28.10.2013р. про неможливість надання висновку судової почеркознавчої експертизи у зв'язку з невиконанням клопотання судового експерта від 19.07.2013р. про надання вільних зразків почерку ОСОБА_3 та не оплатою вартості експертизи, що унеможливлює проведення експертизи.

Отже, у разі виконання судової ухвали про призначення експертизи позивач мав можливість подати такий доказ, як висновок судового експерта, суду першої інстанції.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 21.04.2011 року між ФОП ОСОБА_4 (орендодавець) та приватним підприємством "ТРЕВЕЛ ДИСТРИБ'ЮШН СЕРВІСІЗ" (орендар) було укладено договір № 21/04/11 оренди нежилого приміщення, за умовами якого орендодавець зобов'язався передати орендарю, а орендар зобов'язався прийняти у строкове платне користування частину нежилого приміщення першого поверху будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, площею 72,4 кв.м., для розміщення офісу.

Умовами пунктів 3.1, 11.1 даного договору визначено, що передача приймання приміщень здійснюється сторонами або їх уповноваженими представниками на підставі відповідного акту приймання - передачі приміщень протягом 10-ти робочих днів з моменту підписання договору; цей договір набуває чинності з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі приміщень і діє протягом 2 років та 11 місяців.

Відповідно до преамбули даного договору з боку орендодавця договір підписано громадянином ОСОБА_5., який діє на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 04.06.2010р., реєстраційний № 521522, а з боку орендаря - директором ОСОБА_3, який діє на підставі статуту.

У розділі 12 договору «Місцезнаходження, реквізити та підписи сторін», зазначено адреси та реквізити сторін даного договору. Нижче містяться підписи з боку орендодавця - ОСОБА_5, а з боку орендаря - ОСОБА_3. Договір скріплений печатками сторін.

Зазначене в даному договорі нежитлове приміщення площею 72,4 кв.м. було передано орендареві від орендодавця за актом приймання - передачі від 30.04.2011р., який підписаний від імені орендодавця представником за довіреністю ОСОБА_5., а від імені орендаря - директором ОСОБА_3. Вказаний акт скріплений печатками сторін.

21.04.2011 року між ФОП ОСОБА_4 (орендодавець) та ФОП ОСОБА_3 (орендар) було укладено договір № 21/04/11 оренди нежилого приміщення, за умовами якого орендодавець зобов'язався передати орендарю, а орендар зобов'язався прийняти у строкове платне користування частину нежилого приміщення офісу АДРЕСА_1, площею 26,3 кв.м., з метою використання для здійснення статутної діяльності орендаря.

Умовами пунктів 3.1, 11.1 даного договору визначено, що передача приймання приміщень здійснюється сторонами або їх уповноваженими представниками на підставі відповідного акту приймання - передачі приміщень протягом 10-ти робочих днів з моменту підписання договору; цей договір набуває чинності з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі приміщень і діє протягом 2 років та 11 місяців.

Відповідно до преамбули даного договору з боку орендодавця договір підписано громадянином ОСОБА_5., який діє на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 04.06.2010р., реєстраційний № 521522, а з боку орендаря - ФОП ОСОБА_3, який діє на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради 09.06.2008р.

У розділі 12 договору «Місцезнаходження, реквізити та підписи сторін», зазначено адреси та реквізити сторін даного договору. Нижче містяться підписи з боку орендодавця - ОСОБА_5, а з боку орендаря - ФОП ОСОБА_3. Договір скріплений печатками сторін.

Зазначене в даному договорі нежитлове приміщення площею 26,3 кв.м. було передано орендареві від орендодавця за актом приймання - передачі від 30.04.2011р., який підписаний від імені орендодавця представником за довіреністю ОСОБА_5., а від імені орендаря - ФОП ОСОБА_3. Вказаний акт скріплений печатками сторін.

29.02.2012р. ФОП ОСОБА_3 звернувся до ФОП ОСОБА_4 з листом № 15, в якому посилаючись на те, що відповідно до п. 7.4 договору оренди нежилого приміщення № 21/04/11 від 21.04.2011р. при поверненні орендарем приміщень складається акт повернення приміщень, який підписується сторонами цього договору або представниками сторін, та приймаючи до уваги, що орендні правовідносини за вказаним договором за домовленістю сторін були припинені у лютому 2012р., а приміщення звільнені, направив на підписання акт повернення приміщення від 29.02.2012р. у двох примірниках та виклав прохання підписати надані акти та один примірник повернути ФОП ОСОБА_3

На вказаному листі міститься підпис ФОП ОСОБА_3 та відбиток печатки ФОП ОСОБА_3

Додатком до вказаного листа є акт повернення приміщення за договором оренди нежилого приміщення № 21/04/11 від 21.04.2011р., складений 29.02.2012р., в якому зазначено адресу та площу приміщення, що повертається: АДРЕСА_1, площа 26,3 кв.м. У нижній частині даного акту зазначено адреси та реквізити сторін даного договору. Нижче міститься підпис з боку орендаря - ФОП ОСОБА_3 Акт також скріплений печаткою ФОП ОСОБА_3.

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.01.2013 року у справі № 5017/3239/2012 позов ФОП ОСОБА_4 задоволено частково, стягнуто з приватного підприємства "ТРЕВЕЛ ДИСТРИБ'ЮШН СЕРВІСІЗ" на користь ФОП ОСОБА_4 8 330,11 грн. заборгованості з орендної плати та 546,34 грн. заборгованості по водовідведенню та водопостачанню за договором оренди нежилого приміщення № 21/04/11 від 21.04.2011р., предметом якого є нежитлове приміщення площею 72,4 кв.м.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.01.2013 року у справі № 5017/3238/2012 позовні вимоги ФОП ОСОБА_4 задоволено частково, стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь ФОП ОСОБА_4 заборгованість по орендній платі у сумі 42 468,30 грн. за договором оренди нежилого приміщення № 21/04/11 від 21.04.2011р., предметом якого є нежитлове приміщення площею 26,3 кв.м.

Як вбачається із змісту зазначеного судового рішення від 14.01.2013 року у справі № 5017/3238/2012, а також апеляційної скарги на нього, ФОП ОСОБА_3 позовні вимоги ФОП ОСОБА_4 визнав частково та висловлював заперечення лише в частині дійсного розміру заборгованості з орендної плати за договором оренди нежилого приміщення № 21/04/11 від 21.04.2011р., але при цьому в процесі вирішення судом спору по суті жодного разу на обставини не укладання та не підписання вказаного договору не посилався. При цьому, в обґрунтування вказаних заперечень позивач, зокрема, посилався й на те, що супровідним листом № 15 від 29.02.2012р. надсилав відповідачеві акт повернення орендованого приміщення площею 26,3 кв.м. за договором оренди № 21/04/11 від 21.04.2011р., ним підписаний та скріплений своєю печаткою, що підтверджував поштовою квитанцією та описом вкладення до цінного листа від 01.03.2012р., які наявні в матеріалах господарської справи № 5017/3238/2012.

Предметом судового розгляду у даній справі є відповідність вказаного договору оренди нежилого приміщення № 21/04/11 від 21.04.2011р., предметом якого є нежитлове приміщення площею 26,3 кв.м., вимогам чинного законодавства.

В обґрунтування недійсності спірного договору позивач посилається на те, що він ніколи вказаний договір не укладав, а підпис в графі «орендар» не його.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Вирішуючи спір про визнання договору або його частини недійсним, господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання договору (його частини) недійсним і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту договору вимогам закону, додержання встановленої форми договору; правоздатність сторін за договором; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

Загальні підстави визнання недійсними правочину і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 ЦК України.

Відповідно до частин 1 та 3 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

При цьому суперечність правочину актам законодавства як підстава його недійсності, повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним правочином (чи його частиною) імперативного припису законодавства чи укладення певного правочину всупереч змісту чи суті правовідносин сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Аналогічні приписи містяться і в ч.1 ст. 181 ГК України, відповідно до якої господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підпис сторони (сторін) на правочині підтверджує лише форму правочину, в якій його вчинено - письмову, а відповідно, сам факт вчинення правочину юридичними особами підтверджується наявністю печатки на документі, вчиненому в письмовій формі.

Згідно з ст. 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Тому за наявності на спірному договорі печатки ФОП ОСОБА_3, посилання позивача, як на підставу недійсності договору, на те, що він не укладав вказаний договір, є безпідставним. Належних доказів які б свідчили про те, що позивач звертався до правоохоронних органів з заявою про втрату чи викрадення у нього печатки, позивачем до суду не подано і таких доказів в матеріалах справи не міститься.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 ЦК України повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).

Статтею 50 ЦК України визначено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Обмеження права фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності встановлюються Конституцією України та законом. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою.

В силу ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, спірний договір з боку позивача підписаний ФОП ОСОБА_3 та скріплений печаткою фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

На час укладання спірного договору ФОП ОСОБА_3 мав необхідну дієздатність у розумінні ст. ст. 34, 50 ЦК України, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 від 09.06.2008р., виданим виконавчим комітетом Одеської міської ради.

При цьому колегія суддів враховує, що для перевірки доводів позивача про те, що в графі «орендар» спірного договору міститься не його підпис, судом першої інстанції призначалася у справі судова почеркознавча експертиза для вирішення питання: самим ОСОБА_3 або іншою особою виконаний рукописний запис «ОСОБА_3» в розділі «Орендар» на п'ятому аркуші спірного договору, яка не була проведена у зв'язку з не оплатою позивачем вартості експертизи та ненаданням вільних зразків почерку ОСОБА_3

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Разом з тим, належних і допустимих доказів у розумінні ст. 34 ГПК України, які б підтверджували факт не підписання ФОП ОСОБА_3 спірного договору позивачем до суду не подано і таких доказів в матеріалах справи не міститься.

Окрім того, матеріалами справи доведено виконання сторонами спірного договору, що свідчить про те, що позивач своїми подальшими діями схвалив укладений з відповідачем правочин.

Порушення судом першої інстанції процесуальних прав позивача при розгляді даної справи, судом апеляційної інстанції не встановлено. Як вбачається з матеріалів справи, копії клопотання судового експерта від 19.07.2013р. про надання матеріалів необхідних для проведення експертизи (вільних зразків почерку ОСОБА_3.), а також рахунку № 3571 від 19.07.2013р. на оплату вартості експертизи, були вручені судом представнику позивача під розписку. Проте, доказів подання позивачем до суду витребуваних експертом матеріалів та оплати вартості експертизи в матеріалах справи не міститься.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання спірного договору оренди недійсним, оскільки він узгоджується з вимогами чинного законодавства та не суперечить ним. Тому, підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення немає.

Разом з тим, колегія суддів враховує, що позовну заяву ФОП ОСОБА_3, а також апеляційну скаргу, підписано представником позивача ОСОБА_6 повноваження якого підтверджуються договором про надання правової допомоги від 03.01.2013р., за яким останній зобов'язався надати позивачу правову допомогу в господарських судах всіх інстанцій з питання представництва прав та законних інтересів позивача в господарській справі № 5017/3238/2012. Водночас, наявні у справі матеріали, зокрема протоколи судового засідання, свідчать про те, що позивач ФОП ОСОБА_3 особисто приймав участь у засіданнях господарського суду по даній справі, підтримував позов, надавав суду пояснення, а також експериментальні зразки свого підпису і при цьому будь - яких заперечень стосовно підписання представником ОСОБА_6 позовної заяви не мав. За таких обставин колегія суддів вважає, що підстави для залишення позову та апеляційної скарги без розгляду з підстав їх підписання особою, яка не має права підписувати, відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Одеської області від 28 травня 2014 року у справі № 916/354/13-г залишити без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повна постанова складена 21.07.2014р.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Мишкіна М.А.

Будішевська Л.О.