ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2014 року Справа № 905/7227/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. - головуючого, Мележик Н.І., Самусенко С.С. - доповідача,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрюрконсалтинг" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04 березня 2014 року у справі№ 905/7227/13 господарського судуДонецької області за позовомПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Володимирський" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрюрконсалтинг" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1. ОСОБА_4, 2. Акціонерний Комерційний банк "Європейський" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Реалбуд" простягнення 39 569 653 грн. ВСТАНОВИВ:
ПАТ "Комерційний банк "Володимирський" звернулося до господарського суду із позовом до ТОВ "Укрюрконсалтинг" про стягнення 39 569 653 грн. за договором від 28.07.2011.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.01.2014 у справі №905/7227/13 (судді: Захарченко Г.В. - головуючий, Кучерява О.О., Сич Ю.В.) позовну заяву залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України із посиланням на те, що позивач не надав суду витребувані ухвалами суду від 26.11.2013, 11.12.2013, 09.01.2014 необхідні для вирішення спору документи.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду України від 04.03.2014 (судді: Сгара Е.В. - головуючий, Будко Н.В., Москальова І.В.) ухвалу місцевого господарського суду скасовано, справу №905/7227/13 за позовом ПАТ "Комерційний банк "Володимирський" до ТОВ "Укрюрконсалтинг" про стягнення 39569653 грн. передано на розгляд господарському суду Донецької області.
ТОВ "Укрюрконсалтинг" не погодилося із постановою апеляційної інстанції та звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права, просить її скасувати.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.05.2014 у справі №905/7227/13 касаційну скаргу прийнято до провадження.
Відповідно до вимог статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Предметом позову у цій справі є стягнення з відповідача коштів, які останній повинен сплатити за договором від 28.07.2011 під назвою "Про заміну сторони в договорі про відступлення прав вимоги (купівлі-продажу боргових зобов'язань) за кредитним договором від 12.01.2011".
За умовами вказаного договору про заміну сторони відповідач зобов'язався відшкодувати позивачу грошові кошти, що були сплачені останнім на виконання п.1.4 договору про відступлення прав вимоги за кредитним договором від 12.01.2011.
Як вбачається із матеріалів справи, ухвалами місцевого господарського суду від 26.11.2013, 11.12.2013, 09.01.2014 суд зобов'язував позивача надати такі документи: укладений між АКБ "Європейський" та ТОВ "Реалбуд" кредитний договір №к/023/2009 від 30.11.2007; договори відступлення прав вимоги за вказаним кредитним договором; первинні документи, що підтверджують розмір прав вимоги, які відступалися.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції послався на не надання позивачем витребуваних документів, оскільки це позбавляє суд можливості дослідити та встановити на підставі належних та допустимих доказів факт існування заборгованості, яка була предметом договорів відступлення прав вимоги, а також актуальний стан заборгованості позичальника за кредитним договором №к/023/2009 від 30.11.2007 як на час укладення договорів відступлення прав вимоги, так і на теперішній час.
В пункті 4.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов: додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання; витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті; позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.
Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний, зокрема, чи дійсно необхідні для вирішення спору витребувані документи та/або явка представника позивача, з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.
Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто незалежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом.
Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК.
У разі не повідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
Обов'язковою умовою для залишення позову без розгляду є за відсутності витребуваних судом документів неможливість вирішення спору по суті.
Касаційна інстанція зазначає, що залишаючи позов без розгляду у зв'язку із ненаданням позивачем кредитного договору №к/023/2009 від 30.11.2007, договорів відступлення прав вимоги за вказаним кредитним договором; первинних документів, що підтверджують розмір прав вимоги, які відступалися, місцевий господарський суд не зазначив, у чому саме полягає неможливість розгляду спору у цій справі по суті без витребуваних документів.
Як вбачається, позивачем на виконання вимог ухвали місцевого господарського суду від 24.20.2013 надано суду копію договору від 28.07.2011 про заміну сторони в договорі про відступлення права вимоги, яка не досліджена належним чином судом.
Крім того, позивач неодноразово звертався до суду із клопотаннями, в яких повідомляв про відсутність у ПАТ "Комерційний банк "Володимирський" витребуваних документів внаслідок їх не передачі ОСОБА_4, оскільки пунктами 1.5, 1.6 договору від 28.07.2011 про заміну сторони в договорі про відступлення прав вимоги (купівлі-продажу боргових зобов'язань) за кредитним договором від 12.01.2011 передбачено, що після виконання позивачем зобов'язань по сплаті коштів за договором про відступлення прав вимоги (купівлі-продажу боргових зобов'язань) за кредитним договором від 12.01.2011 ОСОБА_4 не передає позивачу документи, які посвідчують наявність прав вимоги, що передаються, також документи по забезпеченню кредитного договору та іншу інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Документи, що підтверджують право вимоги за кредитним договором №к/023/2009 від 30.11.2007, передаються ОСОБА_4 відповідачу після виконання останнім обов'язку про відшкодування коштів в порядку, визначеному п. 1.4 договору від 28.07.2011, після повідомлення позивача.
За частиною другою ст.111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновками апеляційного господарського суду про те, що не надання витребуваних ухвалами господарського суду Донецької області від 26.11.2013, 11.12.2013, 09.01.2014 документів не позбавляє місцевий господарський суд можливості дати правову оцінку спірним правовідносинам за наявними у справі матеріалами, застосувати норми матеріального права, які їх регулюють, та вирішити спір по суті заявлених вимог на підставі документів, які наявні в матеріалах справи у відповідності із приписами ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Не надавши необхідної правової оцінки доводам позивача, суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про залишення даного позову без розгляду у зв'язку із не поданням витребуваних документів без поважних причин.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (ст.8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Тому колегія суддів вважає правомірним висновок суду апеляційної інстанції про скасування ухвали господарського суду Донецької області від 28.01.2014 та передачу справи на розгляд по суті до місцевого господарського суду.
Доводи скаржника щодо порушення та неправильного застосування апеляційним господарським судом норм права не знайшли свого підтвердження під час здійснення касаційного провадження.
Відповідно до ст.111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ "Укрюрконсалтинг" залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.03.2014 у справі №905/7227/13 залишити без змін.
Головуючий суддя І. Плюшко
Судді: Н. Мележик
С. Самусенко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 03.06.2014 |
Оприлюднено | 06.06.2014 |
Номер документу | 39082494 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Самусенко C.C.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні