Постанова

від 29.05.2014 по справі 809/1330/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2014 р. справа № 809/1330/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Чуприни О.В.

за участю секретаря судового засідання Драгомирецького І.М.

представника позивача: приватного акціонерного товариства "Прикарпатбуд" - Русина С.В.,

представника відповідача: Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську - Пасічник Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Прикарпатбуд" до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про зобов'язання до вчинення дій та скасування вимоги про сплату фактичних витрат на виплату та доставку пенсії по ОСОБА_3, -

ВСТАНОВИВ:

Івано-Франківським окружним адміністративним судом 05.05.2014 року відкрито провадження у справі за позовом приватного акціонерного товариства "Прикарпатбуд" (далі по тексту - позивач, ПрАТ ''Прикарпатбуд'') до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську (далі по тексту - відповідач) про зобов'язання до вчинення дій та скасування вимоги про сплату фактичних витрат на виплату та доставку пенсії по ОСОБА_3

Позов мотивовано тим, що відповідачем в порушення вимог частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", по пенсіонеру ОСОБА_3 до позивача розрахунком №71/04 від 21.01.2014 року визначено до сплати заборгованість з березня 2010 року по грудень 2012 року по відшкодуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в загальному розмірі 25 595,70 гривень, а також обов'язок сплати з січня 2014 року фактичних витрат на виплату такої пенсії в місячному розмірі 608,17 гривень. Вважає, що такі виплати повинні здійснюватись у відповідності до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки необхідний повний пільговий стаж такий працівник отримав до введення в дію даного Закону, а саме до 01.01.1992 року. У зв'язку з чим, просить суд зобов'язати відповідача призначити та виплачувати ОСОБА_3 пенсію по статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та скасувати розрахунок, доведений до відома позивача листом 21.01.2014 року, про необхідність сплати заборгованості по пенсії в сумі 25 595,70 гривень і щомісячного платежу в сумі 608,17 гривень.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, вказаних у адміністративному позові. Суду додатково пояснив, що до приватного акціонерного товариства "Прикарпатбуд" незаконно виставлено вимогу про відшкодування 25 595,70 гривень, оскільки ОСОБА_3 в свій час пенсію призначено відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Даний факт підтверджується здійсненим Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську розрахунком стажу, за змістом якого ОСОБА_3З здобув пільговий стаж 12 років 8 місяців 10 днів на роботі в ПрАТ ''Прикарпатбуд'' і ''Промбуд трест ''Прикарпатбуд'' у період з 04.10.1978 року по 14.06.1985 року та з 02.01.1986 року по 31.12.1991 року, тобто, до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення", що набрав чинності 01.01.1992 року. У зв'язку з цим витрати на виплату та доставку пільгових пенсій вказаній особі не підлягають відшкодуванню позивачем, а повинні здійснюватися з урахуванням пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за рахунок коштів Пенсійного Фонду України.

Свої доводи представники позивача оформили додатковим письмовим поясненням на заперечення відповідача на адміністративний позов (а.с. 39-40).

Представники відповідача у судовому засіданні позову не визнали, подавши письмове заперечення на адміністративний позов (а.с. 23-25). Додатково пояснили суду, що працівником Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську при обчислені стажу роботи, що дає право на пільгову пенсію за віком на пільгових умовах в 2010 році допущено помилку (описку), згідно якої ОСОБА_3 призначено пенсію відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в частині стажу з 04.10.1978 року по 14.06.1985 року, здобутого в БУ-4 тресту ''Прикарпатбуд'', правонаступником якого є позивач. В листопаді 2013 року таку помилку було виявлено і розпорядженням від 25.11.2013 року призначену пенсію ОСОБА_3 приведено у відповідність до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Додатково вказала, що особи, які до і після 01.01.1992 року працювала на роботах з шкідливими і важкими умовами праці, передбачених списками №1 і №2, пенсія призначається відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Просила відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач взятий Управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську на облік як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську супровідним листом від 21.01.2014 року за №71/04 направило на адресу позивача розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з 2014 року по ОСОБА_3, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". В даному розрахунку відповідачем нараховано позивачу 25 595,70 гривень - сума плати підприємства Пенсійному фонду України за попередній період, також з січня 2014 року визначено місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсії в сумі 608,17 гривень (а.с. 9).

Позивач у відповідь відповідачу направив лист від 20.02.2014 року №01-12, в якому вказав, що, до набрання чинності Закону України "Про пенсійне забезпечення" ОСОБА_3 здобув повний пільговий стаж 12 років і 6 місяців, що дає право на пільгову пенсію згідно статті 100 Закону, по правовому змісту якої витрати на оплату пільгових пенсії має нести Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську (а.с. 10).

Суд, у відповідності до вимог частини 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", Закону СРСР "Про державні пенсії", інших Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент врегулювання спірних правовідносин.

На час виникнення відносин між позивачем і відповідачем виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначалися: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками, а також умови відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносин, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по пенсіях, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", визначається Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

За змістом пункту 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Щодо об'єкту оподаткування і ставки збору за пільговими пенсіями, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд зазначає наступне.

Згідно вимог абзацу четвертого пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до абзацу третього пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" на обов'язкове державне пенсійне страхування, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, встановлено ставки збору в розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

З приводу обов'язку відшкодування пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", необхідно відмітити.

Абзацами 1-5 частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу 7 частини 2 Прикінцевих положень вказаного Закону виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Суд, виходячи із системного аналізу вказаних вище приписів Законів зазначає, що пенсії, призначені за пунктами "б"-"з" відповідно до статті 13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", підлягають обов'язковому відшкодуванню.

З метою реалізації положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі по тексту - Інструкція), яка встановлює обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно вимог пункту 6.1. Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Проведеним вивченням і аналізом пенсійної справи ОСОБА_3 судом встановлено, що на підставі протоколу відповідача №11210 від 07.06.2010 року ОСОБА_3 на пільгових умовах призначено пенсію, частину пільгового стажу по якій, з 03.10.1978 року по 16.06.1985 року, здобутого в БУ-4 тресту ''Прикарпатбуд'', правонаступником якого є позивач, спеціалістом Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, помилково було внесено до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с. 26, 27, 34).

Розпорядженням відповідача №805647 від 25.11.2013 року пенсія ОСОБА_3 в частині вказаного стажу, здобутого в БУ-4 тресту ''Прикарпатбуд'', перепризначена відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", тобто пенсійну справу було приведено у відповідність (а.с. 34, 52).

У зв'язку із вищевикладеним до відповідача не виставлялися до відшкодування фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій до 21.12.2013 року по пенсіонеру ОСОБА_3 (а.с. 34).

Суд не погоджується із твердженням позивача про те, що пільгова пенсія ОСОБА_3 повинна бути призначена в порядку статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з наступних підстав.

Згідно статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах з особливими шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що особам , які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах : особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах , пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем , встановлених раніше діючим законодавством; особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Слід зазначити, що право на призначення пенсії на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлювалось положеннями статті 9 Закону СРСР "Про державні пенсії" від 14.07.1956 року, згідно яких таке право виникало у чоловіків по досягнення 50 (пункт "а") і 55 років (пункти "б"-"д") та жінок 45 (пункт "а") і 50 років (пункти "б"-"д") за умови наявності 20, 25 років та 15, 20 років трудового стажу, відповідно. Робітники і службовці, визначені у пунктах ''а'' і ''б'' вказаної статті, мали право на пенсію по старості на пільгових умовах, якщо не менше половини стажу, необхідного для призначення їх такої пенсії, припадало на відповідні роботи, що дають право на пенсію на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 8 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за №1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються Списки, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 року.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має особа, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 01.01.1992 року, і після цієї дати не працювала на цих роботах . При цьому наявності атестації робочих місць не вимагається.

Стаття 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є нормою, яка регулює пенсійне забезпечення для осіб, які не мають права на пільгове пенсійне забезпечення за статтею 13 цього Закону, проте мали б право за нормами законодавства, чинного до 01.01.1992 року. Назва статті 100 "Порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону", свідчить про те, що законодавець, приймаючи таку норму, чітко визначив її зміст стосовно вже набутого права на пенсію.

Таким чином, особі, яка до і після 01.01.1992 року працювала на роботах, передбачених Списками, пенсія призначається відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Вказане також підтверджується положеннями постанов Кабінету Міністрів України за №162 від 11.03.1994 року та за №36 від 16.01.2003 року, якими відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" затверджено список №1 і список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими та з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 пільговий трудовий стаж на посаді за списком №2 в загальній кількості 12 років 8 місяців та 10 днів здобув на БУ-4 тресту ''Прикарпатбуд'', правонаступником якого є позивач, та на ''Промбуд трест ''Прикарпатбуд'', правонаступником якого є ВАТ ''Промбуд''.

Так, відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №04-09 від 18.05.2009 року, виданої ЗАТ ''Прикарпатбуд'', правонаступником якого є позивач, ОСОБА_3 здобув на підприємстві позивача пільговий стаж роботах із шкідливими і важкими умовами праці з 03.10.1978 року по 14.06.1985 року (а.с. 28).

За змістом аналогічної довідки №10 від 10.03.2013 року, виданої ВАТ ''Промбуд'', ОСОБА_3 здобув такий же стаж на зазначеному підприємстві з 02.01.1986 року по 21.08.1992 року (а.с. 29).

Із вказаного слідує, що ОСОБА_3 на займаних посадах із шкідливими і важкими умовами праці перебував як до 01.01.1992 року, так і після вказаної дати (після введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення").

Крім цього, суд зазначає, що право на пенсію на пільгових умовах, призначення якої на думку позивача повинно здійснюватися за статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пов'язується, окрім стажу , також і з досягненням особою певного віку . Відсутність будь-якої із зазначених умов станом на момент введення у дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" (01.01.1992 року) не породжує право на призначення такої пенсії за статтею 100 вказаного Закону.

Як встановлено судом, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, досяг віку (55-ти років), з якого набув право на призначення пенсії на пільгових умовах після 1992 року (в 2010 році), тобто після введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення".

В тому числі, станом на 1992 рік вказаний працівник не досяг відповідного віку, з настанням якого положеннями статті 9 Закону СРСР "Про державні пенсії" надається право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Відповідно, всі необхідні умови для призначення пільгової пенсії вказаному колишньому працівнику приватного акціонерного товариства "Прикарпатбуд", згідно підпункту "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідачем було дотримано.

За приписами пункту 2 рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Враховуючи наведене, в суду не виникає сумнівів у правильності призначення ОСОБА_3 пенсії на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", тобто відповідно до закону, який діяв в момент виникнення у особи права на призначення пенсії на пільгових умовах, досягнення відповідного віку та станом на час подання вказаною особою до відповідача звернення про призначення пільгової пенсії (а.с. 46-47).

Відтак, у відповідача за розрахунком від 21.01.2014 року наявний обов'язок до сплати щомісячного відшкодування частини витрат на виплату і доставку ОСОБА_3 пенсії в сумі 608,17 гривень, яка становить 46,89 % від загального розміру пенсії (а.с. 9).

У зв'язку з чим, дана частина позовних вимог є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Судом дійшов переконливого висновку, що ОСОБА_3, який досяг відповідного віку та отримав право на пільгову пенсію за відпрацьований у позивача стаж, із урахуванням пільгового стажу здобутого в ''Промбуд трест ''Прикарпатбуд'' (ВАТ ''Промбуд''), правомірно призначено пенсію на пільгових умовах у відповідності до пункту "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"

Таким чином, за позивачем правомірно рахується заборгованість по відшкодуванню понесених позивачем витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.03.2010 року по 01.12.2013 року по списку №2 в розмірі 25 595,70 гривень (а.с. 36-37).

Перевіряючи доводи позивача про протиправність включення у розрахунок за січень 2014 року заборгованості по ОСОБА_3 в сумі 25 595,70 гривень, суд зазначає наступне.

Пунктом 6.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно пункту 6.8. вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Враховуючи вищевикладені норми, суд зазначає, що обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на відповідача, позивач в свою чергу зобов'язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених відповідачем та до 25-го числа щомісячно. Підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, які надсилаються позивачу.

Суд погоджується із доводами представника позивача про порушення відповідачем вимог Інструкції в частині невиконання останнім власного обв'язку про доведення, з урахуванням пункту 6.4 Інструкції, до відома приватного акціонерного товариства "Прикарпатбуд" у 2010 році, 2011 році, 2012 році і 2013 році відповідних письмових розрахунків з відшкодування пільгової пенсії по ОСОБА_3 Втім, таке порушення не виключає у позивача обов'язок, вищевказаним Законом, і не змінює його обсяг по відшкодовуванню нарахованої і виплаченої Управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську пільгової пенсії, в тому числі за період з 2010 року по 2013 рік.

Судом не виявлено порушень у розрахунку нарахованої і фактично виплаченої частини пільгової пенсії ОСОБА_3 з 01.03.2010 року по 01.12.2013 року, відшкодування якої в розмірі 46,89 % повинно здійснюватися ПрАТ ''Прикарпатбуд'' (а.с. 36-37).

Вказане порушення, допущене відповідачем, як самостійна обставина не може буди достатнім обґрунтуванням для припинення обов'язку позивача по відшкодуванню заборгованості в сумі 25 595,70 гривень.

На переконання суду дана обставина не є правовою підставою для скасування вимоги відповідача від 21.01.2014 року на суму заборгованості 25 595,70 гривень по ОСОБА_3, а відтак у цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

З'ясовані вище судом обставини дають можливість дійти висновку про те, що призначена відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах пенсія, повинна відшкодовуватися підприємством позивача на підставі частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Відповідно до пункту 2.1, 2.2 і 2.4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України за № 11-2 від 27.06.2002 року (із змінами та доповненнями), основними завданнями Управління, серед іншого, є забезпечення у відповідному регіоні надходжень від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, ведення обліку цих надходжень, інших коштів відповідно до законодавства.

Управління відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого, організовує роботу підвідомчих управлінь Фонду в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах щодо: забезпечення збору та ведення обліку надходжень від сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), інших коштів, що надходять до бюджету Фонду відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

Змістовний аналіз положень коментованих нормативно-правових актів про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, дає підстави вважати, що Пенсійний Фонд України та його структурні підрозділи на місцях, вправі скеровувати підприємствам, вимоги-розрахунки про відшкодування понесених витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", по колишнім або дійсним працівникам таких підприємств, які відпрацювали в них відповідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці та досягли визначеного віку. У випадку невиконання підприємствами законодавства та вимог про відшкодування понесених витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, у наведеному вище порядку, такі структурні підрозділи наділені правом звертатися до суду із позовом про їх примусове стягнення.

Суд переконаний, що таке право Пенсійного Фонду України та його структурних підрозділів на місцях слідує з покладених на них завдань щодо державного контролю за додержанням вимог законодавства про пенсійне забезпечення і є невід'ємною частиною передбаченого законом права забезпечувати збирання та акумулювання страхових внесків із підприємств, на яких законом покладений обов'язок їх сплачувати.

Від так, суд приходить до висновку, що Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську діяло правомірно при формуванні і скеруванні позивачу оскаржуваного листа-повідомлення із розрахунком фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за №71/04 від 21.01.2014 року.

За вказаних вище обставин і висновків, заявлений адміністративний позов є безпідставним в цілому, а позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення.

Адміністративний позов приватного акціонерного товариства "Прикарпатбуд" містить вимоги майнового і не майнового характеру. За подання даного позову приватним акціонерним товариством "Прикарпатбуд" сплачено судовий збір в сумі 73,08 гривень лише по вимогах немайнового характеру. У зв'язку з вказаним, на підставі вимог частин 1, 2 і 3 статті 4, частини 3 статті 6 Закону України ''Про судовий збір'', за наслідками розгляду справи із позивача підлягає стягненню судовий збір за частину позовних вимог майнового характеру в сумі 182,70 гривень.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Прикарпатбуд" (ідентифікаційний код 13643320, вул. Бельведерська, 27-А, м. Івано-Франківськ, 76010) на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 182 (сто вісімдесят дві) гривні 70 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова в повному обсязі складена 03.06.2014 року.

Суддя /підпис/ Чуприна О.В.