Ухвала

від 22.04.2015 по справі 809/1330/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2015 року Справа № 876/6530/14

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Гінди О.М., Старунського Д.М.

з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ПрАТ "Прикарпатбуд" на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 травня 2014р. по справі за позовом ПрАТ "Прикарпатбуд" до управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську про зобов'язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И Л А:

30.04.2014р. позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську про зобов'язання відповідача призначити та виплачувати пенсію ОСОБА_1 відповідно до ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та скасування вимоги про сплату фактичних витрат на виплату та доставку пенсії по ОСОБА_1

Позов мотивовано тим, що відповідачем в порушення вимог ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", по пенсіонеру ОСОБА_1 до позивача розрахунком №71/04 від 21.01.2014 року визначено до сплати заборгованість з березня 2010 року по грудень 2012 року по відшкодуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в загальному розмірі 25595,70 гривень, а також обов'язок сплати з січня 2014 року фактичних витрат на виплату такої пенсії в місячному розмірі 608,17 гривень. Вважає, що такі виплати повинні здійснюватись у відповідності до ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки необхідний повний пільговий стаж такий працівник отримав до введення в дію даного Закону, а саме до 01.01.1992 року.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.05.2014р. в задоволенні позову відмовлено.

Позивач оскаржив дану постанову з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог посилається на те, що відповідно до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону. Як вказано в ст.100 даного Закону - "Особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством...»

До набрання чинності Законом України "Про пенсійне забезпечення" діяв Закон України "Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР". Як передбачено ст.100 даного Закону пенсійне забезпечення проводиться органами соціального забезпечення. Відповідно до ст.14 згаданого Закону - підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять у Пенсійний фонд СРСР плату, яка покриває витрати на виплату пенсій відповідно до пунктів "б" і "в" цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 13 цього Закону. Вважає, що підприємство повністю провело відшкодування витрат на пільгову пенсію.

Як передбачено пунктом "б" - на пільгових умовах мають право на пенсію працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Радою Міністрів СРСР, і за результатами атестації робочих місць.

Вважає, що судом не в повній мірі досліджено пільговий стаж, який набрав ОСОБА_1, а саме в ПрАТ "Прикарпатбуд" (яке є правонаступником "БУ-4 тресту "Прикарпатбуд") з 04.10.1978 р. по 14.06.1985 р., що становить 6 років 8 місяців 10 днів та з 02.01.1986 р. по 31.12.1991 р. - пільговий стаж 6 років 0 місяців в "Промбуд тресту "Прикарпатбуд". Тобто, разом ОСОБА_1 набрав 12 років 8 місяців 10 днів пільгового стажу (з необхідних 12 років 6 місяців) до введення в дію Закону "Про пенсійне забезпечення", що набрав чинності з 01.01.1992 року. ОСОБА_1 набрав загальний пільговий стаж за списком №2 в "БУ-4 тресту "Прикарпатбуд" (6 років 8 місяців 10 днів) та "Промбуд тресту "Прикарпатбуд" (6 років 7 місяців 20 днів), що становить 13 років 4 місяці.

Оскільки ОСОБА_1 набрав повний пільговий стаж 12 років 6 місяців до 01.01.1992 року, що дає йому право на пільгову пенсію, повинні бути застосовані норми п.«а» ст.100 Закону «особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стале на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством», тобто при вирішенні даного спору мають бути застосовані норми закону "Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР". Відповідно витрати на оплату пенсій має нести Управління пенсійного фонду.

Вважає, що ОСОБА_1 набрав повний пільговий стаж до введення в дію цього Закону, що дає право на пільгову пенсію згідно ст.100 Закону, покликаючись на приписи п.2 рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Обчислення пенсії ОСОБА_1 за ст.13 Закону порушує права та інтереси позивача - ПрАТ "Прикарпатбуд", оскільки позивачем повинні відшкодовуватися фактичні витрати на виплату та доставку пенсій.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника апелянта, який підтримав апеляційну скаргу, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську супровідним листом від 21.01.2014 року за №71/04 направило на адресу позивача розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з 2014 року по ОСОБА_1, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". В даному розрахунку відповідачем нараховано позивачу 25595,70 грн. - сума плати підприємства Пенсійному фонду України за попередній період, також з січня 2014 року визначено місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсії в сумі 608,17 грн..

Позивач у відповідь відповідачу направив лист від 20.02.2014 року №01-12, в якому вказав, що до набрання чинності Закону України "Про пенсійне забезпечення" ОСОБА_1 здобув повний пільговий стаж 12 років 6 місяців, що дає право на пільгову пенсію згідно статті 100 Закону, по правовому змісту якої витрати на оплату пільгових пенсії має нести Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог, виходячи з наступного:

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по пенсіях, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", визначається Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно вимог абз.4 п.1 ст.2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до абзацу третього пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" на обов'язкове державне пенсійне страхування, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, встановлено ставки збору в розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Абз.1-5 ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абз.7 ч.2 Прикінцевих положень вказаного Закону виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії,яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а1січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

З метою реалізації положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі по тексту - Інструкція), яка встановлює обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно вимог пункту 6.1. Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

На підставі протоколу управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську №11210 від 07.06.2010 року ОСОБА_1 на пільгових умовах призначено пенсію, частину пільгового стажу по якій, з 03.10.1978 року по 16.06.1985 року, здобутого в БУ-4 тресту "Прикарпатбуд", правонаступником якого є позивач, спеціалістом Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську, помилково було внесено до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Розпорядженням відповідача №805647 від 25.11.2013 року пенсія ОСОБА_1 в частині вказаного стажу, здобутого в БУ-4 тресту "Прикарпатбуд", перепризначена відповідно до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", тобто пенсійну справу було приведено у відповідність.

Таким чином відповідачем не виставлялися до відшкодування фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій до 21.12.2013 року по пенсіонеру ОСОБА_1 (а.с. 34).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має особа, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 01.01.1992 року, і після цієї дати не працювала на цих роботах.

Таким чином, особі, яка до і після 01.01.1992 року працювала на роботах, передбачених Списками, пенсія призначається відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

ОСОБА_1 пільговий трудовий стаж на посаді за списком №2 в загальній кількості 12 років 8 місяців та 10 днів здобув на БУ-4 тресту "Прикарпатбуд", правонаступником якого є позивач, та на "Промбуд трест "Прикарпатбуд", правонаступником якого є ВАТ "Промбуд".

Так, відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №04-09 від 18.05.2009 року, виданої ЗАТ "Прикарпатбуд", правонаступником якого є позивач, ОСОБА_1 здобув на підприємстві позивача пільговий стаж роботах із шкідливими і важкими умовами праці з 03.10.1978 року по 14.06.1985 року.

Відповідно до довідки №10 від 10.03.2013 року, виданої ВАТ "Промбуд", ОСОБА_1 здобув такий же стаж на зазначеному підприємстві з 02.01.1986 року по 21.08.1992 року.

Тобто, ОСОБА_1 на займаних посадах із шкідливими і важкими умовами праці перебував як до 01.01.1992 року, так і після вказаної дати (після введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення").

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, досяг 55-ти років, з якого набув право на призначення пенсії на пільгових умовах після 1992 року (в 2010 році), тобто після введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Станом на 1992 рік вказаний працівник не досяг відповідного віку, з настанням якого положеннями статті 9 Закону СРСР "Про державні пенсії" надається право на призначення пенсії на пільгових умовах.

З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що у відповідача за розрахунком від 21.01.2014 року наявний обов'язок до сплати щомісячного відшкодування частини витрат на виплату і доставку ОСОБА_1 пенсії в сумі 608,17 гривень, яка становить 46,89 % від загального розміру пенсії.

Тобто, за позивачем правомірно рахується заборгованість по відшкодуванню понесених позивачем витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.03.2010 року по 01.12.2013 року по списку №2 в розмірі 25595,70 грн.

Допущене відповідачем порушення вимог Інструкції в частині невиконання останнім обв'язку про доведення до відома позивача у 2010-2013р.р. відповідних письмових розрахунків з відшкодування пільгової пенсії по ОСОБА_1 не може бути достатнім обґрунтуванням для припинення обов'язку позивача по відшкодуванню заборгованості в сумі 25595,70 грн.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ПрАТ "Прикарпатбуд" - залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 травня 2014р. по справі №809/1330/14 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: О.М.Гінда

Д.М.Старунський

Повний текст виготовлено 24.04.2015р.