Постанова

від 07.04.2014 по справі 804/1190/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2014 р. Справа № 804/1190/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Тулянцевої І.В.,

при секретарі Талаш Д.В.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Фадєєва Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Нікопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

14.01.14 року фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Нікопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.12.2013 року: № 0011681703, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 15942,59 грн.; № 0011671703, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 17840,04 грн.; № 0011701703 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 25999,98 грн.; №0011691703 про донарахування податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб у вигляді штрафу в розмірі 4,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржувані рішення прийняті відповідачем на підставі висновків контролюючого органу, викладених в Акті документальної планової виїзної перевірки від 28.11.2013 року № 1230/04-07-17-03/НОМЕР_1 (у урахуванням уточнень, розглянутих за результатами розгляду заперечень до акту перевірки) відносно не підтвердження реальності господарських відносин та встановлення дефектності первинних документів, є необґрунтованими, та такими, що не відповідають як фактичним обставинам, так і приписам законодавства. На думку позивача, наявність у нього податкових накладних та інших первинних документів за взаємовідносинами з ТОВ «ССД Трейд» свідчить про наявність правових підстав відображення в бухгалтерському та податковому обліках фізичною особою- підприємцем здійснених господарських операцій з вказаним контрагентом. Наведене, з урахуванням підтвердження використання результатів здійсненої операції в господарській діяльності ФОП, є доказом реальності здійсненої операції та отримання економічного ефекту від її здійснення. Крім того, вважає, що відповідачем безпідставно донараховані грошові зобов'язання з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оскільки висновки про завищення валових витрат по угодам з ТОВ «ССД Трейд» спростовуються наявними первинними документами. Стосовно нарахування штрафної санкції за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань також вважає, що рішення відповідача підлягає скасуванню у зв'язку із тією обставиною, що нею самостійно виявлено податковий борг та погашена заборгованість. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених в позові.

Відповідач, Нікопольська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, проти задоволення позову заперечував. Подав до суду письмові заперечення які залучені до матеріалів справи (а.с. 92-97). Суду пояснив, що надані позивачем документи по взаємовідносинам з ТОВ «ССД Трейд» не дають можливості встановити реальність здійснених операцій та факт використання в господарській діяльності ФОП придбаних товарів (робіт, послуг), а лише фіксують господарські операції з вказаним контрагентом. Проведеною перевіркою позивача, враховуючи матеріали перевірок зазначених контрагентів, складених податковими органами, в яких такі перебувають на обліку, не встановлено, а ФОП ОСОБА_3 не доведено, що здійснені нею господарські операції з ТОВ «ССД Трейд» носять реальний характер. За таких обставин, рішення прийняті за результатами перевірки є правомірними і підстави для їх скасування, відсутні.

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення представника позивача і відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Судовим розглядом справи встановлено, що відповідачем на підставі наказу Нікопольської ОДПІ від 29.10.13 № 454 та відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, ст. 77 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755 - VI (далі - ПКУ), Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464 - VI, відповідно до плану - графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на IV квартал 2013 року, проведена документальна планова виїзна перевірка фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року, результати якої оформлені відповідним актом від 28.11.2013 року № 1230/04-07-17-03/НОМЕР_1 (а.с. 8-44, далі - Акт).

За висновками вказаного Акту, проведеною перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_3:

- п. 138.4 ст. 138, п. 177.2 ст. 177 ПК України, в результаті чого визначено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2012 рік на суму 12754,07 грн.;

- п.п. 57.1 ст. 57 ПК України, в результаті чого встановлено несвоєчасна сплата узгодженої суми податкових зобов'язань по податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2011 рік по терміну сплати 19.02.2012 року;

- п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст.188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198. ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся на загальну суму 22688,17 грн.;

- абз. 2 п. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464 0 VI, в результаті чого занижено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік в сумі 24761,89 грн. (а.с. 43-44).

06.12.2013 року позивачем до ОДПІ були подані заперечення до Акту перевірки від 28.11.2013 року № 1230/04-07-17-03/НОМЕР_1 (а.с. 45-51), за результатами розгляду яких відповідачем була надана відповідь від 12.12.2013 року за вих. № 13212/10/04-07-0312, відповідно до якої були частково враховані заперечення ФОП ОСОБА_3 та прийняті до уваги надані копії первинних документів щодо господарських відносин з контрагентами - постачальниками, та зроблено висновок про те, що сума заниженого податку на додану вартість складає не 22688,17 грн., а 14272,03 грн. (а.с. 52-64).

На підставі Акту перевірки від 28.11.2013 року відповідачем відносно позивача 17.12.2013 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0011681703, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 15942,59 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 12754,07 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 3188,52 грн.;

- № 0011671703, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 17840,04 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 14272,03 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 3568,01 грн.;

- № 0011691703 про донарахування податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб у вигляді штрафу в розмірі 4,75 грн.

- рішення № 0011701703 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 25999,98 грн. (а.с. 67-73).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі таких висновків спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Нікопольської міської ради Дніпропетровської області 14.12.2006 р., що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця Серії НОМЕР_2 (а.с.157). На обліку в Нікопольській ОДПІ перебуває з 18.12.2006 р. та здійснює підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування. Основними видами діяльності згідно КВЕД є вантажний автомобільний транспорт та інша допоміжна діяльність (а.с. 154).

Як встановлено в ході розгляду справи, спірні суми витрат в розмірі 71360,15 грн. (за 2012 р.) та податкового кредиту в розмірі 14272,03 грн. (січень - березень 2012р.) сформовані позивачем за взаємовідносинами з ТОВ «ССД Трейд», які мали місце у січні 2012р.

Правовідносини з приводу оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім тих, що обрали спрощену систему оподаткування та визначення податкових зобов'язань і формування податкового кредиту з податку на додану вартість за перевіряє мий період регулювались Розділом V Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755- VI (далі - ПК України) та п.177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755- VI.

Згідно з п. 14.1.36 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. За змістом п. 22.1. ст. 22 ПК України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Приписами пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Відповідно до п.177.1. ст. 177 ПК України, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (п. 177.2. ст. 177 ПК України).

Згідно з п.177.3. ст. 177 ПК України, для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг). До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу (п.177.4. ст. 177 ПК України).

Як свідчать матеріали справи, перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності, відображених к додатку 5 до податкових декларацій, та витратами, встановленими в ході перевірки відповідачем встановлено, що у порушення вимог п. 177.2 ст. 177 ПК України, ФОП ОСОБА_3 до складу валових витрат за 2012 р. віднесено витрати по отриманню палива від постачальника - ТОВ «ССД Трейд» на суму 71360,15 грн. (без ПДВ), що призвело до заниження оподатковуваного доходу за 2012 рік на вказану суму та недонарахуванню податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності в розмірі 12754,07 грн. (а. 11-13 Акту перевірки).

За правилами, визначеними п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п.198.1 ст.198 ПКУ). Положення ст.198.2 ст.198 ПКУ визначають, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Одночасно законодавцем застережено, що не можуть бути віднесені до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Як свідчать матеріали справи, в ході перевірки відповідачем було встановлено, що ФОП ОСОБА_3 завищено податковий кредит за січень 2012 року на суму 14272,03 грн. (а.с. 63-64).

На підтвердження існування зазначених взаємовідносин та правомірності формування витрат та податкового кредиту, позивачем подані до суду: 1) Договір №СТО217-001 від 17.02.2011 року між ФОП ОСОБА_3 (Покупець) і ТОВ «ССД Трейд» (код ЄДРПОУ 35681807) (Продавець), відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товари (паливно - мастильні матеріали, нафтопродукти) на АЗС з використанням пластикових саміт - карт, а покупець зобов'язується приймати у власність товари та повністю оплачувати їх вартість (ціну), в порядку та на умовах, визначених цим договором (п.2.1). Передача товару (відпуск) Продавцем та його приймання (заправка) Покупцем здійснюються відповідно до однієї з зазначених нижче схем відпуску Товарів, що обирається Покупцем відповідно до умов Договору. Передача та приймання Товарів здійснюється при пред'явленні Покупцем (його довіреною особою) пластикової смарт - картки на АЗС (п.2.4). Сплата вартості Товарів за стандартною схемою здійснюється на умовах 100% попередньої оплати (тобто до моменту фактичного отримання товару) шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця, зазначений в реквізитах цього Договору, або шляхом внесення готівкових коштів до каси продавця на підставі наданого останнім рахунку на оплату (п.5.1). Пластикова старт - картка є власністю покупця на якій обліковуються сума, на яку Покупець (або довірена особа) має право отримати за старт - карткою Товари з АЗС, що входять у систему безготівкових розрахунків за старт - картками Продавця. Одноразово або частками, з урахуванням Добового ліміту та/або Місячного ліміту (п.7.1) (а.с. 104-108); 2) податкові накладні, виписані ТОВ «ССД Трейд» № 19 від 13.01.2012 р. на суму 4026,99 грн. (в т.ч. ПДВ 671,17 грн.), № 26 від 17.01.2012 р. на суму 12250,00 грн. (в т.ч. ПДВ 2041,67 грн.), № 48 від 26.01.2012 р. на суму 8200,00 грн. (в т.ч. ПДВ 1366,67 грн.), № 39 від 24.01.2012 р. на суму 6900,00 грн. (в т.ч. ПДВ 1250,00 грн.), № 60 від 30.01.2012 р. на суму 8500,00 грн. (в т.ч. ПДВ 1416,67 грн.), № 62 від 31.01.2012 р. на суму 45755,22 грн. (в т.ч. ПДВ 7625,87 грн.) (а.с.98-103); 3) видаткові накладні від 31.01.2012 р. № СРО131-006 на суму 63326,123 грн. та № СТО131-015 на суму 8034,05 грн. (а.с.144); 4) Акт списання ДТ і ПММ за 1 квартал 2012 року (а.с. 145-146); 5) подорожні листи за січень - березень 2012 року (а.с.147-152); 6) банківські виписки (а.с.137-143); 7) договір оренди автомобіля від 16.01.2010 р. (а.с.153); 8) реєстри виданих та отриманих податкових накладних (а.с.117-135). Судовим оглядом зазначених податкових накладних, встановлено, що вони за змістом, формою та порядком їх заповнення відповідають вимогам, встановленим ст. 201.1 ст. 201 ПК України, Формі та Порядку заповнення податкової накладеної, затвердженими Наказом ДПА України від 21.12.10 №969, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.10 р. за №1401/18696 (чинним на час їх складання). Відповідно до п.201.6, 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна є податковим документом, який є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Досліджуючи обставини реальності здійснення господарських операцій позивача з означеним контрагентом, на підставі яких ним були сформовані дані податкового обліку, суд приймає на підтвердження даних податкового обліку лише достовірні первинні документи, тобто ті, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції між певними суб'єктами господарської діяльності. Адже якщо фактичного здійснення господарської операції не відбулось, відповідні документи, в тому числі податкові накладні, не можуть вважатись первинним документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів. Як вбачається з підсумкової виписки по розрахунковому рахунку позивача, отримані від контрагента на підставі договору від 17.02.2011 року товари оплачені позивачем в повному розмірі, що також встановлено і посадовими особами ОДПІ під час перевірки та не заперечується представником відповідача в судовому засіданні. Зазначений факт, як і вище зазначені видаткові та податкові накладні, а також акти списання паливно - мастильних матеріалів та ДТ, подорожні листи, підтверджують факт отримання позивачем товарів від контрагента - ТОВ «ССД Трейд», та вказують на фактичність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «ССД Трейд», на підставі договору від 17.02.2011 р. №СТО217-001.

З огляду на наведені положення Податкового кодексу, враховуючи фактичність здійснення позивачем та ТОВ «ССД Трейд», спірних господарських операцій, наявність відповідних первинних документів, порушень в оформлені яких та невідповідність вимогами ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» судом не встановлено, а відповідачем чітко не зазначено, а також податкових накладних, оформлених відповідно до вимог ст. 201 ПКУ, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на податковий кредит за операцією за договором від 17.02.2011 р. № СТО217-001, а відтак включення позивачем суми ПДВ за відповідними податковими накладеними в розмірі 14272,03 грн. до складу податкового кредиту до Декларації з ПДВ за січень 2012р. є правомірним. Зважує суд і на той факт, що товари, придбані позивачем у ТОВ «ССД Трейд», відповідають характеру господарської діяльності позивача, тобто пов'язані з його господарською діяльністю, якою відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України є вантажні перевезення та інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (а.с.154).

Отже, враховуючи наведене, суд робить висновок, що у позивача також наявне право на формування валових витрат по вказаній операції з ТОВ «ССД Трейд», за правилам ст. 138, п. 177.2. ст. 177 ПК України, які встановлюють склад витрат та порядок їх визнання. Відтак, твердження податкового органу про завищення валових витрат за 2012 рік на загальну суму 71360,15 грн. та заниження податку на прибуток фізичних осіб на суму 12754,07 грн., не відповідають дійсним обставинам господарської діяльності позивача проведеної у січні 2012р. з ТОВ «ССД Трейд». Адже, відповідно до п. 177.2. ст. 177 ПК України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, товар отриманий позивачем у січні 2012р. на суму 71360,15 грн., є товаром, отриманим від ТОВ «ССД Трейд», оплаченим в безготівковій формі позивачем та пов'язаним із господарською діяльністю останнього.

Щодо викладення в акті перевірки від 28.11.2013 р. висновків з приводу порушення позивачем вимог ст.ст.215, 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, суд зазначає наступне. За змістом ст.215 ЦК України нікчемним правочином визнається лише той правочин, недійсність якого встановлена законом. У такому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Суд відмічає, що фактів, за наявністю яких законодавець визначає правочин нікчемним, наведених зокрема в ст.ст. 219, 220, 221, 224, 226, 228 ЦК України, податковим органом в обґрунтування своєї позиції не наведено.

Відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визначений судом недійсним (оспорюваний правочин). Зазначаючи про не спрямованість правочину між позивачем та ТОВ «Укрбудтранссервіс» на реальне настання правових наслідків, податковим органом не враховано, що правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні (ст.234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесені законом до нікчемних, їх недійсність визнається тільки судом. Щодо доводів відповідача про відсутність власних основних фондів, технічного персоналу, власних виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів у контрагентів ТОВ «Укрбудтранссервіс», що на думку фахівців податкового органу унеможливлює сам факт здійснення господарської діяльності таких платників, суд зауважує, що такі доводи, за належним їх документальним підтвердженням, можуть служити доказами фіктивності або удаваності цих правочинів (ст.234, 235 ЦК України) при оспорюванні їх в судовому порядку, але не є підставами для визнання їх нікчемними. Між тим, рішення суду про визнання правочину між позивачем та його контрагентом «Укрбудтранссервіс» недійсним МДПІ до суду не надано, в акті перевірки про наявність такого рішення не зазначено, судом на виконання вимог ст.11 КАС України існування такого рішення не встановлено.

За викладених обставин суд доходить висновку, що до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсними правочинів, за яким платником податків був сформований податковий кредит з ПДВ, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки висновків про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином, а відображення податковим органом в акті перевірки висновків про вчинення позивачем порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином є безпідставним.

Суд критично ставиться і до доводів відповідача в обґрунтування своєї позиції щодо відсутності ТОВ «ССД Трейд» за юридичною адресою, невідповідності спірної суми податкового кредиту позивача сумі податкових зобов'язань, відображеній ТОВ «ССД Трейд» в податковій декларації за січень 2012 року, встановлення відсутності здійснення реальних господарських операцій між ТОВ «ССД Трейд» і ТОВ «Аркада і К» (Акт перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 20.07.2012 р. № 78/224/35681807 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «ССД Трейд» (код ЄДРПОУ 35681807) щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «Аркада і К» (код ЄДРПОУ 37189154), їх реальності та повноти відображення в обліку за період січень 2012 р.»). По-перше, станом на дату проведення позивачем господарських операцій з ТОВ «ССД Трейд», факту відсутності останнього за місцезнаходженням не встановлено, його статус платника податку на додану вартість підтверджується відповідним Свідоцтвом, що не заперечується податковим органом. По-друге, законодавець не ставить в залежність право платника податку на формування податкового кредиту від дотримання його контрагентом податкової дисципліни, зокрема відображення податкових зобов'язань за проведеними операціями, недотримання контрагентами позивача податкового законодавства не є підставою для висновку про порушення саме позивачем вимог вищенаведених положень Податкового кодексу.

Отже, з огляду на реальний характер операції між позивачем та ТОВ «ССД Трейд», за наслідками виконання якої позивачем сформована спірна сума податкового кредиту та валових витрат, порушення контрагентом положень податкового законодавства та правил здійснення господарської діяльності (як-то відсутність за місцем реєстрації, несплата податків та зборів у необхідному розмірі тощо) не може бути підставою для позбавлення платника податку - позивача права на отримання податкової вигоди за умови відсутності доказів недобросовісності такого платника.

Суд також зауважує, що положеннями ч.2 ст. 8 КАС України передбачений обов'язок суду застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейським судом з прав людини висловлено позицію, що платник податків не повинен нести відповідальність за наслідки не виконання його постачальником обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ (справа « «Булвес» АД проти Болгарії»), а також зазначено, що у разі виявлення податковим органом невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, він міг би розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим, щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції, але прямого впливу на оподаткування організації-заявника це б не мало (справа «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії»).

З огляду на викладене, враховуючи, що судовим розглядом справи встановлено, що позивачем правомірно сформовані валові витрати у розмірі 71360,15 грн. та податковий кредит в розмірі 14272,03 грн. за господарськими операціями з ТОВ «ССД Трейд», відповідний товар отриманий від останнього та оплачений позивачем, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 17.12.2013 р. № 0011681703 та № 0011671703, підлягають скасуванню.

Щодо правомірності винесення відповідачем рішення від 17.12.13р. № 0011701703 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 25999,98 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464 - VI від 08.07.2010 року, фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, визнані платниками єдиного внеску. Для фізичних осіб-підприємців, які знаходяться на загальній системі оподаткування єдиний внесок нараховується у розмірі 34,7% на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім»ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (ст. 7, п.5, ст.8 п.11 Закону України № 2464 - VI від 08.07.2010 року).

Як свідчать матеріали справи, підставою для донарахування відповідачем єдиного внеску в розмірі 24761,89 грн. (за 2012 рік) явились висновки контролюючого органу щодо заниження ФОП ОСОБА_3 суми оподатковуваного доходу на 71360,15 грн., отриманого від здійснення діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб та на який нараховується єдиний внесок (а. 18 Акту перевірки).

Між тим, суд не погоджується із твердженя відповідача в цій частині, оскільки, як було зазначено вище, висновки контролюючого органу щодо нереальності здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «ССД Трейд», завищення валових витрат в розмірі 71360,15 грн. та завищення податкового кредиту на суму 14272,03 грн., є безпідставними, а податкові повідомлення - рішення про донанарахування грошових зобов'язань такими, що підлягають скасуванню.

За таких обставин, суд вважає, що висновок відповідача щодо недонарахування позивачем єдиного внеску в розмірі 24761,89 грн., є протиправним, а рішення від 17.12.13р. № 0011701703 таким, що підлягає скасуванню.

Стосовно правомірності податкового повідомлення - рішення № 0011691703 про нарахування штрафу у розмірі 4 грн. 75 коп. у зв'язку із затримкою сплати сум грошового зобов'язання, суд зазначає, що підстави для його скасування відсутні виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, перевіркою своєчасності та повноти сплати ФОП ОСОБА_3 податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб від провадження діяльності, встановлено порушення граничного терміну сплати до бюджету податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб від здійснення господарської діяльності за результатами декларування 2011 року. Так, згідно наданої позивачем податкової декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік № 67262 по терміну сплати 19.02.2012 року, до сплати підлягала сума податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності у розмірі 2026,19 грн. (з урахуванням переплати до сплати фактично підлягало 47,49 грн.). Фактично ФОП ОСОБА_3 погасила вищевказану суму податкового боргу 23.02.2012 року з прострочкою терміну сплати на 4 дні, що підтверджується копією платіжного доручення № 37 від 23.02.2012 року (а.с. 136).

Суд зазначає, що відповідно до п.п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену ним у податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п.126.1. ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як було встановлено в ході розгляду справи та не заперечувалось представником позивача, сплата узгоджених податкових зобов'язань з податку на доходи фізичниї осіб були сплачені ФОП ОСОБА_3 із затримкою на 4 дні, що надавало можливість контролюючому органу застосувати відповідно позивача штрафні (фінансові) санкції у відповідності до п. 126.1 ст. 126 ПК України.

Суд не приймає до уваги твердження позивача стосовно того, що нею самостійно виявлено податковий борг і погашено заборгованість в сумі 2026,19 грн., у зв'язку із чим відповідачем безпідставно нараховані штрафні санкції, оскільки законодавством фінансова відповідальність наступає у зв'язку із несвоєчасною сплатою узгоджених зобо'язань, що і було застосовано відповідачем.

За таких обставин, суд вважає що підстави для скасування податкового повідомлення - рішення № 0011691703 від 17.12.2013 року, відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Відповідач правомірність своїх висновків та винесених на їх підставі податкових повідомлень-рішень належним чином не довів. Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені належними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

Беручи до уваги наведене, позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 підлягають задоволенню частково.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ч. 3 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Нікопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 17.12.13р. № 0011681703, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 15942,59 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 12754,07 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 3188,52 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 17.12.13р. № 0011671703, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 17840,04 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 14272,03 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 3568,01 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення Нікопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 17.12.13р. № 0011701703 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 25999,98 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) витрати по оплаті судового збору в розмірі 137,03 грн. (сто тридцять сім грн. 03 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева