Рішення

від 03.06.2014 по справі 911/1832/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2014 р. Справа № 911/1832/14

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, Донецька область, м. Харцизьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Благовіщенське», Київська область, м. Васильків

про стягнення 148617,23 грн.

секретар судового засідання Колісник Ю.І.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність №228 від 6 березня 2013 року);

ОСОБА_1 (свідоцтво серії НОМЕР_2);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Благовіщенське» (далі - відповідач) про стягнення 148617,23 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт від 5 вересня 2013 року, а саме, відповідач не сплатив грошові кошти за надані позивачем послуги, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 129624,40 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 8210,74 грн., інфляційні втрати у розмірі 9034,82 грн., та 3% річних у розмірі 1747,27 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 19 травня 2014 року та призначено справу до розгляду на 3 червня 2014 року.

Відповідач у судове засідання 3 червня 2014 року представника не направив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, ухвалою суду від 19 травня 2014 року. Відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2010 року №01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвалу господарського суду Київської області від 19 травня 2014 року було надіслано на юридичну адресу відповідача, а саме: Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, 57а, офіс 12, що підтверджується списком згрупованих рекомендованих відправлень, що пересилаються в межах України, відправником яких, є господарський суд Київської області та фіскальним чеком №9803 від 21 травня 2014 року, належним чином завірені копії яких додано до матеріалів справи.

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, юридичною адресою відповідача є: Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, 57а, офіс 12.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року за №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судом встановлено, що неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору, оскільки, в матеріалах справи наявні усі необхідні докази для вирішення спору по суті.

3 червня 2014 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (за договором - підрядник) та відповідачем (за договором - замовник) 5 вересня 2013 року укладено договір підряду на виконання механізованих сільськогосподарських робіт.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати, у відповідності до умов цього договору сільськогосподарські роботи по збиранню культур врожаю 2013 року (далі - роботи) зернозбиральним комбайном, а замовник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх на умовах цього договору.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що підрядник виконує механізовані сільськогосподарські роботи по збиранню врожаю 2013 року на сільськогосподарських полях/угіддях замовника, які знаходяться на території Чернігівського району, Чернігівської області.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що попередньо узгоджені сторонами обсяги робіт та вартість є наступними: вид робіт - збирання врожаю; попередньо узгоджений обсяг робіт, гектарів - в межах 367 га; вартість за 1 га - 353,20 грн.

Відповідно до пункту 3.1 договору замовник зобов'язується своєчасно і в повному обсязі виконувати всі свої зобов'язання, передбачені цим договором.

Згідно пункту 6.1 договору розрахунок за виконані підрядником роботи проводиться замовником на протязі десяти днів після виконання робіт, підписання сторонами акту виконаних робіт, надання підрядником рахунку-фактури.

Пунктом 11.3 договору передбачено, що у разі несвоєчасного виконання замовником своїх зобов'язань за п. 6.1 договору, замовник сплачує підряднику пеню в розмір подвійної облікової ставки НБУ від вартості невиконаних робіт за кожен день прострочення.

На виконання умов договору позивач виконав роботи на загальну суму 129624,40 грн., що підтверджується актами приймання-передачі виконання робіт від 30 вересня 2013 року та від 31 жовтня 2013 року, копії яких наявні в матеріалах справи та оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

Судом встановлено, що відповідач не оплатив виконані позивачем роботи, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 129624,40 грн.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не виконав умови договору. Зазначений факт відповідачем не заперечується. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості, що виникла у відповідача через порушення умов договору в розмірі 129624,40 грн. підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Розмір пені, нарахованої позивачем, у сумі 8210,74 грн. є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Нараховані позивачем 3% річних у сумі 8210,74 грн. та інфляційні втрати у сумі 9034,82 грн. є обґрунтованими, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Благовіщенське» (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Володимирська, 57-а, офіс 12, код 38132774) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) - 129624 (сто двадцять дев'ять тисяч шістсот двадцять чотири) грн. 40 коп. заборгованості, 8210 (вісім тисяч двісті десять) грн. 74 коп. пені, 1747 (одна тисяча сімсот сорок сім) грн. 27 коп. 3% річних, 9034 (дев'ять тисяч тридцять чотири) грн. 82 коп. інфляційних втрат та 2967 (дві тисячі дев'ятсот шістдесят сім) грн. 23 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 6 червня 2014 року

Суддя Заєць Д.Г.