Постанова

від 04.06.2014 по справі 816/1958/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/1958/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.,

при секретарі судового засідання - Лайко О.В.,

за участю: представника позивача - Озірського С.О.,Хричевої І.М.

представника відповідача - Касумова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Механічно-ремонтний завод" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

19 травня 2014 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Механічно-ремонтний завод" (далі - ТОВ "Механічно-ремонтний завод") звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про скасування податкового повідомлення - рішення №0001482202/831 від 30 квітня 2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Кременчуцькою ОДПІ з 02 квітня 2014 року по 08 квітня 2014 року була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Механічно-ремонтний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Дніпро-Метал" (код 35933777) за період серпень 2012 року, TOB "НВО Станкоресурс" (код 36839702) за період травень 2012 року, ТОВ "НТ-Стіл" (код 36162765) за період лютий 2012 року, ТОВ "Пром Альянс ЛТД" (код 34885500) за період жовтень-грудень 2011 року. За результатами перевірки головним державним ревізором - інспектором Кременчуцької ОДПІ Сезько В.А. був складений акт №1051/16-03-22-02-12/13951984 від 15 квітня 2014 року "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Механічно-ремонтний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Дніпро-Метал" (код 35933777) за період серпень 2012 року, ТОВ "НВО Станкоресурс" (код 36839702) за період травень 2012 року, ТОВ «НТ- Стіл» (код 36162765) за період лютий 2012 року, ТОВ "Пром Альянс ЛТД" (код 34885500) за період жовтень-грудень 2011 року". На підставі Акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 30 квітня 2014 року №0001482202/831, яким було збільшено суму грошового зобов'язання товариства за платежем : податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (роботах, послугах) в розмірі 33351,00 грн., в тому числі : 26 681,00 грн. - за основним платежем та 6 670,00 грн. штрафні (фінансові) санкції. Позивач вважає, що вказане повідомлення-рішення винесено необгрунтовано, є протиправним, таким, що суперечить Податковому кодексу України, обмежує та порушує права, свободи та інтереси ТОВ "Механічно-ремонтний завод", оскільки прийняте без урахування фактичних обставин, з порушенням діючого законодавства, а також без наявності правових підстав для винесення.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на правомірність спірних рішень з підстав викладених у запереченні на адміністративний позов.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ "Механічно-ремонтний завод" ( код ЄДРПОУ13951984) відповідно до копії свідоцтва Серії АД №687815 зареєстроване розпорядженням виконкому Кременчуцької міської ради народних депутатів за №895/8 від 23 червня 1994 року. /а.с.105-107/. Розпорядженнями №1091-Р від 10 вересня 1996 року, №696-Р від 10 червня 1997 року, №837-Р від 13 липня 1998 року, №697-Р від 17 серпня 2000 року, №924-Р від 16 липня 2001 року, №921-Р від 18 липня 2002 року та №649-Р від 26 травня 2003 року зареєстровані зміни та доповнення до статуту товариства. Позивач перебуває на податковому обліку у Кременчуцькій ОДПІ.

На підставі направлення від 02 квітня 2014 року №952/16-03-22-02 /а.с.135/, виданого Кременчуцькою ОДПІ Сезьком В.А. - Головним ревізором - інспектором відділу перевірок з окремих питань, управління податкового аудиту, згідно із п.п. 78.1.1 п. 78.1 статті 78. Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, та відповідно до наказу Кременчуцької ОДПІ №1114 від 02 квітня 2014 року /а.с.134/ - проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Механічно-ремонтний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Дніпро-Метал" (код 35933777) за період серпень 2012 року, TOB "НВО Станкоресурс" (код 36839702) за період травень 2012 року, ТОВ "НТ-Стіл" (код 36162765) за період лютий 2012 року, ТОВ "Пром Альянс ЛТД" (код 34885500) за період жовтень-грудень 2011 року. За результатами перевірки був складений акт №1051/16-03-22-02-12/13951984 від 15 квітня 2014 року "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Механічно-ремонтний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Дніпро-Метал" (код 35933777) за період серпень 2012 року, ТОВ "НВО Станкоресурс" (код 36839702) за період травень 2012 року, ТОВ «НТ- Стіл» (код 36162765) за період лютий 2012 року, ТОВ "Пром Альянс ЛТД" (код 34885500) за період жовтень-грудень 2011 року" /а.с.123-131/.

В акті №1051/16-03-22-02-12/13951984 від 15 квітня 2014 року податковим органом відображені порушення норм податкового законодавства, а саме: - порушення п. 44.1 ст. 44, п.201.1, п. 201.6 ст. 201, п. 198.1. п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого, товариством занижено податок на додану вартість всього у сумі 26681 грн. в т.ч. за жовтень 2011р. у сумі - 7917 грн., лютий 2012р. у сумі 9932 грн., травень 2012р. у сумі - 184 грн., серпень 2013р. у сумі - 8648 грн.

На підставі Акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 30 квітня 2014 року за №0001482202/831, яким було збільшено суму грошового зобов'язання товариства за платежем : податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (роботах, послугах) в розмірі 33351,00 грн., в тому числі : 26 681,00 грн. - за основним платежем та 6 670,00 грн. штрафні (фінансові) санкції. /а.с.10/.

Позивач не погодився з даними податковими повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

Досліджуючи правомірність прийняття спірного податкового повідомлення - рішення Кременчуцької ОДПІ суд приходить до наступних висновків.

В період дії спірних правовідносин діяли норми Податкового Кодексу України, відповідно до яких: платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами (п.п.133.1.1. п.133.1. ст.133 ПК України). Об'єктом оподаткування з податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу (п.п.134.1.1., п. 134.1. ст.134 ПК України). Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із, зокрема, собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (п.п.138.1.1. п.138.1, ст.138 ПК України ). Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2., ст.138 ПК України). Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу (п.44.2 ст.44 ПК України).

Частиною 2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996 визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання бюджетів та госпрозрахункових операцій бюджетних установ установлюється Державним казначейством України відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку за погодженням з Міністерством фінансів України.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.1995 року № 168/704 первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, відповідно до яких підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних вище норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності

Судом встановлено, що господарські відносини з ТОВ "Дніпро-Метал" ґрунтувалися на підставі укладеного договору поставки №112223 від 01 квітня 2011 року. /а.с.12-14/. Згідно умов даного договору постачальник зобов'язується поставити продукцію в кількості, асортименті та ціні указаній в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити за товар. Згідно специфікації від 07 серпня 2012 року ТОВ "Дніпро-Метал" має поставити позивачеві металопродукцію на загальну суму 51863,39 грн. /а.с.15/.

Факт поставки металопродукції по вказаному договору підтверджується договором поставки №112223 від 01 квітня 2011 року, специфікацією на поставку металопрокату до нього від 07 серпня 2012 року, рахунком-фактурою №СФ-0000202 від 07 серпня 2012 року на оплату, платіжними дорученнями №1182 від 08 серпня 2012р. та №1184 від 10 серпня 2012 року з відміткою обслуговуючого банку про реальне здійснення платежу на рахунок контрагента, видатковою накладною №РН-0000118 від 09 серпня 2012 року про приймання-передачу металопродукції, податковою накладною №143 від 08 серпня 2012 року, податковою накладною №144 від 09 серпня 2012 року, журналом реєстрації довіреностей, товарно-транспортною накладною від 09 серпня 2012 року, наказом №248 від 08 серпня 2012 року про направлення у службове відрядження, подорожнім листом №М 0908 вантажного автомобіля від 09 серпня 2012р. з відміткою (пачаткою) ТОВ "Дніпро-Метал", прибутковим ордером №536 від 09 серпня 2012 року про передачу - приймання металопродукції на склад від довіреної особи. /а.с.16,17, 18, 20, 22, 23-26, 27/.

Поставлена ТОВ "Дніпро-Метал" металопродукція була використана позивачем в господарській діяльності, що підтверджується письмовим звітом про витрату основних матеріалів в будівництві згідно з виробничими нормами за серпень 2012 року. /а.с.28-29/. З поставленого металопрокату товариством була виготовлена продукція згідно з укладеним договором №1350 від 04 травня 2012 року між ТОВ "Механічно - ремонтним заводом" та ВАТ "Полтавський ГОК" та специфікацією №8 від 28 травня 2012 року, №9 від 25 серпня 2012 року. В подальшому виготовлена товариством продукція реально була поставлена замовнику, що також підтверджується документально довіреністю, внутрішнім переміщенням, видатковими накладними та іншими документами. /а.с.30-41/.

Таким чином, реальність господарської операції між позивачем та ТОВ "Дніпро-Метал" підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, угода виконана в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ "Механічно - ремонтним заводом" (замовник) та ТОВ "НВО "Станкоресурс" (постачальник) укладено договір поставки №210512/1 від 21 травня 2012 року згідно з яким ТОВ "НВО "Станкоресурс", як постачальник зобов'язується в обумовлені терміни передати товар, а саме щітку до електродвигуна 10x10x28/3x16x23. /а.с.42/.

Факт реальної поставки товару по цьому договору документально підтверджується договором поставки №210512/1 від 21 травня 2012 року, рахунком-фактурою №0-052306 від 23 травня 2012 року, платіжним дорученням №776 від 25 травня 2012 року з відміткою обслуговуючого банку про реальне здійснення платежу на поточний рахунок контрагента, журналом реєстрації довіреностей, розхідною накладною №0-061501 від 15 червня 2012 року про приймання-передачі поставленої запасної частини, підписаної представниками постачальника та замовника, податковою накладною №89 від 25 травня 2012 року, прибутковим ордером №409 від 15 червня 2012 року, звітом про технічне обслуговування (заміну придбаної щітки) в токарно-винторізному станку (мод. 16А20ФЗ інв. №506), затвердженому головним інженером позивача від 30 червня 2012 року, витягом з балансу товариства "необоротні активи на 30 квітня 2014 року по рахунку 104 (машини та обладнання) про знаходженні на балансі позивача відремонтованого токарного станка. /а.с.43-50/.

Таким чином, факт реальної поставки товару ТОВ "НВО "Станкоресурс" позивачу по договору поставки №210512/1 від 21 травня 2012 року є документально підтвердженим.

08 лютого 2012 року між ТОВ "Механічно - ремонтним заводом" та ТОВ "НТ-СТІЛ" укладено договір №0802-1. /а.с.51-52/. Згідно з умовами якого ТОВ "НТ-СТІЛ", як продавець зобов'язується поставити ТОВ "Механічно-ремонтний завод", як покупцю, металопродукцію в кількості, асортименті, по цінам стандартам, вказаним в специфікації від 08 лютого 2012 року. /а.с.52 зворотній бік/.

Факт поставки металопродукції по вказаному договору підтверджується договором №0802- і від 08 лютого 2012 року., специфікацією до договору від 08 лютого 2012 року, рахунком-фактурою №1152 від 08 лютого 2012 року на оплату, платіжним дорученням №177 від 08 лютого 2012 року з відміткою обслуговуючого банку про реальне здійснення платежу на рахунок контрагента, видатковою накладною №1152 від 09 лютого 2012 року про приймання-передачу металопродукції, податковою накладною №2311 від 08 лютого 2012 року, журналом реєстрації довіреностей, наказом №41 від 08 лютого 2012 року про направлення у службове відрядження працівника товариства за отриманням товару в ТОВ "НТ-Стіл", подорожнім листом №М 0902 вантажного автомобіля від 09 лютого 2012 року, прибутковим ордером №78 від 09 лютого 2012 року про передачу - приймання металопродукції на склад від довіреної особи. /а.с.53-60/.

Поставлена ТОВ "НТ-Стіл" металопродукція була використана позивачем в господарській діяльності, що підтверджується письмовим звітом про витрату основних матеріалів в будівництві згідно з виробничими нормами за лютий 2012 року. З поставленого металопрокату товариством була виготовлена продукція (обечайка о 5000x2000 4 шт) згідно з укладеним договором поставки №104/01 від 13.01.2012р. між ТОВ "Механічно-ремонтним заводом" та ПАТ "ЮГцемент" та специфікацією від 13 січня 2012 року . В подальшому виготовлена товариством продукція реально була поставлена замовнику, шо також підтверджується документально довіреністю, внутрішнім переміщенням, видатковими накладними та іншими документами . /а.с.61-71/.

Отже, факт реальної поставки товару 'ГОВ "НТ-Стіл" позивачу по договору №0802-1 від 08 лютого 2012 року є документально підтвердженим.

Господарські відносини позивача з ТОВ "Пром Альянс ЛТД" ґрунтувалися на підставі укладеного договору №252 від 21 жовтня 2011 року, згідно з яким ТОВ "Пром Альянс ЛТД", як продавець, зобов'язується поставити ТОВ "Механічно-ремонтним заводом", як покупцеві верстат фрезерний "ВМ-127", а покупець - прийняти товар та сплатити за нього на умовах даного договору. /а.с.72/.

Факт поставки фрезерного станка ВМ-127 по вказаному договору підтверджується договором №252 від 21 , рахунком-фактурою №481 від 21 жовтня 2011 року на оплату, платіжними дорученнями №1769 від 24 жовтня 2011 року та №1787 від 25 жовтня 2011 року з відмітками обслуговуючого банку про реальне здійснення платежів на рахунок контрагента, накладною №567 від 25 жовтня 2011 року про приймання - передачу верстата фрезерного ВМ-127 представниками сторін договору, податковою накладною №567 від 25 жовтня 2011 року, товарно-транспортною накладною від 25 жовтня 2011 року, журналом реєстрації довіреностей, наказом №343 від 24 жовтня 2011 року про направлення у службове відрядження працівника товариства за отриманням товару в ТОВ "Пром Альянс ЛТД", подорожнім листом №074811 вантажного автомобіля від 25 жовтня 2011 року, прибутковим ордером №716 від 25 жовтня 2011 року про передачу - приймання верстату на склад від довіреної особи. /а.с.73-86/.

В подальшому, поставлений цим товариством верстат був введений в експлуатацію та поставлений на баланс позивача, що підтверджується наказом №2-оз від 29 лютого 2011 року, актом приймання-передачі основних засобів від 29 лютого 2011 року, інвентарною карткою на верстат фрезерний ВМ- 127, витягом з балансу товариства «необоротні активи на 30 квітня 2014 року по рахунку 104 (машини та обладнання) про знаходженні на балансі позивача придбаного верстату фрезерного ВМ-127. В процесі роботи придбаний верстат в лютому 2012 року підлягав ремонту, що підтверджується документально звітом про технічне обслуговування верстата фрезерного, затвердженого головним інженером товариства від 29 лютого 2012 року, реєстром витрат з 01 лютого 2012 року по 29 лютого 2012 року, рахунками-фактурами на придбання запасних частин на його ремонт та технічне обслуговування, платіжними дорученнями на перерахування коштів на ці запасні частини, прибутковими ордерами, податковими накладними та іншими документами./а.с.83,87-1008/.

Отже, реальність укладеного договору поставки №252 від 21 жовтня 2011 року підтверджується вищезазаначиними документами, які наявні в матеріалах справи.

Посилання відповідача на те, що стосовно контрагентів позивача складені акти, а саме відносно ТОВ "Дніпро-Метал" акт Лівобережної ОДПІ м.Дніпропетровська №885/22-1/35933777 від 26 лютого 2013 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Дніпро-Метал" щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ "Дидактика" за лютий - березень 2012 року, травень 2012 року, липень - серпень 2012 року, із ПП "Екоскан Сервіс" за жовтень 2012 року, із ПНВП "Техніка" за період серпень - вересень 2012 року", відносно ТОВ "НТ-Стіл" акт Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська №868/22-4/36162765 від 26 лютого 2013 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "НТ-Стіл" щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "Лігран" за грудень 2011 року, лютий - серпень 2012 року, ПП "Транс - Атлантіка Сервіс" за березень - травень 2012 року, ТОВ "Шоковіта" за серпень - жовтень, грудень 2012 року, ТОВ "Феріт Д" за вересень 2012 року», відносно ТОВ «Пром Альянс ЛТД» акт ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська №58/226/34885500 від 11 січня 2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Пром Альянс ЛТД" щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за жовтень, листопад, грудень 2011 року», відносно ТОВ «НВО "Станкоресурс" акт Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська №666/1/2203/36839702 від 07 лютого 2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "НВО "Станкоресурс" з питань фінансово - господарських відносин з ПП "Вимірювальні Системи" за період червень, липень 2011 року, травень, червень, липень 2012 року, ПП "НВПФ "Вимпел" за період вересень 2011 року, травень, червень, липень 2012 року» суд не приймає до уваги. /а.с.138-172/. На момент укладення правочинів, та під час їх виконання контрагенти були правоздатними і зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців, мали діюче свідоцтво платника податку на додану вартість і включені до Реєстру платників даного податку. Установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість не скасовані і не визнані недійсними рішеннями судів.

Акт перевірки не містить посилання на докази, якими б були спростовані правоздатність, реєстрація в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців, статус платника податку на додану вартість, перебування в Реєстрі платників даного податку контрагентів на момент укладення правочину та його виконання. У акті перевірки відсутні посилання на рішення судів, які б набрали законної сили та прийняті в порядку ст. 55і ГК України і якими б встановлювалась реєстрація та діяльність контрагента без відома засновника, реєстрація на підроблені, втрачені документи або реєстрація на осіб, які не мали наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження, реєстрація/перереєстрація підприємства на підставних осіб.

Отже, наведені відомості в актах перевірки: Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська №885/22-1/35933777 від 26 лютого 2013 року, Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська №868/22-4/36162765 від 26 лютого 2013 року, ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська №58/226/34885500 від 11 січня 2013 року, Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська №666/1/2203/36839702 від 07 лютого 2014 року не є достатніми та допустимими доказами нездійснення спірних операцій та підставою для висновку про порушення позивачем податкового законодавства.

Суд також звертає увагу на приписи ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У відповідності до вимог ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року № 3477-IV Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції; суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Булвес" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) від 22.01.2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. У разі якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, адже загальним принципом юридичної відповідальності є вина особи в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Приписами статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відтак, оскільки позивачем за звернення до Полтавського окружного адміністративного суду сплачено судовий збір в загальному розмірі 182,70 грн. що підтверджується платіжним дорученням № 592 від 14 травня 2014 року /а.с.2/, суд дійшов висновку, що вказана сума підлягає стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Механічно-ремонтний завод" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання недійсними та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області № 0001482202/831 від 30 квітня 2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Механічно-ремонтний завод" (код ЄДРПОУ 13951984) витрати по сплаті судового збору в розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 06 червня 2014 року.

Суддя Г.В. Костенко