Ухвала

від 03.07.2014 по справі 816/1958/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2014 р.Справа № 816/1958/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бартош Н.С., Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04 червня 2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Механіко-ремонтний завод» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В с т а н о в и л а:

19 травня 2014 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Механічно-ремонтний завод» (далі - ТОВ «Механічно-ремонтний завод»), звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про скасування податкового повідомлення - рішення №0001482202/831 від 30 квітня 2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про хибність висновків податкового органу про порушення підприємством податкового законодавства, викладених в акті перевірки від 15 квітня 2014 року №1051/16-03-22-02-12/13951984 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Механічно-ремонтний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Дніпро-Метал» (код 35933777) за період серпень 2012 року, ТОВ «НВО Станкоресурс» (код 36839702) за період травень 2012 року, ТОВ «НТ- Стіл» (код 36162765) за період лютий 2012 року, ТОВ «Пром Альянс ЛТД» (код 34885500) за період жовтень-грудень 2011 року» (далі - Акт перевірки), а отже необґрунтованим та незаконним прийняте на підставі Акту перевірки податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 30 квітня 2014 року №0001482202/831, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (роботах, послугах) в розмірі 33351,00 грн., в тому числі : 26 681,00 грн. - за основним платежем та 6 670,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Позивач вважає, що вказане повідомлення-рішення винесено необґрунтовано, є протиправним, таким, що суперечить Податковому кодексу України, обмежує та порушує права, свободи та інтереси ТОВ "Механічно-ремонтний завод", оскільки прийняте без урахування фактичних обставин, з порушенням діючого законодавства, а також без наявності правових підстав для винесення.

Зазначає про наявність первинної документації, що підтверджує факт взаємовідносин із вищезазначеними контрагентами, у т.ч. придбання, транспортування та використання придбаного товару, у зв'язку з чим, він мав встановлене законом право на їх віднесення до складу витрат, що підлягають оподаткуванню та формуванню на їх підставі суми податкового кредиту з податку на додану вартість.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 червня 2014 року позовні вимоги підприємства задоволені у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 30 квітня 2014 року № 0001482202/831.

Стягнуто з Державного бюджету України в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Механічно-ремонтний завод" (код ЄДРПОУ 13951984) витрати по сплаті судового збору в розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Судове рішення вмотивоване тим, що податковий кредит сформований позивачем за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено письмовими доказами. Документи підприємства з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, тощо оформлені відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - ПК України) і Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Угоди між позивачем та контрагентами - ТОВ «Дніпро-Метал», ТОВ «НВО Станкоресурс, ТОВ «НТ-Стіл», ТОВ «Пром Альянс ЛТД» укладені відповідно до норм діючого законодавства та свідчать про реальність господарських взаємовідносин.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати, та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «Механічно-ремонтний завод» відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права, а саме, неповне з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, неврахування судом першої інстанції вимог Податкового кодексу України при визначенні платнику податків сум грошових зобов'язань тощо.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та наведені в скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а судове рішення, відповідно до положень ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), слід залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Механічно-ремонтний завод" (код ЄДРПОУ13951984) відповідно до копії свідоцтва Серії АД №687815 зареєстроване розпорядженням виконкому Кременчуцької міської ради народних депутатів за №895/8 від 23 червня 1994 року. /а.с.105-107/. Розпорядженнями №1091-Р від 10 вересня 1996 року, №696-Р від 10 червня 1997 року, №837-Р від 13 липня 1998 року, №697-Р від 17 серпня 2000 року, №924-Р від 16 липня 2001 року, №921-Р від 18 липня 2002 року та №649-Р від 26 травня 2003 року зареєстровані зміни та доповнення до статуту товариства. Позивач перебуває на податковому обліку у Кременчуцькій ОДПІ.( а.с.105-109)

Кременчуцькою ОДПІ з 02 квітня 2014 року по 08 квітня 2014 року була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Механічно-ремонтний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Дніпро-Метал» (код 35933777) за період серпень 2012 року, TOB «НВО Станкоресурс» (код 36839702) за період травень 2012 року, ТОВ «НТ-Стіл» (код 36162765) за період лютий 2012 року, ТОВ «Пром Альянс ЛТД» (код 34885500) за період жовтень-грудень 2011 року, за наслідками якої складено Акт перевірки від 15 квітня 2014 року №1051/16-03-22-02-12/13951984 (а.с. 123-133).

За висновками податкової інспекції, викладеними у згаданому Акті перевірки, встановлено порушення позивачем - ТОВ «Механічно-ремонтний завод» при здійсненні господарської діяльності п.201.1, 201,6 ст.201, п. 198.1, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України (далі - ПК України), що призвело до безпідставного завищення суми податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Дніпро-Метал», ТОВ «НВО Станкоресурс», ТОВ «НТ-Стіл», ТОВ «Пром Альянс ЛТД», в результаті чого товариством занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість всього у сумі 26681 грн. в т.ч. за жовтень 2011р. у сумі - 7917 грн., лютий 2012р. у сумі 9932 грн., травень 2012р. у сумі - 184 грн., серпень 2013р. у сумі - 8648 грн.

Вказаних висновків відповідач дійшов, у тому числі, з урахуванням інформації, отриманої від інших податкових органів щодо проведення зустрічних звірок контрагентів позивача - ТОВ «Дніпро-Метал», ТОВ «НВО Станкоресурс», ТОВ «НТ-Стіл», ТОВ «Пром Альянс ЛТД».

Так, згідно з актом Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 26.02.13 року №885/22-1/ 35933777 неможливо провести зустрічну звірку ТОВ «Дніпро-Метал» за лютий-березень 2012 року, травень 2012 року, липень-жовтень 2012 року за відсутності товариства на момент перевірки за місцезнаходженням, документальних підтверджень фінансово-господарської діяльності підприємством не надано. В зв'язку чим в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів податковим органом зроблений висновок про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності, оскільки товариство не має необхідної кількості трудових та матеріальних активів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для ведення господарської діяльності.( а.с.138-142).

Відповідно до акту Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 07.02.14 року №661/2203/ 36839702 неможливо провести зустрічну звірку ТОВ «НВО Станкоресурс» за червень-липень 2011 року, вересень 2011 року, травень-липень 2012 року за відсутності товариства на момент перевірки за місцезнаходженням, документальних підтверджень фінансово-господарської діяльності підприємством не надано. За таких умов в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів податковим органом зроблений висновок про дефектність документів та відсутність факту реального вчинення господарських операцій, оскільки у товариства відсутні необхідні трудові та матеріальні активи, виробничо-складські приміщення та інше майно, які економічно необхідні для здійснення господарської діяльності.( а.с.167-172).

За актом Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 26.02.13 року №868/22-4/ 36162765 неможливо провести зустрічну звірку ТОВ «НТ-Стіл» за грудень 2011 року, лютий-жовтень 2012 року, грудень 2012 року за відсутністю товариства на момент перевірки за місцезнаходженням документальних підтверджень фінансово-господарської діяльності підприємством не надано. В зв'язку чим в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів податковим органом зроблений висновок про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності, оскільки товариство не має необхідної кількості трудових та матеріальних активів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для ведення господарської діяльності, відсутній факт реальної передачі товарів покупцям.( а.с.143-153).

Згідно з актом ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС від 11.01.13 року №58/226/ 34885500 неможливо провести зустрічну звірку ТОВ «Пром Альянс ЛТД» за жовтень-грудень 2011 року за відсутністю товариства на момент перевірки за місцезнаходженням, документальних підтверджень фінансово-господарської діяльності підприємством не надано. В зв'язку чим в ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів податковим органом зроблений висновок про відсутність факту реального вчинення господарських операцій, оскільки товариство не має необхідної кількості трудових та матеріальних активів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарської діяльності.( а.с.154-166).

Таким чином, за висновками податкового органу, викладеними в Акті перевірки, ТОВ «Механічно-ремонтний завод» в період жовтня 2011 року - серпня 2012 року мало взаємовідносини з підприємствами, у яких відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності та їх діяльність була спрямована на здійснення операцій з надання податкової вигоди, в зв'язку з чим позивачем безпідставно включено до податкового кредиту сплачену контрагентам суму податку на додану вартість, що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ у загальному розмірі 26681грн., з яких :

у сумі 8648,27 грн. за серпень 2012 року по взаємовідносинам з ТОВ «Дніпро-Метал»;

у сумі 184,00 грн. за травень 2012 року по взаємовідносинам з ТОВ «НВО Станкоресурс»;

у сумі 9932,24 грн. за лютий 2012 року по взаємовідносинам з ТОВ «НТ-Стіл»;

у сумі 7916,67 грн. за жовтень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Пром Альянс ЛТД».

На підставі Акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 30 квітня 2014 року №0001482202/831, яким було збільшено суму грошового зобов'язання товариства за платежем : податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (роботах, послугах) в розмірі 33351,00 грн., в тому числі : 26 681,00 грн. - за основним платежем та 6 670,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.( а.с.10)

Не погодившись із податковими повідомленнями - рішеннями відповідача, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи, в зв'язку з чим вони підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Як визначено ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

П.201.15. ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що зведені результати податкового обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

До декларації вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Статтею 200 Податкового кодексу України встановлений порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до пункту 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 198.1. ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Положеннями п. 198.2. ст.198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому за правилами п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Основним документом, який регламентує порядок ведення бухгалтерського обліку та звітності для суб'єктів господарювання є Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно з ч.2 ст.3 зазначеного Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання бюджетів та госпрозрахункових операцій бюджетних установ установлюється Державним казначейством України відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку за погодженням з Міністерством фінансів України.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (далі за текстом - Положення №88), відповідно до якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, відповідно до яких підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, колегія суддів зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що позивач ТОВ «Механічно-ремонтний завод» має всі необхідні первинні документи, а саме угоди купівлі-продажу товарів, платіжна доручення на безготівковий розрахунок за отримані товари, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, податкові накладні, які підтверджують факт реальності здійснених господарських операцій з вищезазначеними контрагентами - ТОВ «Дніпро-Метал», ТОВ «НВО Станкоресурс», ТОВ «НТ-Стіл», ТОВ «Пром Альянс ЛТД». Матеріалами справи підтверджено реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Дніпро-Метал», ТОВ «НВО Станкоресурс», ТОВ «НТ-Стіл», ТОВ «Пром Альянс ЛТД». ( а.с. 12-104 )

Так, як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Дніпро-Метал» був укладений договір поставки №112223 від 01 квітня 2011 року. /а.с.12-14/. Згідно з умовами даного договору постачальник зобов'язується поставити продукцію в кількості, асортименті та ціні указаній в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити за товар. За специфікацією від 07 серпня 2012 року ТОВ "Дніпро-Метал" має поставити позивачеві металопродукцію на загальну суму 51863,39 грн. /а.с.15/.

Факт поставки металопродукції по вказаному договору підтверджується договором поставки №112223 від 01 квітня 2011 року, специфікацією на поставку металопрокату до нього від 07 серпня 2012 року, рахунком-фактурою №СФ-0000202 від 07 серпня 2012 року на оплату, платіжними дорученнями №1182 від 08 серпня 2012р. та №1184 від 10 серпня 2012 року з відміткою обслуговуючого банку про реальне здійснення платежу на рахунок контрагента, видатковою накладною №РН-0000118 від 09 серпня 2012 року про приймання-передачу металопродукції, податковою накладною №143 від 08 серпня 2012 року, податковою накладною №144 від 09 серпня 2012 року, журналом реєстрації довіреностей, товарно-транспортною накладною від 09 серпня 2012 року, наказом №248 від 08 серпня 2012 року про направлення у службове відрядження, подорожнім листом №М 0908 вантажного автомобіля від 09 серпня 2012р. з відміткою (пачаткою) ТОВ «Дніпро-Метал», прибутковим ордером №536 від 09 серпня 2012 року про передачу - приймання металопродукції на склад від довіреної особи. (а.с.16,17, 18, 20, 22, 23-26, 27)

Поставлена ТОВ «Дніпро-Метал» металопродукція була використана позивачем в господарській діяльності, що підтверджується письмовим звітом про витрату основних матеріалів в будівництві згідно з виробничими нормами за серпень 2012 року. (а.с.28-29). З поставленого металопрокату товариством була виготовлена продукція згідно з укладеним договором №1350 від 04 травня 2012 року між ТОВ «Механічно - ремонтним заводом» та ВАТ «Полтавський ГЗК» та специфікацією №8 від 28 травня 2012 року, №9 від 25 серпня 2012 року. В подальшому, виготовлена товариством продукція реально була поставлена замовнику, що також підтверджується документально довіреністю, внутрішнім переміщенням, видатковими накладними та іншими документами.(а.с.30-41)

Також, до матеріалів справи долучені документи, які свідчать, що між ТОВ «Механічно - ремонтним заводом» (замовник) та ТОВ «НВО Станкоресурс» (постачальник) 21 травня 2012 року укладено договір поставки №210512/1, згідно з яким ТОВ «НВО Станкоресурс», як постачальник зобов'язується в обумовлені терміни передати товар, а саме щітку до електродвигуна 10x10x28/3x16x23. (а.с.42)

Факт реальності поставки товару по цьому договору документально підтверджується договором поставки №210512/1 від 21 травня 2012 року, рахунком-фактурою №0-052306 від 23 травня 2012 року, платіжним дорученням №776 від 25 травня 2012 року з відміткою обслуговуючого банку про реальне здійснення платежу на поточний рахунок контрагента, журналом реєстрації довіреностей, розхідною накладною №0-061501 від 15 червня 2012 року про приймання-передачі поставленої запасної частини, підписаної представниками постачальника та замовника, податковою накладною №89 від 25 травня 2012 року, прибутковим ордером №409 від 15 червня 2012 року, звітом про технічне обслуговування (заміну придбаної щітки) в токарно-винторізному станку (мод. 16А20ФЗ інв. №506), затвердженому головним інженером позивача від 30 червня 2012 року, витягом з балансу товариства "необоротні активи на 30 квітня 2014 року по рахунку 104 (машини та обладнання) про знаходженні на балансі позивача відремонтованого токарного станка. (а.с.43-50).

08 лютого 2012 року між ТОВ «Механічно - ремонтним заводом» та ТОВ «НТ-СТІЛ» укладено договір №0802-1. /а.с.51-52/. Згідно з умовами якого ТОВ «НТ-СТІЛ», як продавець зобов'язується поставити ТОВ «Механічно-ремонтний завод», як покупцю, металопродукцію в кількості, асортименті, по цінам стандартам, вказаним в специфікації від 08 лютого 2012 року. (а.с.52 )

Факт поставки металопродукції по вказаному договору підтверджується договором №0802- і від 08 лютого 2012 року., специфікацією до договору від 08 лютого 2012 року, рахунком-фактурою №1152 від 08 лютого 2012 року на оплату, платіжним дорученням №177 від 08 лютого 2012 року з відміткою обслуговуючого банку про реальне здійснення платежу на рахунок контрагента, видатковою накладною №1152 від 09 лютого 2012 року про приймання-передачу металопродукції, податковою накладною №2311 від 08 лютого 2012 року, журналом реєстрації довіреностей, наказом №41 від 08 лютого 2012 року про направлення у службове відрядження працівника товариства за отриманням товару в ТОВ «НТ-Стіл», подорожнім листом №М 0902 вантажного автомобіля від 09 лютого 2012 року, прибутковим ордером №78 від 09 лютого 2012 року про передачу - приймання металопродукції на склад від довіреної особи. (а.с.53-60)

Поставлена ТОВ «НТ-Стіл» металопродукція була використана позивачем в господарській діяльності, що підтверджується письмовим звітом про витрату основних матеріалів в будівництві згідно з виробничими нормами за лютий 2012 року. З поставленого металопрокату товариством була виготовлена продукція (обечайка о 5000x2000 4 шт.) згідно з укладеним договором поставки №104/01 від 13.01.2012р. між ТОВ «Механічно-ремонтним заводом» та ПАТ «ЮГцемент » та специфікацією від 13 січня 2012 року. В подальшому виготовлена товариством продукція реально була поставлена замовнику, що також підтверджується документально довіреністю, внутрішнім переміщенням, видатковими накладними та іншими документами . (а.с.61-71)

Також, в матеріалах справи наявні копії первинних документів, відповідно до яких позивачем 21 жовтня 2011 року був укладений договору № 252 з ТОВ «Пром Альянс ЛТД», за яким продавець в особі ТОВ «Пром Альянс ЛТД» зобов'язується поставити покупцю - ТОВ «Механічно-ремонтним заводом» верстат фрезерний "ВМ-127", а покупець - прийняти товар та сплатити за нього кошти за умовами даного договору. (а.с.72)

Факт поставки фрезерного станка ВМ-127 по вказаному договору підтверджується договором №252 та рахунком-фактурою №481 від 21 жовтня 2011 року на оплату, платіжними дорученнями №1769 від 24 жовтня 2011 року та №1787 від 25 жовтня 2011 року з відмітками обслуговуючого банку про реальне здійснення платежів на рахунок контрагента, накладною № 567 від 25 жовтня 2011 року про приймання - передачу верстата фрезерного ВМ-127 представниками сторін договору, податковою накладною №567 від 25 жовтня 2011 року, товарно-транспортною накладною від 25 жовтня 2011 року, журналом реєстрації довіреностей, наказом № 343 від 24 жовтня 2011 року про направлення у службове відрядження працівника товариства за отриманням товару в ТОВ «Пром Альянс ЛТД», подорожнім листом №074811 вантажного автомобіля від 25 жовтня 2011 року, прибутковим ордером №716 від 25 жовтня 2011 року про передачу - приймання верстату на склад від довіреної особи. (а.с.73-86)

В подальшому, поставлений цим товариством верстат був введений в експлуатацію та поставлений на баланс позивача, що підтверджується наказом №2-оз від 29 лютого 2011 року, актом приймання-передачі основних засобів від 29 лютого 2011 року, інвентарною карткою на верстат фрезерний ВМ- 127, витягом з балансу товариства «необоротні активи на 30 квітня 2014 року по рахунку 104 (машини та обладнання) про знаходженні на балансі позивача придбаного верстату фрезерного ВМ-127. В процесі роботи придбаний верстат в лютому 2012 року підлягав ремонту, що підтверджується документально звітом про технічне обслуговування верстата фрезерного, затвердженого головним інженером товариства від 29 лютого 2012 року, реєстром витрат з 01 лютого 2012 року по 29 лютого 2012 року, рахунками-фактурами на придбання запасних частин на його ремонт та технічне обслуговування, платіжними дорученнями на перерахування коштів на ці запасні частини, прибутковими ордерами, податковими накладними та іншими документами. (а.с.83,87-108)

Одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що копії долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів відповідають вимогам, встановленим ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.44 Податкового кодексу України та п.2.4 Положення № 88, для первинних документів, мають реальну юридичну силу і доказовість, містять визначені законом реквізити, виписані за визначеною законом подією, складені суб'єктами господарювання, зареєстрованими у визначеному законом порядку.

Крім того, податковим органом не встановлено порушень в діях позивача щодо відображення в податкових деклараціях з ПДВ сум податкового кредиту без наявності податкових накладних. Актами зустрічних звірок, які були використані відповідачем при проведенні перевірки, також не було встановлено розбіжностей між задекларованими сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту у поданій за цей період контрагентами позивача податковій звітності з ПДВ відповідно до розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем не доведено фізичну відсутність товару у спірних правовідносинах, використання позивачем придбаного товару не за призначенням, несумісності товару з напрямом господарської діяльності, не використання в послідуючому у своїй господарській діяльності.

Натомість, позивачем під час розгляду було доведено належними та допустимими доказами не лише факт придбання та транспортування придбаного товару, а і його використання у господарській діяльності з урахуванням специфіки виробництва.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про наявність в матеріалах справи доказів, що надають підстави для висновку про реальність господарських взаємовідносин між ТОВ «Механічно-ремонтний завод» та ТОВ «Дніпро-Метал», ТОВ «НВО Станкоресурс», ТОВ «НТ-Стіл», ТОВ «Пром Альянс ЛТД», всі отримані товари використані у господарській діяльності позивача, що також не спростовано податковим органом.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, згідно з якими факти відсутності реального здійснення господарської діяльності контрагентами позивача були встановлені фахівцями Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська і ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС та зафіксовані в актах зустрічних звірок, колегія суддів не приймає до уваги.

Так, на момент укладення та виконання правочинів контрагенти позивача були правоздатними, тобто, зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, мали діюче свідоцтво платника податку на додану вартість і включені до Реєстру платників ПДВ. Установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника ПДВ не скасовані та не визнані нечинними в установленом законом порядку.

До матеріалів справи апелянтом не надано доказів встановлення факту фіктивності контрагентів позивача та позбавлення ТОВ «Дніпро-Метал», ТОВ «НВО Станкоресурс», ТОВ «НТ-Стіл», ТОВ «Пром Альянс ЛТД» правоздатності за рішенням судів, прийнятих в порядку ст. 55 1 ГК України (реєстрація та діяльність суб'єкта господарювання без відома засновника, реєстрація на підроблені, втрачені документи або реєстрація на осіб, які не мали наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження, реєстрація/перереєстрація підприємства на підставних осіб).

Отже, відомості, наведені в апеляційній скарзі з посиланням на акти зустрічних звірок контрагентів, не можуть бути визнані колегією суддів достатніми та допустимими доказами нереальності спірних угод та підставою для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права при ухваленні рішення.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог є законним та обґрунтованим, а тому не вбачає підстав для його скасування.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 04.06.2014 року прийнята у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

В порядку, передбаченому ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України, розгляд справи відбувся за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Керуючись ст. 41 ч. 1, 160, 167, 195, 196, 198 ч. 1 п. 1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04 червня 2014 року по справі № 816/1958/14 залишити без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) Н.С. Бартош

(підпис) Л.О. Донець

Повний текст ухвали виготовлений і підписаний 07 липня 2014 року.