Рішення

від 06.06.2014 по справі 905/7431/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.06.2014р. Справа № 905/7431/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профелектро», ЄДРПОУ 37360186,

м.Вишневе, Київська область

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь»,

ЄДРПОУ 00210602, м.Краматорськ

про стягнення 130380 грн.00 коп.

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Профелектро», м.Вишневе, Київська область, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ, про стягнення заборгованості в сумі 130380 грн.00 коп.

Згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою від 28.01.2014р. збільшив предмет позову, заявивши вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 164423,53 грн., у тому числі основний борг в сумі 130380,00 грн., пеня в сумі 27696,88 грн., три проценти річних в сумі 5825,13 грн. та інфляція в сумі 521,52 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки №86458 від 05.03.2012р., специфікацію №1 від 05.03.2012р., видаткову накладну №ПЕ-0000978 від 02.07.2012р., розрахунок суми позову.

19.11.2013р. Публічне акціонерне товариство "Енергомашспецсталь", м.Краматорськ звернулось до господарського суду Донецької області із зустрічною позовною заявою №17/1805 від 18.11.2013р. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профелектро", м.Вишневе, Київська область про визнання договору поставки №86458 від 05.03.2012р. недійсним.

Ухвалою від 20.11.2013р. суд відмовив у прийнятті зустрічної позовної заяви та доданих до неї документів Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м.Краматорськ на підставі ст.ст.22, 60, 86 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ухвалою господарського суду Донецької області від 28.01.2014р. провадження по справі було зупинено до розгляду справи №905/525/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м.Краматорськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профелектро", м.Вишневе, Київська область про визнання договору №86458 від 05.03.2012р. недійсним.

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.03.2014р. по справі №905/525/14 було відмовлено в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь", м.Краматорськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Профелектро", м.Вишневе, Київська область про визнання договору №86458 від 05.03.2012р. недійсним.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.04.2014р. рішення господарського суду Донецької області від 18.03.2014р. по справі №905/525/14 залишено без змін.

За таких обставин, ухвалою господарського суду Донецької області від 14.05.2014р. було поновлено розгляд даної справи.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позовних вимог не надав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

05.03.2012р. між сторонами був підписаний договір поставки №86458, згідно з умовами якого позивач (постачальник) зобов'язався передати у власність покупця, а відповідач (покупець) - прийняти та оплатити товар (продукцію), загальна кількість, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна ціна, виробник якого визначені сторонами у специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору.

Відповідно до п.п.2.1, 2.2 договору ціна продукції вказується у специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору. Орієнтовна сума довогору на момент укладення складає 1000000,00 грн. без ПДВ, ПДВ - 200000,00 грн., всього з ПДВ - 1200000,00 грн. Загальна сума договору є одиницею перемінною та складається з суми всіх специфікацій, оформлених до даного договору.

Строки та умови поставки товару вказуються у специфікаціях (п.5.1 договору поставки №86458).

Згідно з п.п.13.1, 13.2 даний договір вважається укладеним та набирає сили з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками. Строк дії договору до 31.12.2014р.

Сторонами було підписано специфікацію №1 до договору поставки №86458 від 05.03.2012р., згідно якої визначено найменування товару, а саме: вимикач АВ2М4СВ-55-41-УХЛЗ, вимикач АВ2М20СВ-55-43-УХЛЗ, його кількість, вартість, умови поставки та оплати, тощо.

Відповідно до наданої до матеріалів справи видаткової накладної №ПЕ-0000978 від 02.07.2012р. позивачем Публічному акціонерному товариству «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ був поставлений товар на суму 130380 грн. 00 коп., з урахуванням часткового погашення боргу відповідачем.

Факт постачання позивачем товару на вказану суму за договором поставки №86458 від 05.03.2012р. відповідачем не спростовано.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до приписів ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встанолвений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Пунктами 9.1, 9.3, 9.4 договору поставки №86458 від 05.03.2012р. передбачено, що оплата проволиться покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в національній валюті України. Покупець проводить оплату за поставлену продукцію на протязі 30 календарних днів від дня поставки продукції та отримання рахунку на оплату. Якщо інше не передбачено специфікацією. Датою оплати товару (продукції) вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.

Відповідно до умов специфікації №1 до договору поставки №86458 від 05.03.2012р. порядком оплати є: 100% передплата по факту письмового повідомлення про готовність до відвантаження розмитненого товару зі складу в м.Києві.

За висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 130380 грн. 00 коп. за договором поставки №86458 від 05.03.2012р., всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

За приписом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати вартості продукції, нараховано та пред'явлено до стягнення три проценти річних в сумі 5825 грн. 13 коп. та інфляцію в сумі 521 грн. 52 коп. за період з 02.08.2012р. по 27.01.2014р.

За висновками суду, розрахунок трьох процентів річних та інфляції є аріфметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.10.6 договору поставки №86458 від 05.03.2012р. при несвоєчасній оплаті поставленої продукції відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,04% суми простроченого платежу за кожен день прострочення, проте, не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочки .

Таким чином, позивачем на підставі п.10.6 договору поставки №86458 від 05.03.2012р. також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 27696,88 грн. за період з 02.08.2012р. по 27.01.2014р.

Як встановлено судом, вказані позовні вимоги є частково неправомірними, враховуючи, що при розрахунку суми пені позивачем порушено вимоги п.6 ст.232 Господарського кодексу України, згідно якого нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За таких обставин, позивач мав провести нарахування суми пені за період з 02.08.2012р. 02.02.2013р.

Крім цього, як було зазначено вище, сторони у договорі №86458 від 05.03.2012р. узгодили певний розмір пені - 0,04% суми простроченого платежу. Таким чином, нарахування суми пені мало бути здійснено виходячи саме з такого розміру. Одночасно, пункт договору 10.6 не передбачає застосування сторонами при нарахуванні пені подвійної облікової ставки НБУ, а лише встановлює обмеження її розміру при нарахуванні пені виходячи зі ставки 0,04% за кожен день прострочення, проте, не більше подвійної облікової ставки НБУ.

За таких обставин, за результатами проведеного судом перерахунку суми пені виходячи зі ставки 0,04% за кожен день прострочення, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в сумі 9595,60 грн. за період з 02.08.2012р. по 02.02.2013р., а решта позовних вимог в цій частині є неправомірною.

Відповідач заперечень проти позовних вимог не надав.

За таких обставин, враховуючи, що позов доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, проте, в частині вимог про стягнення пені в сумі 18101,28 грн. є неправомірним, вимоги про стягнення з відповідача заборгованості підлягають частковому задоволенню в сумі 146322,25 грн., у тому числі основний борг в сумі 130380,00 грн., пеня в сумі 9595,60 грн., три проценти річних в сумі 5825,13 грн. та інфляція в сумі 521,52 грн.

Судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Профелектро», м.Вишневе, Київська область до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м.Краматорськ про стягнення заборгованості в сумі 164423,53 грн., у тому числі основний борг в сумі 130380,00 грн., пеня в сумі 27696,88 грн., три проценти річних в сумі 5825,13 грн. та інфляція в сумі 521,52 грн., задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» (84306, Донецька обл., м.Краматорськ, ЄДРПОУ 00210602, банківські реквізити не вказані) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Профелектро» (08132, Київська обл, м.Вишневе, вул.Залізнична, 3; 04655, м.Київ, вул.В.Хвойки, оф.203, ЄДРПОУ 37360186, банківські реквізити не вказані) основний борг в сумі 130380,00 грн., пеню в сумі 9595,60 грн., три проценти річних в сумі 5825,13 грн. та інфляцію в сумі 521,52 грн., всього заборгованість в сумі 146322,25 грн., судовий збір в сумі 2926 грн. 41 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні 06.06.2014р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Г.В. Левшина