Рішення

від 27.05.2014 по справі 923/429/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2014 р. Справа № 923/429/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Новий Буг Миколаївської області

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Хелс", м. Херсон

про стягнення 14 271,27 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_3, виданий Новобузьким РВ УМВС України в Миколаївській області 03.05.2006р.;

від відповідача - Мінаєва В.В., уповн. представник, довіреність №05/05-1 від 05.05.2014р.

Обставини справи: провадження у справі порушено згідно з ухвалою суду від 02.04.2014р. за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕЛС" (відповідач) з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 2 від 21.03.2013р. у загальній сумі 14 271,27 грн., з яких 13 400,00 грн. заборгованості з оплати товару, 119,53 грн. річних (3 %), 562,69 грн. збитків від інфляції та 189,05 грн. пені. Позов обґрунтовано нормами ст.ст. 193, 203 Господарського кодексу України, ст.ст. 549, 610, 611, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України та твердженнями про неналежне виконання відповідачем зобов'язань з оплати товару за вказаним договором

22.05.2014р. від позивача до суду надійшов документ під назвою "Уточнення щодо взаєморозрахунків", згідно з яким позивач, зокрема, просить суд (далі цитата): "нарахувати на загальну суму заборгованості індекс інфляційні збитки, пеню та 3 % річних, починаючи з моменту першої відгрузки - моменту прострочення оплати за прийнятий товар" (а.с.132). За висновком суду вказана заява за своєю суттю є заявою про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення з відповідача річних (3 %), збитків від інфляції та пені, яке не оформлена належним чином, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 22, ч. 2 ст. 54, ч. 3 ст. 55 ГПК України: не вказано суму збільшення позовних вимог, не вказано нову ціну позову та відсутній її розрахунок, а також, не вказано норми, на підставі яких до суду подано цю заяву. Крім цього, всупереч вимог ст. 56 ГПК України позивачем не надано суду доказів надсилання зазначеного документа відповідачеві. Виходячи з вказаного даний документ не прийнятий судом до справи в якості заяви про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення річних (3 %), збитків від інфляції та пені. В судовому засіданні 22.05.2014р. судом було запропоновано позивачеві оформити вказаний документ під назвою "Уточнення щодо взаєморозрахунків" у відповідності до вимог ГПК України щодо оформлення та подання заяви про збільшення розміру позовних вимог, після чого надати відповідну заяву до суду. За станом на 27.05.2014р., позивач не надав суду відповідну, оформлену у відповідності до вимог ГПК України, заяву про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення з відповідача річних (3 %), збитків від інфляції та пені.

19.05.2014р. відповідач надав суду відзив на позовну заяву (а.с.101-103), згідно з яким стверджується про часткове погашення відповідачем наявної на час подання позовної заяви заборгованості з оплати товару: вказано про наявність у відповідача за заборгованості з оплати товару позивача за договором у сумі 12 100,00 грн. Також, у відзиві стверджується про помилкове нарахування позивачем відповідачеві річних та збитків від інфляції починаючи з 20.12.2013р., оскільки за п. 9.1. договору поставки № 2 від 21.03.2013р. цей договір діє до 31.12.2013р., але до повного виконання зобов'язання. Додатково, у відзиві стверджується про наявність помилок у виконаних позивачем розрахунках заявлених до стягнення з відповідача 562,69 грн. збитків від інфляції (внаслідок необґрунтованого врахування двічі у даному розрахунку індексу інфляції за березень 2014 року: як стосовно заборгованості у сумі 14 289,56 грн., так і стосовно заборгованості у сумі 13 400,00 грн.). Крім цього, у відзиві стверджується про необґрунтоване, всупереч норм чинного законодавства та положень договору поставки №2 від 21.03.2013р., нарахування відповідачеві 189,05 грн. пені. У відзиві відповідач не заперечує щодо нарахування 180,99 грн. збитків від інфляції та 103,06 грн. річних.

23.05.2014р. від відповідача до суду надійшов відзив у новій редакції. У цій редакції відзиву стверджується про наявність у відповідача заборгованості з оплати товару позивача за договором у сумі 11900,00 грн. Також, у відзиві відповідачем не заперечується щодо обґрунтованості нарахування позивачем відповідачеві 180,99 грн. збитків від інфляції та 103,06 грн. річних.

Розгляд справи відкладався з 06.05.2014р. на 22.05.2014р. у зв'язку із ненаданням відповідачем відзиву на позов та інших витребуваних від нього судом документів, які необхідні для розгляду справи, з метою повторного витребування від відповідача таких документів та з метою витребування від позивача додаткових документів, які необхідні для розгляду справи.

В судовому засіданні 22.05.2014р було оголошено перерву до 27.05.2014р о 11-30 год.

Після завершення розгляду справи в судовому засіданні 27.05.2014р., у відповідності до ст.85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивні частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в :

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "ХЕЛС" (надалі - відповідач) 21.03.2013р. уклали між собою договір поставки № 2 (надалі - договір).

Відповідно до п.1.1., п. 4.1., п. 5.1.1. та п. 5.3.1. договору позивач (постачальник за договором) зобов'язався в порядку та на умовах, які визначено договором, передавати щомісяця протягом періоду дії договору у власність відповідача (покупця за договором) товари медичного призначення (надалі - товар), а відповідач, в свою чергу, зобов'язався в порядку та на умовах, які визначено договором, приймати цей товар, а також, своєчасно та в повному обсязі оплачувати товар. Згідно з п. 3.1. договору оплата товару здійснюється по факту його поставки. Відповідно до п. 9.1. договору цей договір набирає чинності з дати підписання і діє до 31.12.2013р., але до повного виконання зобов'язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Згідно з ч. 7 ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається. Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) та сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

На виконання умов договору позивач передав відповідачеві товари медичного призначення на підставі видаткових накладних від 21.03.2013р. № 16 на суму 480,00 грн., від 09.04.2013р. № 58 на суму 432,00 грн., від 11.04.2013р. № 65 на суму 328,50 грн., від 17.05.2013р. № 159 на суму 806,00 грн., від 27.05.2013р. №201 на суму 693,50 грн., від 30.05.2013р. № 219 на суму 1 292,40 грн., від 31.05.2013р. № 223 на суму 370,00 грн., від 05.06.2013р. № 246 на суму 777,60 грн., від 26.06.2013р. № 361 на суму 600,00 грн., від 12.07.2013р. № 365 на суму 656,10 грн., від 10.07.2013р. № 389 на суму 4 171,00 грн., від 17.07.2013р. № 415 на суму 429,80 грн., від 18.07.2013р. № 417 на суму 120,00 грн., від 30.07.2013р. № 458 на суму 300,00 грн., від 05.08.2013р. № 473 на суму 1 363,00 грн., від 05.08.2013р. №472 на суму 689,62 грн., від 08.08.2013р. № 491 на суму 2 762,00 грн., від 08.08.2013р. № 492 на суму 247,52 грн., від 09.08.2013р.№ 497 на суму 365,00 грн., від 12.08.2013р. № 504 на суму 922,08 грн., від 19.08.2013р. № 536 на суму 430,10 грн., від 04.09.2013р. № 603 на суму 1 660,69 грн., від 11.09.2013р. № 625 на суму 148,30 грн., від 19.09.2013р. № 670 на суму 1 235,00 грн., від 26.09.2013р. № 693 на суму 578,90 грн., від 08.10.2013р. № 746 на суму 947,40 грн., від 16.10.2013р. № 785 на суму 513,55 грн., від 11.11.2013р. № 911 на суму 560,00 грн., а всього на загальну суму 23 880,06 грн. (а.с.10-37).

Всі ці накладні було підписано відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень щодо кількості та/або якості товару. Доказів іншого відповідач не надав. Проте, відповідач не здійснив на умовах договору (по факту отримання та в повному обсязі) оплату вартості отриманого на підставі цих накладних товару. Фактично, відповідач здійснив часткову, у загальній сумі 11 980,06 грн., оплату цього товару, що слідує з виписок банку (а.с.69-100, 133-135) та платіжних доручень (а.с.113-130, 137), сплативши:

- 17.06.2013р. 480,00 грн. з призначенням платежу "оплата за товар згідно накл.8 від 21.03.13р без ПДВ";

- 22.07.2013р. 760,50 грн. з призначенням платежу "оплата за товар згідно накл.65 від 11.04.13р без ПДВ";

- 05.09.2013р. 500,00 грн. з призначенням платежу "оплата за товар згідно накл.92 від 17.05.13р без ПДВ";

- 04.10.2013р. 350,00 грн. з призначенням платежу "оплата за товар згідно накл.92 від 17.05.13р без ПДВ";

- 07.10.2013р. 500,00 грн. з призначенням платежу "оплата за товар згідно накл.92 від 17.05.13р без ПДВ";

- 11.11.2013р. 3 000,00 грн. з призначенням платежу "оплата за товар согл. накл. 55987 от 20.09.13г без НДС";

- 20.12.2013р. 4 000,00 грн. з призначенням платежу "оплата за товар согл. накл. 55987 от 20.09.13г без НДС";

- 24.03.2014р. 100,00 грн. з призначенням платежу "оплата за товар по накл. №389 від 10.07.13 Без ПДВ";

- 25.03.2014р. 100,00 грн. з призначенням платежу "оплата за товар по накл. №389 від 10.07.13 Без ПДВ"

- 26.03.2014р. 589,56 грн. з призначенням платежу "оплата за товар по накл. №389 від 10.07.13 Без ПДВ";

- 27.03.2014р. 200,00 грн. з призначенням платежу "оплата за товар по накл. №389 від 10.07.13 Без ПДВ";

- 01.04.2014р. 100,00 грн. з призначенням платежу "оплата за товар по накл. №389 від 10.07.13 Без ПДВ";

- 02.04.2014р. 100,00 грн. з призначенням платежу "оплата за товар по накл. №389 від 10.07.13 Без ПДВ";

- 03.04.2014р. 100,00 грн. з призначенням платежу "оплата за товар по накл. №389 від 10.07.13 Без ПДВ";

- 04.04.2014р. 200,00 грн. з призначенням платежу "оплата за товар по накл. №415 від 17.07.13 Без ПДВ";

- 17.04.2014р. 200,00 грн. з призначенням платежу "оплата за товар по накл. №415 від 17.07.13 Без ПДВ ";

- 23.04.2014р. 200,00 грн. з призначенням платежу "оплата за товар по накл. №458 від 30.07.13 Без ПДВ";

- 29.04.2014р. 100,00 грн. з призначенням платежу "оплата за товар по накл. №458 від 30.07.13 Без ПДВ";

- 07.05.2014р. 200,00 грн. з призначенням платежу "оплата за товар по накл. №497 від 09.08.13 Без ПДВ";

- 15.05.2014р. 200,00 грн. з призначенням платежу "оплата за товар по накл. №473 від 05.08.13 Без ПДВ".

Позовна заява складена 27.03.2014р. та надійшла до суду 01.04.2014р.

Провадження у даній справі порушено згідно з ухвалою суду від 02.04.2014р.

Як встановлено судом заборгованість відповідача перед позивачем з оплати товару на підставі договору за станом на 27.03.2014р. (дату складання позовної заяви) становила 13 300,00 грн.

13300,00 грн. = 23 880,06 грн. (вартість отриманого відповідачем від позивача товару) - 10580,06 грн. (сума часткової оплати вказаного товару, яку відповідач здійснив за станом на 27.03.2013р., включно).

Проте, за текстом позовної заяви розмір позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості з оплати товару вказаний як 13 400,00 грн., замість правильного його розміру 13 300,00 грн. Це стало наслідком неврахування позивачем при визначенні розміру позовних вимог в цій частині, здійсненого відповідачем 24.03.2014р. платежу у сумі 100,00 грн. на погашення заборгованості з оплати товару за договором.

Також, судом встановлено, що під час розгляду судом даної справи, а саме, у період з 01.04.2014р. по 15.05.2014р. відповідачем на погашення заборгованості з оплати товару у розмірі 13 300,00 грн. сплачено дев'ятьма платежами 1 400,00 грн. (а.с.123-130, 137).

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", із змінами та доповненнями, вказано, що припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України (у зв'язку з відсутністю предмета спору) можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж предмет спору був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову у позові, а не припинення провадження у справі.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та з урахуванням наведених роз'яснень провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 1 400,00 грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України - за відсутності предмету спору.

Позивач не подавав до суду заяву про зменшення на 100,00 грн. розміру позовних вимог, в частині стягнення заборгованості з оплати товару, після надання відповідачем суду та позивачу доказів сплати 24.03.2014р. (тобто, до початку розгляду даної справи) 100,00 грн. на погашення заборгованості з оплати товару, згідно з платіжним дорученням від 24.03.2014р. № 104 (а.с.119).

У зв'язку із цим, після припинення провадження у справі, в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 1 400,00 грн. заборгованості з оплати товару, загальна ціна позову становить 12 871,27 грн., з яких 12 000,00 грн. заборгованості з оплати товару, 119,53 грн. річних (3 %) 562,69 грн. збитків від інфляції та 189,05 грн. пені.

Фактично ж, розмір заборгованості відповідача перед позивачем з оплати товару за договором за станом на час розгляду справи складає 11 900,00 грн.

11 900,00 грн. = 23 880,06 грн. (загальна вартість переданого позивачем відповідачеві товару) - 11 980,06 грн.

Наявність у відповідача обов'язку перед позивачем щодо оплати заборгованості у розмірі 11900,00 грн. за отриманий від позивача на підставі договору товар підтверджується такими первинними документами, як, безпосередньо, договір, видаткові накладні (а.с.10-37), платіжними дорученнями (а.с.113-130, 137) та виписками банку (а.с.69-100, 133-135).

Під час розгляду даної справи відповідачем не надано будь-яких заперечень щодо наявності у нього вказаної, у розмірі 11 900,00 грн., заборгованості перед позивачем. Наявність цієї заборгованості визнано відповідачем згідно із наданим 23.05.2014р. до суду відзивом на позов. Доказів сплати цих 11 900,00 грн. заборгованості (повністю або частково) відповідачем не надано.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та згідно з положеннями п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", із змінами та доповненнями, позовні вимоги про стягнення з відповідача 12 000,00 грн. заборгованості з оплати товару мають бути задоволені частково, у сумі 11 900,00 грн. В частині стягнення з відповідача 100,00 грн. заборгованості з оплати товару має бути відмовлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також річні (3 %) від простроченої суми.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно з ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Поряд з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості з оплати товару позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача:

- річних (3 %) у загальній сумі 119,53 грн., з них 115,10 грн. річних, які нараховані за період з 20.12.2013р. по 25.03.2014р. на суму заборгованості у розмірі 14 289,56 грн., 1,12 грн. річних, які нараховані за період з 26.03.2014р. по 27.03.2014р. на суму заборгованості у розмірі 13 600,00 грн., 3,31 грн. річних, які нараховані за період з 28.03.2014р. до 01.04.2014р. на суму заборгованості у розмірі 13 400,00 грн.;

- збитків від інфляції у загальній сумі 562,69 грн., з них 428,69 грн. збитків від інфляції, які нараховані за період з 20.12.2013р. до 01.04.2014р. на суму заборгованості у розмірі 14 289,56 грн., 134,00 грн. збитків від інфляції, які нараховані за березень 2014р. на суму заборгованості у розмірі 13 400,00 грн.;

- пені у загальній сумі 189,05 грн., з них 182,05 грн. пені, яка нарахована за період з 20.12.2013р. по 25.03.2014р. на суму заборгованості у розмірі 14 289,56 грн., 1,77 грн. пені, яка нарахована за період з 26.03.2014р. по 27.03.2014р. на суму заборгованості у розмірі 13 600,00 грн., 5,23 грн. пені, яка нарахована за період з 28.03.2014р. до 01.04.2014р. на суму заборгованості у розмірі 13 400,00 грн.

Суд зазначає, що виходячи з положень п. 3.1. договору зобов'язання з оплати товару, який переданий відповідачеві позивачем на умовах даного договору, є простроченими з дати, яка є наступною за датою складання кожної з відповідних видаткових накладних (а.с.10-37). Доказів того, що зазначений у цих накладних товар, був отриманий відповідачем в інші дати, ніж дата складання кожної з цих накладних, суду не надано, а безпосередньо ж у цих накладних відповідні відмітки відсутні. Таким чином, позивач має правові підстави для нарахування відповідачеві річних, втрат від інфляції (у позові - збитків від інфляції) та пені, у разі прострочення оплати товару за відповідною видатковою накладною, з дати, яка є наступною за датою складання кожної з відповідних видаткових накладних.

Разом з цим позивачем нараховано відповідачеві річні, збитків від інфляції та пеню за неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором, саме, за період з 20.12.2013р. до 01.04.2014р., що є правом позивача та об'єктивно не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача.

Розрахунки втрат від інфляції та річних, які виконано позивачем (а.с.9) судом перевірено. За результатами цієї перевірки встановлено, що ці розрахунки містять у собі непоодинокі недоліки: в обох розрахунках позивачем неправильно визначено періоди існування заборгованості у певному її розмірі, тривалість періодів (кількість днів у цих періодах) існування заборгованості у певному її розмірі та, по окремих періодах, безпосередньо, розмір заборгованості. Крім цього, відповідач при розрахунку розміру інфляційного збільшення суми заборгованості у розмірі 14289,56 грн. за період з 20.12.2013р. до 01.04.2014р. для визначення величини середнього індексу інфляції за цей період безпідставно врахував індекс інфляції за грудень 2013 року, а також, врахував неправильне значення індексу інфляції за березень 2014 року, а саме, 100,5 % замість правильного 102,2 %.

Судом встановлено, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем з оплати отриманого на підставі договору товару становив протягом періоду з 20.12.2013р. до 01.04.2014р.:

- з 20.12.2013р. по 23.03.2014р. (протягом 94 днів) 14 289,56 грн.;

- 24.03.2014р. (протягом 1 дня) 14 189,56 грн.;

- 25.03.2014р. (протягом 1 дня) 14 089,56 грн.;

- 26.03.2014р. (протягом 1 дня) 13 500,00 грн.;

- з 27.03.2014р. по 31.03.2014р. (протягом 5 днів) 13 300,00 грн.

Судом здійснено власний розрахунок річних за період з 20.12.2013р. до 01.04.2014р. за неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором. За результатами цього розрахунку встановлено наступне.

Річні за період з 20.12.2013р. по 23.03.2014р., включно, (за 94 дні) на суму заборгованості у розмірі 14 289,56 грн. складають 110,40 грн.

110,40 грн. = ((14 289,56 грн. х 94 дні х 3 %) /100 %) / 365 днів

Річні за 24.03.2014р. (за 1 день) на суму заборгованості у розмірі 14 189,56 грн. складають 1,17 грн.

1,17 грн. = ((14 189,56 грн. х 1 день х 3 %) /100 %) / 365 днів

Річні за 25.03.2014р. (за 1 день) на суму заборгованості у розмірі 14 089,56 грн. складають 1,16 грн.

1,16 грн. = ((14 089,56 грн. х 1 день х 3 %) /100 %) / 365 днів

Річні за 26.03.2014р. (за 1 день) на суму заборгованості у розмірі 13 500,00 грн. складають 1,11 грн.

1,11 грн. = ((13 500,00 грн. х 1 день х 3 %) /100 %) / 365 днів

Річні за період з 27.03.2014р. по 31.03.2014р., включно, (за 5 днів) на суму заборгованості у розмірі 13 300,00 грн. складають 5,47 грн.

5,47 грн. = ((13 300,00 грн. х 5 днів х 3 %) /100 %) / 365 днів

Загальна сума вказаних річних становить 119,31 грн.

119,31 грн . = 110,40 грн. + 1,17 грн. + 1,16 грн. + 1,11 грн. + 5,47 грн.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги в частині стягнення з відповідача річних (3 %) у сумі 119,53 грн. підлягають частковому задоволенню, а саме, підлягають задоволенню у сумі 119,31 грн. В частині стягнення з відповідача 0,22 грн. вказаних річних має бути відмовлено.

Судом здійснено власний розрахунок втрат від інфляції за період з 20.12.2013р. до 01.04.2014р. за неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором.

Оскільки заборгованість відповідача з оплати товару за договором перед позивачем у розмірі 14289,56 грн. мала місце в межах періоду з 20.12.2013р. по 23.03.2014р., включно, (протягом 94 днів) нарахування втрат від інфляції на таку суму заборгованості, у відповідності до положень листа Верховного суду України від 03.04.1997р. № 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", має бути здійснено з урахуванням наступних щомісячних індексів інфляції: 100,2% за січень 2014 року, 100,6 % за лютий 2014 року та 102,2 % за березень 2014 року.

Середній індекс інфляції за період часу з січня 2014 року по березень 2014 року, включно, складає - 1,030.

Це значення середнього індексу інфляції розраховано судом шляхом множення відповідних щомісячних індексів інфляції за вказаний період часу.

1,030 = 1,002 х 1,006 х 1,02,2

Розмір заборгованості з урахуванням втрат від інфляції за цей період становить 14 718,25 грн.

14 718,25 грн . = 14 289,56 грн. х 1,030

Розмір втрат від інфляції за цей період становить 428,69 грн.

428,69 грн. = 14 718,25 грн. - 14 289,56 грн.

Заборгованість у розмірах 14 189,56 грн., 14 089,56 грн., 13 500,00 грн. та 13 300,00 грн. з оплати товару позивача мала місце у відповідача в межах періодів часу, тривалість яких є меншою, ніж 15 днів в межах одного календарного місяця: 14 189,56 грн. - 1 день, 14 089,56 грн. - 1 день, 13 500,00 грн. - 1 день та 13 300,00 грн. - 5 днів. За таких обставин нарахування втрат від інфляції за березень 2014 року на вказані суми заборгованості не відповідає положенням листа Верховного суду України від 03.04.1997р. № 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ".

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги в частині стягнення з відповідача втрат від інфляції у сумі 562,69 грн. підлягають частковому задоволенню, а саме, підлягають задоволенню у сумі 428,69 грн. В частині стягнення з відповідача 134,00 грн. вказаних втрат від інфляції має бути відмовлено.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача 189,05 грн. пені не підлягають задоволенню у повному обсязі, з зазначених нижче підстав.

У договорі відсутні положення про встановлення відповідальності відповідача у вигляді пені за неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати товару. За текстом позову позовні вимоги про стягнення з відповідача пені обґрунтовано положеннями п.6.2. договору, проте, у цьому пункті договору вказано: "п.6.2. У разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти постачальник (тобто, позивач - примітка суду ) сплачує замовникові (тобто, відповідачеві - примітка суду ) штрафні санкції - неустойку у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми поставленого товару".

Під час розгляду даної справи позивачем не надано будь-яких доказів встановлення сторонами договору (відповідачем та позивачем) відповідальності відповідача у вигляді пені за неналежне виконання грошового зобов'язання з оплати товару та узгодження сторонами договору розміру такої пені. Безпосередньо ж нормами законів, Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, інших законів України, розмір пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання з оплати товару не встановлений. Як виняток, у разі порушень господарських зобов'язання, в якому хоча б одна сторона, є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або ж виконання зобов'язання фінансуються за рахунок Державного бюджету, розмір штрафу та пені передбачено ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

За відсутності встановлення відповідальності відповідача у вигляді пені та встановлення розміру пені на підставі договору між сторонами або ж за законом, застосування пені згідно норми ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України є неправомірним. З наведених підстав у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 189,05 грн. пені, має бути відмовлено повністю.

Відповідно до ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 2.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 2 % ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. При цьому, згідно із ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору визначаються виходячи із встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду. Позивач у квітні 2014 року подав до господарського суду позовну заяву з вимогами про стягнення 14271,27 грн. Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2014р. становив 1 218,00 грн. Таким чином, у відповідності до п. 2.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання вказаної позовної заяви має бути сплачений судовий збір у сумі 1 827,00 грн. Такий саме за розміром судовий збір підлягає сплаті й за подання до господарського суду у 2014 році позовної заяви з вимогами про стягнення 12 871,27 грн. (розмір позовних вимог після припинення судом провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 1 400,00 грн. заборгованості з оплати товару).

Згідно з ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір розподіляється між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов задовольняється на 96,71 %.

96,71 % = (12 448,00 грн. (розмір, в якому судом задоволено позовні вимоги) / 12 871,27 грн. (розмір позовних вимог після припинення судом провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 1 400,00 грн. заборгованості з оплати товару)) х 100,00 %

Відповідно, 96,71 % судового збору, або 1 766,89 грн., за результатами вирішення спору має бути покладено на відповідача, а решта - на позивача.

Також, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 4-5 ГПК України невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судом тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має, зокрема, право стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

Позивач надіслав відповідачеві 25.03.2014р. позовну заяву, з розрахунком позовних вимог, що слідує з фіскального чеку та опису вкладення у цінний лист (а.с.6,7). З доданих до позовної заяви документів, якими, безпосередньо, обґрунтовано позовні вимоги та їхній розмір (копії договору, видаткових накладних на поставку товару, претензії про сплату заборгованості) слідує, що такі документи є в наявності у відповідача (у його розпорядженні).

Ухвалами суду від 02.04.2013р. та від 06.05.2014р. відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позовну заяву, з обґрунтуванням своєї правової позиції, копію відзиву надіслати позивачу, докази надсилання копії відзиву позивачу надати суду. Для виконання вказаних вимог суду встановлено наступні строки: у ухвалі від 02.04.2013р. - до 28.04.2014р., у ухвалі від 06.05.2014р. - до 21.05.2014р. Першу з цих ухвал було отримано відповідачем 08.04.2014р., що слідує з відмітки у поштовому повідомленні (а.с.52). 05.05.2014р. через канцелярію суду від відповідача надійшла заява з клопотанням про відкладення розгляду справи, у зв'язку із відсутністю у штаті відповідача юриста та необхідністю укладання договору з адвокатом для надання відповідачеві правової допомоги при розгляді даної справи у суді, а також, для підготовки документації та перевірки розрахунків, які стосуються предмета спору (а.с.57). Про причини, з яких вказаний договір з адвокатом не було укладено відповідачем та відповідну документацію (розрахунки) не було підготовлено (перевірено) відповідачем у період з 08.04.2014р. по 05.05.2014р. у цій заяві відповідача не вказано.

Ухвалу від 06.05.2014р. було надіслано судом відповідачеві 08.05.2014р.

12.05.2014р. представник відповідача ознайомився з матеріалами справи.

19.05.2014р. відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, при цьому, доказів надсилання копії цього відзиву позивачеві суду надано не було.

В судовому засіданні 22.05.2014р. представник відповідача вручив позивачу копію зазначеного відзиву, що підтверджується протоколом цього засідання (а.с.140).

За вказаних обставин ненадання відповідачем суду до 19.05.2014р. відзиву на позовну заяву та не надсилання відповідачем до 22.05.2014р. позивачеві копії відзиву на позовну заяву свідчить, за висновком суду, про ухилення відповідача від вчинення дій, покладених на нього господарським судом, а саме, від надання суду відзиву на позовну заяву та надсилання копії цього відзиву позивачеві.

Керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в :

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення 1 400 (одна тисяча чотириста) грн. 00 коп. заборгованості з оплати товару.

2. В іншій частині позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕЛС" (місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. Горького, буд.19; ідентифікаційний код юридичної особи 21292567) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 11 900 (одинадцять тисяч дев'ятсот) грн. 00 коп. заборгованості з оплати товару, 119 (сто дев'ятнадцять) грн. 31 коп. в якості річних, 428 (чотириста двадцять вісім) грн. 69 коп. втрат від інфляції та 1 766 (одна тисяча сімсот шістдесят шість) грн. 89 коп. компенсації по сплаті судового збору.

4. Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення 100 (сто) грн. 00 коп. заборгованості з оплати товару, 0 (нуль) грн. 22 коп. в якості річних, 134 ( сто тридцять чотири) грн. 00 коп. втрат від інфляції та 189 (сто вісімдесят дев'ять) грн. 05 коп. пені.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕЛС" (місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. Горького, буд.19; ідентифікаційний код юридичної особи 21292567) до державного бюджету 340 (триста сорок) грн. 00 коп. штрафу.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 04.06.2014р.

Суддя К.В. Соловйов