Постанова

від 27.05.2014 по справі 816/1619/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/1619/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Головка А.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання - Ковальова Д.О.,

представника позивача - Серкова Ю.А.,

представника відповідача - Гриценка Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавамехсервіс" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

30 квітня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавамехсервіс" (далі - позивач, ТОВ "Полтавамехсервіс") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - відповідач, ДПІ у м. Полтаві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000342310 від 08.04.2014 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилався на наявність первинних бухгалтерських документів, що надавались позивачем контролюючому органу для перевірки, які свідчать про реальний характер господарських операцій позивача із ТОВ "Придніпровський Агропромисловий Союз" та підтверджують правильність включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених на користь ТОВ "Придніпровський Агропромисловий Союз". У акті перевірки ДПІ у м. Полтаві не наведено доказів порушення ТОВ "Полтавамехсервіс" законодавства, у зв'язку із чим вважає неправомірним донарахування грошового зобов'язання по податку на додану вартість (далі - ПДВ) на загальну суму 120706,50 грн. згідно податкового повідомлення-рішення №0000342310 від 08.04.2014 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні. У письмових запереченнях на позов зазначив, що сума ПДВ у розмірі 80471 грн. віднесена позивачем до складу податкового кредиту в порушення пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, у зв'язку із не підтвердженням реальності здійснення господарських операцій із ТОВ "Придніпровський Агропромисловий Союз".

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступні обставини.

У період з 07.03.2014 року по 18.03.2014 року відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Полтавамехсервіс" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року.

Результати перевірки оформлено актом від 25.03.2014 року № 1744/16-01-22-07-12/35658359, в якому зафіксовано порушення позивачем пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ на суму 80 471 грн.

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 08.04.2014 року № 0000342310, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 120706,50 грн., в т.ч. за основним платежем - 80 471 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 40235,50 грн.

Позивач не погодився із вказаним податковим повідомленням-рішенням, у зв'язку з чим оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню, суд дійшов наступних висновків.

Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував висновок податкових ревізорів-інспекторів щодо завищення ТОВ "Полтавамехсервіс" податкового кредиту за квітень - грудень 2012 року на суму 80 471 грн. та відповідно заниження суми ПДВ, що за підсумками звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету, по взаємовідносинах із ТОВ "Придніпровський Агропромисловий Союз", які не мали реального товарного характеру.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Із матеріалів справи судом встановлено, що між ТОВ "Полтавамехсервіс" (Покупець) та ТОВ "Придніпровський Агропромисловий Союз" (Постачальник) укладено договори купівлі-продажу № 06/04 від 06.04.2012 року та №08/05 від 08.05.2012 року.

За умовами договорів Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, визначений у рахунках та накладних, товар, а Покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених в Договорі.

На підтвердження виконання умов договорів позивач надав суду податкові накладні та видаткові накладі, рахунки, подорожні листи службового легкового автомобіля, банківські виписки, копії яких містяться в матеріалах справи.

Суми ПДВ в загальному розмірі 80471 грн. за податковими накладними включені позивачем до складу податкового кредиту відповідних періодів.

Перевезення товару здійснювалось транспортом Покупця, що підтверджується подорожними листами службового легкового автомобіля, свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів.

Із видаткових накладних вбачається, що ТОВ "Полтавамехсервіс" придбав у ТОВ "Придніпровський Агропромисловий Союз" приймальну ємність 60 м.куб. та запасні частини. Приймальну ємність в подальшому передано в оренду ТОВ "Бурова компанія Укрбурсервіс", що підтверджується актом приймання-передачі від 01.06.2012 року та договором оренди від 31.03.2008 року; запасні частини частково використано при ремонтах гідропередачі УГП-750-200 та УГП-230, тепловоза ТГМ23В, що підтверджується актами прийому-здачі виконаних робіт, договорами на надання послуг, актом списання товарів, а також реалізовано іншим підприємствам, про що свідчать видаткові накладні, копії яких містяться у матеріалах справи.

Таким чином, реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Придніпровський Агропромисловий Союз" підтверджена первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, товар використано у господарській діяльності позивача.

З огляду на зазначене, податковий кредит позивачем сформовано на підставі виписаних ТОВ "Придніпровський Агропромисловий Союз" податкових накладних, отриманих в ході виконання господарських операцій, підтверджених належними первинними документами, що ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України.

Суд враховує, що відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Матеріалами справи підтверджується, що на момент здійснення господарських операцій та складення податкових накладних ТОВ "Придніпровський Агропромисловий Союз" мав свідоцтво платника податку на додану вартість, яке не було анульовано.

Таким чином, оскільки ТОВ "Придніпровський Агропромисловий Союз" на момент виникнення спірних правовідносин був зареєстрований як платник ПДВ у встановленому Законом порядку, тому формування позивачем податкового кредиту від цього підприємства є правомірним.

Суд зазначає, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Податковим кодексом України, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту, у зв'язку із чим включення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ 80471 грн. по взаємовідносинах із ТОВ "Придніпровський Агропромисловий Союз" є правомірним.

З огляду на частину 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено факт наявності порушень позивачем пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві №0000342310 від 08.04.2014 року.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ "Полтавамехсервіс" є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Згідно з пунктом 21 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" органи доходів і зборів звільняються від сплати судового збору.

Згідно платіжного доручення від 25.04.2014 року № 0000000001 позивачем сплачено 10 % розміру ставки судового збору - 241,41 грн., у зв'язку з чим, з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області підлягають стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавамехсервіс" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 241,41 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавамехсервіс" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві №0000342310 від 08.04.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавамехсервіс" (ідентифікаційний код 35658359) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 241,41 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 02 червня 2014 року.

Суддя А.Б. Головко