Рішення

від 06.06.2014 по справі 629/3786/13-ц

ЛОЗІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 629/3786/13-ц

Номер провадження 2/629/28/14

Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.06.2014 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:головуючого - судді Павлюченко С.В.,

за участю секретарів Яценко А.О. та Андрієнко С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Супіна Агро" про визнання недійсним договору оренди землі та повернення її власнику,-

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Супіна Агро" про визнання недійсним договору оренди землі та повернення її власнику, посилаючись на те, що їй, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія Р2 № 743217 від 27 березня 2003 року, належить земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 5.5920 га яка розташована на території Перемозької сільської ради Лозівського району Харківської області. Право власності на земельну ділянку вона набула у спадок від свого померлого батька ОСОБА_2. 01.03.2012 року дані зміни було зареєстровані у Поземельній книзі за реєстрованим № 6323985000010000:3:001 міськрайонного управління Держкомзему у м. Лозова і Лозівському районі Харківської області. У 2012 році, після того, як відповідні зміни було внесено до Державного Акту на право власності на землю та Поземельну книгу, у документах померлого батька вона знайшла договір оренди землі № 565 від 01 січня 2007 року укладений між ОСОБА_2 та ТОВ "Супіна Агро", який зареєстрований у Лозівському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії центру ДЗК 16 травня 2007 року за № 0110767700178. Але зі слів її батька він не укладав та не підписував жодного договору оренди землі, та інших документів до нього, не надавав заяву до Лозівському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії центру ДЗК про державну реєстрацію договору оренди землі та не уповноважував на це жодну особу. При вивченні договору оренди земельної ділянки, акту приймання-передачі земельної ділянки та інших документів їй стало відомо, що підпис на вище перелічених документах не належить її померлому батьку.

Вказуючи на викладене,просить визнати вказаний договір оренди недійсним та зобов'язати відповідача по справі повернути їй земельну ділянку площею 5,5920 га.

Представник позивачки ОСОБА_3 позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Супіна Агро» в жодне судове засідання не забезпечив явку свого представника, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.

Згідно до положення ч.2 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину буде визнано неповажною, суд 24.02.2014 р. ухвалив вирішити справу за відсутності представника відповідача, на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивачки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 3 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.. 61 цього Кодексу.

Оренда земель - це окрема форма використання земельної ділянки, яка передбачає передачу, що оформляється нотаріально посвідченим договором, власником /державою, громадянином чи юридичною особою/ земельної ділянки у тимчасове строкове володіння та користування орендаря за плату для здійснення підприємницької чи іншої діяльності з привласненням останнім одержаної продукції і доходів.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1,що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2, виданим Перемозькою сільською радою Лозівського району Харківської області (а.с.11).

Після його смерті залишився спадок, а саме: земельна ділянка площею 5,5920 гектарів в межах згідно з планом, яка розташована на території Перемозької сільської ради, яка належала померлому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 № 743217(а.с. 12).

Позивачка ОСОБА_1 спадок прийняла, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим 22.10.2008 року державним нотаріусом Лозівської державної нотаріальної контори, Харківської області Звада В.В. (а.с. 9).

Відповідно до договору оренди земельної ділянки № 565 від 01 січня 2007 року, укладеного від імені ОСОБА_2 та ТОВ «Супіна Агро» в особі генерального директора Єршова С.А., орендодавець надав в оренду в строкове платне користування та володіння земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 5,5920 га, строком на 25 років, який був зареєстрований в Державному реєстрі ДП «Центр ДЗК при ДКУ по ЗР» в Лозівському районному відділі 16 травня 2007 року за реєстровим номером 040767700081, а договір оренди земельної ділянки № 459 був зареєстрований в Державному реєстрі ДП «Центр ДЗК при ДКУ по ЗР» в Лозівському районному відділі 16 квітня 2007 року за реєстровим номером 040767700178 (а.с.43-45).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК та іншим актам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року за №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», зокрема п.8, визначено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Як передбачено ч. 1 ст. 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди укладається в письмовій формі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 203 ч. 4 ЦК України встановлено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно ж до висновку судово-почеркознавчої експертизи № 3134 від 28.04.2014 року підписи від імені ОСОБА_2 у:

- договорі оренди землі № 565 від 01.01.2007 року виконаний на третьому аркуші, в графі "Ідентифікаційний код: НОМЕР_1";

- акті визначення меж земельної ділянки додаток до договору оренди земельної ділянки № 565 від 01.01.2007, виконаний на лицевій стороні аркуша, в графі "Орендодавець ОСОБА_2", в рядку перед словами "ОСОБА_2";

- акті приймання-передачі земельної ділянки додаток до договору оренди земельної ділянки № 565 від 01.01.2007, виконаний на лицевій стороні аркуша, в графі "Від орендодавця", в рядку перед словами "ОСОБА_2"- виконані не ОСОБА_2 (а.с.59-62).

Таким чином, оскільки ОСОБА_2 як орендодавець не підписував спірний договір оренди, згоди та повноважень на його укладення й підписання іншій особі не надавав, є всі правові підстави вважати доведеною відсутність у нього волевиявлення на укладення цього договору та невідповідність спірного договору вимогам чинного законодавства щодо його форми,та, виходячи з положень передбачених ч.1 ст.215 ЦК України визнання його недійсним у зв'язку з недодержанням в момент вчинення правочину сторонами вимог, встановлених ч.3, 4 ст.203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» за змістом статті 216 ЦК України суд може застосувати з власної ініціативи реституцію, як наслідок недійсності оспорюваного правочину.

Відповідно до п. 10 даної Постанови вбачається, що реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

Таким чином, оцінюючи всі докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і підлягають задоволенню.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачкою при звернені до суду було понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 114 гривень 70 копійок, витрати по сплаті судового збору за подання клопотання про призначення почеркознавчої експертизи у розмірі 121 гривень 80 копійок та витрати зі сплати вартості робіт по проведенню судово-почеркознавчої експертизи у розмірі 3690 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями.

Судові витрати по справі підлягають стягненню з відповідача у відповідності до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 209, 212, 214-215 та 218 ЦПК України, ст.ст. 13, 15, 17 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 15, 16, 203, 215, 216 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 565 від 01 січня 2007 року, укладений від імені ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю «Супіна Агро» в особі генерального директора Єршова С.А., який зареєстрований 16 травня 2007 року у Державному реєстрі Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в Лозівському районному відділі за № 040767700178.

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Супіна Агро» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 5,5920 га, кадастровий номер 6323985000:01:000:0290 яка розташована на території Перемозької сільської ради Лозівського району Харківської області за актом прийому-передачі земельної ділянки.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Супіна Агро», юридична адреса: 64625, с. Перемога Лозівського району Харківської області, вул.. Жовтнева, б. 5, р/р 26009001309461 в філії ВАТ «ОТБ Банк», МФО 307071, код 34173581 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 114 гривень 70 копійок, судовий збір за подання клопотання про призначення почеркознавчої експертизи у розмірі 121 гривня 80 копійок та витрати зі сплати вартості робіт по проведенню судово-почеркознавчої експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса № 3134 від 28.04.2014 року у розмірі 3690 гривень, а всього 3926 гривень 50 копійок.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: