Постанова

від 27.05.2014 по справі 821/950/14

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/950/14 15 год. 45 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Рябчич А.М.,

за участю представників:

позивача - Кириченка К.І., Савченко А.О.,

відповідача - Рябчука В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АвтоЕлектроПрилад" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АвтоЕлектроПрилад" (далі - позивач, ТОВ "АвтоЕлектроПрилад") звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.03.2014 року -

- №0000821502 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2013 року у розмірі 16 951,00 грн.;

- №0000811502 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у сумі 1 235,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 309,00 грн.

Вказані вимоги позивач обґрунтовує тим, що вказана сума ПДВ є залишком несплаченої вартості майна, отриманого TOB «АвтоЕлектроПрилад» у грудні 2009 року згідно договору купівлі-продажу від 30.12.2009 року. При цьому, позивач вказує, що згідно умов даного договору термін позовної давності по розрахункам спливає 18.10.2015 року, що спростовує висновок відповідача про завищення підприємством у рядку 24 декларації залишку від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 16951,00 грн. з підстав його виникнення у грудні 2009 р., та підтверджує протиправність податкових повідомлень-рішень.

В судовому засідання представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Відповідач надав письмові заперечення, в яких зазначає, що камеральною перевіркою показників податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2013 року встановлено завищення залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядка 24 декларації), який сформовано у грудні 2009 р. на загальну суму 16951,00 грн., що є порушенням пп. 102.1 статті 102 розділу II Податкового кодексу України та стало підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав письмові заперечення та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши в сукупності надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, TOB «АвтоЕлектроПрилад» було подано до ДПІ у м. Херсоні податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2013 р., у рядку 24 декларації «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22 - рядок 23) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду) задекларовано суму 16951,00 грн. У додатку №2 до вказаної декларації періодом, у якому виникло від'ємне значення у сумі 16951,00 грн. зазначено грудень 2009 р.

Судом встановлено, що фахівцем ДПІ у м. Херсоні на підставі пункту 200.10. ст. 200 розділу V Податкового кодексу України, в порядку ст. 76 розділу ІІ цього Кодексу проведено камеральну перевірку податкової декларації з ПДВ за грудень 2013 року звітності з податку на додану вартість TOB «АвтоЕлектроПрилад», за результатами якої складено акт від 10.02.2014 року № 57/21-03-15-02/31047866 (далі - акт перевірки).

Висновками даного акту є збільшення суми, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету в сумі 1235,00 грн. та зменшення суми, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного ( податкового) в сумі 16951,00 грн.

Вказані висновки вмотивовані порушенням п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, оскільки в декларації з ПДВ за грудень 2013 р. завищено залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду ( рядок 24) в сумі 16951,00 грн., який сформовано за грудень 2009 р., що є арифметичною (методологічною) помилкою (порушенням) та вплинуло на розрахунки з бюджетом,

Вказане порушення стало підставою для прийняття податкових повідомлень - рішень від 03.03.2014 року №0000821502 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2013 року у розмірі 16951,00 грн. та за №0000811502 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у сумі 1235,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 309,00 грн., які є предметом оскарження в даній адміністративній справі.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, суд виходить з встановлених в ході розгляду справи фактичних обставин та їх узгодженості з діючими положеннями податкового законодавства.

Щодо правомірності податкового повідомлення - рішення від 03.03.2014 року №0000821502 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2013 року у розмірі 16951,00 грн., то суд встановив наступне.

Відповідно до п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Зареєстровані в органі державної податкової служби декларації (розрахунки) підлягають камеральній перевірці.

З огляду на вищевказані приписи ПК України предметом дослідження камеральної перевірки може бути лише правильність відображення у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації показників, як результати проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або методологія проведення цих розрахунків.

Порядок проведення камеральних перевірок достовірності нарахування від'ємного значення та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість затверджений наказом ДПС України, від 19.06.2012, №522 "Про затвердження Регламенту опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими задекларовано від'ємне значення та/або бюджетне відшкодування податку на додану вартість".

Підпунктами 4.1., 4.2. пункту 4 вказаного Порядку передбачено, що зареєстровані у податковій інспекції декларації підлягають обов'язковій камеральній перевірці, яка проводиться відповідно до пункту 200.10 статті 200 Кодексу впродовж 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, з урахуванням Методичних рекомендацій щодо проведення камеральних перевірок податкової звітності з ПДВ.

Порядок проведення камеральних перевірок достовірності нарахування від'ємного значення та/або декларування суми бюджетного відшкодування ПДВ передбачає детальний аналіз складових податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою з'ясування правомірності нарахування такого від'ємного значення ПДВ та/або бюджетного відшкодування.

Перевірка правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ охоплює декларації, починаючи з періодів, у яких виникло від'ємне значення ПДВ (сформовано рядок 19 декларації), до звітного (податкового) періоду, у якому задекларовано бюджетне відшкодування ПДВ та заповнено рядки 23.1 або 23.2 декларації, включно. Такий період перевірки визначається за даними додатка 2 (Д2) до декларації, у якій задекларовано суму бюджетного відшкодування ПДВ.

У разі збереження від'ємного значення різниці податкових зобов'язань та податкового кредиту (за даними рядків 18 та 22 декларації), тобто за наслідками наступних податкових періодів не відбулося погашення позитивним значенням (нарахування у рядку 18 декларації відсутні), аналізуються обставини та фактори, що можуть свідчити про відповідність/невідповідність таких звітних даних.

Основними завданнями камеральної перевірки є опрацювання декларацій платників за такими напрямами:

перевірка щодо наявності арифметичних або логічних помилок у декларації, у тому числі дотримання вимог підпункту 4.6.7 пункту 4.6 розділу V Порядку, затвердженого наказом № 1492, у частині відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) з врахуванням результатів попередніх камеральних чи документальних перевірок, проведених органом державної податкової служби;

При цьому, під арифметичною помилкою слід розуміти помилки або описки, допущені платником податку при заповненні декларації або додатків до них, зокрема, при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об'єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов'язань з податку, збору, обов'язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описки, допущені при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлена кома при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесений підсумок з додатка тощо).

У свою чергу, під методологічною помилкою слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу).

Проте, в ході розгляду даної справи судом не встановлено, що під час проведення камеральної перевірки податковим органом досліджувались податкові декларації з ПДВ, починаючи з періодів, у яких виникло від'ємне значення ПДВ (сформовано рядок 19 декларації), до звітного (податкового) періоду, у якому задекларовано від'ємне значення. При цьому, представник відповідача не зміг надати суду пояснення щодо підстав віднесення вказаного порушення до арифметичної або методологічної помилки, допущеної позивачем при заповненні податкової звітності.

З матеріалів справи також не вбачається, що під час проведення зазначеної перевірки посадовими особами відповідача було встановлено порушення щодо відображення у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації показників, як результати проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або порушень методології проведення цих розрахунків, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у декларації позивача з податку на додану вартість за грудень 2013 року, яка була прийнята відповідачем без зауважень, відсутні арифметичні чи методологічні помилки.

Крім того, в судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що внаслідок відображення у рядку 24 декларації суми залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 24), яка виникла у грудні 2009 року TOB «АвтоЕлектроПрилад» було порушено п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України.

Пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 статті 102 Кодексу, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Отже, наведеною законодавчою нормою встановлено право контролюючого органу не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків.

Проте, суд відмічає, що вказана норма Податкового кодексу України, не регламентує порядок заповнення декларації з ПДВ, зокрема рядка 24.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджений Міністерством доходів і зборів України від 13.11.2013 р. за №678 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.12..2013 р. за N2094/24626, який є чинним на момент виникнення спірних правовідносин, передбачає, що у рядку 24 відображається залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування), який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду ( пп. 6 п. 4 розд. V цього Порядку).

При цьому, в судовому засіданні представник відповідача не зміг пояснити щодо підстав порушення вказаного Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку щодо відсутності нормативного обґрунтування порушень позивача при заповненні рядка 24 декларації, встановлених відповідачем під час проведення камеральної перевірки.

Щодо посилання позивача на правомірність декларування у грудні 2013 року залишку суми від'ємного значення попереднього звітного періоду в сумі 16951,00 грн., з підстав дотримання ним терміну декларування протягом 1095 днів, то суд вказує на наступне.

В судовому засіданні представники позивача пояснили, що задекларована у рядку 24 декларації з ПДВ за грудень 2013 року сума залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду в сумі 16951,00 грн., є залишком суми ПДВ 112200,00 грн., яка виникла у позивача внаслідок отримання від продавця - ТОВ «АМП-Інтер» нерухомого майна, що підтверджується договором купівлі-продажу від 30.12.2009 року, актом приймання-передачі нерухомого майна від 30.12.2009 р., податковою накладною від 30.12.2009 р. за № 2. Вказана сума ПДВ була включена позивачем до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за грудень 2012 р. Проте, враховуючи, що станом на 17.04.2014 р. у TOB «АвтоЕлектроПрилад» існує кредиторська заборгованість перед ТОВ «АМП-Інтер» за отримане нерухоме майно в сумі 471000,00 грн., а останній платіж здійснено у жовтні 2012 р., тому відповідно до ст. 264 ЦК України термін позовної давності по розрахункам за придбане майно закінчується лише у жовтні 2015 р. та свідчить про дотримання порядку декларування спірної суми ПДВ.

Представник відповідача в судовому засіданні на вказані доводи позивача пояснень суду не надав.

Отже, судом встановлено, що під час проведення камеральної перевірки ні договір купівлі-продажу від 30.12.2009 року, ні документальне оформлення його виконання, у т.ч. розрахунки, ні декларації з ПДВ за період з грудня 2009 р. по грудень 2014 року не були предметом перевірки та дослідження.

З огляду на викладене та враховуючи, що суд не має право підміняти собою функції контролюючого органу, який зобов'язані дотримуватись порядку проведення камеральних перевірки та їх оформлення, тому суд не може прийняти до уваги вищевказані доводи позивача на предмет доведеності правомірності декларування спірної суми ПДВ.

При цьому, на думку суду, документальне обґрунтування доводу позивача при відображенні у рядку 24 декларації залишку суми від'ємного значення попереднього звітного періоду, яка виникла у грудні 2009 року, є предметом перевірки щодо правомірності декларування накопиченого ними податкового кредиту протягом 1095 днів з моменту його виникнення. Проте, висновок щодо наявності чи відсутності у платника податку неоплачених товарів/послуг, які мають статус безоплатно отриманих, може бути зроблений виключно під час проведення документальної, а не камеральної перевірки такого платника податків, оскільки будь-які дослідження документів, які були підставою для таких розрахунків, при проведенні камеральної перевірки не проводяться.

З огляду на викладені обставини, суд вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення від 03.03.2014 року №0000821502 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2013 року у розмірі 16951,00 грн.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 03.03.2014 року №0000811502 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у сумі 1235,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 309,00 грн., то суд зазначає про наступне.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

В ході розгляду справи представник відповідача не зміг надати пояснення щодо підстав збільшення позивачу грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у сумі 1235,00 грн. та його пов'язаність з відображенням позивачем у рядку 24 декларації залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду на загальну суму 16951,00 грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про протиправність та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.03.2014 року №0000811502.

Оскільки у податкового органу не було законних підстав для визначення в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні зобов'язань з податку на додану вартість, а тому не має підстав і для застосування до позивача відповідно до ст. 123 Податкового кодексу України штрафних санкції у розмірі 25% від суми грошового зобов'язання згідно оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) дій, рішень суб'єкта владних повноважень з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 КАС України з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, які є предметом оскарження у даній справі, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог TOB «АвтоЕлектроПрилад».

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2-14, 71, 94, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.03.2014 року №0000821502 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2013 року у розмірі 16951,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.03.2014 року №0000811502 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у сумі 1235,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 309,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АвтоЕлектроПрилад" (ідентифікаційний код 31047866) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 02 червня 2014 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.3.3