Ухвала
від 12.11.2014 по справі 821/950/14
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/950/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді -Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,

при секретарі Берекет Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 травня 2014 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АвтоЕлектроПрилад" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2014 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.03.2014 року №0000821502 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2013 року у розмірі 16 951,00 грн.; №0000811502 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у сумі 1 235,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 309,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, складено акт, на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення. Позивач вважає, що вони прийняті з порушенням норм податкового законодавства, а тому звернувся до суду про їх скасування.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 27 травня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що TOB АвтоЕлектроПрилад було подано до ДПІ у м. Херсоні податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2013 р., у рядку 24 декларації Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22 - рядок 23) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду) задекларовано суму 16951,00 грн. У додатку №2 до вказаної декларації періодом, у якому виникло від'ємне значення у сумі 16951,00 грн. зазначено грудень 2009 р.

Фахівцем ДПІ у м. Херсоні на підставі пункту 200.10. ст. 200 розділу V Податкового кодексу України, в порядку ст. 76 розділу ІІ цього Кодексу проведено камеральну перевірку податкової декларації з ПДВ за грудень 2013 року звітності з податку на додану вартість TOB АвтоЕлектроПрилад , за результатами якої складено акт від 10.02.2014 року № 57/21-03-15-02/31047866 (далі - акт перевірки).

Висновками даного акту є збільшення суми, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету в сумі 1235,00 грн. та зменшення суми, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного ( податкового) в сумі 16951,00 грн.

Вказані висновки вмотивовані порушенням п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, оскільки в декларації з ПДВ за грудень 2013 р. завищено залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду ( рядок 24) в сумі 16951,00 грн., який сформовано за грудень 2009 р., що є арифметичною (методологічною) помилкою (порушенням) та вплинуло на розрахунки з бюджетом,

Вказане порушення стало підставою для прийняття податкових повідомлень - рішень від 03.03.2014 року №0000821502 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2013 року у розмірі 16951,00 грн. та за №0000811502 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у сумі 1235,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 309,00 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, які є предметом оскарження у даній справі, а тому позовні вимоги TOB АвтоЕлектроПрилад підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Згідно до ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу); б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, що не були включені до складу податкового кредиту при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів, та/або з яких були визначені податкові зобов'язання відповідно до цього пункту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів. З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання і податковий кредит визначаються на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Відповідно до п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Крім того, положеннями ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів (послуг) із метою їх використання в господарській діяльності. За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, діяльність якої, безумовно, здійснюється в межах правової відповідальності, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції та під час здійснення господарської операції.

Порядок проведення камеральних перевірок достовірності нарахування від'ємного значення та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість затверджений наказом Державної податкової служби України від 19 червня 2012 року №522 "Про затвердження Регламенту опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими задекларовано від'ємне значення та/або бюджетне відшкодування податку на додану вартість".

Підпунктом 4.1. п. 4 вказаного Порядку передбачено, що зареєстровані у податковій інспекції декларації підлягають обов'язковій камеральній перевірці, яка проводиться відповідно до пункту 200.10 статті 200 Кодексу впродовж 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, з урахуванням Методичних рекомендацій щодо проведення камеральних перевірок податкової звітності з ПДВ.

Порядок проведення камеральних перевірок достовірності нарахування від'ємного значення та/або декларування суми бюджетного відшкодування ПДВ передбачає детальний аналіз складових податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою з'ясування правомірності нарахування такого від'ємного значення ПДВ та/або бюджетного відшкодування.

Перевірка правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ охоплює декларації, починаючи з періодів, у яких виникло від'ємне значення ПДВ (сформовано рядок 19 декларації), до звітного (податкового) періоду, у якому задекларовано бюджетне відшкодування ПДВ та заповнено рядки 23.1 або 23.2 декларації, включно. Такий період перевірки визначається за даними додатка 2 (Д2) до декларації, у якій задекларовано суму бюджетного відшкодування ПДВ.

У разі збереження від'ємного значення різниці податкових зобов'язань та податкового кредиту (за даними рядків 18 та 22 декларації), тобто за наслідками наступних податкових періодів не відбулося погашення позитивним значенням (нарахування у рядку 18 декларації відсутні), аналізуються обставини та фактори, що можуть свідчити про відповідність/невідповідність таких звітних даних.

Відповідно до п.п. 4.2 п. 4 Порядку основними завданнями камеральної перевірки є опрацювання декларацій платників за такими напрямами: перевірка щодо наявності арифметичних або логічних помилок у декларації, у тому числі дотримання вимог підпункту 4.6.7 пункту 4.6 розділу V Порядку, затвердженого наказом N 1492, у частині відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) з врахуванням результатів попередніх камеральних чи документальних перевірок, проведених органом державної податкової служби; аналіз матеріалів перевірок правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за попередні звітні (податкові) періоди; у разі отримання послуг від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України, та заповнення рядка 12.4 декларації слід з'ясовувати наявність відповідних даних у рядку 7 декларації попереднього звітного періоду (з урахуванням вимог статей 186, 208 Кодексу), наявність у такого нерезидента постійного представництва із статусом платника ПДВ; звірка даних декларації з наявними в податкових органах інформаційними базами даних та з'ясування достовірності здійснення операцій з експорту/імпорту товарів, аналіз даних вантажних митних декларацій (далі - ВМД), у тому числі повноти відображення даних ВМД у деклараціях з ПДВ (рядки 2.1 та 12.1 декларації); дослідження питання наявності у платника права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ з урахуванням вимог статті 200 Кодексу, у тому числі достовірності проведених операцій з поставки товарів (послуг), зокрема, за наявності операцій з купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей у одного і того ж контрагента, фактів виписки податкових накладних на умовне постачання; вивчення обставин виникнення або стану усунення виявлених розбіжностей (заниження податкових зобов'язань, завищення податкового кредиту) у податкових періодах, починаючи з періоду виникнення від'ємного значення. Одночасно, керуючись пунктом 201.6 статті 201 Кодексу, заданими реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомлення платника про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів (при цьому враховувати, що під час розрахунку відсотка загальної суми розбіжностей до суми ПДВ, задекларованої до відшкодування за наказом N 1178, такий показник береться до уваги станом на перше число місяця, наступного за звітним періодом, який сформовано впродовж трьох попередніх звітних періодів (кварталу)); побудова ймовірних схем залучення платником до ланцюгів постачання ризикових контрагентів (у разі їх виявлення впродовж терміну, визначеного для проведення камеральної перевірки), які при здійсненні оподатковуваних операцій не задекларували податкові зобов'язання з ПДВ або за якими на дату опрацювання наявна інформація про сумнівний податковий кредит, у тому числі за ланцюгами постачання.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що задекларована у рядку 24 декларації з ПДВ за грудень 2013 року сума залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду в сумі 16951,00 грн., є залишком суми ПДВ 112200,00 грн., яка виникла у позивача внаслідок отримання від продавця - ТОВ АМП-Інтер нерухомого майна, що підтверджується договором купівлі-продажу від 30.12.2009 року, актом приймання-передачі нерухомого майна від 30.12.2009 р., податковою накладною від 30.12.2009 р. за № 2 (а.с. 220а-220б, 224). Вказана сума ПДВ була включена позивачем до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за грудень 2012 р. Проте, враховуючи, що станом на 17.04.2014 р. у TOB АвтоЕлектроПрилад існує кредиторська заборгованість перед ТОВ АМП-Інтер за отримане нерухоме майно в сумі 471000,00 грн., а останній платіж здійснено у жовтні 2012 р., тому відповідно до ст. 264 ЦК України термін позовної давності по розрахункам за придбане майно закінчується лише у жовтні 2015 р. та свідчить про дотримання порядку декларування спірної суми ПДВ.

Під час проведення камеральної перевірки ні договір купівлі-продажу від 30.12.2009 року, ні документальне оформлення його виконання, у т.ч. розрахунки, ні декларації з ПДВ за період з грудня 2009 р. по грудень 2014 року не були предметом перевірки та дослідження.

Колегія суддів погоджується з висновокм суду першої інстанції, що документальне обґрунтування доводу позивача при відображенні у рядку 24 декларації залишку суми від'ємного значення попереднього звітного періоду, яка виникла у грудні 2009 року, є предметом перевірки щодо правомірності декларування накопиченого ними податкового кредиту протягом 1095 днів з моменту його виникнення. Проте, висновок щодо наявності чи відсутності у платника податку неоплачених товарів/послуг, які мають статус безоплатно отриманих, може бути зроблений виключно під час проведення документальної, а не камеральної перевірки такого платника податків, оскільки будь-які дослідження документів, які були підставою для таких розрахунків, при проведенні камеральної перевірки не проводяться.

З огляду на все вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АвтоЕлектроПрилад" є доведеними, обґрунтованими у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова Херсонського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 травня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів. Особи, які брали участь у справі, однак не були присутні у судовому засіданні апеляційної інстанції, мають право подати касаційну скаргу протягом 20 днів з дня отримання копії ухвали.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик

СудОдеський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення12.11.2014
Оприлюднено17.11.2014
Номер документу41365218
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —821/950/14

Ухвала від 02.07.2014

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Шевчук О.А.

Ухвала від 10.12.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Юрченко В.П.

Ухвала від 12.11.2014

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Шевчук О.А.

Ухвала від 02.07.2014

Адміністративне

Одеський апеляційний адміністративний суд

Шевчук О.А.

Постанова від 27.05.2014

Адміністративне

Херсонський окружний адміністративний суд

Дубровна В.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні