Рішення

від 19.05.2014 по справі 914/1367/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2014 р. Справа № 914/1367/14

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро", м. Київ

До відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпаття Інвест», м. Старий Самбір Львівської області

Про стягнення заборгованості 51806,58 грн.

В судове засідання з'явились:

від позивача : не з'явився

від відповідача : не з'явився

Суддя Березяк Н.Є.

Секретар судового засідання Маїк С.Б.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору : Подано позов Товариством з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпаття Інвест» про стягнення заборгованості 51806,58 грн.

Розгляд справи відкладався з підстав зазначених в ухвалі суду від 05.05.2014 р.

05.05.2014 р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, з мотивів, наведених в позовній заяві, матеріалах справи та пояснень, даних в судовому засіданні, просив стягнути з відповідача 26 234,00 грн. - основної заборгованості, 10 493,60 грн. - дооцінки вартості неоплаченого товару, 6 956,80 грн. 36 % річних, 2 545,95 грн. - пені, 329,43 грн. - індексу інфляції та 5 246,80 грн. штрафу.

Позивачем на адресу суду 13.05.14 р. подано клопотання про розгляд спору за наявними у справі документами, без участі уповноваженого представника, оскільки позивач не має змоги забезпечити, явку останнього до суду.

Відповідач в судові засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату час та місце розгляду справи про що свідчить повернуте на адресу суду повідомлення про вручення поштового відправлення (вхідний номер суду 19865/14 від 08.05.2014 р.). За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст. 75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому засіданні 19.05.2014 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

30.05.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Імперія - Агро» (надалі Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прикарпаття Інвест» (надалі Покупець) був укладений договір поставки № 3Р-157/13.

Відповідно до п. 1.1 Договору, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця продукцію виробничо-технічного призначення (надалі Товар), а Покупець зобов'язується прийняти Товар і сплатити за нього грошову суму (вартість, ціну), визначену договором.

Згідно до п. 2.1 Договору, постачається виключно оригінальна продукція, виробництва провідних компаній світу, асортимент, кількість, ціна якої визначається Додатками та/або накладними та/або рахунками-фактури, що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.2 Договору, ціна продукції, що поставляється за цим Договором, вказується у Додатках в національній валюті та визначається, в залежності від виду товару (Засоби Захисту Рослин (ЗЗР), Насіння, Насіння Вітчизняного виробництва, Міндобрива та Мікродобрива). Для Товару (ЗЗР, Насіння та Мікродобрива) сторони встановлюють ціну та його вартість у гривнях, а також визначають їх еквівалент у доларах США.

Згідно п. 3.1 Договору, порядок розрахунків за поставлений товар визначається в Додатках до даного договору.

Як вбачається із матеріалів справи, Постачальник поставив, а Покупець отримав Товар на загальну суму 26 234,00 грн.

Факт передачі Товару Продавцем та його отримання Покупцем підтверджується видатковими накладними: № 2491 від 30.05.13 р. на суму 9 042,00 грн.; № 2873 від 07.06.13 р. на суму 1 722,00 грн.; № 3108 від 14.06.13 р. на суму 5 130,00 грн.; № 3229 від 19.06.13 р. на суму 5 300,00 грн.; № 4967 від 07.10.13 р. на суму 5 040,00 грн.

До Договору між сторонами, було підписано додатки: № 1 від 11.06.13 р. (яким визначено порядок оплати за видатковою накладною № 3108 від 14.06.13 р. на суму 5 130,00 грн.) відповідно до умов якого кінцевою датою оплати за поставлений товар є 14.06.13 р.; № 2 від 19.06.13 р. (яким визначено порядок оплати за видатковою накладною № 3229 від 19.06.13 р. на суму 5 300,00 грн.) відповідно до умов якого кінцевою датою оплати за поставлений товар є 25.06.13 р.; № 3 від 07.10.13 р. (яким визначено порядок оплати за видатковою накладною № 4967 від 07.10.13 р. на суму 5 040,00 грн.) відповідно до умов якого кінцевою датою оплати за поставлений товар є 14.10.13 р.

Згідно п. 3.5 Договору, Товар, що був переданий Покупцю в межах цього Договору, тільки згідно накладних (без укладення інших письмових угод - додатків), має бути ним оплачений не пізніше 10 днів з моменту його отримання за відповідною накладною.

Враховуючи вищенаведене Покупець повинен був оплатити поставлений товар наступним чином: 9 042,00 грн. у строк до 09.06.13р.; 1 722,00 грн. у строк до 17.06.13 р.; 5 130,00 грн. у строк до 14.06.13 р.; 5 300,00 грн. у строк до 25.06.13 р. та 5040,00 грн. у строк до 14.10.13 р.

Проте, як зазначає позивач, відповідач свої договірні зобов'язання не виконав, що стало підставою для звернення з вимогою про стягнення з нього 26 234,00 грн. - основного боргу, 10 493,60 грн. - дооцінки вартості неоплаченого товару, 6 956,80 грн. 36 % річних, 2 545,95 грн. - пені, 329,43 грн. - індексу інфляції та 5 246,80 грн. штрафу.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вже зазначалося раніше, на виконання умов договору поставки № 3Р-157/13 від 30.05.2013 р., ТзОВ «Імперія - Агро» поставлено ТзОВ «Прикарпаття Інвест» Товар на загальну суму 26 234,00 грн.

Факт передачі Товару Продавцем та його отримання Покупцем підтверджується видатковими накладними: № 2491 від 30.05.13 р. на суму 9 042,00 грн.; № 2873 від 07.06.13 р. на суму 1 722,00 грн.; № 3108 від 14.06.13 р. на суму 5 130,00 грн.; № 3229 від 19.06.13 р. на суму 5 300,00 грн.; № 4967 від 07.10.13 р. на суму 5 040,00 грн.

До Договору між сторонами, було підписано додатки: № 1 від 11.06.13 р. (яким визначено порядок оплати за видатковою накладною № 3108 від 14.06.13 р. на суму 5 130,00 грн.) відповідно до умов якого кінцевою датою оплати за поставлений товар є 14.06.13 р.; № 2 від 19.06.13 р. (яким визначено порядок оплати за видатковою накладною № 3229 від 19.06.13 р. на суму 5 300,00 грн.) відповідно до умов якого кінцевою датою оплати за поставлений товар є 25.06.13 р.; № 3 від 07.10.13 р. (яким визначено порядок оплати за видатковою накладною № 4967 від 07.10.13 р. на суму 5 040,00 грн.) відповідно до умов якого кінцевою датою оплати за поставлений товар є 14.10.13 р.

Згідно п. 3.5 Договору, Товар, що був переданий Покупцю в межах цього Договору, тільки згідно накладних (без укладення інших письмових угод - додатків), має бути ним оплачений не пізніше 10 днів з моменту його отримання за відповідною накладною.

Враховуючи вищенаведене Покупець повинен був оплатити поставлений товар наступним чином: 9 042,00 грн. у строк до 09.06.13р.; 1 722,00 грн. у строк до 17.06.13 р.; 5 130,00 грн. у строк до 14.06.13 р.; 5 300,00 грн. у строк до 25.06.13 р. та 5040,00 грн. у строк до 14.10.13 р.

Однак, Відповідач свої договірні зобов'язання не виконав, чим заборгував Позивачу 26 234,00 грн. за поставлений Товар.

Відповідно до п. 2.4 договору, сторони передбачили, що у разі зміни курсу гривні до долара США, Постачальник проводить перерахунок (дооцінку) вартості поставленого, але не оплаченого Покупцем товару. Як вбачається, з п. 3.2 Договору, сторони погодили застосовувати при проведенні розрахунків за цим договором курс Долара США до гривні, що встановлений на міжбанківській валютній біржі на день підписання договору. Всі платежі за цим договором здійснюються Покупцем з урахуванням п 3.3 Договору.

Як вбачається з ст. 524 ЦК України, зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно - правовим актом.

З додатків до Договору № 1 від 11.06.13 р., № 2 від 19.06.13 р., № 3 від 07.10.13 р., що на день їх укладення, курс гривні по відношенню до долара США на міжбанківській валютній біржі становив 8.2 грн. за 1 дол. Станом на 03.04.14 р. міжбанківський курс гривні по відношенню до долара США становив 11,45 грн. за 1 дол.

Відповідно до вище наведеного, Позивачем пред'явлено до стягнення з відповідача дооцінку вартості неоплаченого товару в сумі 10 493,00 грн.

Згідно до п. 7.1.1 Договору, Покупець за несвоєчасну оплату продукції сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожний день прострочення, а також, додатково штраф 20 % від суми несплаченого боргу.

Відповідно до п. 7.7 Договору, в разі невиконання Покупцем зобов'язань щодо оплати отриманого Товару та невиконання зобов'язань передбачених розділом 3 цього Договору Покупець, відповідно до ст. 625 ЦК України, сплачує на користь Постачальника крім суми заборгованості 36 % річних, якщо інший розмір річних не встановлено відповідним Додатком до Договору. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати.

Згідно до п. 7.8 Договору, сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за даним Договором відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов'язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст. 259 ЦК України, продовжується до 3 років.

Відповідно до вище наведеного Позивачем Відповідачу нараховано 36 % річних в сумі 6 956,80 грн., штрафу 5 246,80 грн. та пені в сумі 2 545,95 грн.

Також, Позивачем нараховано Відповідачу індекс інфляції у розмірі 329,43 грн. за період з 10.06.2013 р. по 03.04.2014 р., який підлягає до стягнення з відповідача в повному обсязі.

В обґрунтування вище зазначених вимог, позивач посилається на п. п. 2.1, 3.1, 4.1 та 4.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17 грудня 2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» згідно якої:

- Пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

- Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

- Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

- Сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних.

Якщо укладеним сторонами договором передбачено збільшення розміру процентів у зв'язку з простроченням сплати боргу, розмір ставки, на яку збільшено проценти, слід вважати іншим розміром процентів.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, нарахування до грошового зобов'язання, що пов'язані з інфляційними процесами в державі за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, і їх не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та відносити до санкцій

За загальним правилом, встановленим ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач позов не заперечив, доказів погашення боргу суду не подав.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 26 234,00 грн. - основної заборгованості, 10 493,60 грн. - дооцінки вартості неоплаченого товару, 6 956,80 грн. 36 % річних, 2 545,95 грн. - пені, 329,43 грн. - індексу інфляції та 5 246,80 грн. штрафу, матеріалами справи та законодавчо обґрунтовані і підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати слід віднести на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, з урахуванням положень чинного законодавства України, практики його застосування, матеріалів та обставин справи, керуючись ст. ст. 3,4,4 1 ,4 2 ,4 3 ,4 4 ,4 5 ,4 6 ,12,32,33,34,35,36,43,49,75,82,84,85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпаття Інвест» (82000, Львівська область, Старосамбірський район, м. Старий Самбір, вул. Лева Галицького, 42/22, код ЄДРПОУ 36765683) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія - Агро» (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28 А, код ЄДРПОУ 35472893) - 26 234,00 грн. - основної заборгованості, 10 493,60 грн. - дооцінки вартості неоплаченого товару, 6 956,80 грн. 36 % річних, 2 545,95 грн. - пені, 329,43 грн. - індексу інфляції, 5 246,80 грн. штрафу та 1 827,00 грн. - судового збору.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 23.05.2014 року.

Суддя Березяк Н.Є.