Постанова

від 05.06.2014 по справі 826/3439/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3439/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Твердохліб В.А., Бужак Н.П.;

за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 31 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2014 року, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії. Свої позовні вимоги мотивував тим, що дії податкового органу по складанню акту суттєво порушують права та законні інтереси ТОВ «Петрон», оскільки вказаним документом встановлено факт недійсності цивільно-правових угод за участю позивача та повна відсутність господарської діяльності за період з квітня 2012 року по жовтень 2013 року. Крім того, на думку позивача, відповідач протиправно вніс зміни до податкової звітності за вказаний період. ТОВ «Петрон» припинене, про що внесено запис до державного реєстру, однак незважаючи на це, відповідач використовує акт для зняття податкового кредиту із колишніх контрагентів ТОВ «Петрон». Просив суд визнати протиправними дій ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві та складання акту від 21.08.2012 року №558/3-22-70-36557270 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Петрон» (код ЄДРПОУ 36557270) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за лютий 2012 року; зобов'язати ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м.Києві вилучити із АС «Податковий блок» інформацію про результати зустрічної звірки, оформленої актом від 21.08.2012 року №558/3-22-70-36557270; зобов'язати ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м.Києві відновити в АС «Податковий блок» показники податкової звітності ТОВ «Петрон» за період, вказаний в акті від 21.08.2012 року №558/3-22-70-36557270 шляхом внесення до АС «Податковий блок» даних, зазначених у податковій звітності підприємства за відповідний період; заборонити ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м.Києві використовувати акт від 21.08.2012 року №558/3-22-70-36557270 при написанні актів перевірок інших підприємств, а також надавати копію акту від 21.08.2012 року №558/3-22-70-36557270 іншим підрозділам Міндоходів України та правоохоронним органам; зобов'язання ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м.Києві протягом п'яти календарних днів після набрання рішенням суду законної сили подати до суду звіт про повне виконання судового рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 31 березня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду - скасуванню з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Проте, Колегія суддів не у повній мірі погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Петрон», код за ЄДРПОУ 36557270, зареєстроване 11.08.2009 року №1068 102 0000 024764 Голосіївською районною в м.Києві державною адміністрацією, свідоцтво про державну реєстрацію від 11.08.2009 р. Місцезнаходження юридичної особи згідно установчих документів: 08300, Київська область, м.Бориспіль, вул.Тельмана, буд.37.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, керівником товариства є ОСОБА_2.

Підприємство взято на податковий облік з 12.08.2009 року за №159247 та перебувало на обліку у ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м.Києві.

Також встановлено, що відповідачем здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки ТОВ «Петрон» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за лютий 2012 року, за результатами яких складено акт від 21.08.2012 року №558/3-22-70-36557270 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Петрон».

Висновки вказаного акту свідчать про встановлення податковим органом відсутності управлінського або технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг), у зв'язку з чим встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг) за період з 01.02.2012 року по 29.02.2012 року.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам необхідно зазначити наступне.

Відповідно до п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначає Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. №1232.

Згідно п.1 Порядку, зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань (п.2 Порядку).

За результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення (п.7 Порядку).

З огляду на вказані правові норми вбачається, що проведення звірки - це дії по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання.

У назві акту відповідач зазначив дату його складання - 21.08.2012 року. В тексті акту відповідач зазначив наступну інформаці, що згідно бази даних ІС "Податковий Блок" стан TOB «Петрон» (код за ЄДРПОУ 36557270) - «ПРИПИНЕНО, АЛЕ НЕ ЗНЯТО З ОБЛІКУ» (госп.суд (визнання банкрутом)).»

Фактично, запис «Припинено» у Державному реєстрі внесено 01 березня 2013 року, по цій причині 21.08.2012 року такого запису в ЄДР не існувало і тому інформація про нього в акті не могла бути відображена. Інформація із ЄДР про прпипинення TOB «Петрон» з'явилась 01.03.2013 року. З огляду на цю обставину, можливо дійти висновку, що акт не міг бути складений віповідачем раніше ніж 01.03.2013 року. Фактично відповідачем складено акт відносно неіснуючого підприємства.

Згідно ували господарського суду Київської області проваження по справі №Б11/139-12 про банкруство TOB «Петрон» порушено 30 листопада 2012 року, тобто більше ніж через три місяці після «складанння» акту, а саме, 21.08.2012 року. В акті зазначена підстава припинення TOB «Петрон» «визнання банкрутом.» 21.08.2013 року справи про банкруство TOB «Петрон» не існувало.

З огляду на інформацію із Державного реєстру та ухвалу господарського суду Київської області стосовно порушення справи про банкруствво, акт міг бути складений відповідачем не раніше 02.03.2013 року, тобто після того, як TOB «ПЕТРОН» втратив сататус юридичної особи та перестав бути платником податкфів.

Суд першої інстанції під час слухання справи залишив ці докази поза увагою і не дав оцінки протиправним діям відповідача. щодо складання акту.

Суд першої інстанції, під час розгляду справи на дав оцінки протиправними діям відповідача стосовно встановлення актом (без рішення суду) факту нечинності цивільних правочинів, відсутності реального характеру господарських операцій, та самовільне внесення відповідачем змін до податкової звітності платника податків за минулі періоди.

Також суд першої інстанції під час слухання справи залишив поза увагою дії щодо проведення зустрічної звірки та складання акту стосовно неіснуючого підприємства, -

01.03.2013 року Державний реєстратор вніс до державного реєстру запис №13541170006002774 згідно якого стан суб'єкта TOB «Петрон» ідентифікаційний код 36557270 - припинено.

Відповідачем складено акт після внесення вказаного запису до державного реєстру, та після припинення TOB «Петрпон» як юридичної особи та втрати ним статусу платника податків.

Стаття 80 Цивільного кодексу України визначила поняття юридичної особи . Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Стаття 104 Цивільного кодексу України визначила поняття припинення юридичної особи.

Юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Податковий кодекс дає наступне визначення платника податків.

Згідно п. 14.1.139. ст. 14 ПК України, особа для цілей розділу V цього Кодексу, будь-яка із зазначених нижче осіб: а) юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якійорганізаційно-правовійформі, у тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, яка: - або є платником податків і зборів, встановлених цим Кодексом, крім єдиного податку; - або є платником єдиного. податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість; - або є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає включення податку на додану вартість до складу єдиного податку, і добровільно переходить у встановленому цим Кодексом порядку на сплату єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість; - б) фізична особа - підприємець, яка: - або є платником податків і зборів, встановлених цим Кодексом, крім єдиного податку; - або є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість; - або є платником єдиного податку за ставкою, що передбачає включення податку на додану вартість до складу єдиного податку, і добровільно переходить у встановленому цим Кодексом порядку на сплату єдиного податку за ставкою, що передбачає сплату податку на додану вартість; в) юридична особа, фізична особа, фізична особа - підприємець, яка ввозить товари на митнутериторіюУкраїни; г) постійне представництво; ґ) інвестор та/або інвестор (оператор) відповідно до угоди про розподіл продукції, на якого покладено ведення податкового обліку з податку на додану вартість за угодою про розподіл продукції.

Для цілей оподаткування двічі більше особи, які здійснюють спільну діяльність без утворення юридичної особи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності.

Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.

Для цілей оподаткування господарські відносини між учасниками спільної діяльності прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів.

Порядок податкового обліку та звітності про результати спільної діяльності встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Стаття 15 Кодексу дає визначення платника податків.

15.1. Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

15.2. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Згідно вказаної норми права, лише юридична та фізична особа може бути платником податків.

Підприємство стосовно якого у Державному реєстрі є запис про його припинення згідно приписів ст. 15 ПК України не є і не може бути платником податків оскільки не має статусу ні юридичної ні фізичної особи.

Статтею 1 ПК України визначена сфера дії Податкового кодексу України

1.1. Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу.

Державна податкова справа - сфера діяльності контролюючих органів, передбачена цим Кодексом та іншими актами законодавства України, спрямована на формування і реалізацію державної податкової політики в частині адміністрування податків, зборів, платежів.

1.2. Правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначаються цим Кодексом, крім правил оподаткування товарів митом, які встановлюються Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.

1.3. Цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

З огляду на викладені факти та норми закону можливо дійти висновку про те, що дії відповідача стосовно проведення зустрічної звірки, складання акту від 21.08.2012 року №558/3-22-70-36557270 щодо неіснуючого платника податків, встановлення цим актом факту нечинності цивільних правочинів та самовільне внесення відповідачем змін до податкової звітності колишнього платника податків є прямим порушенням ст. 1 Податкового кодексу України, оскільки відповідач вийшов за межі правових відносин визначених цією статтею.

Вимога позивача про зобов'язання ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м.Києві подати до суду звіт про повне виконання судового рішення також підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Згідно ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З огляду на вищевикладене, оскільки, розглянувши матеріали справи, можливо дійти висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та часткового їх задоволення ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м.Києві має подати звіт про виконання судового рішення.

Щодо позовної вимоги про заборону ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м.Києві використовувати акт від 21.08.2012 року №558/3-22-70-36557270 при написанні актів перевірок інших підприємств, а також надавати копію акту від 21.08.2012 року №558/3-22-70-36557270 іншим підрозділам Міндоходів України та правоохоронним органам, колегія суддів зазначає наступне.

В окремих інформаційних системах обліковуються дані, що створені або отримані податковим органом у процесі поточної діяльності, у тому числі інформація про наявність/відсутність підприємства за його місцезнаходженням, видачу або анулювання свідоцтв про реєстрацію платником податку на додану вартість, направлення на адресу платника відповідних запитів, надходження відповідей на них, облік результатів контрольно - перевірочної роботи за окремими податками і зборами тощо.

Система призначена для проведення співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на центральному рівні та забезпечує доступ до результатів співставлення підрозділам органів державної податкової служби на регіональному та районному рівні для відпрацювання отриманих результатів та використання їх для подальшої контрольно - перевірочної роботи.

Таким чином, відображена у системах податкова інформація використовується податковим органом виключно для власних функціональних потреб та має на меті проведення аналізу господарської діяльності платника, правомірності формування ним податкового зобов`язання та податкового кредиту за операціями з іншими суб`єктами господарювання.

Пунктом 74.1 статті 74 Податкового кодексу України встановлено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби.

Таким чином, внесення або зміна інформації у базах інформаційних систем, які використовуються органами державної податкової служби, зокрема, АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», самі по собі не зумовлюють для платника податків-яких юридичних наслідків у формі виникнення або зміни прав та обов'язків, змін у структурі податкових зобов'язань та податкового кредиту, оскільки внесення такої інформації не призводить до коригування (збільшення) податкових зобов'язань платника податків.

Враховуючи те, що вказані дії податкового органу жодним чином не можуть порушувати охоронювані законом права та інтереси безпосередньо позивача, як фізичної особи, так і інших підприємств, Колегія суддів приходить висновку про те, що судом першої інстанції вірно відмовлено у задоволенні позовної вимоги про заборону ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м.Києві використовувати акт від 21.08.2012 року №558/3-22-70-36557270 при написанні актів перевірок інших підприємств, а також надавати копію акту від 21.08.2012 року №558/3-22-70-36557270 іншим підрозділам Міндоходів України та правоохоронним органам.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно проаналізувавши норми законодавства, розглянувши наявні докази у справі, враховуючи те, що дії зі складення акту не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для позивача жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, відповідачем, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин по справі та вимог законодавства, не доведено правомірність своїх дій.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Таким чином, оскільки суд першої інстанції не повно встановив обставини у справі, його висновки не відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, тому постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 31 березня 2014 року підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задоволити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 31 березня 2014 року - скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задоволити частково.

Визнати протиправними дій ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві та складання акту від 21.08.2012 року №558/3-22-70-36557270 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Петрон» (код ЄДРПОУ 36557270) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за лютий 2012 року.

Зобов'язати ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м.Києві вилучити із АС «Податковий блок» інформацію про результати зустрічної звірки, оформленої актом від 21.08.2012 року №558/3-22-70-36557270.

Зобов'язати ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м.Києві відновити в АС «Податковий блок» показники податкової звітності ТОВ «Петрон» за період, вказаний в акті від 21.08.2012 року №558/3-22-70-36557270 шляхом внесення до АС «Податковий блок» даних, зазначених у податковій звітності підприємства за відповідний період.

Зобов'язати ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м.Києві протягом п'яти календарних днів після набрання рішенням суду законної сили подати до суду звіт про повне виконання судового рішення.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї постанови у повному обсязі, тобто з 10 червня 2014 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено - 06 червня 2014 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.