Постанова

від 23.01.2007 по справі 12/388-06-8393

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/388-06-8393

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"23" січня 2007 р. Справа № 12/388-06-8393

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Петрова М.С.

Суддів: Колоколова С.І., Разюк Г.П.

при секретарі судового засідання: Бухтіяровій О.Г.

за участю представників сторін:

від військового прокурора: Свентицький І.С.

від позивача:  Рудаков Ю.М., довір. №24 від 16.01.07 р.

від відповідача: Бабчинський А.В., довір. №12 від 02.01.07 р.

                             Кукович Г., довір. №11 від 02.01.07 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційне подання Військового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Військової частини А 4486

на рішення  господарського суду Одеської області від 17.10.2006р.

по справі №12/388-06-8393

за позовом Військового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Військової частини А 4486   (далі по тексту Військовий прокурор)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Екротранс”

про стягнення 2425 грн. 25 коп.

                                              В С Т А Н О В И Л А:

18.08.2006року Військовий прокурор звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ТОВ „Екротранс” про стягнення з останнього на користь в/ч А4486 - 2425, 25 грн. вартості недостачі дизельного палива, поставленого відповідачем у залізничних цистернах в супроводі його провідника.

Рішенням господарського суду Одеської області від 17.10.06р. (суддя Юдова В.З.) позов Військового прокурора залишено без задоволення з огляду на те, що нестача дизельного пального, після списання природних втрат не перевищує установленої границі відносної похибки вимірювань.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду Військовий прокурор звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційним поданням, в якому просить скасувати оскаржене рішення господарського суду 1 інстанції та задовольнити позов, посилаючись на те, що місцевий господарський суд при прийнятті оскарженого рішення не врахував вимоги п.4.1.3.3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску  та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої наказом Держнафтогазпрому, Мінекономіки, Мінтрансу України, Держстандарту України, Держкомстату України від 02.04.98 р. №81/38/101/235/122 і зареєстрованої в Мінюсті України 7.10.99 р. за №685/3978 (далі по тексту Інструкція), згідно з яким претензія вантажовідправнику виставляється у всіх випадках перевищення нестачі нафтопродуктів, що надійшли, над природним убутком, якщо вантажовідправником і вантажоодержувачем були застосовані рівноцінні методи вимірювання кількості.

В даному ж випадку на думку Військового прокурору як раз вантажовідправник і вантажоодержувач застосовували рівноцінні методи вимірювання кількості дизельного пального, тому висновок місцевого господарського суду про те, що нестача покривається, крім природного убутку і відносною похибкою вимірювань є необґрунтованим, а відповідно із цим вартість недостачі дизельного пального підлягала стягненню з відповідача.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, але його представники у судовому засіданні просили суд залишити оскаржене рішення без змін, вважаючи його обґрунтованим та відповідаючим чинному законодавству.   

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, та перевіривши правильність юридичної оцінки судом 1 інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

Відповідно до залізничних накладних №№ 692670, 692671, 692672, 692673, 692674, 692675 від 16 травня 2006р. ТОВ „Екротранс” відправило на адресу військової частини А 4486 дизельне пальне в шести залізничних цистернах.

Як вбачається із вказаних залізничних накладних дизпаливо в залізничних цистернах відправлено у супроводі провідника відповідача Бондарь І.А., кількість дизпалива при наливі у цистерни вимірювалося об'ємно - масовим методом.

22-23.05.06 р. згідно із актами прийому дизельного пального Л-0,2-62 №№110-115 та додатками до них позивач на своєї під'їзної колії прийняв шість цистерн дизельного пального від провідника відповідача, який супроводжував вантаж.

Згідно із цими актами прийому та додатками до них, складеними комісією позивача за участю представника відповідача встановлена недостача дизельного пального в цистернах: №74950239  - 104 кг., №73950966- 107 кг., № 72876220- 137 кг., № 74129966- 156 кг., №73948705- 151 кг., №74216185 -  90 кг. З врахуванням природної втрати кількість недостачі дизельного пального склала 675 кг. на суму 2425,28 грн.

У зв'язку із вищенаведеним позивач 26.05.06 р. звернувся до відповідача з відповідною претензією, яку останній залишив без задоволення, посилаючись на те, що недостача „покривається” природною втратою та похибкою методу вимірювання кількості дизельного пального.

Аналогічні доводи відповідач навів і при розгляді спору по суті, з якими погодився і суд 1 інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення.

Однак, судова колегія не може погодитися з такими доводами відповідача та висновками місцевого господарського суду з наступних підстав.

Як вбачається з позовної заяви Військового прокурору, його апеляційного подання, при прийомі дизельного пального його кількість визначалася об'ємно - масовим методом. Про те що прийом дизельного пального здійснювався об'ємно - масовим методом зазначає також і відповідач у відповіді на претензію (а.с.26). Факт визначення кількості прийнятого позивачем дизпалива об'ємно - масовим методом підтверджується і матеріалами справи, а саме актами прийому дизпалива (а.с.7-18), що не заперечували в судовому засіданні апеляційного суду і представники відповідача. Відповідно із вказаними актами прийому дизпалива, представник відповідача, який приймав участь у передачі цього дизпалива, підписав акти без будь-яких зауважень.

Таким чином, враховуючи зазначене, а також відомості зазначені в залізничних накладних, вимірювання кількості дизельного пального здійснювалося вантажовідправником (відповідачем) і вантажоодержувачем (позивачем) одним і тім же методом, а відповідно із цим при виявленні розходження кількості відправленого і отриманого дизпалива слід керуватися вимогами ч.4 п.4.1.3.2 Інструкції, згідно з якою претензія вантажовідправнику виставляється у всіх випадках перевищення нестачі нафтопродуктів, що надійшли, над природним убутком, якщо вантажовідправником і вантажоодержувачем були застосовані рівноцінні методи вимірювання кількості.

Згідно із п.4.1.3.3 Інструкції у випадках застосування вантажовідправником і вантажоодержувачем нерівноцінних методів вимірювань маси нафтопродукту в залізничних цистернах претензія не виставляється, якщо буде встановлена нестача, яка після списання природних втрат не перевищує установленої границі відносної похибки  вимірювань згідно з ГОСТ 26976.

При цьому граничні допущення розходження між результатом вимірювання нафти або нафтопродукту відправника та одержувача повинні бути обумовлені в договорі на їх поставку з указівкою методики виконання вимірювання, атестованої згідно з Законом України „Про метрологію та метрологічну діяльність”.

Із змісту вищенаведених пунктів Інструкції випливає, що при встановлені недостачі нафтопродуктів відносна похибка вимірювань враховується тільки у тому випадку, якщо при вимірюванні маси нафтопродукту вантажовідправник і вантажоодержувач застосовували нерівноцінні методи вимірювань.

       Як встановлено судом апеляційної інстанції вантажовідправник та вантажоодержувач при вимірюванні кількості дизельного пального застосовували рівноцінні методи вимірювань, тому судова колегія вважає, що позивач обґрунтовано заявив претензію відповідачу про відшкодування збитків, заподіяних недостачею дизельного пального, яки він визначив без урахування відносної похибки вимірювань.

        Згідно із актами прийому дизпалива №110-115 (а.с.7-18) загальна нестача дизпалива з врахуванням природних втрат складає 675 кг. Вартість 1т. дизпалива згідно із видатковою накладною та довідкою позивача складає 3593 грн. Таким чином загальна вартість нестачі дизпалива дорівнює 2425,28 грн.

       Як зазначалося вище дизпаливо позивачу поставлялося у залізничних цистернах у супроводі провідника вантажовідправника. Згідно із вимогами п „в” ст.111 Статуту залізниць України” залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж перевозився у супроводі провідника відправника чи одержувача.

       Враховуючи наведене, а також вимоги ч.4 п.4.1.3.2 Інструкції вартість недостачі дизпалива у сумі 2425,25 грн. підлягає стягненню з вантажовідправника –ТОВ „Екротранс”.

       За таких обставин апеляційне подання підлягає задоволенню, оскаржене рішення місцевого господарського суду скасуванню на підставі п.4 ч.1 ст.104 ГПК України, а позов слід задовольнити.

       Згідно із ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита, а також витрати на ІТЗ судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів –

П О С Т А Н О В И Л А:

     Апеляційне подання військового прокурору Севастопольського гарнізону задовольнити, рішення господарського суду Одеської області від 17.10.06 р. скасувати, позов задовольнити.

    Стягнути з ТОВ „Екротранс” (65014, м. Одеса, вул. Армійська, 17 ( фактичне знаходження м. Київ, пр. Червонозоряний, б.128, каб. 34.) АБ „Південний” м. Одеса, МФО 328209, код ЄДРПОУ 33217439, р/р 26009311000801) на користь військової частини А4486 (99057, м. Севастополь, вул. Щитова, 2 р/р 35225003000058 в УДКУ в м. Севастополі ОКПО 24292540 МФО 824509) борг у сумі 2425 грн. 25 коп., на користь ДП „Судовий інформаційний центр” (м. Львів, ВАТ банк Універсальний в м. Львові, код ЄДРПОУ 30045370, р/р 26002014180001, МФО 325707) витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., в доход державного бюджету України (Управління ДК в Одеській області, р/р31117095600008, МФО 828011, ОКПО 23213460, код 828011 ) державне мито у сумі 153 грн.00 коп.

    Видачу наказів за постановою доручити господарському суду Одеської області.

    Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

    Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

     Головуючий суддя                                                             Петров М.С.

     Суддя                                                                                    Колоколов С.І.  

      Суддя                                                                                    Разюк Г.П.