Постанова

від 30.01.2007 по справі 16/294-06-7748а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/294-06-7748А

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛАІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"30" січня 2007 р. Справа № 16/294-06-7748А

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:  

головуючого судді Туренко В.Б.

суддів Бандури Л.І., Поліщук Л.В.

при секретарі судового засідання  Селіховій Г.В.

за участю представників сторін:

від позивача – не з'явився, про день, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином

від відповідача – Чернєв П.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області

на постанову господарського суду Одеської області від 02.10.2006р.

у справі № 16/294-06-7748А

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області

до Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Агро-Віта”

про  стягнення 2230,20грн.

встановив:

Управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області в серпні 2006р. звернулось з адміністративним позовом про стягнення 2230,20грн. –решти боргу по виплаті та доставці пенсій, які були призначені на пільгових умовах громадянам Козаковій Г.М., КотлубовськомуС.Й., Кара Г.Г. за період з 01.01.2005р. по 31.12.2005р.  Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст.1 Закону України „Про збір на загальнообов'язкове пенсійне страхування”, ч.2. п.2. Прикінцевих положень  Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Закону України „Про внесення змін до законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств”, пунктів 6.1., 6.4., 6.8. розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (а.с.2-5).

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач послався на п.п.5. частини 2 Прикінцевих положень  Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” якою передбачено, що виплата пенсій, призначених на підставі пунктів „в” –„з” та „ж” ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” до 01 січня 2005р. проводиться за рахунок Пенсійного фонду, а з 01.01.2005р. –за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку. Згідно довідок Виконавчого комітету Малоярославецької –другої сільської Ради громадяни Козакова Г.М., Котлубовський С.Й., Кара Г.Г. не працювали в СВК „Агро-Віта” і не були членами цього підприємства. Відповідно до п.2.1. ч.2 Статуту СВК „Агро-Віта” засновники (члени) кооперативу виступають правонаступниками КСП „Ярославський” тільки в частині майнових (земельних) паїв, переданих СВК „Агро-Віта” (а.с.58-60).  

Постановою господарського суду Одеської області від 02.10.2006р. (суддя Желєзна С.П.), яка складена у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України 27.10.2006р., у позові відмовлено з тих мотивів, що СВК „Агро-Віта” є правонаступником  КСП „Ярославський” лише в частині майнових (земельних) паїв та особи, які зазначені у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, направлених відповідачу, не були ані працівниками, ані членами кооперативу.

Не погодившись із постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, позов задовольнити, оскільки вважає, що судом допущенні  порушення норм матеріального права.

У письмових запереченнях на апеляційну скаргу відповідач просив відмовити у її задоволенні.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.

Судом першої інстанції при вирішенні даного спору, на підставі наданих доказів, встановлено, що внаслідок реорганізації КСП „Ярославський” були створені підприємства СВК „Колос”, СВК „Вікторія” та СВК „Агро-Віта” (а.с.9).

Згідно Статуту СВК „Агро-Віта”, зареєстрованого Тарутинською райдержадміністрацією 07.03.2000р., засновниками, членами Кооперативу виступають власники частини майнових (земельних) паїв колективного сільськогосподарського підприємства „Ярославський” на базі якого утворено СВК „Агро-Віта” і останній є правонаступником КСП в цій частині (а.с.24-32, 35-37).

Матеріали справи містять підписний лист засновників СВК „Агро-Віта”, в якому зазначені їх прізвища, ім'я та по батькові, сума внесків в пайовий фонд та містяться власноручні підписи засновників, що засвідчені секретарем сільської Ради. До цього переліку громадяни Козакова Г.М., Котлубовський С.Й., Кара Г.Г. не включені. Вказаний підписний лист є додатком до протоколу зборів засновників № 1 від 08.02.2000р. по створенню СВК „Агро-Віта” (а.с.61-67).

Згідно довідок Виконавчого комітету Малоярославецької –другої сільської Ради від 29.09.2006р. за № 474-477, громадяни Козакова Г.М., Котлубовський С.Й., Кара Г.Г. не працювали і не є членами СВК „Агро-Віта”, майнові та земельні паї ними здані в оренду СВК „Лан”, згідно договорів від 21.03.2003р. строком на 3 роки, які зареєстровані сільською Радою за № №68, 100, 266 (а.с.69-72).

Довідки про підтвердження права отримання пільгових пенсій цим особам відповідачем не видавались (а.с.18, 20, 21).

Таким чином, СВК „Агро-Віта” не повинно відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених громадянам Козаковій Г.М., Котлубовському С.Й., Кара Г.Г., а тому висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову є правомірним.

Розглядаючи питання про правонаступництво, місцевий господарський суд ретельно дослідив вищенаведені докази, проаналізував положення ч.5 ст.31 Закону України „Про колективне сільськогосподарське підприємство”, ч.2 ст.107 Цивільного кодексу України, ст. 1 Закону України „Про сільськогосподарську кооперацію” і обґрунтовано визнав, що СВК „Агро-Віта” є правонаступником КСП „Ярославський” лише в тій частині, як зазначено у п.2.1. Статуту СВК, а тому заперечення скаржника викладені в апеляційній скарзі не заслуговують на увагу.

З урахуванням наведеного, підстави для скасування постанови суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу  адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тарутинському районі Одеської області залишити без задоволення, а постанову господарського суду Одеської області від 02.10.2006р. у справі №16/294-06-7748А  - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя                                                                      В.Б. Туренко

Судді                                                                                          Л.І. Бандура

                                                                                                   Л.В. Поліщук