Ухвала

від 02.06.2014 по справі 2а-9657/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" червня 2014 р. м. Київ К/800/36091/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого суддіБорисенко І.В. суддів Кошіля В.В. Моторного О.А. за участю секретаряГончар Н.О. та представників сторін: від позивача не з'явився від відповідачаГостило А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби на постановуОкружного адміністративного суду м. Києва від 22.11.2012 та ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2013 у справі № 2а-9657/12/2670 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Спецклімат» доДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецклімат» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 07.06.2012 за № 0000082220 та за № 0000072220.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.11.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2013, позовні вимоги задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 07.06.2012 за № 0000082220 та за № 0000072220.

Не погоджуючись з рішенням судів попередніх інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, оскільки вважає, що постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального права.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

У судовому засіданні суду касаційної інстанції представником відповідача заявлено клопотання про заміну відповідача (Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби) його правонаступником - Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Суд касаційної інстанції, розглянувши заявлене клопотання, дійшов висновку про його обґрунтованість та необхідність його задоволення.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- на підставі постанови старшого слідчого ОВС СВ ПМ ДПА у Житомирській області від 23.06.2011 в рамках кримінальної справи № 11/079002, яка порушена відносно директора ПП «Будмаксплюс» за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст. 212, ч.2 ст. 366 КК України, про призначення перевірки ТОВ «Спецклімат» ДПІ у Дніпровському районі м. Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.10.2010, за результатами якої складено акт № 965/22-522-32662954 від 18.05.2012;

- актом перевірки встановлено порушення позивачем пп.5.2.5 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3, п.5.6, п.5.7, п.5.9, п.5.10 ст.5, п.8.10 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 1 289 441,00 грн., та пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 948 560,00 грн.;

- за наслідками перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000082220 від 07.06.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 676 473,00 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0000072220 від 07.06.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 830 866,00 грн.

Позиція податкового органу полягає в тому, що позивачем протиправно сформовано показники податкового обліку за результатами господарських операцій з ТОВ «ТК Альянс», ТОВ «МодульМонтажГруп» та ТОВ «Фортексбуд» з огляду на відсутність первинних документів, які б підтверджували господарські операції з названими контрагентами.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що господарські операції позивача з контрагентами ТОВ «ТК Альянс», ТОВ «МодульМонтажГруп» та ТОВ «Фортексбуд» були направлені на реальне настання правових наслідків, оскільки матеріалами справи підтверджується зв'язок між понесеними витратами та фактичним придбанням товару, який було використано у господарській діяльності платника податку, внаслідок чого відбулись зміни у власному капіталі позивача та фактичний рух активів.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що за результатами судового розгляду справи суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення позовних вимог. Однак, колегія суддів наголошує на наступному.

Відповідно до п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Види таких перевірок визначені у статті 75 Податкового кодексу України, згідно п.75.1 якої органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.75.1.2 ст.75 Податкового кодексу України:

- документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також отримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків;

- документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом;

- документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок передбачений статтею 78 Податкового кодексу України, у відповідності до п.78.1 якої визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з обставин, перелік яких наведений у підпунктах 78.1.1 - 78.1.13 ст.78 цього Кодексу.

Зокрема, згідно пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у випадку отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

За змістом п 86.9 ст.86 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент проведення перевірки позивача) у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Пунктом 58.4 ст.58 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем до набрання законної сили вироком суду по кримінальній справі, в межах якої було призначено перевірку позивача в порядку кримінально-процесуального закону.

Враховуючи наведені приписи податкового законодавства, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що попередні судові інстанції помилково вдались до дослідження правомірності формування платником податку даних податкового обліку з податку на додану вартість і податку на прибуток, а також встановлення факту реального, товарного характеру здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, оскільки будь-які висновки, зроблені судами внаслідок встановлення таких обставин справи, не є належним обґрунтуванням мотивів, які мають бути покладені в основу судового рішення як про задоволення, так і про відмову в задоволенні позову у цій справі, з огляду на те, що контролюючий орган першопочатково не мав законних підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду по кримінальній справі, в межах якої було призначено перевірку позивача в порядку кримінально-процесуального законодавства.

Між тим, матеріали перевірки та висновки органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки, яка призначена на виконання постанови старшого ОВС СВ ПМ ДПА у Житомирській області відповідно до кримінально-процесуального закону, до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків грошового зобов'язання, розрахованого за результатами такої перевірки та буди предметом дослідження судами при встановленні правомірності, чи протиправності формування платником податку даних податкового обліку.

Отже, колегія суддів касаційної інстанції вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій, не спростований доводами касаційної скарги, що спірні податкові повідомлення-рішення є такими, що винесені передчасно, а тому не ґрунтуються на нормах закону та підлягають скасуванню.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 55, 160, 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Допустити заміну відповідача Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби) його правонаступником - Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

2. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

3. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.11.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2013 залишити без змін.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді В.В. Кошіль

О.А. Моторний