Ухвала

від 28.05.2014 по справі 2а-8752/11/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" травня 2014 р. м. Київ К/9991/43625/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Костенка М.І. розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2012 р.

у справі № 2а-8752/11/2070

за позовом Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2011 року Лозівська об'єднана державна податкова інспекція у Харківській області (далі - позивач, Лозівська ОДПІ) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_4), в якому просила суд стягнути з відповідача в доход державного бюджету кошти в сумі 1 183 594,48 грн., які були отримані за договорами на поставку товару від 02.06.2009 р. № М-5 (соняшник на суму 54 672 грн.), 06.06.2009 р. ( соняшник на суму 103 729 грн.), 08.06.2009 р. № М-12 (соняшник на суму 89 190 грн.), від 11.06.2009 р. № М-14 (соняшник на суму 50 384 грн.), від 11.06.2009 р. № М-15 (пшениця на суму 17 145 грн.), від 12.06.2009 р. № М-16 (ячмінь на суму 13 515 грн.), від 13.06.2009 р. № М-18 (пшениця на суму 14 315 грн.), від 17.06.2009 р. № М-20 (соняшник на суму 148 770 грн.), від 19.06.2009 р. № М-23 (кукурудза на суму 2 668 грн.), від 20.06.2009 р. № М-24 (соняшник на суму 91 894 грн.), від 24.06.2009 р. № М-29 (соняшник на суму 87 470 грн.), від 05.08.2009 р. № М-85 (ячмінь на суму 34 358,20 грн.), від 06.08.2009 р. № М-86 (ячмінь на суму 38 865,20 грн.), від 10.08.2009 р. № М-91 (пшениця на суму 19 754,64 грн.), від 11.08.2009 р. № М-93 (пшениця на суму 17 892 грн.), від 12.08.2009 р. № М-95 (пшениця на суму 35 805,60 грн.), від 14.08.2009 р. № М-99 9 ячмінь на суму 53 494,40 грн.), від 17.08.2009 р. № М-103 (ячмінь на суму 55 005,50 грн.), від 18.08.2009 р. № М-104 (ячмінь на суму 37 259,20 грн.), від 19.08.2009 р. № М-109 (ячмінь на суму 35 959,80 грн.), від 25.08.2009 р. № М-115 (ячмінь на суму 53 560,10 грн.), від 26.08.2009 р. № М-116 (ячмінь на суму 53 158,60 грн.), від 27.08.2009 р. № М-118 (пшениця на суму 59 144,60 грн.), від 29.08.2009 р. № М-119 (пшениця на суму 18 242,70 грн.).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2011 р. адміністративний позов задоволено: стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь Державного бюджету України кошти в сумі 1 183 594,48 грн.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2012 р. постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2011 р. скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2012 р. та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2011 р.

Також, позивач подав до суду клопотання про заміну Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби на її правонаступника, Лозівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню в порядку визначеному статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач у письмових запереченнях проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції законним, обґрунтованим та прийнятим у відповідності до норм діючого законодавства.

Оскільки сторони в судове засідання не з'явились справу розглянуто в порядку письмового провадження на підставі положень статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 12.05.2011 р. по 18.05.2011 р., на підставі наказу від 12.05.2011 р. № 610, згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пунктом 75.1 статті 75, підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, посадовою особою Лозівської ОДПІ була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_4 з питань правомірності формування сум податкового кредиту з податку на додану вартість задекларованих в податкових деклараціях з податку на додану вартість за червень 2009 року, серпень 2009 року, за результатами якої складено акт від 25.05.2011 р. № 519/17-212/НОМЕР_1 та встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог частини першої статті 203, статті 2015, пункту першого статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Так, з акту перевірки слідує, що між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «Геокслайн Плюс» були укладені договори на поставку товару, а саме: від 02.06.2009 р. № М-5 (соняшник на суму 54 672 грн.), 06.06.2009 р. ( соняшник на суму 103 729 грн.), 08.06.2009 р. № М-12 (соняшник на суму 89190 грн.), від 11.06.2009 р. № М-14 (соняшник на суму 50 384 грн.), від 11.06.2009 р. № М-15 (пшениця на суму 17 145 грн.), від 12.06.2009 р. № М-16 (ячмінь на суму 13 515 грн.), від 13.06.2009 р. № М-18 (пшениця на суму 14 315 грн.), від 17.06.2009 р. № М-20 (соняшник на суму 148 770 грн.), від 19.06.2009 р. № М-23 (кукурудза на суму 2 668 грн.), від 20.06.2009 р. № М-24 (соняшник на суму 91 894 грн.), від 24.06.2009 р. № М-29 (соняшник на суму 87 470 грн.), від 05.08.2009 р. № М-85 (ячмінь на суму 34 358,20 грн.), від 06.08.2009 р. № М-86 (ячмінь на суму 38 865,20 грн.), від 10.08.2009 р. № М-91 (пшениця на суму 19 754,64 грн.), від 11.08.2009 р. № М-93 (пшениця на суму 17 892 грн.), від 12.08.2009 р. № М-95 (пшениця на суму 35 805,60 грн.), від 14.08.2009 р. № М-99 ячмінь на суму 53 494,40 грн.), від 17.08.2009 р. № М-103 (ячмінь на суму 55 005,50 грн.), від 18.08.2009 р. № М-104 (ячмінь на суму 37 259,20 грн.), від 19.08.2009 р. № М-109 (ячмінь на суму 35 959,80 грн.), від 25.08.2009 р. № М-115 (ячмінь на суму 53 560,10 грн.), від 26.08.2009 р. № М-116 (ячмінь на суму 53 158,60 грн.), від 27.08.2009 р. № М-118 (пшениця на суму 59 144,60 грн.), від 29.08.2009 р. № М-119 (пшениця на суму 18 242,70 грн.).

На виконання вищезазначених договорів ТОВ «Геокслайн Плюс» були виписані податкові накладні на суму 1 183 594,48 грн. (за червень 2009 року - всього на суму 673 762 грн.; за серпень 2009 року - всього на суму 512 500,54 грн.), в тому числі 197 265,58 грн. - податок на додану вартість, які відповідачем було включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 197 265,58 грн., а саме, в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2009 року у сумі 112 293,50 грн. та в податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2009 року у сумі 84 972,08 грн.

Суд першої інстанції, вирішуючи спір по суті, виходив з того, що оскільки матеріалами справи не підтверджено факту реальності поставок за укладеними ФОП ОСОБА_4 із ТОВ «Геокслайн Плюс» вище зазначеними договорами, відповідачем не надано первинних документів, а саме: сертифікатів якості товару, актів приймання продукції, товарно-транспортних накладних, документів, що підтверджують оприбуткування та відвантаження товару, то правочини між вказаними сторонами були здійснені без мети настання реальних наслідків, а тому не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Разом з тим, вірно встановивши обставини справи, суд першої інстанції залишив поза увагою наступне.

Так, правочини, внаслідок яких відповідачем неправомірно віднесено суми до податкового кредиту, по операціям з ТОВ «Геокслайн Плюс» по суті спрямовані на незаконне заволодіння майном держави у вигляді податків, суперечить інтересам держави і суспільства є таким, що порушує публічний порядок.

Згідно з частиною першою статті 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін, усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Передбачені статтею 208 Господарського кодексу України санкції застосовує лише суд.

Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, що оскільки зазначені санкції є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то вони належать не до цивільно-правових, а до адміністративно-господарських санкцій як такі, що відповідають визначенню, наведеному в частині першій статті 238 Господарського кодексу України.

Встановлені частиною першою статті 208 Господарського кодексу України санкції можуть бути застосовані лише з дотриманням строків, установлених статтею 250 цього Кодексу, а саме, протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше, ніж через один рік з дня порушення суб'єктом установлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

При вирішенні спору судом першої інстанції зазначене не було враховане.

За таких обставин, беручи до уваги вищезазначені правові норми та встановлені фактичні обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для відмови у задоволенні позову.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

З урахуванням викладеного, постанова суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 55, 160, 167, 220, 222, 223, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Здійснити заміну Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби на її правонаступника, Лозівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Касаційну скаргу Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2012 р. у справі № 2а-8752/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) М.І. Костенко