Ухвала

від 22.05.2014 по справі 825/4008/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/4008/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

22 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОСС ЕНД РЕЙТЕР" до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЛОСС ЕНД РЕЙТЕР" (далі - ТОВ "ГЛОСС ЕНД РЕЙТЕР") звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - Чернігівська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.08.2013 р. №0002101500.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року позов задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення Чернігівської ОДПІ від 27.08.2013 р. №0002101500.

На вказану постанову Чернігівська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, Чернігівською ОДПІ на підставі направлень від 29.07.2013 р. №22, №23 та наказу від 24.07.2013 р. №107 проведена документальна позапланова виїзна перевірка правомірності нарахування від'ємного значення за квітень 2013 року та заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2013 року, за результатами якої складено акт перевірки від 08.08.2013 р. №50/15/36806221.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за травень 2013 року на 72474,00 грн.

На підставі акту перевірки Чернігівською ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 27.08.2013 р. №0002101500, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на загальну суму 108711,00 грн. (за основним платежем - 72474,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 36237,00 грн.).

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлено статтею 198 Податкового кодексу України.

Статтею 198 Податкового кодексу України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.6 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «СтальПродукт-Інвест» укладено договір поставки товару від 14.02.2013 р. №1. Місце складання договору - м. Брест, Республіка Білорусь.

На підтвердження товарності та реальності вчиненого між позивачем та вказаним контрагентом правочину, в матеріалах справи містяться копії належних первинних документів, зокрема договору поставки, рахунку-фактури від 05.03.2013 р. №3, міжнародної товарно-транспортної накладної, банківських виписок за квітень-травень 2013 р., звітів про операції та оборотно-сальдових відомостей по рахунку за квітень, травень 2013 р., що дають можливість встановити, які саме послуги та товари були надані, з конкретними найменуваннями, в кількісному та ціновому виразі.

При цьому, перевіркою не встановлено включення позивачем до складу податкового кредиту за квітень, травень 2013 р. податкових накладних, які не зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних. Жодних зауважень податкового органу щодо повноти та змісту первинних документів акт перевірки не містить.

Наявність спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарських операцій на момент виконання договору та зв'язок з господарською діяльністю позивача відповідачем не спростовується.

Висновок податкового органу про допущені позивачем порушення ґрунтується на тому, що директор ТОВ "ГЛОСС ЕНД РЕЙТЕР" Шевчик А.М. згідно даних відділу податкової міліції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 08.08.2013 р. на момент підписання договору від 14.02.2013 р. №1 перебував на території України, а тому не міг укласти такий договір у м. Бресті Республіки Білорусь.

Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно пп. 7.1 п. 7 такого договору сторони визнають юридичну силу документів, переданих шляхом факсимільного зв'язку з подальшим обов'язковим обміном оригіналами на протязі 10 (десяти) днів.

Отже, підписання вищезазначеного договору не потребувало безпосередньої присутності директора ТОВ «ГЛОС ЕНД РЕЙДЕР» у м. Брест на дату підписання цього договору.

Крім того, відповідачем не заперечувався факт декларування та сплати як позивачем, так і його контрагентом (за даними податкової звітності) сум податку на додану вартість за наслідками спірних господарських операцій. В акті перевірки також відсутні посилання на ухилення контрагентом позивача від сплати податків та зборів, визначення йому сум податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам товариств за фактом ухилення від сплати податків в результаті конкретних господарських операцій, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Також, відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, прийнятого в порядку ст. 551 Господарського кодексу України щодо встановлення підробної реєстрації контрагентів, втрачених документів або реєстрацію на осіб, які не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження, а також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентами.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. На сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників при створенні підприємства та здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Таким чином, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та зазначеним контрагентом, а тому податкове повідомлення-рішення від 27.08.2013 № 0002101500 є безпідставним та підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу Чернігівської ОДПІ необхідно залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального права. Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області залишити без задоволення , а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

Повний текст ухвали складено 27.05.2014 р.

.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.