Рішення

від 28.05.2014 по справі 910/2664/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2664/14 28.05.14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Одеса-Агроенерджі"

до Українського державного підприємства "Укрпошта"

про стягнення 2.026.691,99 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Бірюков А.В. - за довіреністю від 27.05.2014 № б/н;

відповідача: Закаблувський С.В. - за довіреністю від 20.11.2013 № 12/218.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеса-Агроенерджі" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою від 17.02.2014 № 17/02-14 до Українського державного підприємства "Укрпошта" про стягнення з останнього заборгованості в сумі 1.960.849,37 грн.

Суть спору: позивач свої вимоги мотивує тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за укладеним між ними договором від 16.05.2013 № 941-148, останній вартість отриманого товару оплатив частково, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 1.833.898,56 грн та звернення позивача до господарського суду за захистом свого порушеного права шляхом стягнення з відповідача основного боргу.

Також позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 103.763,30 грн, 3 % річних в сумі 14.018,02 грн та інфляційних нарахувань в сумі 9.169,49 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.02.2014 прийнято позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Одеса-Агроенерджі" до розгляду та порушено провадження у справі № 910/2664/14.

30 квітня 2014 року до господарського суду надійшла заява представника позивача від 30.04.2014 № 30/04-14 про збільшення позовних вимог. Згідно вказаної заяви позивача, останній збільшив свої вимоги до 2.026.691,99 грн, з яких: 1.833.898,56 грн - основна заборгованість; 103.763,30 грн - пеня; 24.870,68 грн - три відсотки річних; 64.186,45 грн - інфляційних нарахувань.

Заява позивача від 30.04.2014 № 30/04-14 господарським судом прийнята, тому спір розглядається з урахуванням збільшення позовних вимог.

Відповідач скориставшись правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив повністю, з таких підстав. По-перше, позивачем не надано суду товарно-транспортних накладних та довіреностей, підтверджуючих повноваження осіб відповідача на отримання товарно-матеріальних цінностей; по-друге, один з первинних бухгалтерських документів, на який позивач посилається, як на підставу позову, не відноситься до позовних вимог, оскільки складений на підставі іншого договору; по-третє, позивачем не дотримано порядку досудового врегулювання спору; по-четверте, частина періоду, на який позивачем нараховано пеню, виходить за межі дії договору, крім того, позивачем нарахована пеня на невірний період прострочення, а також позивачем нарахована неустойка на календарні дні прострочення, в той час як, на думку відповідача, повинна нараховуватися на банківські дні; по-п'яте, відповідач вважає, що позивачем оплачені послуги адвоката, які фактично останнім надані не були. Відповідач до таких висновків дійшов внаслідок обставин, пов'язаних із неможливістю встановлення факту складання адвокатом позову, розрахунку сум, що заявлені до стягнення та заяви про збільшення позовних вимог, оскільки ці документи підписані директором підприємства позивача, а також відсутністю акту прийому-передачі виконаних послуг.

В судовому засіданні 30 квітня 2014 року представником позивача надано суду додаткові письмові пояснення по суті спору та відзиву відповідача, а також надані додаткові документи.

В судових засіданнях 30.04.2014 і 21.05.2014 судом оголошено перерву до 21.05.2014 та до 28.05.2014, відповідно.

В судовому засіданні 26 травня 2014 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважних представників сторін даної справи по суті спору та дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Одеса-Агроенерджі", як постачальником, (далі - позивач) та Українським державним підприємством "Укрпошта", як покупцем, (далі - відповідач) укладено договір від 16.05.2013 № 941-148 (далі - Договір).

У відповідності до предмету Договору позивач зобов'язується передати у власність відповідачеві мило та чистильні препарати (далі - товар), а відповідач, в особі його філій, зобов'язується прийняти товар. Оплата товару здійснюється відповідачем на умовах Договору (п. 1.1 Договору).

Найменування товару (асортимент, кількість, ціпа), що передається позивачем відповідачеві зазначено у специфікації, яка є Додатком №1 до Договору (п. 1.2 Договору).

Згідно п. 4.1 Договору оплата за поставлений товар здійснюються відповідачем, впродовж 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання кожної окремої партії товару, на підставі належно оформлених первинних документів (товарно-транспортної накладної, видаткової та податкової накладної).

Як визначено п. 7.5 Договору, за прострочення оплати відповідач сплачує позивачеві пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожен банківський день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договір набуває чинності з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31.12.2013, але не раніше ніж до повного виконання сторонами зобов'язань в частині розрахунків (п. 10.1 Договору).

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи з умов Договору, даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а тому, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Приписом ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивач на підставі Договору поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 2.880.380,58 грн. Наведена фактична обставина підтверджується видатковими накладними, які підписані з боку відповідача його особами, які уповноважені довіреностями, виданих відповідачем та його філіями, на отримання від позивача товарно-матеріальних цінностей за первинними бухгалтерськими документами, і скріплені відбитками штампів філій відповідача, а також товарно-транспортними накладними (засвідчені копії видаткових та товарно-транспортних накладних і довіреностей наявні в матеріалах справи).

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення відповідачем його грошового зобов'язання за Договором. Відповідач в термін, встановлений п. 4.1 Договору, оплату вартості отриманого ним товару на користь позивача здійснив частково, а саме в сумі 1.046.482,02 грн, що підтверджується виписками з поточно рахунку позивача, які наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій. Наведена обставина призвела до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості за Договором в сумі 1.833.898,56 грн.

Також, враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення у його грошовому зобов'язані за Договором, позивачем заявлені позовні вимоги про застосування до відповідача: 1) господарської санкції у вигляді пені, сума якої складає 103.763,30 грн; 2) відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України, шляхом стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 24.870,68 грн та інфляційних нарахувань в сумі 64.186,45 грн.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

За результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, та виходячи з викладених вище фактичних обставин, суд дійшов висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Одеса-Агроенерджі" підлягає задоволенню частково, з урахуванням такого.

За приписами, встановленими частинами 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Положенням ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати, у тому числі, оплати товару.

Суд відзначає, будь-яких доказів щодо погашення відповідачем перед позивачем заборгованості в сумі 1.833.898,56 грн, сторонами спору суду не надано.

Заперечення відповідача стосовно порушення позивачем порядку досудового врегулювання спору судом відхиляються, з урахуванням такого.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 N 15-рп/2002 у справі N 1-2/2002 (про досудове врегулювання спорів) положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Отже, місцеві господарські суди приймають у порядку, передбаченому ГПК, до свого провадження як позови з вимогами, що ґрунтуються на визнаних претензіях позивача, так і позови, щодо вимог яких не подано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору. У зв'язку з викладеним суди не мають права застосовувати пункт 4 статті 83 ГПК, а також відмовляти в прийнятті заяви про збільшення розміру позовних вимог через недотримання порядку досудового врегулювання спору (частина четверта статті 22 названого Кодексу) (п. 3.17.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18).

Щодо заперечень відповідача про включення позивачем до позовних вимог вартості товару, поставленого за видатковою накладною від 18.06.2013 № 667, яка складена на підставі іншого договору, суд зазначає, що данні заперечення судом відхиляється, оскільки спір між сторонами даної справи за вказаною накладною відсутній, вартість отриманого товару за зазначеним первинним документом відповідачем оплачена.

Підсумовуючи сукупність фактичних обставин даної справи, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача боргу в сумі 1.833.898,56 грн є правомірною та такою, що підлягає задоволенню повністю, з тих підстав, що факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином останнім доведено, документально підтверджено, і в той же час відповідачем жодними доказами не спростовано.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Вирішуючи спір в частині позовних вимог про застосування до відповідача господарської санкцій у вигляді пені, суд виходить з такого.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. При цьому, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 ЦК України).

Враховуючи наведені вище норм права, здійснений позивачем розрахунок є невірним, а тому позовна вимога про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню в сумі 103.486,98 грн, за розрахунком суду (наведений далі по тексту), здійсненого за період, на який позивачем нараховувалася пеня, та з урахуванням правил, встановлених ч. 5 ст. 254 ЦК України (розмір облікової ставки НБУ 6,5 %, період нарахування пені з дня прострочення за відповідною видатковою накладною і до 17.02.2014).

Відносно заперечень відповідача про порядок нарахування позивачем пені, суд зазначає, що, по-перше, за правилами, встановленими ч. 3 ст. 549 ЦК України, пеня нараховується за кожен день прострочення; по-друге, за правилами, встановленими ст. 232 ГК України, яка регулює порядок застосування штрафних санкцій, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, крім того, за умовами п. 10.1 Договору, вказаний правочин є чинним до повного виконання сторонами зобов'язань в частині розрахунків.

Філії відповідача та видаткові накладні (дата №)Сума простроченої заборгованості (грн)Період простроченняКількість днів простроченняСума пені за період прострочення (грн) Волинська дирекція від 09.08.2013 № 897 49.780,20 09.09.2013 162 2.872,25 від 28.08.2013 № 986 6.883,08 27.09.2013 144 353,02 від 19.08.2013 № 937 864,00 18.09.2013 153 47,08 Закарпатська дирекція від 01.08.2013 № 850 20.264,40 02.09.2013 169 1.219,75 Київська обласна дирекція від 01.08.2013 № 858 37.143,24 02.09.2013 169 2.235,72 від 17.10.2013 № 1253 5.961,60 18.11.2013 92 195,34 від 06.08.2013 № 864 2.980,80 05.09.2013 166 176,23 Вінницька дирекція від 03.09.2013 № 998 38.452,32 03.10.2013 138 1.889,96 від 05.08.2013 № 863 63.067,68 04.09.2013 167 3.751,23 Дніпропетровська дирекція від 30.07.2013 № 848 19.052,64 29.08.2013 173 1.173,96 Донецька дирекція від 07.08.2013 № 875 26.827,20 06.09.2013 165 1.576,56 від 14.08.2013 № 919 37.428,48 13.09.2013 158 2.106,25 від 05.08.2013 № 861 71.400,00 04.09.2013 167 4.246,83 Житомирська дирекція від 15.10.2013 № 1230 8.942,40 14.11.2013 96 305,76 від 13.08.2013 № 905 54.428,40 12.09.2013 159 3.082,29 від 02.09.2013 № 984 36.459,18 02.10.2013 139 1.804,98 Запорізька дирекція від 04.10.2013 № 1173 11.426,76 04.11.2013 106 431,40 від 09.08.2013 № 894 47.830,80 08.09.2013 163 2.776,81 від 16.10.2013 № 1244 11.923,20 15.11.2013 95 403,43 від 08.08.2013 № 877 11.923,20 09.09.2013 162 687,95 від 17.07.2013 № 772 20.865,60 16.08.2013 186 1.382,27 від 19.07.2013 № 791 5.256,00 19.08.2013 182 340,70 від 18.07.2013 № 786 15.120,00 19.08.2013 180 969,34 Івано-франківська дирекція від 09.08.2013 № 895 21.271,80 09.09.013 162 1.227,35 від 01.08.2013 № 837 13.526,16 02.09.2013 169 814,16 Луганська дирекція від 01.10.2013 № 1126 36.189,72 31.10.2013 100 1.417,84 від 14.08.2013 № 915 24.554,88 13.09.2013 158 1.381,80 від 01.10.2013 № 1137 13.665,60 31.10.2013 110 535,39 від 15.08.2013 № 926 14.862,12 16.09.2013 155 820,47 від 16.08.2013 № 933 26.827,20 16.09.2013 155 1.481,01 від 05.08.2013 № 862 59.192,40 04.09.2013 167 3.520,73 Львівська дирекція від 08.08.2013 № 879 5.497,44 09.09.2013 162 317,19 від 08.08.2013 № 880 14.834,40 09.09.2013 162 855,92 Миколаївська дирекція від 07.08.2013 № 874 10.500,48 06.09.2013 165 617,08 Одеська дирекція від 01.10.2013 № 1153 11.923,20 31.10.2013 110 467,13 від 22.08.2013 № 968 11.906,64 23.09.2013 148 627,63 від 23.07.2013 № 831 17.280,00 22.08.2013 180 1.107,81 від 24.09.2013 № 1134 5.166,00 24.10.2013 117 215,27 від 16.08.2013 № 927 11.325,60 16.09.2013 155 625,24 Полтавська дирекція від 30.07.2013 № 844 100.054,08 29.08.2013 173 6.164,98 від 12.08.2013 № 900 35.281,80 11.09.2013 160 2.010,58 від 12.08.2013 № 904 1.200,00 11.09.2013 160 68,38 Рівненська дирекція від 06.08.2013 № 928 12.654,00 16.09.2013 155 698,57 від 27.08.2013 № 979 94.590,36 26.09.2013 145 4.885,01 від 14.08.2013 № 920 53.422,56 13.09.2013 158 3.006,30 Сумська дирекція від 22.07.2013 № 806 5.362,38 21.08.2013 181 345,69 від 18.10.2013 № 1260 7.529,40 18.11.2013 92 246,72 від 09.08.2013 № 896 4.320,00 09.09.2013 162 249,26 Тернопільська дирекція від 01.08.2013 № 855 51.093,72 02.09.2013 169 3.075,42 від 04.09.2013 № 1001 62.649,18 04.10.2013 137 3.056,94 від 01.08.2013 № 851 18.691,20 02.09.2013 169 1.125,06 від 08.08.2013 № 878 2.980,80 09.09.2013 162 171,99 Харківська дирекція від 09.08.2013 № 898 1.135,08 09.09.2013 162 65,49 від 24.07.2013 № 833 32.530,08 23.08.2013 179 2.073,90 від 28.08.2013 № 985 4.301,22 27.09.2013 144 220,60 від 24.07.2013 № 832 2.803,68 23.08.2013 179 178,74 Херсонська дирекція від 29.07.2013 № 840 97,44 28.08.2013 174 6,04 від 21.08.2013 № 965 5.961,60 20.09.2013 151 320,62 Хмельницька дирекція від 16.08.2013 № 934 41.530,56 16.09.2013 155 2.292,71 від 22.07.2013 № 808 43.519,80 21.08.2013 181 2.805,54 від 18.09.2013 № 1070 46.884,12 18.10.2013 123 2.053,91 Черкаська дирекція від 06.08.2013 № 865 23.400,00 05.09.2013 166 1.383,48 від 22.07.2013 № 809 131.439,84 21.08.2013 181 8.473,37 від 02.10.2013 № 1164 18.375,12 01.11.2013 109 713,36 Чернівецька дирекція від 19.07.2013 № 803 28.148,40 19.08.2013 181 1.814,61 від 27.08.2013 № 969 24.393,60 26.09.2013 145 1.259,78 Чернігівська дирекція від 29.07.2013 № 842 59.695,92 28.08.2013 174 3.699,45 від 14.08.2013 № 921 17.047,80 13.09.2013 959,35 959,35 Загальна сума пені складає 103.486,98 грн

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відносно позовної вимоги про стягнення з відповідача трьох відсотків річних суд зазначає, що здійснений позивачем розрахунок невірним. Отже, позовна вказана позовна вимога підлягає задоволенню частково в сумі 24.719,95 грн, згідно такого розрахунку суду: 1.833.898,56 грн (сума боргу) * 3 % річних / 365 * 164 дні (період прострочення з 18.11.2013 по 30.04.2014) = 24.719,95 грн.

Позовна вимога про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 64.186,45 грн підлягає задоволенню повністю.

Враховуючи, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Одеса-Агроенерджі" підлягає задоволенню частково, то згідно ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України господарські витрати, пов'язані із сплатою судового збору, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також, позивачем заявлено вимогу про покладення на відповідача витрат пов'язаних з оплатою адвокатських послуг в сумі 25.000,00 грн.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно статті 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Частинами 1, 2 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Пунктом 1 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Так, між позивачем та адвокатом ОСОБА_3 (далі - Адвокат) укладено договір від 20.01.2014 № б/н про надання правової допомоги. За умовами вказаного договору, Адвокат прийняв на себе обов'язки представляти права і законні інтереси позивача в Господарському суді міста Києва у зв'язку із розглядом позовної заяви до відповідача. Розмірі гонорару, згідно п. 4.2 договору від 20.01.2014 № б/н, складає 25.000,00 грн.

Право на заняття Адвокатом адвокатською діяльністю підтверджується свідоцтвом від 10.04.2009 № 435, засвідчена копія якого наявна у справі.

Як вбачається з платіжного доручення, наявного у справі, позивачем перераховано на користь адвоката грошові кошти в сумі 25.000,00 грн.

В сукупності наведених вище норм права, обставин та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що витрати, пов'язані з оплатою послуг Адвоката, підлягають покладенню на відповідача повністю, а саме в розмірі 25.000,00 грн, з тих підстав, що правова допомога у ведені даної справи Адвокатом позивачеві на підставі договору від 20.01.2014 № б/н надана, про що свідчать, у тому числі, протоколи судових засідань від 30.04.2014 і від 21.05.2014, і ці послуги позивачем оплачені.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49 та статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Одеса-Агроенерджі" задовольнити частково.

2. Стягнути з Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 22; ідентифікаційний код 21560045, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Одеса-Агроенерджі" (01032, м. Київ, вул. Либідська, буд. 1-"А"; ідентифікаційний код 35645230, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) основну заборгованість в сумі 1.833.898,56 (один мільйон вісімсот тридцять три тисячі вісімсот дев'яносто вісім) грн 56 коп.; пеню в сумі 103.486,98 (сто три тисячі чотириста вісімдесят шість) грн 98 коп.; три відсотки річних в сумі 24.719,95 (двадцять чотири тисячі сімсот дев'ятнадцять) грн 95 коп.; інфляційні нарахування в сумі 64.186,45 (шістдесят чотири тисячі сто вісімдесят шість) грн 45 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 60.788,79 (шістдесят тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн 79 коп.; витрати по сплаті адвокатських послуг в сумі 25.000,00 (двадцять п'ять тисяч) грн 00 коп.

3. В іншій частині позову відмовити повністю.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04 червня 2014 року.

Суддя С.В. Балац