Ухвала

від 05.06.2014 по справі 826/10585/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10585/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

05 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Міністерства доходів та зборів України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнет" до Міністерства доходів та зборів України про визнання протиправними дії, зобов'язання надати відповідь на скаргу від 08.04.2013, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Міністерства доходів та зборів України про визнання протиправним ненадання обґрунтованої відповіді на скаргу від 08 квітня 2013 року № 84/01/01-08 та зобов'язання надати обґрунтовану відповідь на скаргу від 08 квітня 2013 року № 84/01/01-08.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2013 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Міністерства доходів і зборів України щодо ненадання обґрунтованої відповіді на скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРНЕТ» від 08 квітня 2013 року № 84/01/01-08 та зобов'язано відповідача надати обґрунтовану відповідь на скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРНЕТ» від 08 квітня 2013 року № 84/01/01-08.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач звернувся до Президента України з письмовим зверненням від 08.04.2013р. № 84/01/01-08, в якому просив зобов'язати посадових осіб Міністерства доходів і зборів України припинити порушення чинного законодавства, мотивуючи це тим, що починаючи з 26 лютого 2013 року ТОВ «УКРНЕТ» почало отримувати від Центрального порталу прийому звітності ДПС України квитанції про відмову у реєстрації податкових накладних з причини - «Помилка - місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

При цьому, в зазначених незареєстрованих та відповідно неприйнятих податкових накладних позивача вказано юридичну адресу ТОВ «УКРНЕТ» (03039, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, будинок 26), за якою підприємство фактично знаходиться.

У зв'язку з цим, Товариство подало до ДПС України скаргу з доданим до неї витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ТОВ «УКРНЕТ» станом на 28 лютого 2013 року. У відповідь на зазначену скаргу ДПС України надіслано лист, проте, на думку позивача, в ньому містилися лише процитовані норми законодавства з питання реєстрації податкових накладних, за відсутності відповіді по суті скарги.

В подальшому ДПІ у Голосіївському районі м. Києва направлено на адресу позивача лист від 29.03.2013 р. № 4012/10/22-311 із вимогами надати первинні документи за квітень-червень 2010 року. На думку позивача, в тексті цього запиту податкової інспекції не було наведено правових підстав для його надсилання, та вказаний запит стосувався періоду, попередньо перевіреного працівниками ДПІ в ході здійсненої документальної планової виїзної перевірки ТОВ «УКРНЕТ» (акт від 30.09.2010р. за № 830/1-23-40-25589169).

За результатами проведення 04 квітня 2013 року зустрічі між керівником ТОВ «УКРНЕТ» і посадовими особами Міністерства, спірні питання щодо відмови центрального податкового органу зареєструвати податкові накладні підприємства за місяці лютий-березень 2013 року вирішенні по суті не були.

30 квітня 2013 року назване вище звернення позивача від 08.04.2013р. № 84/01/01-08 було перенаправлено Адміністрацією Президента України до Генеральної прокуратури України для здійснення перевірки наведених відомостей, та за наявності підстав - вжиття передбачених законодавством заходів реагування (лист від 30.04.2013р. № 03-01/1092), у зв»язку з чим, Генеральна прокуратура України своїм листом від 13.05.2013р. № 07/1/3-р направила звернення позивача безпосередньо до Міністерства доходів і зборів України для організації розгляду такого звернення.

17 червня 2013 року позивач отримав лист Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013р. № 4905/6/99-99-08-03-01 «Про розгляд звернення», в якому Міністерство повідомило, зокрема, що органи Міндоходів при прийнятті податкових документів засобами телекомунікаційного зв'язку дотримуються вимог Податкового кодексу України, наказу ДПА України від 10.04.2008 № 233 «Про подання електронної податкової звітності», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за № 320/15011, та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246. Відповідно до п. 9 Порядку причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: наявність помилок; відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами. Станом на 06.06.2013 перешкоди для подання податкової звітності ТОВ «Укрнет» засобами телекомунікаційного зв'язку відсутні. Договір про визнання електронних документів є чинним. Також зазначено, що за результатами службової перевірки інформація про можливі неправомірні дії працівників Міндоходів під час реєстрації податкових накладних ТОВ «Укрнет» документально не підтвердилась.

Позивач, вважаючи, що формальна відповідь відповідача на його скаргу без належного, на його думку, реагування, без відповіді по суті на кожен факт, викладений у скарзі, порушує його права, звернувся до суду з даним позовом.

В обгрунтування власної позиції щодо протиправності дій відповідача, зокрема стосовно неповноти наданої ним відповіді на звернення, позивачем було надано, а судом долучено до матеріалів справи копії наступних документів.

Так, згідно з податковими накладними за лютий-березень 2013 року, «Продавець» - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрнет», індивідуальний податковий номер 255891626505; «Місцезнаходження (податкова адреса) продавця» - проспект 40-річчя Жовтня, буд. 26, м. Київ, 03039.

Разом з тим, відповідно до наявних квитанцій Центрального порталу прийому звітності ДПС України № 1 від 05.03.2013р., від 06.03.2013р., від 07.03.2013р., від 11.03.2013р., від 15.03.2013р., від 19.03.2013р., направлених ТОВ «УКРНЕТ», щодо неприйняття податкової накладної з підстави виявлення помилки «місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/послуг, вказане у документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

З копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що ТОВ «УКРНЕТ» станом на 28 лютого 2013 року, знаходиться за адресою: 03039, м. Київ, Голосіївський район, проспект 40-річчя жовтня, будинок 26, «Статус відомостей про юридичну особу: підтверджено».

ТОВ «УКРНЕТ» листом від 28.02.2013р. № 51/01/01-08 надіслано скарги на адреси Державної податкової служби України та Начальника ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС з питання неправомірної відмови у реєстрації податкової накладної підприємства від 25.02.2013р. № 5 з підстав описаних вище.

З листа Державної податкової служби України від 27.03.2013р. № 4727/6/18-8515 «Про розгляд звірення», наданого у відповідь на скаргу ТОВ «УКРНЕТ» від 28.02.2013р. № 51/01/01-08 вбачається, що ДПС України наведені лише посилання на нормативно-правові акти, якими керується податковий орган в процесі прийняття податкових документів засобами телекомунікаційного зв'язку, та процитовані окремі статті і пункти таких правових актів. Будь-які пояснення щодо конкретних підстав з яких підприємству було відмовлено у реєстрації податкової накладної, в т.ч. посилання на реквізити певної податкової накладної, в тексті зазначеного листа центрального податкового органу - відсутні;

В той же час, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби листом від 29.03.2013р. № 4012/10/22-311 «Про надання документального підтвердження», запропоновано ТОВ «УКРНЕТ» надати інформацію та документальне підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Опто Севіс» (ідентифікаційний код 36307630) за квітень-червень 2010 року та ТОВ «Крамп» (ідентифікаційний код 36442702) за період квітень-травень 2010 року.

Суд першої інстанцій прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, при цьому виходив з того, що відповідачем не було вжито передбачених чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством заходів щодо надання обґрунтованої відповіді на письмову скаргу ТОВ «УКРНЕТ» від 08.04.2013р. № 3/13.08.2013 по суті поставлених питань.

Відповідач з таким рішенням не погодився, в апеляційній скарзі зазначив, що Міністерством було розглянуто звернення позивача у порядку та строки з дотриманням вимог, встановлених Законом України "Про звернення громадян".

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, доводам апеляційної скарги, виходячи з наявних у справі матеріалів, судова колегія зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Частинами 1 та 4 ст. 3 даного Закону визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Скаргою є звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішенням державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Згідно зі ст. 4 вказаного Закону до рішень, дій (бездіяльності) належать такі, які можуть бути оскаржені, і у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод: незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

В силу приписів ч. 1 ст. 7 Закону звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

У відповідності до ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

При цьому, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання (ст. 20 Закону).

Так, зі змісту листа Міністерства від 14.06.2013р. № 4905/6/99-99-08-03-01 «Про розгляд звернення», вбачається лише посилання на нормативно-правові акти, якими керуються органи Міндоходів при прийнятті податкових документів та цитування положень п. 9 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246, в якому визначений перелік підстав для відмови у прийнятті податкової накладної, а також посилання на проведення службової перевірки, за результатами якої інформація про можливі неправомірні дії працівників Міндоходів не підтвердились.

Разом з тим, відповіді по суті поставлених позивачем питань відповідачем надано не було.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не було вжито передбачених чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством заходів щодо надання обґрунтованої відповіді на письмову скаргу ТОВ «УКРНЕТ» від 08.04.2013р. № 3/13.08.2013 по суті поставлених питань.

З урахуванням наведеного, судова колегія критично оцінює доводи апелянта відносно того, що Міністерством було розглянуто звернення позивача з дотриманням вимог, встановлених Законом України "Про звернення громадян".

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Міністерства доходів та зборів України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнет" до Міністерства доходів та зборів України про визнання протиправними дії, зобов'язання надати відповідь на скаргу від 08.04.2013 - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 серпня 2013 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.А. Губська

Суддя А.Б. Парінов

Суддя О.О. Беспалов

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.