Ухвала

від 05.06.2014 по справі 825/3139/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/3139/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

05 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НПО "Сварог" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.02.2013 № 0001072200 та від 20.02.2013 № 0001082200.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2013 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові від 20.02.2013 № 0001072200 повністю, а податкове повідомлення-рішення № 0001082200 - в частині основного платежу в сумі 45 219,83 грн. та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 11 305,00 грн. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції ТОВ "НПО Сварог" зареєстровано юридичною особою 12.03.2007, перебуває на обліку ДПІ у м. Чернігові як платник податків з 13.03.2007, зареєстровано платником ПДВ.

Відповідачем проведено планову виїзну перевірку ТОВ "НПО Сварог" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2012, за результатами якої складено Акт від 04.02.2013 № 325/22/34924848.

Згідно висновків даного акту відповідачем встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема: пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ "НПО Сварог" занижено податок на прибуток за IV квартал 2009 року в сумі 147 160,00 грн.; п. 6 ст. 198 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), в результаті чого платником занижено ПДВ за червень 2011 року в сумі 1 204,00 грн.; п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями), в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток за IV квартал 2010 року в сумі 56 525,00 грн.; пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ "НПО Сварог" занижено ПДВ за грудень 2010 року в сумі 45 220,00 грн.

Вказані висновки мотивовані зокрема тим, що суми, враховані при визначенні валових витрат з податку на прибуток на підставі первинних документів з реквізитами постачальника ТОВ "Промислова спілка Балтимор" не підлягають включенню до складу валових витрат відповідного податкового періоду, отже, в порушення вимог п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ТОВ "НПО Сварог" завищено скориговані валові витрати за IV квартал 2010 року (2010 рік) в сумі 212 825,00 грн. В даному випадку, в обгрунтування власної позиції ДПІ посилалося на Акт Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 12.11.2012 № 5021/22-7/37212696 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Промислова спілка Балтимор" (код за ЄДРПОУ 37212696) щодо підтвердження господарських відносин із ПП "Селтік Юг" (код за ЄДРПОУ 36945220) за грудень 2010 року та ТОВ "Укр-Техприлад" (код за ЄДРПОУ 36348702) за квітень 2011 року", в якому встановлено відсутність необхідних трудових ресурсів виробничого обладнання, транспортних засобів, торгівельного обладнання та інших основних фондів (декларація на прибуток), що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності, підприємство за юридичною адресою не знаходиться, про що складено акт від 06.07.2012 № 2632/22-4/37212696. Фактично у ТОВ "Промислова спілка Балтимор" відсутні виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ.

Крім того, щодо дотримання вимог податкового законодавства, нарахуванню та сплати податків по фінансово-господарських операціях з ПП "Екобудсервіс-Плюс" за період з 01.10.2009 по 30.09.2012 перевіркою встановлено, що між ТОВ "НПО Сварог" та ПП "Екобудсервіс-Плюс" 01.10.2010 укладено договір про надання транспортних послуг, на виконання якого ПП "Екобудсервіс-Плюс" у жовтні 2010 року надало транспортні послуги на загальну суму 15 930,00 грн.

При цьому, в Акті перевірки вказано, що відповідно до Довідки від 08.04.2011 № 3037/23-4/35439746 "Про проведення камеральної перевірки суб'єкта господарювання ПП "Екобудсервіс-Плюс" (ЄДРПОУ 35439746) щодо підтвердження господарських взаємовідносин із платником з ТОВ "Креміньтрансбіт" (ЄДРПОУ 37015929) за жовтень 2010 року" встановлено, що за даними Декларацій з податку на прибуток виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) за 6 міс. 2010 року у ТОВ "Креміньтрансбіт" склала 0 грн., основні засоби в останнього відсутні. До декларацій з податку на прибуток за 6 міс. 2010 року додаток К 1 не надавався. Значення в р. 4.10 "Витрати на поліпшення основних фондів" та р. 07 "Сума амортизаційних відрахувань" декларацій відсутні. Відповідно до розрахунків комунальних податків кількість працюючих на підприємстві у 2010 році складала 1 чол., який враховуючи загальний обсяг задекларованих доходів від реалізації товарів (робіт, послуг) фізично не міг здійснювати такий об'єм роботи. ДПІ у м. Полтаві при проведенні перевірки ПП "Екобудсервіс-Плюс" було визнано, що оскільки на підприємстві відсутні складські приміщення , виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. У зв'язку з чим, в Акті перевірки зазначено, що формування податкового кредиту ПП "Екобудсервіс-Плюс" відбулось за рахунок "сумнівного" постачальника ТОВ "Креміньтрансбіт".

Відповідно, в Акті перевірки ДПІ у м. Чернігові зазначено, що при розгляді операцій ТОВ "НПО Сварог" з ПП "Екобудсервіс-Плюс" за період з 01.10.2009 по 30.09.2012 в порушення вимог п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ТОВ "НПО Сварог" завищено скориговані валові витрати за IV квартал 2010 року (2010 рік) в сумі 13 275,00 грн.

Таким чином, ДПІ у м. Чернігові прийшла до висновку про те, що ТОВ "НПО Сварог" здійснило "безтоварні" операції з ПП "Екобудсервіс-Плюс" та ТОВ "Промислова спілка Балтимор", тому сума валових витрат підлягає зменшенню за IV квартал 2010 року (2010 рік) всього в сумі 226 100,00 грн.

Також, в Акті перевірки зазначено, що згідно отриманої факсокопії податкової накладної від 16.06.2011 № 604 на загальну суму 7 225,02 грн., в т.ч. ПДВ - 1 204,17 грн. ТОВ "НПО Сварог" включено до складу податкового кредиту суму ПДВ не підтверджену податковою накладною, оформленою з дотриманням вимог ст. 201 Податкового кодексу України. Отже, перевіркою встановлено, що в порушення вимог п. 6 ст. 198 Податкового кодексу України ТОВ "НПО Сварог" завищено податковий кредит за червень 2011 року в сумі 1 204,00 грн.

Так, виходячи з вищенаведеного в Акті перевірки, ДПІ у м. Чернігові визнано, що в порушення пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями) ТОВ "НПО Сварог" завищено розмір податкового кредиту в загальній сумі 42 565,00 грн. за грудень 2010 року по операціях з ТОВ "Промислова спілка Балтимор" та в загальній сумі 2 655,00 грн. за жовтень 2010 року по операціях з ПП "Екобудсервіс-Плюс".

Враховуючи встановлені податковим органом в ході проведення перевірки порушень позивачем вимог податкового законодавства, відповідачем від 20.02.2013 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 0001072200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 70 656,00 грн. (за основним платежем - 56 525,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 14 131,00 грн., а.с. 14);

№ 0001082200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 57 730,00 грн. (за основним платежем - 46 424,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 11 306,00 грн.

Вважаючи, що податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем незаконно та необґрунтовано, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, виходячи з системного аналізу положень п.198.1, п.198.3. ст.198, п.198.6. ст.198, п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України, положень пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст. 1, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зважаючи на встановлені в ході розгляду справи обставини та наявні у матеріалах докази, дійшов висновку, що господарські операції з контрагентами ТОВ "Промислова спілка Балтимор" та ПП "Екобудсервіс-Плюс" мали реальний характер та були вчинені між право дієздатними особами, первинні документи складені у відповідності до чинного законодавства та не мають дефектів форми, змісту або походження чи інших недоліків.

З урахуванням досліджених господарських операцій, здійснених між позивачем та зазначеними контрагентами, факт здійснення яких відповідачем спростовано не було, суд прийшов до висновку, що прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 20.02.2013 № 0001072200 є протиправним в повній сумі грошового зобов'язання по податку на прибуток (основного платежу - 56 525,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) - 14 131,00 грн.), а податкове повідомлення-рішення від 20.02.2013 № 0001082200 - в частині суми грошового зобов'язання по ПДВ (основного платежу в сумі 45 219,83 грн., штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 11 305,00 грн.), оскільки сума сформованого позивачем податкового кредиту за червень 2011 року в розмірі 1 204,00 грн. по операціям з ФОП Гупало Л.В. є непідтвердженою належно оформленою з дотриманням вимог ст. 201 Податкового кодексу України податковою накладною. Тобто, податкове повідомлення-рішення від 20.02.2013 № 0001082200 в частині суми грошового зобов'язання по ПДВ - основного платежу в сумі 1 204,70 грн., штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 1 грн. залишається без змін.

Відповідач з вказаним рішенням суду не погодився, в обґрунтування апеляційної скарги посилався на наведені вище: Акт Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 12.11.2012 № 5021/22-7/37212696 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Промислова спілка Балтимор" (код за ЄДРПОУ 37212696) щодо підтвердження господарських відносин із ПП "Селтік Юг" (код за ЄДРПОУ 36945220) за грудень 2010 року та ТОВ "Укр-Техприлад" (код за ЄДРПОУ 36348702) за квітень 2011 року" та Довідку від 08.04.2011 № 3037/23-4/35439746 "Про проведення камеральної перевірки суб'єкта господарювання ПП "Екобудсервіс-Плюс" (ЄДРПОУ 35439746) щодо підтвердження господарських взаємовідносин із платником з ТОВ "Креміньтрансбіт" (ЄДРПОУ 37015929) за жовтень 2010 року". На переконання контролюючого органу вказане безумовно свідчить, що ТОВ "НПО Сварог" здійснило "безтоварні" операції з ПП "Екобудсервіс-Плюс" та ТОВ "Промислова спілка Балтимор", тому сума валових витрат підлягає зменшенню за IV квартал 2010 року (2010 рік) всього в сумі 226 100,00 грн. Крім того ТОВ "НПО Сварог" завищено розмір податкового кредиту в загальній сумі 42 565,00 грн. за грудень 2010 року по операціях з ТОВ "Промислова спілка Балтимор" та в загальній сумі 2 655,00 грн. за жовтень 2010 року по операціях з ПП "Екобудсервіс-Плюс"

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, доводам апеляційної скарги, виходячи з наявних у справі матеріалів, колегія суддів зазначає наступне.

Так, в силу приписів п. 2.1. ст. 2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" Платниками податку є: з числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону визначено, що валовими витратами виробництва та обігу (далі - валові витрати) є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону).

Згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, підставою для формування валових витрат є наявність первинних бухгалтерських документів, що підтверджують понесені підприємством валові витрати. При цьому слід враховувати, що в податковому обліку відображаються виключно господарські операції, вчинені підприємством в рамках господарської діяльності.

Згідно п 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п. 10.1 ст. 10 вказаного Закону, особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахуванню) до бюджету є: платники податку, визначені у статті 2 цього Закону.

В силу п. 1.3 ст. 1 Закону платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України.

У відповідності до вимог п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 даного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п.7.2.6. п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У відповідно до пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями , а також, що у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

П. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З наведених законодавчих положень слідує, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит та зменшення оподатковуваного доходу на суму валових витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними).

При цьому як відомості, що містяться у податкових накладних, так і дані первинних документів, що складаються при здійсненні господарської операції та подаються платником до контролюючого органу, мають відповідати установленим вимогам та містить достовірну інформацію про обставини, з якими законодавство пов'язує реалізацію права платника на податкову вигоду.

Отже, для встановлення правильності відображення у податковому обліку господарських операцій платника податку з'ясуванню підлягають: реальність задекларованих господарських операцій; наявність ділової мети у розглядуваних операціях; об'єктивний зміст вчинених операцій у порівнянні із задекларованим; добросовісність позивача, у зв'язку з тим, що його контрагент має дефекти правового статусу; дотримання учасниками господарської операції норм податкового законодавства щодо змісту та наслідків для податкового обліку відповідної операції.

При цьому, судова колегія виходить з того, що порушення вимог податкового законодавства на будь-якому з наведених етапів є достатнім для висновку про невідповідність фактичних і задекларованих платником податку наслідків господарських операцій для податкового обліку.

Також варто наголосити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, адже саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ "НПО Сварог" у перевіряємий період мало господарські відносини з контрагентами ПП "Екобудсервіс-Плюс", ТОВ "Промислова спілка Балтимор", а також ФОП Гупало Л.В.

Так, 17.12.2010 між ТОВ "НПО Сварог" та ТОВ "Промислова спілка Балтимор" укладено договір купівлі-продажу № 17/12/2010 на поставку запасних частин (додаткова угода від 19.12.2011 до договору), на загальну суму 500 000,00 грн. Реальність здійснення даної господарської операції підтверджується: договором купівлі-продажу від 17.12.2010 № 17/12/2010 з додатковою угодою від 19.12.2011 до договору податковою накладною на загальну суму 255 390,00 грн., в т.ч. ПДВ - 42 565,00 грн.; рахунком-фактурою на загальну суму 255 390,00 грн., в т.ч. ПДВ - 42 565,00 грн.; видатковою накладною від 20.12.2010 № 2985 на загальну суму 255 390,00 грн., в т.ч. ПДВ - 42 565,00 грн.; випискою за особовим рахунком на загальну суму 255 390,00 грн., в т.ч. ПДВ - 42 565,00 грн.; журналом реєстрації довіреностей за 2007-2010 роки .

Також, між ТОВ "НПО Сварог" та ПП "Екобудсервіс-Плюс" 01.10.2010 укладено договір про надання транспортних послуг, на виконання якого ПП "Екобудсервіс-Плюс" у жовтні 2010 року надало транспортні послуги на загальну суму 15 930,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2 655,00 грн.

При цьому, на підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем було надано: договір від 01.10.2010 про надання транспортних послуг; податкову накладну від 25.10.2010 № 360 на загальну суму 15 930,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2 655,00 грн.; рахунки-фактури на загальну суму 15 930,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2 655,00 грн. (а.с. 93-95); акт виконання робіт по наданню транспортних послуг на загальну суму 15 930,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2 655,00 грн. (а.с. 97); товарно-транспортну накладну; банківську виписку та виписку по особовим рахунками за 27.10.2010 на загальну суму 15 930,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2 655,00 грн. (а.с. 98).

Також, як вірно встановлено судом, ПП "Екобудсервіс-Плюс" має ліцензію серії АВ № 545715 на внутрішні перевезення вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами строком дії з 14.07.2010 - необмежений.

За виконання умов договору купівлі-продажу від 17.12.2010 № 17/12/2010 та договору від 01.10.2010 про надання транспортних послуг, укладених між позивачем та ТОВ "Промислова спілка Балтимор" та ПП "Екобудсервіс-Плюс", ТОВ "НПО Сварог" здійснило оплату на користь вищевказаних контрагентів, що підтверджується банківськими виписками та виписками по особовим рахункам (в матеріалах справи) що надавались на перевірку, що також не заперечувалось представником відповідача в ході судового розгляду.

Крім того, на виконання укладеної між ТОВ "НПО Сварог" та ФОП Гупало Л.В. угоди у червні 2011 року останньою поставлено ТОВ "НПО Сварог" товарів на загальну суму 7 225,02 грн., в т.ч. ПДВ - 1 204,17 грн.

На виконання умов вищевказаних договорів контрагентами позивача ТОВ "Промислова спілка Балтимор", ПП "Екобудсервіс-Плюс", ФОП Гупало Л.В. були виписані на адресу ТОВ "НПО Сварог" податкові накладні від 20.12.2010 № 2985 на загальну суму 255 390,00 грн., в т.ч. ПДВ - 42 565,00 грн. (а.с. 119), від 25.10.2010 № 360 на загальну суму 15 930,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2 655,00 грн. (а.с. 96), від 16.06.2011 № 604 на загальну суму 7 225,02 грн., в т.ч. ПДВ - 1 204,17 грн. (а.с.257 ), які відображені ДПІ у м. Чернігові в Акті перевірки від 04.02.2013 № 325/22/34924848, тобто були досліджені в ході проведення перевірки (містяться в матеріалах справи).

Таким чином, судом вірно встановлено, що до складу податкового кредиту за період, що підлягав перевірці, позивачем включено суму 42 565,00 грн. за грудень 2010 року по операціях з ТОВ "Промислова спілка Балтимор", в сумі 2 655,00 грн. за жовтень 2010 року по операціях з ПП "Екобудсервіс-Плюс", в сумі 1 204,00 грн. за червень 2011 року по операціях з ФОП Гупало Л.В.

Зазначені операції були належним чином відображені позивачем у даних бухгалтерського та податкового обліку підприємства.

У відповідності до укладених договорів та угод між сторонами у передбачених законом порядку та формі було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов останніх, підписано та скріплено печатками підприємств.

На момент укладання договорів та угод контрагенти позивача у відповідності до вимог чинного законодавства були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та як платники ПДВ, що було встановлено судом першої інстанції, установчі документи контрагентів позивача не були визнані в судовому порядку недійсними та був відсутній вирок суду щодо можливих зловживань з боку їх посадових осіб.

Сума ПДВ за виписаними контрагентами ТОВ "Промислова спілка Балтимор" та ПП "Екобудсервіс-Плюс" на адресу позивача податковими накладними в розмірі 45 220,00 грн. включена ТОВ "НПО Сварог" до податкового кредиту відповідних періодів та відображена у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних правомірно, які відповідають даним податкових декларацій з ПДВ за такі періоди.

Так, дійсність господарських операцій за договором та факт отримання позивачем товару підтверджується наданими видатковими накладними, де встановлені підписи відповідальних осіб, а також товарно-транспортними накладними та довіреностями (реєстр довіреностей).

Таким чином, вимоги договору купівлі-продажу від 17.12.2010 № 17/12/2010 та договору від 01.10.2010 про надання транспортних послуг, укладених між позивачем та ТОВ "Промислова спілка Балтимор" та ПП "Екобудсервіс-Плюс", виконані, сторони претензій не мають, що представником відповідача також не заперечувалось.

Крім того, судом встановлено та апелянтом не заперечувався факт надання ТОВ "НПО Сварог" на перевірку відповідних первинних бухгалтерських документів (які також містяться в матеріалах справи), а саме: договорів, податкових накладних, видаткових накладних, актів виконаних робіт (наданих послуг), платіжних доручень, що були досліджені відповідачем в ході проведення перевірки. Перелік наданих позивачем на перевірку первинних бухгалтерських документів відображений в Акті перевірки від 04.02.2013 № 325/22/34924848.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що первинні документи, копії яких містяться в матеріалах справи повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, встановленим п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявними у справі матеріалами підтверджується реальне здійснення господарських операцій між між позивачем та ТОВ "Промислова спілка Балтимор" та ПП "Екобудсервіс-Плюс" і досягнення позивачем законної мети їх здійснення, тобто об'єктивний зміст операції відповідає задекларованому.

Разом з тим, як вірно встановлено судом, позивачем включено до складу податкового кредиту суму ПДВ на підставі факсокопії податкової накладної від 16.06.2011 № 604 (на загальну суму 7 225,02 грн., в т.ч. ПДВ - 1 204,17 грн.). Таким чином зазначена сума ПДВ не підтверджена податковою накладною, оформленою з дотриманням вимог ст. 201 Податкового кодексу України.

Колегією суддів враховується, що необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку; відсутність первинних документів обліку.

В даному випадку, податковий орган, в обґрунтування апеляційної скарги посилався на акт Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 12.11.2012 № 5021/22-7/37212696 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Промислова спілка Балтимор" (код за ЄДРПОУ 37212696) щодо підтвердження господарських відносин із ПП "Селтік Юг" (код за ЄДРПОУ 36945220) за грудень 2010 року та ТОВ "Укр-Техприлад" (код за ЄДРПОУ 36348702) за квітень 2011 року" та Довідку від 08.04.2011 № 3037/23-4/35439746 "Про проведення камеральної перевірки суб'єкта господарювання ПП "Екобудсервіс-Плюс" (ЄДРПОУ 35439746) щодо підтвердження господарських взаємовідносин із платником з ТОВ "Креміньтрансбіт" (ЄДРПОУ 37015929) за жовтень 2010 року". На переконання контролюючого органу вказане безумовно свідчить, що ТОВ "НПО Сварог" здійснило "безтоварні" операції з ПП "Екобудсервіс-Плюс" та ТОВ "Промислова спілка Балтимор", тому сума валових витрат підлягає зменшенню за IV квартал 2010 року (2010 рік) всього в сумі 226 100,00 грн. Крім того ТОВ "НПО Сварог" завищено розмір податкового кредиту в загальній сумі 42 565,00 грн. за грудень 2010 року по операціях з ТОВ "Промислова спілка Балтимор" та в загальній сумі 2 655,00 грн. за жовтень 2010 року по операціях з ПП "Екобудсервіс-Плюс".

Будь-яких інших аргументів в обґрунтування власної позиції апелянтом не наведено.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

У постанові від 11 грудня 2007 року (справа №21-1376во06) Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Отже, судова колегія виходить з того, що посилання ДПІ на зазначені відповідно в наведених вище акті перевірки та довідці на імовірні порушення контрагентами позивача вимог податкового законодавства не є достатньо вагомим доказом, який би беззаперечно спростовував реальність господарських операцій між позивачем та ПП "Екобудсервіс-Плюс" та ТОВ "Промислова спілка Балтимор", факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Отже, враховуючи все вищевикладене, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, яким встановлено, що господарські операції з контрагентами ТОВ "Промислова спілка Балтимор" та ПП "Екобудсервіс-Плюс" мали реальний характер та були вчинені між право дієздатними особами, первинні документи складені у відповідності до чинного законодавства та не мають дефектів форми, змісту або походження чи інших недоліків, зауваження до складання таких документів ДПІ у м. Чернігові в Акті перевірки від 04.02.2013 № 325/22/34924848 не висловлено. Первинні бухгалтерські документи, надані позивачем на перевірку, були досліджені відповідачем в ході її проведення, однак не були взяті до уваги. При цьому, факт недостатності наданих позивачем до перевірки первинних бухгалтерських документів на підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ "Промислова спілка Балтимор" та ПП "Екобудсервіс-Плюс" за період, що підлягав перевірці, відповідачем взагалі не зазначався та в ході судового розгляду не був спростований.

В частині відмови у задоволенні позову, суд першої інстанції вірно звернув увагу, що позивачем включено до складу податкового кредиту суму ПДВ на підставі факсокопії податкової накладної від 16.06.2011 № 604 (на загальну суму 7 225,02 грн., в т.ч. ПДВ - 1 204,17 грн.). Таким чином зазначена сума ПДВ не підтверджена податковою накладною, оформленою з дотриманням вимог ст. 201 Податкового кодексу України. Дана обставина позивачем під час апеляційного розгляду не заперечувалася.

За таких обставин, суд дійшов обгрунтованого висновку, що прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 20.02.2013 № 0001072200 є протиправним в повній сумі грошового зобов'язання по податку на прибуток (основного платежу - 56 525,00 грн., штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) - 14 131,00 грн.), а податкове повідомлення-рішення від 20.02.2013 № 0001082200 - в частині суми грошового зобов'язання по ПДВ (основного платежу в сумі 45 219,83 грн., штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 11 305,00 грн.), оскільки сума сформованого позивачем податкового кредиту за червень 2011 року в розмірі 1 204,00 грн. по операціям з ФОП Гупало Л.В. є непідтвердженою належно оформленою з дотриманням вимог ст. 201 Податкового кодексу України податковою накладною. Тобто, податкове повідомлення-рішення від 20.02.2013 № 0001082200 в частині суми грошового зобов'язання по ПДВ - основного платежу в сумі 1 204,70 грн., штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в сумі 1 грн. слід залишити без змін.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НПО "Сварог" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення , а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2013 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.А. Губська

Суддя А.Б. Парінов

Суддя О.О. Беспалов

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.