Постанова

від 10.06.2014 по справі 825/1505/14

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 червня 2014 року Чернігів Справа № 825/1505/14

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Заяць О.В.,

за участю секретаря Музика С.П.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Фесюка Д.М.,

представника третьої особи Ширай К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Чернігівобленерго» про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Чернігівобленерго» (далі - третя особа), в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність Державної інспекція сільського господарства в Чернігівській області щодо не проведення за заявою власника перевірки дотримання Публічним акціонерним товариством «Чернігівобленерго» земельного законодавства з питання використання земельної ділянки, яка належить ОСОБА_4, що надана для виробничих потреб площею 13000 кв.м. та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зобов'язати Державну інспекцію сільського господарства в Чернігівській області здійснити перевірку дотримання земельного законодавства щодо використання Публічним акціонерним товариством «Чернігівобленерго» земельної ділянки, яка належить ОСОБА_4, що надана для виробничих потреб площею 13000 кв.м. та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

В обґрунтування свої позовних вимог позивач зазначає, що бездіяльність відповідача, що полягає у непроведенні перевірки наведених у її зверненні питань, а саме щодо факту порушення права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7424710100:04:001:0001, з посиланням на те, що земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, які перебувають у власності і користуванні громадян вирішують органи місцевого самоврядування, є протиправною. До того ж, як зазначає позивач, така бездіяльність відповідача порушує її права, оскільки обставини, що можуть бути встановлені в результаті такої перевірки, відіграють визначальну роль для захисту нею порушеного права власності на земельну ділянку у суді.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити повністю з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, виклав свою позицію проти доводів позивача та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що відповідач діяв в межах та в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Представник третьої особи в судовому засіданні підтримав позицію відповідача та вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Вислухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

28.01.2014 позивач відповідно договору купівлі-продажу придбала земельну ділянку надану для виробничих потреб, площею 13000 кв.м., кадастровий номер 7424710100:04:001:0001, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності (а.с.8).

Через придбану позивачем земельну ділянку прокладена та експлуатується лінія електропередач, зокрема на земельній ділянці знаходяться три опори повітряної лінії електропередач та прокладено близько 70 метрів підземного кабелю лінії.

З метою з'ясувати правову підставу щодо користування земельною ділянкою позивач 07.02.2014 звернулась до відповідача з відповідним проханням та просила провести перевірку дотримання вимог земельного законодавства з боку третьої особи, яка розмістила та експлуатує на придбаній нею земельній ділянці лінію електропередач, а також вжити заходів щодо усунення вказаних порушень (а.с.32).

Листом від 21.02.2014 відповідач повідомив позивача, що відповідно рішення виконкому Семенівської міської ради народних депутатів від 25.12.2001 № 138 ПАТ «Чернігівобленерго» виданий акт на право постійного користування землею для розміщення об'єктів енергопостачання на земельній ділянці, площею 0,8540 га, в тому числі землі під опорами між вулицями Пролетарська та Садова. Разом з тим відповідачем встановлено, що відповідно Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, позивач є власником земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, по якій проходять вищезазначені лінії електропередач (а.с.10).

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 року № 963, Порядком планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства від 25.02.2013 року № 132 та Положенням про Державну інспекцію сільського господарства в автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 23.12.2011 року № 770 (далі - Положення).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна інспекція сільського господарства є юридичною особою публічного права здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства відповідно до статей 6, 9, 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», статей 19 Закону України «Про охорону земель», Положення про Державну інспекцію сільського господарства в автономній Республіці Крим, областях, містах Київ та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 23.12.2011 № 770 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2012 за № 34/20347. До повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належить здійснення державного контролю за використанням та охороною земель в частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.12.2011 № 770, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2012 за № 34/20347, затверджено Положення про державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Положення (із змінами).

Згідно з пунктом 1 вказаного Положення Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Держсільгоспінспекція) є територіальним органом Державної інспекції сільського господарства України та їй підпорядковується. Голови місцевих державних адміністрацій координують діяльність Держсільгоспінспекцій і сприяють їм у виконанні покладених на них завдань. Повноваження Держсільгоспінспекції поширюються на територію Автономної Республіки Крим, відповідної області, міст Києва і Севастополя.

Основним завданням Держсільгоспінспекції є реалізація повноважень Державної інспекції сільського господарства України у межах відповідної території (п. 2 Положення).

Згідно з підпунктом «а» пункту 4.1. Положення Держсільгоспінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль): а) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за: веденням державного обліку і реєстрації земель, достовірністю інформації про наявність та використання земель; виконанням умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов'язаних із порушенням ґрунтового покриву, своєчасним проведенням рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених проектом рекультивації земель; дотриманням вимог земельного законодавства при набутті права власності на земельні ділянки за договорами купівлі-продажу, міни, дарування, застави та іншими цивільно-правовими угодами; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; дотриманням правил, установленого режиму експлуатації протиерозійних, гідротехнічних споруд, збереженням захисних насаджень і межових знаків; проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою; розміщенням, проектуванням, будівництвом та введенням у дію об'єктів, які негативно впливають або можуть вплинути на стан земель; здійсненням заходів, передбачених проектами землеустрою щодо захисту земель від водної і вітрової ерозії, селів, підтоплення, заболочення, засолення, солонцювання, висушування, ущільнення та інших процесів, що призводять до погіршення стану земель, а також щодо недопущення власниками та користувачами земельних ділянок псування земель шляхом їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, заростання чагарниками, дрібноліссям та бур'янами; дотриманням строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок та обов'язкового виконання заходів щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням; дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва; використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення; дотриманням вимог земельного законодавства органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань передачі земель у власність та надання у користування, у тому числі в оренду, зміни цільового призначення, вилучення, викупу, продажу земельних ділянок або прав на них на конкурентних засадах.

Згідно з пунктом 5.4. Положення інспекція організовує розгляд звернень громадян з питань, що належать до її компетенції, виявляє та усуває причини, що призводять до подання громадянами скарг.

У взаємозв'язку з наведеним, слід зазначити, що відповідно до статті 1 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно з приписами статті 3 вказаного Закону, під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Статтею 15 вказаного Закону визначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Як встановлено під час розгляду справи, Інспекцією було розглянуто звернення позивача та надіслано позивачу відповідь від 02.04.2014 № 04/К-59, в якій детально описано порядок вчинених Інспекцією дій та заходів щодо розгляду звернення позивача, а також повідомлено позивача про результат вчинення таких дій (а.с.10).

Відповідно до рішення виконкому Семенівеької міської ради народних депутатів від 25.12.2001 № 138 ПАТ «Чернігівобленерго» був виданий державний акт ІІ-ЧН № 002614 на право постійного користування землею для розміщення об'єктів енергопостачання в розмірі 0,8540 гектарів землі згідно з планом землекористування, в тому числі земля під опорами № 1, № 10, № 11, а також КЛ-10 кВ від ПЛ-ЮкВ Семенівка 1-Блешня, розташованих між вулицями Пролетарська та Садова.

Також, даний факт підтверджується державним актом ІІ-ЧН № 002614 та інформацією щодо земельних ділянок, які знаходяться в користуванні ПАТ «Чернігівобленерго» (а.с.35, 37).

Крім того, відповідачем 26.09.2013 проводилась перевірка з питань дотримання ПАТ «Чернігівобленерго» вимог земельного законодавства, в тому числі правомірність використання третьою особою земельних ділянок, що знаходяться в Семенівському районі Чернігівської області, про що складено акт перевірки № 000189, за результатами якої порушень цих вимог з боку останнього не виявлено (а.с.30-31).

Разом з тим, відповідно до листа Держсільгоспінспекції України № 4396/6-3/2-13 від 27.06.2013 перед початком здійснення позапланових перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель потрібно отримувати у територіальних органах Держземагенствах України дані та інші матеріали та інформацію, необхідні для проведення перевірок. Якщо за розглядом такої інформації не вбачається порушень вимог земельного законодавства, заявнику надається обґрунтована відповідь (а.с.28).

Згідно статті 76 Земельного кодексу України Землями енергетичної системи визнаються землі, надані під електрогенеруючі об'єкти.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів» власникам і користувачам земельних ділянок, фізичним та юридичним особам у межах спеціальних зон об'єктів енергетики без письмової згоди підприємств енергетики, у віданні яких перебувають ці мережі, а також без присутності їх представника забороняється виконувати земляні, будівельні та інші роботи, що можуть призвести до порушення безаварійного функціонування об'єктів електричних мереж.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що відповідачем вжито вичерпних заходів по здійсненню державного нагляду і контролю в сфері земельних відносин в межах наданих повноважень відповідно до чинного законодавства України та поставлених у зверненні позивача питань.

За таких обставин суд приходить до висновку про безпідставність доводів позивача щодо вчинення відповідачем бездіяльності щодо розгляду його заяви, а відтак приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.В. Заяць