Постанова

від 04.06.2014 по справі 826/4710/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 червня 2014 року 11:32 № 826/4710/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі судового засідання Новик В.М, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Мастер Ед Україна» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.05.2013 року №0006402240

за участю представників сторін:

від позивача - Табачук Н.В., Яковенко В.М.,

від відповідача - Гаврилюк М.Я.,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Мастер Ед Україна» (надалі - позивач або ТОВ «Мастер Ед Україна») з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 08.05.2013 року № 0006402240.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.05.2014 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 08.05.2013 року № 0006402240 підлягає скасуванню, оскільки ТОВ «Мастер Ед Україна» не порушувало вимог п.187.1 ст.187, п.198.1 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які були надані податковому органу та засвідчують належне виконання позивачем вимог податкового законодавства України в частині підтвердження права на податковий кредит по взаємовідносинам з контрагентом.

У судове засідання 04.06.2014 року з'явилися представники сторін.

Представники позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, вказавши під час судового розгляду справи, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві є законним та обґрунтованим, прийнятим з підстав встановлення під час перевірки позивача факту нереальності проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, що за правилами діючого податкового законодавства позбавляє платника податків права на формування податкового кредиту по таким операціям.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Мастер Ед Україна» код за ЄДРПОУ 36049559 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Тисс-Студія» (код ЄДРПОУ 35208473) за період червень 2011 року.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за червень встановлено завищення ТОВ «Мастер Ед Україна» податкового кредиту на суму 205 262,00 грн.

За результатами перевірки позивача, відповідачем було складено акт від 11.04.2013 р. № 1054/2240/36049559, яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення позивачем норм податкового законодавства України, а саме:

п.187.1 ст.187, п.198.1 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Мастер Ед Україна» занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає (підлягала) сплаті за червень 2011 року на суму 205 262,00 грн.

При цьому, суд одразу звертає увагу на те, що, як зафіксовано в акті перевірки від 11.04.2013 р. № 1054/2240/36049559, перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень 2011 року не встановлено їх заниження (завищення), що фактично суперечить вищезазначеним висновкам податкового органу.

Зазначені порушення, крім іншого, обґрунтовані з боку відповідача наявністю порушень податкового законодавства з боку контрагента позивача - ТОВ «Тисс-Студія», - зафіксованих в довідці про результати зустрічної звірки ТОВ «Тисс-Студія» (код за ЄДРПОУ 35208473) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Адпро» (код ЄДРПОУ 34291340), ТОВ «Аудторг Медіа» (код ЄДРПОУ 32000331), ТОВ «Мастер ЕД Україна» (код ЄДРПОУ 36049559) їх реальності та повноти відображення в обліку за червень 2011 року, складеної ДПІ у Дніпровському районі м. Києві від 20.01.12 р. за № 151/23-621/352084731.

Так, за результатами зазначеної зустрічної звірки, крім іншого, було встановлено відсутність у ТОВ «Тисс-Студія» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих, на себе зобов'язань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, тобто такі угоди носять фіктивний характер.

Також, зустрічною звіркою ТОВ «Тисс-Студія» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з контрагентами, у тому числі, з ТОВ «Мастер ЕД Україна».

Виходячи з вищенаведеного, ТОВ «Тисс-Студія» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

Надавши оцінку викладеному, відповідач дійшов висновку, що правочини, укладені між ТОВ «Мастер ЕД Україна» та ТОВ «Тисс-Студія», здійснені без мети настання реальних наслідків, а, отже, не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, а складені по таким операціям первинні документи є такими, що складені всупереч вимогам діючого законодавства, у зв'язку з чим не можуть підтвердити факт здійснення господарських операцій та засвідчити право позивача на формування податкового кредиту.

У зв'язку з виявленими порушеннями та на підставі акта перевірки позивача від 11.04.2013 р. № 1054/2240/36049559, відповідачем було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 08.05.2013 року №0006402240, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 205 262,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1,00 грн.

Відповідно до п.56.1. ст.56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 08.05.2013 року №0006402240 протиправним та необґрунтованим, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді у відкритому судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи пояснення представників сторін по справі, надані у судовому засіданні, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та зафіксовано в акті перевірки позивача, взаємовідносини позивача з ТОВ «Тисс-Студія» ґрунтувалися на договорі про надання рекламних послуг по розміщенню зовнішньої реклами від 02.06.2011 р. № 02/06/11, за умовами якого, Агенція (ТОВ «Тисс-Студія») приймає на себе зобов'язання самостійно або з залученням субпідрядника (на підставі раніше укладених договорів) професійно і якісно провести Рекламну(і) кампанію(ї) інтересах Замовника (позивача) на умовах, передбачених даним Договором, а Замовник зобов'язується прийняти й оплатити послуги Агенції. Агенція приймає на себе зобов'язання по Технічному обслуговуванню Рекламоносіїв до закінчення терміну Рекламної кампанії. Послуги вважаються наданими з моменту підписання Акта прийому-передачі послуг (п.2.4. Договору).

Згідно Додатку № 1 до Договору № 02/06/11 від 02.06.2011 р., Агенція за дорученням Замовника зобов'язується надати послуги по розміщенню зовнішньої реклами в режимі вільної ротації, т.б. без конкретної адресної програми, Замовника, а саме: розміщення зовнішньої реклами РК «Нокіа», РК «Горенье» на рекламних площах «білл-бордах» формату 6x3 в режимі вільної ротації в місті Києві, Донецьк, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Львів, Одеса, Харків, строк виконання - червень 2011 року, вартість послуг становить 119 570,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 19 928,33 грн.).

Згідно Додатку № 2 до Договору № 02/06/11 від 02.06.2011 р., Агенція за дорученням Замовника зобов'язується надати послуги по розміщення зовнішньої реклами в режимі вільної ротації, т.б. без конкретної адресної програми, Замовника, а саме: розміщення зовнішньої реклами РК «Нивея» на рекламних площах «білл-бордах» формату 6x3 в режимі вільної ротації в місті Києві, Донецьк, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Львів, Одеса, Харків, строк виконання - червень 2011 року, вартість послуг становить 95 420,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 15 903,33 грн.).

Згідно Додатку № 3 до Договору № 02/06/11 від 02.06.2011 р., Агенція за дорученням Замовника зобов'язується надати послуги по розміщення зовнішньої реклами в режимі вільної ротації, т.б. без конкретної адресної програми, Замовника, а саме: розміщення зовнішньої реклами РК «Кока-Кола» на рекламних площах «білл-бордах» формату 6x3 в режимі вільної ротації в місті Києві, Донецьк, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Львів, Одеса, Харків, строк виконання - червень 2011 року, вартість послуг становить 127 380,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 21 230,00 грн.).

Згідно Додатку № 4 до Договору № 02/06/11 від 02.06.2011 р., Агенція за дорученням Замовника зобов'язується надати послуги по розміщення зовнішньої реклами в режимі вільної ротації, т.б. без конкретної адресної програми, Замовника, а саме: розміщення зовнішньої реклами РК «Филипс», РК«Ельдорадо» на рекламних площах «білл-бордах» формату 6x3 в режимі вільної ротації в місті Києві, Донецьк, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Львів, Одеса, Харків, строк виконання - червень 2011 року, вартість послуг становить 119 020,42 грн. (у т.ч. ПДВ - 19 836,74 грн.).

Згідно Додатку № 5 до Договору № 02/06/11 від 02.06.2011 р., Агенція за дорученням Замовника зобов'язується надати послуги по розміщення зовнішньої реклами в режимі вільної ротації, т.б. без конкретної адресної програми, Замовника, а саме: розміщення зовнішньої реклами РК «Нівея», РК «Спрайт» на рекламних площах «білл-бордах» формату 6x3 в режимі вільної ротації в місті Києві, Донецьк, Харків, Запоріжжя, строк виконання - червень 2011 року, вартість послуг становить 125 965,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 20 994,20 грн.).

Згідно Додатку № 6 до Договору № 02/06/11 від 02.06.2011 р., Агенція за дорученням Замовника зобов'язується надати послуги по розміщення зовнішньої реклами в режимі вільної ротації, т.б. без конкретної адресної програми, Замовника, а саме: розміщення зовнішньої реклами РК «Горенье» на рекламних площах «білл-бордах» формату 6x3 в режимі вільної ротації в місті Києві, Донецьк, Харків, строк виконання - червень 2011 року, вартість послуг становить 118 001,24 грн. (у т.ч. ПДВ - 19 666,87 грн.).

Згідно Додатку № 7 до Договору № 02/06/11 від 02.06.2011 р., Агенція за дорученням Замовника зобов'язується надати послуги по розміщення зовнішньої реклами в режимі вільної ротації, т.б. без конкретної адресної програми, Замовника, а саме: розміщення зовнішньої реклами формату РК «ТЕТ» на рекламних площах «білл-бордах» формату 6x3 в режимі вільної ротації в місті Києві, Донецьк, Кривий Ріг, Луганськ, строк виконання - червень 2011 року, вартість послуг становить 85 947,52 грн. (у т.ч. ПДВ - 14 324,59 грн.).

Згідно Додатку № 8 до Договору № 02/06/11 від 02.06.2011 р. (з урахуванням доповнення до Додатку № 8 від 06.06.2011 р.), Агенція за дорученням Замовника зобов'язується надати послуги по розміщення зовнішньої реклами в режимі вільної ротації, т.б. без конкретної адресної програми, Замовника, а саме: розміщення зовнішньої реклами РК «Нокіа» на рекламних площах «білл-бордах» формату 6x3 в режимі вільної ротації в місті Києві, Донецьк, Дніпропетровськ, Одеса, Миколаїв, Чернігів, Полтава, Харків, строк виконання - червень 2011 року, вартість послуг становить 96 873,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 16 145,53 грн.).

Згідно Додатку № 9 до Договору № 02/06/11 від 02.06.2011 р., Агенція за дорученням Замовника зобов'язується надати послуги по розміщення зовнішньої реклами в режимі вільної ротації, т.б. без конкретної адресної програми, Замовника, а саме: розміщення зовнішньої реклами РК «Нокіа», РК «Филипс» на рекламних площах «білл-бордах» формату 6x3 в режимі вільної ротації в місті Києві, Донецьк, Запоріжжя, Кривий Ріг, Луганськ, строк виконання - червень 2011 року, вартість послуг становить 110 746,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 18 457,80 грн.).

Згідно Додатку № 10 до Договору № 02/06/11 від 02.06.2011 р., Агенція за дорученням Замовника зобов'язується надати послуги по розміщення зовнішньої реклами в режимі вільної ротації, т.б. без конкретної адресної програми, Замовника, а саме: розміщення зовнішньої реклами РК «Тойота» на рекламних площах «білл-бордах» формату 6x3 в режимі вільної ротації в місті Києві, Донецьк, Запоріжжя, Кривий Ріг, Луганськ, строк виконання - червень 2011 року, вартість послуг становить 103 902,50 грн. (у т.ч. ПДВ - 17 317,08 грн.).

Згідно Додатку № 11 до Договору № 02/06/11 від 02.06.2011 р. (з урахуванням доповнення до Додатку № 11 від 06.06.2011 р.), Агенція за дорученням Замовника зобов'язується надати послуги по розміщення зовнішньої реклами в режимі вільної ротації, т.б. без конкретної адресної програми, Замовника, а саме: розміщення зовнішньої реклами РК «Нести» на рекламних площах «білл-бордах» формату 6x3 в режимі вільної ротації в місті Києві, Донецьк, Дніпропетровськ, Одеса, Львів, Харків, строк виконання - червень 2011 року, вартість послуг становить 128 746,34 грн. (у т.ч. ПДВ - 21 457,72 грн.).

На підтвердження реальності зазначених господарських операцій, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за надані контрагентом послуги, позивачем надані суду первинні документи, а саме:

рахунки на оплату постачальника від 07.06.2011 р. № 12 на суму 128 746,34 грн. (у т.ч. ПДВ - 21 457,72 грн.), від 07.06.2011 р. № 13 на суму 103 902,50 грн. (у т.ч. ПДВ - 17 317,08 грн.), від 07.06.2011 р. № 14 на суму 110 746,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 18 457,80 грн.), від 07.06.2011 р. № 15 на суму 96 873,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 16 145,53 грн.), від 07.06.2011 р. № 16 на суму 85 947,52 грн. (у т.ч. ПДВ - 14 324,59 грн.), від 09.06.2011 р. № 17 на суму 118 001,24 грн. (у т.ч. ПДВ - 19 666,87 грн.), від 10.06.2011 р. № 18 на суму 125 965,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 20 994,20 грн.), від 30.06.2011 р. № 39 на суму 119 570,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 19 928,33 грн.), від 30.06.2011 р. № 40 на суму 95 420,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 15 903,33 грн.), від 30.06.2011 р. № 41 на суму 127 380,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 21 230,00 грн.), від 30.06.2011 р. № 42 на суму 119 020,42 грн. (у т.ч. ПДВ - 19 836,74 грн.);

акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за розміщення реклами у червні 2011 року від 30.06.2011 р. № ОУ-0000044 на суму 119 020,42 грн. (у т.ч. ПДВ - 19 836,74 грн.), від 30.06.2011 р. № ОУ-0000042 на суму 95 420,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 15 903,33 грн.), від 30.06.2011 р. № ОУ-0000043 на суму 127 380,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 21 230,00 грн.), від 30.06.2011 р. № ОУ-0000041 на суму 119 570,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 19 928,33 грн.), від 30.06.2011 р. № ОУ-0000014 на суму 125 965,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 20 994,20 грн.), від 30.06.2011 р. № ОУ-0000015 на суму 118 001,24 грн. (у т.ч. ПДВ - 19 666,87 грн.), від 30.06.2011 р. № ОУ-0000016 на суму 85 947,52 грн. (у т.ч. ПДВ - 14 324,59 грн.), від 30.06.2011 р. № ОУ-0000017 на суму 96 873,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 16 145,53 грн.), від 30.06.2011 р. № ОУ-0000018 на суму 110 746,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 18 457,80 грн.), від 30.06.2011 р. № ОУ-0000019 на суму 103 902,50 грн. (у т.ч. ПДВ - 17 317,08 грн.), від 30.06.2011 р. № ОУ-0000020 на суму 128 746,34 грн. (у т.ч. ПДВ - 21 457,72 грн.);

податкові накладні від 30.06.2011 р. № 40 на суму 128 746,34 грн. (у т.ч. ПДВ - 21 457,72 грн.), від 30.06.2011 р. № 39 на суму 103 902,50 грн. (у т.ч. ПДВ - 17 317,08 грн.), від 30.06.2011 р. № 38 на суму 110 746,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 18 457,80 грн.), від 30.06.2011 р. № 37 на суму 96 873,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 16 145,53 грн.), від 30.06.2011 р. № 36 на суму 85947,52 грн. (у т.ч. ПДВ - 14 324,59 грн.), від 30.06.2011 р. № 12 на суму 119 570,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 19 928,33 грн.), від 30.06.2011 р. № 35 на суму 118 001,24 грн. (у т.ч. ПДВ - 19 666,87 грн.), від 30.06.2011 р. № 34 на суму 125 965,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 20 994,20 грн.), від 30.06.2011 р. № 15 на суму 95 420,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 15 903,33 грн.), від 30.06.2011 р. № 14 на суму 119 020,42 грн. (у т.ч. ПДВ - 19 836,74 грн.), від 30.06.2011 р. № 13 на суму 127 380,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 21 230,00 грн.).

Оплата послуг здійснювалась у безготівковій формі, що підтверджується виписками з банку, копії яких містяться в матеріалах справи.

Крім зазначених первинних документів, для підтвердження реальності взаємовідносин позивача з ТОВ «Тисс-Студія» по виконанню умов договору про надання рекламних послуг по розміщенню зовнішньої реклами від 02.06.2011 р. № 02/06/11 (з урахуванням додатків до Договору), позивачем надані суду фото-звіти про надані послуги з розміщення зовнішньої реклами відповідно до додатків 1-11 до Договору № 02/06/11 від 02.06.2011 р., а також докази подальшої реалізації наданих ТОВ «Тисс-Студія» послуг іншим контрагентам.

В ході розгляду даної справи, судом також встановлено, що на момент укладання вищезазначеного договору (з урахуванням додатків до нього) та здійснення господарських операцій, позивач та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники ПДВ, установчі документи позивача або його контрагента не визнані в судовому порядку недійсними та відсутні вироки судів щодо можливих зловживань з боку їх посадових осіб, у тому числі, й укладання нікчемних правочинів чи здійснення нереальних господарських операцій.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (надалі - Кодекс), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Кодексу, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пп. «а» п.198.1, п.198.2., абз.1 п.198.3. ст.198 Кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, крім іншого, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1. ст.201 Кодексу, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи -продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Приписами п.201.4 ст.201 Кодексу передбачено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (п. 201.6 ст. 201 Кодексу).

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань (п. 201.7 ст. 201 Кодексу).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 Кодексу).

Відповідно до п.201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 201.2 ст. 201 Кодексу).

Згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 21 грудня 2010 р. № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за № 1401/18696, (який набрав чинності 10 січня 2011 р. та втратив чинність 16 грудня 2011 р., а, відтак, діяв на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Порядок № 969), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 4 Порядку № 969 встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

В силу п. 5 Порядку № 969, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку.

Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку № 969).

Системний аналіз викладених законодавчих норм свідчить про те, що до податкового кредиту не відносяться суми сплаченого податку у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), що не підтверджено податковими накладними, складеними у відповідності до вимог законодавства.

Податковим органом не заперечується, що позивачем як платником податків, у податковому та бухгалтерському обліку відображені операції по взаємовідносинам з ТОВ «Тисс-Студія» на підставі первинних документів, перелік яких наведено вище.

Під час огляду та дослідження первинних документів, поданих позивачем на підтвердження його взаємовідносин з контрагентом - ТОВ «Тисс-Студія» - судом не встановлено їх невідповідності вимогам чинного законодавства, а, отже, такі первинні документи можна вважати належними доказами реальності здійснених господарських операцій позивача.

Крім того, відповідачем, а ні під час перевірки позивача, а ні в ході судового розгляду даної справи, не ставився під сумнів та не спростовувався належними доказами факт правомірності складання вищезазначених первинних документів, які подані позивачем в якості підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «Тисс-Студія».

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми та обставини справи, суд дійшов висновку, що взаємовідносини позивача з контрагентом оформлені належним чином укладеним договором та додатками до нього, які не визнані недійсними в судовому порядку, а також підтверджені виданими контрагентом відповідними, належним чином оформленими первинними документами. Також, зазначені господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському обліку позивача, що цілком підтверджує реальність здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ «Тисс-Студія».

З огляду на викладене вище, операції позивача з ТОВ «Тисс-Студія», здійснені в межах його господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними первинними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Позивачем вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

Враховуючи зазначене, позивачем виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження права на формування податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом - ТОВ «Тисс-Студія».

Крім вищевикладеного, суд звертає увагу на положення інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 р. № 1112/11/13-10 щодо принципу персональної податкової відповідальності в спорах про податок на додану вартість та принципу добросовісності платника податків, якими визначено, що сама по собі несплата податку продавцем (серед іншого й внаслідок ухилення від сплати) у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Відповідальна за сплату податку на додану вартість особа, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи. Якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції реальні та відповідають дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. Не будуть підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни з боку його контрагентів, припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість, припинення юридичної особи.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), які відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на податковий кредит за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням податкового кредиту, при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

При цьому, суд критично сприймає доводи відповідача, сформовані на підставі довідки про результати зустрічної звірки ТОВ «Тисс-Студія» (код за ЄДРПОУ 35208473) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Адпро» (код ЄДРПОУ 34291340), ТОВ «Аудторг Медіа» (код ЄДРПОУ 32000331), ТОВ «Мастер ЕД Україна» (код ЄДРПОУ 36049559) їх реальності та повноти відображення в обліку за червень 2011 року, складеної ДПІ у Дніпровському районі м. Києві від 20.01.12 р. за № 151/23-621/352084731, оскільки, інформація, викладена в ній, фактично переписана відповідачем в акт перевірки позивача без належного дослідження та надання оцінки первинним документам, як того вимагають норми діючого податкового законодавства України.

Слід також зазначити, що відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність вини та мети, включених до складу правопорушення, підлягають обов'язковому доведенню.

Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника - фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину. Крім того, при кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається у намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. При цьому, доказом вказаного вище може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі. Однак, доказів існування такого, що набрав законної сили вирок суду по кримінальній справі щодо посадових осіб позивача та/або його контрагента, податковим органом надано не було.

Статтею 207 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що: виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків; допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов; вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого розміру санкцій у разі відмови його від договору і не встановлюють аналогічної санкції для виконавця.

Таким чином, необхідними умовами для визнання угоди недійсною є її укладання з метою, що завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Також, суд зазначає, що з 01.01.2011 року набрала чинності ч. 3 ст. 228 ЦК України, відповідно до якої доводи податкового органу про недійсність правочину, що суперечить інтересам держави, повинні бути доведені рішенням суду, яке набрало законної сили.

В свою чергу, відповідачем не надано до суду доказів щодо недійсності правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом - ТОВ «Тисс-Студія», - а, відтак, враховуючи обставини даної справи, суд дійшов висновку, що відсутні підставі стверджувати про неспричинення реального настання правових наслідків за господарськими операціями між позивачем та ТОВ «Тисс-Студія», на підставі їхньої нікчемності.

Відповідно до ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Таким чином, податковий орган не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускає його контрагент, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність позивача. Також суду не надано доказів, які б свідчили про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди - як-то безтоварний характер здійснених операцій, а тому позивачем були виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження права на отримання податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Тисс-Студія».

З урахуванням того, що по справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, зокрема, податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу суми податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 08.05.2013 року № 0006402240.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В свою чергу, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 08.05.2013 року № 0006402240 з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер Ед Україна» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 08.05.2013 року № 0006402240.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок