Рішення

від 03.06.2014 по справі 910/8402/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8402/14 03.06.14

За позовом Державного підприємства Міністерства оборони України «Сакський центральний військовий клінічний санаторій ім. М.І. Пирогова»

до Фонду Соціального захисту інвалідів

про стягнення 2 897 782,94 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Гончаров Ю.О. - довіреність б/н від 30.04.2014 року;

від відповідача: Кікін С.О. - довіреність №1/7-32/09 від 16.05.2014 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство міністерства оборони України "Сакський центральний військовий клінічний санаторій ім. НМ.І. Пирогова" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Фонду Соціального захисту інвалідів про стягнення 2 897 782,94 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності сплати вартості отриманих послуг згідно умов Договору про закупівлі послуг за державні кошти №6 від 29.03.2013 року.

З цих підстав, позивач просив суд задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 2 606 434,00 грн. - основного боргу (грошову заборгованість за Договором про закупівлю послуг за державні кошти №6 від 29 березня 2013 року), 133 252,68 грн. - пені, 291 348,34 грн. - штрафу, 57 955,67 грн. - судового збору.

Ухвалою суду від 06.05.2014 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 21.05.2014 року.

21.05.2014 року представник позивача у судовому засіданні подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом задоволено.

21.05.2014 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи на 03.06.2014 року.

27.05.2014 року через канцелярію суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні 03.06.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

В судовому засіданні 03.06.2014 року представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив суд в їх задоволенні відмовити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 03.06.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.03.2013 року між Державним підприємством Міністерства оборони України «Сакський центральний військовий клінічний санаторій ім. М.І. Пирогова» (далі по тексту - Виконавець, позивач) та Фондом Соціального захисту інвалідів (далі по тексту - Замовник, відповідач) укладено Договір про закупівлі послуг за державні кошти №6 (далі по тексту - Договір).

Відповідно до п. 1.2. Договору Виконавець зобов'язується у 2013 році надати інвалідам послуги лікувальних закладів (послуги санаторіїв та інших оздоровчих закладів з санаторно-курортного лікування інвалідів з наслідками травм та захворюваннями хребта і спинного мозку за лотами №№ 5, 6, 7, 13) у відповідності до наданих путівок, а Замовник прийняти і оплатити такі послуги на умовах, визначених у даному договорі.

Згідно з п. 2.1. Договору Виконавець зобов'язується надати інвалідам послуги з санаторно-курортного лікування, якість яких відповідає вимогам нормативно-правових актів, а також відповідає пропозиції конкурсних торгів Виконавця.

Відповідно до п. 4.1. Договору Замовник здійснює оплату за фактично надані послуги на підставі Актів наданих послуг отриманих від Виконавця.

Згідно з п. 7.4.1. Договору Виконавець має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги.

Відповідно до п. 12.1. Договору строк дії Договору встановлюється з Дати підписання цього Договору і діє до 31.12.2013 року включно у частині фінансових зобов'язань, а в частині надання послуг до повного їх виконання.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти сплати вартості послуг відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 2 606 434,00 грн., на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

15.12.2013 року на адресу Замовника був направлений підписаний Виконавцем зведений Акт надання послуг №179 на загальну суму 2 251 518,00 (два мільйона двісті п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот вісімнадцяті гривень 00 копійок) грн., за послуги які були повністю надані Виконавцем Замовнику по Договору.

Акт надання послуг №179 було отримано Замовником 16.12.2013 року, що підтверджується підписом на бланку кур'єрської служби доставки.

30.01.2014 року на адресу Замовника був направлений підписаний Виконавцем зведений Акт надання послуг №198 на загальну суму 347 916,00(триста сорок сім тисяч дев'ятсот шістнадцять гривень 01 копійок) грн., за послуги які були повністю надані Виконавцем - Замовнику по Договору.

Акт надання послуг №198 було отримано Замовником 10.02.2014 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання 10.02.2014 року.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином відповідно до умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору не сплатив на користь позивача вартість отриманих послуг.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 2 606 434,00 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 133 252,68 грн. - пені, та 291 348,34 грн. - штрафу за прострочення платежу, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 8.1. Договору у разі невиконання або неналежного виконання умов цього Договору Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором. Кошти, отримані від Виконавця за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань за цим Договором у якості штрафних санкцій, зараховуються до доходів загального фонду державного бюджету

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 4.4. Договору замовник може здійснити попередню оплату послуг, які Виконавець надає інвалідам, на строк не більше двох місяців з дати отримання попередньої оплати відповідно до підпункту 13 пункту 1 Постанови КМУ від 09.10.2006 №1404 «Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» у розмірі 100% від наданого Виконавцем рахунку.

Рахунок Виконавця № 2179 від 30 грудня 2013 року "Попередня оплата за послуги санаторно-курортного лікування для інвалідів з захворюваннями спинального профілю згідно Договору № 6 від 29.03.2013 р." на суму 2 644 235,00 грн. разом з платіжним дорученням Замовника № 210 від 30 грудня 2013 року було подано до ГУ ДКСУ у м. Києві 30.12.2013 року.

В той же час, Держказначейство не здійснило відповідну проплату.

Відповідно до бюджетного законодавства кредиторська заборгованість за попередню оплату реєстрації не підлягає.

Згідно з п. 4.1. Договору Замовник здійснює оплату за фактично надані послуги на підставі Актів наданих послуг отриманих від Виконавця.

Документообіг між сторонами регулюється розділом 6 Договору.

Відповідно до п. 6.2.1. Договору Виконавець після надання послуг готує в 4-х (чотирьох) екземплярах Акт про надані послуги по кожному регіону (додаток 3 до цього договору) та надсилає їх для перевірки та візування відповідному І регіональному органу праці та соціального захисту населення. Регіональні органи праці та соціального захисту населення протягом трьох робочих днів з дня їх отримання перевіряють та візують Акт про надані послуги, після чого направляють ці Акти територіальному відділенню Замовника. Територіальне відділення Замовника після перевірки протягом 2-х робочих днів направляє завізовані екземпляри Акту про надані послуги:

- один екземпляр - Виконавцю;

- один екземпляр - Замовнику;

- один екземпляр - регіональному органу праці та соціального захисту населення.

Один екземпляр Акту про надані послуги залишається у територіальному відділенні Замовника.

Згідно з п. 6.2.2. Договору Виконавець на підставі отриманих Актів про надані послуги по кожному регіону готує зведений Акт наданих послуг (додаток 2 до цього договору) та після підписання направляє його Замовнику для-здійснення оплати.

Відповідно до п. 6.2.3. Договору рахунки на здійснення оплати та зведені Акти надання послуг (додаток 2 до цього договору) повинні бути надані Замовнику не пізніше 21.12.2013 року.

Станом на 21.12.2013 року та навіть на 31.12.2013 року Акти фактично наданих послуг з санаторно-курортного оздоровлення інвалідів за договором від 29.03.2013 року № 6 від Виконавця Замовнику надано не було.

В той же час, як вбачається з Актів, надісланих Виконавцем Замовнику, трьохсторонні акти за номерами від 163 до 178 складені 31.12.2013 року, а підписані ще пізніше, оскільки вони поштою відправлялися в регіони, а після підпису також поштою поверталися Виконавцю. Таким чином, зведений Акт за номером 179 на суму 2 258 518,00 грн., який згідно Договору складається на підставі трьохсторонніх актів, не міг бути складений та надісланий Замовнику 15.12.2013 року, як стверджує Виконавець.

Замовник виконав свої фінансові зобов'язання в межах дії Договору, а саме, подав до ГУ ДКСУ у м. Києві платіжне доручення № 210 від 30 грудня 2013 року, щодо попередньої оплати послуг з санаторно-курортного лікування інвалідів за договором від 29.03.2013 року № 6.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені та штрафу за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань не підлягають задоволенню в зв'язку з невиконанням позивачем пунктів 6.2.1., 6.2.2 та 6.2.3. Договору.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фонду Соціального захисту інвалідів (04655, м. Київ, ВУЛИЦЯ ГЛИБОЧИЦЬКА, будинок 72, код ЄДРПОУ 00034163) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Сакський центральний військовий клінічний санаторій ім. М.І. Пирогова» (96500, Автономна Республіка Крим, місто Саки, ВУЛИЦЯ КУРОРТНА , будинок 2, код ЄДРПОУ 07659890) 2 606 434 (два мільйони шістсот шість тисяч чотириста тридцять чотири) грн. 00 коп. - грошової заборгованості за Договором про закупівлю послуг за державні кошти №6 від 29 березня 2013 року, 52 128 (п'ятдесят дві тисячі сто двадцять вісім) грн. 67 коп. - судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 10.06.2014 року.