Ухвала

від 05.06.2014 по справі 826/2207/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2207/14 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

05 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Арсенійчук М.В.,

за участю представника відповідача Горбатенко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 березня 2014 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №002031701 та №0002021701 від 27.01.2014р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 березня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповіщдач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно застосував норми матеріального права, що призвело неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами відповідача було проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року.

Результати перевірки відображено в акті №11/26-52-17-01/НОМЕР_1 від 10.01.2014р, в якому контролюючим органом встановлено порушення позивачем наступних вимог податкового законодавства:

- п.п. 168.2.1 п.168.2 ст.168, п. 177.2, п.177.4 ст. 177 Податкового кодексу України внаслідок чого, занижено чистого доходу у 2012р. на загальну суму 1 880 907,90 грн., та не перераховано до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 317319,14 грн.;

- п.1, п.5, ст.203, п.1, п.2 ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 ЦК України у зв'язку з відсутністю реального факту здійснення господарських операцій між ФОП ОСОБА_3 та контрагентами - постачальниками: ТОВ «Оллерус Буд», ТОВ «Техно-Торг», ПП «Гранд-Сервіс», ТОВ «Діаманд Делюкс» та ТОВ «Монолітпроект-Реконструкція»;

- п. 188.1 ст.188, п. 198.6 ст.198, п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу та занижено податку на додану вартість в сумі 311873,59грн. у зв'язку з відсутністю об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) постачальниками: ТОВ «Оллерус-Буд», ТОВ «ТехноТорг», ПП «Гранд-Сервіс», ТОВ «Діаманд Делюкс» та ТОВ «Монолітпроект-Реконструкція».

На підставі акта перевірки №11/26-52-17-01/НОМЕР_1 від 10.01.2014р відповідачем 27.01.2014р прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0002031701, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 396 648,92 грн., з яких 317 319,14 грн. за основним платежем, та 79 329,78 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0002021701, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 467 810,36 грн., з яких 311 873,59 грн. за основним платежем, та 155 936,77 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення незаконними, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що формування позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб здійснено спосіб, передбачений законодавством, оскільки понесені витрати підтверджуються передбаченими законодавством первинними документами.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, розглядаючи справи щодо протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підставою для збільшення позивачу зобов'язань з податку на доходи фіхзичних осіб та податку на додану вартість, у період, за який проводилась перевірка, слугувало встановлення перевіркою віднесення позивачем до податкового кредиту та витрат коштів, сплачених на користь ТОВ «Оллерус Буд», ТОВ «Техно-Торг», ПП «Гранд-Сервіс», ТОВ «Діаманд Делюкс» та ТОВ «Монолітпроект-Реконструкція» на підставі господарських договорів, укладених такими суб'єктами господарювання у періоді, за який проведено перевірку, що є, на думку перевіряючих, нікчемними.

До такого висновку податковий орган прийшов на підставі наступних актів податкових інспекцій:

- акта ДПІ у Печерському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м.Києві про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЛЕРУС-БУД". код за ЄДРПОУ 36925769 від 25.11.2013 №2461/26-55-22-07/36925769 щодо підтвердження господарських відносин за січень, квітень 2012 року;

- акта ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «ТЕХНО-ТОРГ» (код за ЄДРПОУ 35791183) від 11.10.13 №385/3-22-08-35791183 щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за 2012 рік;

- акта ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання «ГРАНД-СЕРВІС» (код за ЄДРПОУ: 30523953) від 02.10.2013 № 1093/2201/30523953 з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинах з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за періоди лютий, травень, червень, липень, серпень, вересень 2012 року;

- акта ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 01.02.2013р. №447/22-3/37401164 про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «ДІАМАНД ДЕЛЮКС», код за ЄДРПОУ 37401164, щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період 01.09.2012 року по 3 1.10.2012 року;

- акта ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 01.03.2013р. №800/22-3/37401164 про неможливість проведення зустрічної звірки TOB "ДІАМАНД ДЕЛЮКС", код за ЄДРПОУ 37401164, щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період 01.11.2012 року по 30.11.2012 року;

- акта ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 15.03.2013р. №1022/22-3/37401164 про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «ДІАМАНД ДЕЛЮКС» код за ЄДРПОУ 37401164, щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період 01.12.2012 року по 31.12.2012 року;

- акта ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві 25.11.2013р. №2481/26-55-22-01/37401164 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Діаманд Делюкс» (код ЄДРПОУ 37401164) з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово - господарських відносин з платником податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Екстра-Білдінг» (код за ЄДРПОУ 37633734) за серпень 2012 року;

- акта ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання TOB «МОНОЛІТПРОЕКТ-РЕКОНСТРУКЦІЯ» (код ЄДРПОУ 37813905) від 31.05.2013 року № 1930/22.4/37813905 щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.10.2011 р. по 30.04.2013 р.

За результатами проведення зустрічної звірки вказаних контрагентів позивача було встановлено відсутність у вказаних підприємств майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, основних фондів та інших засобів, які необхідні для здійснення господарської діяльності.

У зв'язку з викладеним, податковий орган у вказаному акті прийшов до висновку, що договори, укладені між ФОП ОСОБА_3 та його контрагентами, суперечать моральним засадам суспільства та укладені з порушеннями вимог чинного законодавства України.

На підставі наведеного контролюючий орган прийшов до висновку, що господарські операції позивача з його контрагентами в періоді, що перевірявся, є нікчемними по ланцюгу до «вогодонабувача».

У зв'язку з цим податковий орган зазначив, що ФОП ОСОБА_3 безпідставно віднесено до складу валових витрат, витрати в розмірі 1 856 867,90 грн. понесених на оплату товарів (послуг), а саме: суму в розмірі 266 666,55грн. по взаємовідносинах з TOB «Оллерус-Буд» ЄДРПОУ 3 692 5769, суму в розмірі 252,30грн. по взаємовідносинах з TOB «Техно-Торг» ЄДРПОУ 35 791 183. суму в розмірі 5782,50грн. по взаємовідносинах з ПП «Гранд-Сервіс» ЄДРПОУ 30 523 953, суму в розмірі 1 170 000,00грн. по взаємовідносинах з TOB «Діаманд Делюкс» ЄДРПОУ 37 401 164, суму в розмірі 414 166,55грн. по взаємовідносинах з TOB «Монолітпроект-Реконструкція» ЄДРПОУ 37813905.

В даному випадку дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, в період, за який проводилась перевірка, позивач мав господарські взаємовідносини з наступними контрагентами: ТОВ «Оллерус-Буд», ТОВ «Техно-Торг», ПП «Гранд-Сервіс», ТОВ «Діаманд Делюкс», ТОВ «Монолітпроект-Реконсрукція».

Щодо господарських взаємовідносин ФОП ОСОБА_3 з TOB «Гранд Сервіс» колегією суддів встановлено наступне.

На підтвердження операцій щодо купівлі-продажу медіаконвектора позивачем надано видаткові накладні №072402 від 24 липня 2012 року, №071603 від 16 липня 2012 року, № 070404 від 04 липня 2012 року; рахунки-фактури № 072302 від 23 липня 2012 року, №071201 від 12 липня 2012 року, №070306 від 3 липня 2012 року; податкові накладні №98 від 16.07.2012 року, №30 від 04.07.2012 року, № 144 від 24.07.2012 року та платіжні доручення (а.с. 80-88).

Стосовно господарських операцій позивача з ТОВ «Техно Торг» (бренд «Розетка») колегія суддів встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_3 придбав у TOB «Техно-Торг» телефонний апарат, що підтверджують наступні первинні документи: рахунок-фактура № СФ-0010785 від 10 квітня 2012 року, видаткова накладна №10785 від 11.04.2012, податкова накладна № 1502 від 11.04.2012, платіжне доручення (а.с. 89-92).

Досліджуючи господарські взаємовідносини позивача з TOB «Оллерус-Буд», колегія суддів виходить з такого.

29.11.2011 року позивачем (Замовник) було укладено з ТОВ «Оллерус-Буд» (Підрядник) договір підряду № 01/11.29)..

Згідно з п. 1.1 вказаного договору підрядник зобов'язується виконати комплекс будівельно-монтажних робіт по об'єкту «будівництво телефонної каналізації та прокладання - монтаж волокно-оптичних кабелів зв'язку ОСОБА_3 до нових абонентів по вул. Лісова в с. Романків Обухівського район Київської області.

На підтвердження виконання робіт за вказаним договором позивачем надано наступні первинні документи: акт № 101 від 19.01.2012 року приймання виконаних підрядних робіт, податкові накладні №6 від 06.01.2012 року, №12 від 12.01.2012 року, №13 від 13.01.2012 року, № 16 від 16.01.2012 року, №25 від 17.02.2012 року, № 84 від 18.01.2012 року, № 101 від 20.01.2012 року та платіжні доручення (а.с. 97- 116).

Щодо відносин ФОП ОСОБА_3 з TOB «Монолітпроект- реконструкція» судом встановлено наступні обставини.

07.11.2012 року між ФОП ОСОБА_3 (Замовник) та ТОВ «Монолітпроект- реконструкція» (Підрядник) було укладено договір № СЧ-0711 на будівельно-монтажні роботи.

Відповідно до умов вказаного договору Підрядник зобов'язується виконати комплекс будівельно-монтажних робіт по об'єкту «Будівельно-монтажні роботи із побудови волоконно-оптичних мереж та підключення абонентів до обладнання зв'язку ОСОБА_3 в с. Романків Обухівського району Київської області».

На підтвердження виконаних робіт позивачем надано наступні первинні документи: акти виконаних робіт № 131 від 07.11.2012 року, №186 від 28.12.2012 року; податкові накладні №131 від 22.11.2012 року, №21 від 05.12.2012 року, №61 від 11.12.2012, №70 від 12.12.2012, №83 від 13.12.201 2, №93 від 14.12.2012, №100 від 17.12.2012, №114 від 18.12.2012, №170 від 20.12.2012, №186 від 28.12.2012 року, та платіжні доручення (а.с. 117-146).

Стосовно господарських операції позивача з ТOB «Діаманд Делюкс» колегією суддів встановлено наступне.

Між позивачем (Замовник) та ТOB «Діаманд Делюкс» (Підрядник) 11.07.2012 року було укладено договір на будівельно-монтажні роботи № 12/07-11, згідно з умовами якого підрядник зобов'язується виконати комплекс будівельно-монтажних робіт по об'єкту «Будівельно-монтажні роботи із прокладання кабелю волоконно-оптичних ліній та підключення абонентів до обладнання зв'язку ОСОБА_3 в с. Іванковичі Васильківського району Київської області»

На підтвердження виконаних робіт позивачем надано наступні первинні документи: акт виконаних робіт № 153 від 14.08.2012 року, №272 від 26.09.2012 року, №91 від 13.11.2012 року, 62 від 11.12.2012 року; податкові накладні №75 від 07.08.2012 року, № 92 від 08.08.2012 року, №122 від 10.08.2012, №137 від 13.08.2012, №153 від 14.08.2012, №62 від 06.09.2012, №93 від 10.09.2012, №106 від 11.09.2012, №125 від 12.09.2012, №136 від 13.09.2012 року, № 151 від 14.09.2012, №167 від 17.09.2012 року, №272 від 26.09.2012, № 5 від 01.11.2012, №52 від 07.11.2012, №63 від 08.11.2012, №85 від року, №91 від 13.112012, 40 від 07.12.2012, 62 від 11.12.2012 року та платіжні доручення (а.с. 147).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що операції позивача з ТОВ ТОВ «Оллерус Буд», ТОВ «Техно-Торг», ПП «Гранд-Сервіс», ТОВ «Діаманд Делюкс» та ТОВ «Монолітпроект-Реконструкція» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1. Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Водночас відповідно до п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6. Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені де складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, первинні документи, оформлені на придбання товарів, відповідають встановленим вимогам та видам господарської діяльності позивача.

Реальність господарських операцій підтверджується також подальшим використанням придбаних у товарів в межах господарської діяльності позивача, як того вимагає п.198.3 ст. 198 ПК.

Згідно з п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визначення відповідачем позивачу грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб і податку на додану вартість.

Колегія суддів критично оцінює посилання відповідача на акти про неможливість проведення перевірки контрагента позивача щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період, що перевірявся, оскільки визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість є фактична оплата ним сум такого податку контрагенту у попередніх податкових періодах, яка позивачем здійснена, що не заперечується відповідачем.

Посилання контролюючого органу на результати співставлення задекларованих позивачем податкових зобов'язань із зобов'язаннями контрагентів позивача не приймаються судом до уваги у зв'язку з тим, що чинним законодавством не передбачено обов'язку платника податку нести відповідальність за несплату податків продавцями, або за можливу недостовірність відомостей про них. Бюджетне відшкодування можливе за наявності належних документів, що підтверджують правомірність формування сум податкового кредиту платника податку, та встановлення реальності здійснення господарських операцій.

Крім цього, необхідно зазначити, що і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007р. у справі «Інтерсплав проти України»).

Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Доводи контролюючого органу про відсутність матеріально-технічних ресурсів у контрагентів позивача як на підставу неможливості фактичного здійснення вказаних господарських операцій не підтверджені жодними доказами, а зводиться лише до констатації вказаних фактів у акті перевірки.

Суд вважає, що дана інформація не може бути беззаперечним доказом відсутності на підприємствах основних фондів та трудових ресурсів, оскільки підтвердженням наявності або відсутності у підприємства основних фондів (власних, орендованих) та трудових ресурсів є не документи податкового обліку, а відповідні документи бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів зазначає, що доводи органу державної податкової служби не підтверджують правомірність визначення позивачу податкових зобов'язань з з податку на доходи фізичних осіб і податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку про задоволення вимог адміністративного позову.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 167, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення (ч.5 ст.254 КАС України)та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді І.О. Грибан О.А. Губська

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 10.06.2014 року

.

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.