ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
УХВАЛА
про затвердження мирової угоди
Справа № 910/3880/14 26.05.14
За позовом Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» до Приватного підприємства «НІКО» про стягнення 577 742,06 грн. Суддя Підченко Ю.О.
Представники сторін: від позивача:Лахненко С.М. - представник за довіреністю від відповідача:Сливоцький Р.В. - представник за довіреністю
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне акціонерне товариство «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «НІКО» про стягнення 577 742,06 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.10.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди нежитлових приміщень №2009-10-05 в порушення умов якого відповідач неналежним чином виконав взяте на себе грошове зобов'язання зі сплати орендних платежів, у зв'язку із чим за ним виникла заборгованість у розмірі 518 712,62 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 35 242,94 грн. та 3% річних у розмірі 23 386,50 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.03.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 04.04.2014 р.
31.03.2014 р. представником позивача через загальний відділ суду було подано заяву згідно змісту якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по сплаті орендних платежів у розмірі 518 712,62 грн., пеню у розмірі 11 283,77 грн., інфляційні нарахування у розмірі 8 509,70 грн. та 3% річних у розмірі 28 545,08 грн.
04.04.2014 р. представником відповідача через загальний відділ суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалами господарського суду міста Києва від 04.04.2014 р. за клопотанням позивача продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи до 14.05.2014 р.
14.05.2014 р. представником позивача через загальний відділ суду було подано письмові пояснення.
14.05.2014 р. представником відповідача через загальний відділ суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.05.2014 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача, клопотанням відповідача, розгляд справи відкладено до 21.05.2014 р.
В судовому засіданні 21.05.2014 р. представником відповідача було подано відзив на позовну заяву згідно змісту якого визнає наявність заборгованості у розмірі 196 269,64 грн. за період з листопада 2010 р. по грудень 2011 р., проте просить в задоволенні позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості за період з листопада 2010 р. по лютий 2011 р. (включно) відмовити у зв'язку зі спливом строку позовної давності.
В удовому засіданні 21.05.2014 р. оголошено перерву до 23.05.2014 р.
23.05.2014 р. представником ОСОБА_1 через загальний відділ суду було подано заяву згідно змісту якої просить залучити ОСОБА_1 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, оскільки прийняте у справі рішення може вплинути на його права та обов'язки.
Розглянувши в судовому засіданні 23.05.2014 р. вказане клопотання, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.
Слід зазначити, що метою участі третіх осіб у справі є обстоювання ними власних прав і законних інтересів, на які може справити вплив рішення чи ухвала суду.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виступає в процесі на боці тієї сторони, з якою в неї існують певні правові відносини.
Допущення або притягнення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, до участі у справі вирішується господарським судом з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес до даної справи.
Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому (п. 1.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Зважаючи на предмет спору в даній справі, у разі задоволення позову так і в разі відмови в його задоволенні, рішення в даній справі жодним чином не вплине на права та обов'язки ОСОБА_1, оскільки обставини наведені в клопотанні стосуються корпоративних прав заявника в тому числі його частки (акцій) в статутному капіталі акціонерного товариства.
В судовому засіданні 23.05.2014 р. було оголошено перерву до 26.05.2014 р.
26.05.2014 р. представником відповідача до канцелярії суду було подано заяву про затвердження мирової угоди.
Представники сторін в судове засідання з'явились, подали на затвердження примірник мирової угоди, що містить підписи уповноважених представників сторін, просили суд затвердити вказану мирову угоду та припинити провадження у справі.
Мирова угода підписана від позивача - керуючим санацією Лахненком Є.М., а від відповідача - директором Голубчик С.Г.
Відповідно до ч. 3 статті 78 Господарського процесуального кодексу України мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету спору.
Зі змісту наведеного вбачається, що умови мирової угоди мають стосуватися лише правовідносин сторін, які є об'єктом спору. Умови мирової угоди не можуть поширюватися на осіб, які не є сторонами спору. Умови мирової угоди не можуть стосуватися вимог, що не заявлялися в позовній заяві.
За своїм змістом мирова угода - це угода, яка укладається між сторонами з метою припинення спору та вирішення всіх спірних питань, задля яких і було подано позов, на умовах, погоджених сторонами. Мирова угода не приводить до вирішення спору по суті. Сторони не вирішують спору, не здійснюють правосуддя, що є прерогативою судової влади, а досягнувши угоди між собою, припиняють спір. Така угода призводить до врегулювання спору шляхом визначення її сторонами певних дій, які та чи інша сторона угоди має вчинити.
У зв'язку з цим, укладення мирової угоди, як способу реалізації процесуальних прав, закріплених у вказаних вище процесуальних нормах, є правом сторони, яке, відповідно до процесуального Закону, неможливо реалізувати тільки за наявності умов - якщо такі дії суперечать законодавству, або це призводить до порушення чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.
Таким чином, умови мирової угоди мають бути викладені чітко та недвозначно з тим, щоб не виникало неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання. Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини твердо врегульовано законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.
Дослідивши текст поданої суду мирової угоди від 26.05.2014 р., судом встановлено, що її умови стосуються прав та обов'язків сторін щодо предмету позову. Мирова угода укладена в інтересах сторін, не зачіпає інтересів третіх осіб і не суперечить вимогам чинного законодавства.
При цьому, як встановлено судом мирова угода від 26.05.2014 р. підписана повноважними особами.
За таких обставин, суд вважає за можливе затвердити мирову угоду від 26.05.2014 р. у справі №910/3880/14.
Згідно з ч. 4 статті 78 Господарського процесуального кодексу України про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.
Пункт 7 ч. 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.
Відповідно до ч. 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
Враховуючи вищевикладене провадження у справі підлягає припиненню.
Згідно п. 4.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2014 р. у разі винесення господарським судом ухвали про затвердження мирової угоди між сторонами (пункт 7 частини першої статті 80 ГПК), в якій сторони дійшли згоди у тому числі й стосовно розподілу судового збору, суд має право затвердити цю угоду, якщо вона не суперечить законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи. У таких випадках суд у своїй ухвалі повинен навести зміст цієї угоди. Якщо ж сторони не зазначили в мировій угоді про розподіл сум судового збору або не дійшли згоди з даного питання, господарський суд у залежності від конкретних обставин справи покладає судовий збір на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір (частина друга статті 49 ГПК).
Оскільки питання щодо розподілу судових витрат сторонами в мировій угоді вирішено не було, то відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема сплата судового збору, покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
На підставі викладеного та керуючись ст. 44, 49, ч. 3, 4 ст. 78, п. 7 ч. 1, ч. 2 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Затвердити мирову угоду по справі №910/3880/14, укладену 26.05.2014 р. між Приватним акціонерним товариством «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» та Приватним підприємством «НІКО» в наступній редакції:
МИРОВА УГОДА
м. Київ 26 травня 2014 р.
ПрАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» ЄДРПОУ 00292729, 08298, Київська область, м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, буд. 7, в особі Керуючого санацією Лахненка Є.М. (далі - "Позивач"), та
Приватне підприємство «НПСО», код ЄДРПОУ 13693602, 03680, місто Київ, бульв. Вернадського, 34/1, в особі Голубчика С.Г. (далі - "Відповідач"),
обговоривши обставини справи № 910/3880/14, яка порушена у Господарському суді міста, Києва 13 березня 2014 року за позовом Позивача щодо стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № 2009-10-05 від « 05» жовтня 2009 року, що виникли внаслідок порушення Відповідачем умов договору,
беручи до уваги можливість добровільного вирішення всіх спірних питань, які виникли між Позивачем та Відповідачем, враховуючи свої законні права та інтереси, щодо можливості укладення мирової угоди,
керуючись статтею 78 Господарського процесуального кодексу України, домовились про наступне:
МИРОВА УГОДА ТА СТРОК її УКЛАДЕННЯ
1.1. Позивач та Відповідач (разом також - Сторони) домовились, що під мировою угодою розуміється домовленість (дійсне волевиявлення) між Відповідачем і Позивачем стосовно спільного та добровільного вирішення спору, який виник у зв'язку із завданням збитків Позивачу Відповідачем.
1.2. Відповідач, за попередньою письмовою згодою Позивача, може виконати своє зобов'язання перед останнім будь-яким іншим способом, який відповідає вимогам чинного законодавства.
1.3. Жодна із Сторін цієї Мирової угоди в жодному разі, не має права передавати свої зобов'язання по даній Мировій угоді третій особі без письмової згоди іншої Сторони.
УМОВИ УКЛАДЕННЯ МИРОВОЇ УГОДИ
2.1.1. На виконання умов цієї Мирової угоди Сторони визнають наступне:
А) станом на дату укладення даної Мирової угоди, заборгованість Відповідача перед Позивачем за договором оренди, нежитлового приміщення № 2009-10-05 від « 05» жовтня 2009 року складає 196269 (сто дев'яносто шість тисяч гривень двісті шістдесят дев'ять) гривень 64 копійки. Дана заборгованість накопичена із листопада 2010 року по грудень 2011 року. Договір оренди нежитлового приміщення № 2009- 10-05 від « 05» жовтня 2009 року було достроково розірвано на підставі додаткової угоди № 1 від « 29» грудня 2011 року, а орендоване приміщення було повернуто за відповідним актом приймання-передачі від « 29» грудня 2011 року.
Б) оскільки провадження у справі було порушено ухвалою суду від « 13» березня 2014 року, борг, що виник раніше березня 2011 року, на підставі ч. 4 статті 267 ЦК України, не підлягає стягненню. Позивач визнає, що довідався (або мав би довідатись) про порушення свого права в листопаді 2010 року, із моменту, коли Відповідач перестав здійснювати оплату орендної плати згідно договору оренди нежитлового приміщення № 2009-10-05 від « 05» жовтня 2009 року;
В) згідно даних бухгалтерського обліку Позивача, окрім суми основної заборгованості по орендній платі, визначеної п.п. «а» п.2.1.1. цієї Мирової угоди, заборгованість Відповідача за електропостачання та перепускний режим складає 132041 (сто тридцять дві тисячі сорок одна) гривня 83 копійки. Відповідач даний борг не визнає, оскільки:
- електропостачання Відповідача здійснювалось та здійснюється на підставі прямого договору із ПАТ «Київобленерго» про постачання електричної енергії № 0675 від « 09» березня 2006 року;
- стягнення плати за організацію перепускного режиму в розмірі 2612 грн. 94 коп. на місяць, як зазначено у документах бухгалтерського обліку Позивача, не було узгоджено із Відповідачем ні умовами договору оренди нежитлового приміщення № 2009-10-05 від « 05» жовтня 2009 року, ні актами виконаних робіт, що мали би бути підписані Відповідачем, ні іншими первинними документами;
Г) враховуючи все вищевикладене, Сторони дійшли згоди, що сума, яка підлягає стягненню із Відповідача становить 140192 (сто сорок тисяч сто дев'яносто дві) гривні 60 коп., та складається із орендної плати за 10 місяців (березень 2011 - грудень 2011 року);
Д) Сторони визначили, що для цілей мирного врегулювання спору та якнайшвидшого погашення узгодженої заборгованості, Позивач відмовляється від стягнення із Відповідача 3% річних та пені за несвоєчасну оплату орендних платежів;
Е) Сторони визначили, що сплата узгодженої суми боргу, визначеної п.п. «Г» п. 2.1.1 даної Мирової угоди здійснюється Відповідачем у строк до 26 серпня 2014 року, частинами чи одномоментно.
УКЛАДЕННЯ МИРОВОЇ УГОДИ ТА НАБРАННЯ НЕЮ ЧИННОСТІ
3. 1. Мирова угода, укладена Сторонами у письмовій формі, подається на затвердження до Господарського суду міста Києва.
3.2. Про затвердження мирової угоди Господарський суд міста Києва виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі № 910/3880/14.
3.3. Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження судом і є обов'язковою для обох Сторін.
3.4. Одностороння відмова від мирової угоди не допускається, за виключенням випадків, передбачених в пункті 3.6.
3.5. Відповідач зобов'язується у повному обсязі виконати мирову угоду перед Позивачем протягом 3 (трьох) місяців з дня затвердження мирової угоди судом.
3.6. У випадку неналежного виконання Мирової угоди, або не виконання будь-якої умови даної Мирової угоди, вимоги Позивача (враховуючи штрафні санкції) поновлюються в повному обсязі.
РОЗГЛЯД МИРОВОЇ УГОДИ В МІСЦЕВОМУ СУДІ
4.1. Позивач та Відповідач в день судового засідання, визначеного в ухвалі Господарського суду міста Києва подають оригінал мирової угоди для затвердження судом.
4.2. Відмова Господарського суду міста Києва у затвердженні мирової угоди не перешкоджає укладенню Позивачем та Відповідачем нової мирової угоди з іншими умовами.
ІНШІ УМОВИ
5.1. У разі невиконання або неналежного виконання Мирової угоди або визнання Мирової угоди недійсною, або її розірвання вимоги позивача відновлюються у повному обсязі.
5.2. Цю Мирову угоду укладено в трьох оригінальних примірниках, що є автентичними за змістом та мають однакову юридичну силу: по одному для позивача та Відповідача, а також для Господарського суду міста Києва.
АДРЕСИ ТА РЕКВІЗИТИ ПОЗИВАЧА І ВІДПОВІДАЧА
Позивач:Відповідач: ПрАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» ЄДРПОУ 00292729, 08298, Київська область, м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, буд. 7 Керуючий санацією Лахненко Є.М.
2. Стягнути з Приватне підприємство «НІКО» (03680, м. Київ, бульв. Вернадського, 34/1; ідентифікаційний код 13693602) на користь Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» (08298, Київська область, м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, буд. 7; ідентифікаційний код 00292729) судовий збір у сумі 11 341,02 (одинадцять тисяч триста сорок одна) грн. 02 коп.
3. Дана ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з моменту її прийняття та згідно з ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" може бути пред'явлена до виконання протягом року з дня винесення даної ухвали.
Стягувачем є Приватне акціонерне товариство «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» (08298, Київська область, м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, буд. 7; ідентифікаційний код 00292729).
Боржником є Приватне підприємство «НІКО» (03680, м. Київ, бульв. Вернадського, 34/1; ідентифікаційний код 13693602).
4. Провадження у справі №910/3880/14 припинити.
Суддя Ю.О. Підченко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 26.05.2014 |
Оприлюднено | 11.06.2014 |
Номер документу | 39137150 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Підченко Ю.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні