Ухвала

від 03.06.2014 по справі 825/921/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/921/14 Головуючий у 1-й інстанції: Тихоненко О.М. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С.

У Х В А Л А

Іменем України

03 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І .Л .,

при секретарі : Гімарі Н .В .

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві у відповідності до положень ст.41 КАС України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу Новгород - Сіверської об'єднаної державної інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Н.С. Вуд» до Новгород - Сіверської об'єднаної державної інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення - рішення Новгород - Сіверської об'єднаної державної інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 05 березня 2014 року №0000022200.

В обгрунтування адміністративного позову, позивач вказує на те, що господарські операції між ним та ПП «Полюс» за період, що перевірявся мали реальний характер, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами. На думку позивача податкові накладні даного контрагента є належною підставою для виникнення у нього права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні адміністративного позову, посилаючись на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права.

В обгрунтування апеляційної скарги, відповідач вказує на правомірність його висновків про порушення позивачем вимог п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 91 737,00 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Н.С. Вуд» зареєстроване як юридична особа та є платником податку на додану вартість.

Видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: 16.10 лісопильне та стругальне виробництво; 02.20 лісозаготівлі; 23.61 виготовлення виробів із бетону для будівництва; 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними та санітарно-технічним обладнанням; 47.52 роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; 49.41 вантажний автомобільний транспорт.

Так, Новгород - Сіверською об'єднаною державною інспекцією Головного управління Міндоходів у Чернігівській області проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ «Н.С. Вуд» (код ЄДРПОУ 35289243) з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо своєчасності і правомірності визначення податку на додану вартість за жовтень 2011 року, за результатами якої складено акт від 19 лютого 2014 року №73/22/35289243.

В ході проведеної перевірки відповідачем встановлено порушення вимог п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень 2011 року на загальну суму 91 737,00 грн.

Відповідачем зроблено висновок про відсутність реального характеру господарських операцій, здійснених між позивачем та ПП «Полюс» та відсутність у позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі податкових накладних даного контрагенту.

На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 05 березня 2014 року №0000022200, яким позивачу збільшено суму податку на додану вартість на суму 91 737,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 45 868,50 грн.

Вважаючи прийняте податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції вказав на те, що господарські операції, які здійснені між позивачем та ПП «Полюс» за період, що перевірявся, мали реальний характер. А тому, у позивача виникло право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень 2011 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

З системного аналізу положень ст. ст. 14, 185, 198, 200, 201 Податкового кодексу України вбачається наступне.

Витрати платника податків - це будь-які його витрати, понесені ним під час здійснення господарської діяльності, визначальною ознакою якої є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків та повинна бути підтверджена первинними документами, складеними під час здійснення господарської операції (ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту є придбання платником податків товарів (послуг) для використання їх в своїй господарській діяльності. Підставою для виникнення такого права є податкова накладна, виписана контрагентом платника податків.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивачем для здійснення своєї господарської діяльності придбано у ВАТ «Новгород-Сіверська автоколона № 7» об'єкт нерухомості - комплекс (виробниче приміщення), загальною площею 622,9 кв. м., який знаходиться за адресою: вул. Щорса, 50-а, м. Новгород-Сіверський Чернігівської області, що підтверджується договором купівлі-продажу комплексу від 12 червня 2008 року та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 18 червня 2008 року № 19226943 (а.с.115-116).

В своїй підприємницькій діяльності, зокрема, для виготовлення дерев'яних контейнерів ТОВ «Н.С. Вуд» використовує деревообробні станки та інше знаряддя. Станки та знаряддя придбані позивачем у ФОП ОСОБА_2, що підтверджується договором купівлі-продажу від 10 грудня 2009 року та актом прийому-передачі, а тому вони є власністю позивача (а.с.117-118).

Станом на ІV квартал 2011 року позивач мав штат працівників чисельністю 46 осіб. До штату працівників позивача, зокрема, входили такі працівники: старший майстер цеху з переробки деревини, 3 майстра цеху з переробки деревини, 3 верстатника деревообробних верстатів, 1 сортувальник матеріалів та виробів з деревини, 30 підсобних робітників (а.с.120).

Так, 02 вересня 2011 року між ТОВ «Н.С. Вуд» (Покупець) укладено договір № 02/09/11 купівлі-продажу продукції з ПП «Полюс» (Продавець), відповідно до якого Продавець зобов'язується продати пиломатеріали в асортименті, згідно заявці-специфікації, а Покупець зобов'язується їх приймати та оплачувати (а.с.24). На виконання умов даного договору його сторонами складено накладні та податкові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи.

В подальшому з придбаного у ПП «Полюс» пиломатеріалу позивачем виготовлено 1 850 овочевих контейнерів, які реалізовано ряду підприємств, таких як ТОВ «Ніжинський консервний завод», ТОВ «КСК - Україна» та інших. Підтвердженням цього є наявні в матеріалах справи копії договорів, заявки - специфікації, накладні та товарно - транспортні накладні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про реальність господарських операцій, здійснених між позивачем та ПП «Полюс» за жовтень 2011 року.

В даному випадку акт Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 10 квітня 2013 року №1170/224/32350538 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Полюс» не може бути належним доказом відсутності реального характеру господарських операцій позивача. Даний акт є лише формою фіксації інформації, отриманої податковим органом під час проведення перевірки.

За даними реєстру анульованих платників ПДВ (http://minrd.gov.ua/anulir), свідоцтво платника податку на додану вартість ПП «Полюс» анульоване тільки 18 жовтня 2012 року. Тобто, на час виписки позивачу податкових накладних, ПП «Полюс» було зареєстроване як платник податку на додану вартість.

Отже, витрати, понесені позивачем на виконання договору від 02 вересня 2011 року з ПП «Полюс» є його витратами в розумінні Податкового кодексу України, а податкові накладні даного контрагента є належною підставою для виникнення у позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідачем у відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України не надано належних доказів правомірності прийняття ним податкового повідомлення - рішення від 05 березня 2014 року №0000022200.

Судом першої інстанції правильно встановлені обставини, що мають значення для справи та прийнято рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права,

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 41, 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Новгород - Сіверської об'єднаної державної інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий Мамчур Я.С.

Судді Горяйнов АМ.

Желтобрюх І.Л.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.