Ухвала

від 27.05.2014 по справі 816/854/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2014 р.Справа № 816/854/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.04.2014р. по справі № 816/854/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання нечинними (протиправними) іскасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго", звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання нечинними (протиправними) і скасування податкових повідомлень - рішень від 30 січня 2014 року №0001532308 та №0001522308.

В обґрунтування позову вказано, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.04.2014 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що висновки зроблені під час перевірки є обґрунтованими та законними, а тому відсутні підстави для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень -рішень.

Позивач подав до Харківського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає вимоги відповідача безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм діючого законодавства.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у м. Полтаві проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПАТ "Полтаваобленерго" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентами за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 15 жовтня 2013 року №1229/16-01-22-08/10/00131819 (т.1 а.с. 102-143) за висновками якого встановлено порушення позивачем вимог: по податку на прибуток:

- підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" , в результаті чого встановлено завищення податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП "Укрбалпром" (код ЄДРПОУ - 34329054) на 288388 грн., в тому числі: за 3 кв. 2010 року - 16643 грн., за 2010 рік - 288388 грн.

- пункту 138.1, пункту 138.2, підпункту 138.10.2 пункту 138.10 статті 138, пункту 138.4 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення податку на прибуток по взаємовідносинах з контрагентами на загальну суму 2002777 грн. в тому числі: ТОВ "Компанія"Ремелектросервіс" - на 10480 грн., ТОВ "Спец-контакт" - на 43720 грн., ТОВ "Запорізька механізована колона" - на 1478547 грн., ТОВ "Юстас-Концесія" - на 389639 грн., ДП "Мекомсервіс" - на 80331 грн., у тому числі по періодах:

- за II-III квартали 2011 року - на 37602 грн.,

- за II-IV квартали 2011 року - на 1531762 грн.,

- за I квартал 2012 року - на 846 грн.,

- за півріччя 2012 року - на 852 грн.,

- за III квартал 2012 року - на 390590 грн.,

- за 2012 рік на 471015 грн.

по податку на додану вартість:

- підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено заниження податку на додану вартість в загальному розмірі 262678 грн., у тому числі по періодах:

- серпень 2010 року - 31968 грн.,

- вересень 2010 року - 20573 грн.,

- жовтень 2010 року - 63278 грн.,

- листопад 2010 року - 116389 грн.,

- грудень 2010 року - 30470 грн.

- пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 1708876 грн., у тому числі:

- червень 2011 року - 6855 грн.,

- серпень 2011 року - 46197 грн.,

- жовтень 2011 року - 35034 грн.,

- листопад 2011 року - 139341 грн.,

- грудень 2011 року - 1033801 грн.,

- серпень 2012 року - 411873 грн.,

- листопад 2012 року - 35775 грн..

Позивач, не погодившись із висновками, викладеними податковим органом в акті перевірки від 15 жовтня 2013 року №1229/16-01-22-08/10/00131819 направив до податкового органу заперечення на вказаний акт (т.1 а.с.93-101), за результатами розгляду якого ДПІ у м. Полтаві підтвердила правильність викладених в акті висновків щодо порушення ПАТ "Полтаваобленерго" вимог податкового законодавства (т.1 а.с. 91-92).

На підставі акту перевірки від 15 жовтня 2013 року №1229/16-01-22-08/10/00131819, ДПІ у м. Полтаві прийняті податкові повідомлення-рішення від 05 листопада 2013 року:

- №0001532308, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватник підприємств в розмірі 2825985,25 грн., в тому числі: за основним платежем в розмірі 1919013 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 906972,25 грн. (т.1 а.с. 87),

- №0001522308, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 3364650,50 грн., в тому числі: за основним платежем в розмірі 2291165 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1073485,50 грн. (т.1. а.с. 88).

Позивач, не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями від 05 листопада 2013 року №0001532308 та №0001522308, направив до Головного управління Міндоходів у Полтавській області скаргу (74-83), за результатами розгляду якої Головним управлінням Міндоходів у Полтавській області скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 05 листопада 2013 року №0001522308 в частині визначеного розміру штрафної санкції в сумі 765881 грн., а в іншій залишив без змін, скасував податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 05 листопада 2013 року №0001532308 в частині визначеного розміру штрафної санкції в сумі 3426,50 грн., а в іншій залишив без змін (т.1 а.с. 55-73).

30 січня 2014 року за результатами розгляду скарги ПАТ "Полтаваобленерго" ДПІ у м. Полтаві прийнято податкові повідомлення-рішення №0001532308 та 0001522308 (т.1 а.с. 39-40).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, прийнято рішення за відсутності передбачених законом підстав та при невірному застосування норм законодавства.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судовому рішенні, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність апеляційної скарги та законність рішення суду першої інстанції, з огляду на таке.

На час формування позивачем у 2010 році податкового кредиту та валових витрат діяли норми Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість".

Так, відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилам ведення податкового обліку.

Згідно підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу"

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

На час формування позивачем у 2011-2012 роках витрат операційної діяльності підприємства та податкового кредиту діяли норми Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Порядок визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, а також доходів та витрат платника податку, їх склад врегульовано розділом ІІІ "Податок на прибуток підприємств" Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України до складу інших доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. При цьому, витрати, які не враховуються платником податку при визначенні оподатковуваного прибутку, встановлені статтею 139 Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Суд першої інстанції, виходячи із аналізу законодавчих норм, вірно зазначив, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Встановлені обставини справи, які не спростовуються доводами апеляційної скарги, свідчать про протягом перевіряємого періоду позивач мав взаємовідносини з з ТОВ "Компанія" "Ремелектросервіс", ПП "Укрбалпром", ТОВ "Спец-контакт", ТОВ "Енергобудпроект", ТОВ "Запорізька механізована колона", ТОВ "Юстас-Концесія", ДП "Мекомсервіс".

Так, 09 серпня 2011 року між ПАТ "Полтаваобленерго" та ТОВ "Компанія "Рекомсервіс" укладено договір поставки №1936 (т.1 а.с. 144-148). Відповідно до умов Договору Постачальник зобов'язується у 2011 році поставити Покупцеві товари, а Покупець - прийняти і оплатити їх. Постачальник повинен поставити Покупцеві товари, якість яких відповідає вимогам ДСТУ, ТУ, сертифікатам, зразкам та іншим вимогам, які чинні на території України, що ставляться до такого товару. Ціна цього Договору без ПДВ становить 40773,50 грн. Строк поставки товарів складає 21 день з моменту здійснення Покупцем попередньої оплати. Місце поставки (передачі) товарів: м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5. Поставка товарів здійснюється на умовах СРТ (Фрахт/перевозка оплачені до м. Полтава, вул.. старий Поділ, 5 - (Інкотермс). При прийманні-передачі товарів Постачальник зобов'язаний надати Покупцеві: сертифікати якості, видаткову накладну, інші документи надання яких передбачено цим Договором та чинним законодавством. Факт приймання-передачі товарів підтверджується Сторонами оформленням видаткової накладної на товар. Договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками Сторін і скріплення печатками Сторін і діє до 31 грудня 2011 року.

23 червня 2011 року між ПАТ "Полтаваобленерго" та ТОВ "Спец-Контакт" укладено договір поставки №1663 (т.4 а.с. 174180). Відповідно до умов Договору ТОВ "Спец-Контакт" (Постачальник) зобов'язується у 2011 році поставити ПАТ "Полтаваобленерго" (Покупцеві) товари, а Покупець - прийняти і оплатити їх. Поставка товарів здійснюється партіями, згідно зі Специфікаціями, які після підписання уповноваженими представниками сторін стають невід'ємною частиною цього Договору. Сплата вартості партій товарів (розрахунок) здійснюється Покупцем протягом дії цього Договору після поставки товарів Покупцеві за умови підписання акту приймання-передачі за Специфікацією. Поставка товарів здійснюється на умовах DDP (перевезення оплачено до м. Полтави, вул. Старий Поділ, 5, ПАТ "Полтаваобленерго" - (Інкотермс). Факт приймання-передачі товарів підтверджується Сторонами підписанням акту приймання-передачі товарів та оформленням накладної на товар. Договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками Сторін і скріплення печатками Сторін і діє до 31 грудня 2011 року.

Також між ПАТ "Полтаваобленерго" та ПП "Енергобудпроект" були укладені:

- договір підряду від 27 вересня 2011 року №2634. Предмет договору: електропостачання торгового комплексу в м. Пирятин, вул. Сумська, а/д Київ-Харків, км. 156+900. Будівництво КЛ10кВ №2 (т.1 а.с. 217-220),

- договір підряду від 27 вересня 2011 року №2635. Предмет договору: електропостачання торгового комплексу в м. Пирятин, вул. Сумська, а/д Київ-Харків, км 156+900. Будівництво КЛ10кВ №1 (т.1 а.с. 222-225),

- договір підряду від 27 вересня 2011 року №2642. Предмет договору: електропостачання торгового комплексу в м. Пирятин, вул. Сумська, а/д Київ-Харків, км. 156+900. Монтаж 2КТПН-100/10/0,4 кВ, високовольтні випробування та вимірювання обладнання (т.1 а.с.227-230),

- договір підряду від 04 жовтня 2011 року №2685. Предмет договору: реконструкція КЛ-0,4 кВ ЗТП-128. Житловий будинок по вул. Шишацькій, 119 в м. Миргороді, ЗТП-128. Житловий будинок по вул. Наріжного, 34 в м. Миргороді (т.1 а.с. 232-235).

02 липня 2012 року №212 між ПАТ "Полтаваобленерго" та ТОВ "Юстас-Концесія" укладено договір підряду (т.2 а.с. 1-3). Відповідно до умов Договору Замовник (ПАТ "Полтаваобленерго") доручає, а Підрядник (ТОВ "Юстас-Концесія") зобов'язується на власний ризик виконати для Кременчуцької ТЕЦ, далі Одержувач, яка є філією юридичної особи ПАТ "Полтаваобленерго", у відповідності до умов Договору роботу, а Замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її. Характер робіт: роботи з заміни ділянки тепломережі №2 діаметр 377*10 від ТК2/7 до ТК2/9 по вул. Свердлова (від вул. Шевченка) з переходом на вул. Пролетарську. Роботи виконуються з матеріалу та обладнання підрядника відповідно до кошторисної документації. Виконання робіт здійснюється поетапно. Строки виконання окремих етапів робіт встановлюються календарним планом виконання робіт. Приймання робіт в цілому оформлюється актом, підписаним уповноваженими особами і скріпленим печатками Сторін, протягом трьох днів з дати письмового повідомлення підрядника про закінчення робіт. Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і скріплення печатками сторін та діє до 31 грудня 2012 року.

24 лютого 2010 року №59 (т.2 а.с. 83-85) між ПАТ "Полтаваобленерго" та ПП "Укрбалпром" укладено Договір підряду. Відповідно до умов Договору Замовник (ПАТ "Полтаваобленерго) доручає, а Підрядник (ПП "Укрбалпром") зобов'язується на власний ризик виконати для Кременчуцької ТЕЦ ВАТ "Полтаваобленерго" роботи з заміни панелей екранів котлоагрегатів ТГМ-84 ст. №1,4 за наступною адресою: вул. Свіштовська, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39609. Ціна Договору є договірною, визначена на основі кошторису і складає 3152068,80 грн. Приймання робіт по етапам і в цілому оформлюється актом, підписаним уповноваженими особами, протягом трьох днів з дати письмового повідомлення Підрядника про закінчення робіт. Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами та діє до 31 грудня 2010 року.

Також, між ПАТ "Полтаваобленерго" та ДП "Мекомсервіс" були укладені:

- договір підряду №2453 від 30 липня 2012 року. Предмет договору: відновлення асфальтного покриття після реконструкції кабельної лінії 0,38 кВ для електропостачання обласного перинатального центру по вул. Залізній, 17 в м. Полтаві (т.2 а.с. 153-157),

- договір підряду №2456 від 30 липня 2012 року. Предмет договору: реконструкція РУ-0,4 кВ ЗТП№124 для електропостачання обласного перинатального центру по вул. Залізна, 17 в м. Полтаві (т.2 а.с. 158-162),

- договір підряду №2454 від 30 липня 2012 року. Предмет договору: реконструкція РУ-6 кВ ЗТП №124 та кабельної лінії 6 кВ для електропостачання обласного перинатального центру по вул. Залізна, 17 в м. Полтаві (т.2 а.с. 163-168),

- договір підряду №2455 від 30 липня 2012 року. Предмет договору: реконструкція кабельної лінії 0,38 кВ для електропостачання обласного перинатального центру по вул. Залізна, 17 в м. Полтаві (т.2 а.с. 169-174).

Крім того, ПАТ "Полтаваобленерго" в 2011 році здійснювало придбання робіт/послуг у ТОВ "Запорізька механізована колона №1" на загальну суму 7202094 грн. з ПДВ.

Так, між ПАТ "Полтаваобленерго" та ТОВ "Запорізька механізована колона №1" були укладені:

- договір підряду №3172 від 30 серпня 2010 року. Предмет договору: реконструкція РУ-10 кВ РП-13 (т.2 а.с. 227-233),

- договір підряду №92 від 04 січня 2011 року. Предмет договору: електропостачання комплексу торгівельних павільйонів (8 шт.) ФОП ОСОБА_1 під які реконструюються існуючі торгівельні кіоски (т.2 а.с. 245-250),

- договір підряду №108 від 04 січня 2011 року. Предмет договору: зовнішнє електропостачання 80-кв житлового будинку ВАТ "Полтавський домобудівельний комбінат" (т.3 а.с. 1-6),

- договір підряду №3438 від 15 липня 2010 року. Предмет договору: перезавід КЛ 0,4 і 10кВ в запроектованому ЗТП 10/0,4кВ взамін ТП-175 для ТОВ "АТБ-Торгстрой" (т.3 а.с. 18-24),

- договір підряду №3653 від 16 грудня 2010 року. Предмет договору: наладка РЗА ПС "Крюків-2" (т.3 а.с. 32-38),

-договір підряду №3721 від 22 грудня 2010 року. Предмет договору: реконструкція ПЛ-0,4 кВ ТП-241 гр. "Отечественная" для електропостачання житлового будинку (т.3 а.с. 39-44),

- договір підряду №1353 від 31 травня 2011 року. Предмет договору: електропостачання житлового будинку по вул. Остапа Вишні, 1-д, м. Кременчук (т.3 а.с. 49-54),

- договір підряду №1352 від 31 травня 2011 року. Предмет договору: електропостачання житлового будинку по вул. Енергетиків, 37-г, м. Кременчук (т.3 а.с. 55-60),

- договір підряду №1351 від 31 травня 2011 року. Предмет договору: електропостачання цеху кондитерських виробів по вул. Лівобережній, 8 та 8-А у смт. Власівка, м. Світловодськ Кіровоградської області (т.3 а.с. 61-66),

- договір підряду №1350 від 31 травня 2011 року. Предмет договору: електропостачання житлових будинків по проїзду Великокохнівський, 2 у м. Кременчук (т.3 а.с. 67-72),

- договір про заміну Сторони у зобов'язанні №3518 від 21 грудня 2011 року. Товариство з обмеженою відповідальністю "Лугпрометройсантехмонтаж" (Сторона 1), Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізька механізована колона №1" (Сторона 2) та Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" (Сторона 3) уклали Договір про заміну сторони у зобов'язанні, а саме, в порядку та на умовах, визначених цим Договором Сторони замінюють у Договорі підряду №2005 від 16 серпня 2011 року, укладеного між Стороною 1 та Стороной 3 (далі по тексту Основний Договір) Сторону 1 на Сторону 2. Внаслідок цієї заміни Сторона 2 набуває права та обов'язки Сторони 1 по відношенню до Сторони 3, а Сторона 3 набуває права та обов'язки по відношенню до Сторони 2. Згідно зобов'язань за основним Договором Сторона 2 зобов'язана виконати роботи по заміні згинів на обігрівших труб парових котлів ТГМ-84 ст. № 1-4., а Сторона 3 сплатити Стороні 2 вартість цих робіт (т.3 а.с. 145),

- договір підряду №1557 від 06 липня 2011 року. Предмет договору: ремонт КВПіА основного та допоміжного обладнання (т.3 а.с. 146-149),

- договір підряду №2742 від 12 жовтня 2011 року. Предмет договору: роботи з капітального ремонту газоохолоджувачів ТГ-1, ТГ-2 (т.3 а.с. 166-168),

- договір підряду №2280 від 11 серпня 2011 року. Предмет договору: технічне керівництво з ремонту систем регулювання парових турбін ст. №1,2,3,4 (т.3 а.с. 173-175),

- договір підряду №2232 від 06 вересня 2011 року. Предмет договору: капітальний ремонт генератора ТГ-3 (т.3 а.с. 182-184),

- договір підряду №2934 від 21 жовтня 2011 року. Предмет договору: ремонт в заводських умовах дефектної арматури котло-турбінного цеху Кременчуцької ТЕЦ ПАТ "Полтаваобленерго" (т.3 а.с. 207-209),

- договір підряду №2939 від 21 жовтня 2011 року. Предмет договору: монтаж та наладка контрольно-вимірювальних приладів на ПДУ (ЦТЩ-1) (т.3 а.с. 237-239),

- договір підряду №2009 від 16 серпня 2011 року. Предмет договору: поточний ремонт електродвигунів турбогенераторів та допоміжного обладнання, комутаційної апаратури Кременчуцької ТЕЦ ПАТ "Полтаваобленерго" (т.4 а.с. 1-2).

Судом першої інстанції належним чином досліджено: видаткові та податкові накладні, платіжні доручення, банківські виписки, прибуткові ордери, акти списання використаних матеріальних цінностей при проведенні ремонтних робіт, накладні на внутрішнє переміщення та акти -вимоги, рахунки - фактури, договірні ціни до договорів, кошториси, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акти прийняття виконання будівельних робіт, календарний план виконання робіт, інформацію про характер та обсяги робіт, підсумкові відомості ресурсів, акти передачі змонтованого обладнання.

Як вбачається з наведених вище документів, всі вони відповідають вимогам до первинних документів, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Також зазначені податкові накладні не мали недоліків, а порядок їх заповнення відповідає встановленому чинним на момент їх виписання законодавству.

Отже, позивачем, на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних бухгалтерських документів, правомірно включено суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту та відображено у податковій декларації з податку на додану вартість, а витрати по придбанню товару віднесено до складу валових витрат.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу необґрунтованості стверджень відповідача щодо відсутності у позивача товарно-транспортних накладних на підтвердження факту транспортування придбаного у ТОВ "Компанія "Рекомсервіс" та ТОВ "Спец-Контакт" товару, оскільки в силу приписів ст. ст. 1, 3, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" товарно-транспортна накладна не є єдиним документом, яким може підтверджуватися факт здійснення господарської операції. Крім того, транспортною документацією підтверджує лише операції з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару, в зв'язку із чим за наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару і його використання у власній господарській діяльності, неподання такого документу, як товарно-транспортна накладна, не може бути єдиною підставою для невизнання формування податкового кредиту та витрат у результаті придбання товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що на час складання відповідних податкових накладних, контрагенти позивача - ТОВ "Компанія" "Ремелектросервіс", ПП "Укрбалпром", ТОВ "Спец-контакт", ТОВ "Енергобудпроект", ТОВ "Запорізькак механізована колона", ТОВ "Юстас-Концесія", ДП "Мекомсервіс", були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мали свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ.

При цьому, як вірно зауважено судом першої інстанції, подальше припинення юридичної особи та анулювання свідоцтва платника ПДВ не робить виписані ним первинні документи та податкові накладні недійсними та не позбавляють позивача права на формування на їх підставі податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "Компанія" "Ремелектросервіс", ТОВ "Спец-контакт" та виконання підрядних робіт ТОВ "Енергобудпроект", ТОВ "Запорізька механізована колона", ТОВ "Юстас-Концесія", ДП "Мекомсервіс", ПП "Укрбалпром" були необхідні для підвищення роботи основних засобів ПАТ "Полтаваобленерго", що в свою чергу необхідно для забезпечення безперебійної роботи теплоелектростанцій та безперебійного постачання товариством електричної та теплової енергії.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з думкою суду першої інстанції стосовно помилковості висновків податкового органу щодо відсутності у контрагентів позивача основних фондів та трудових ресурсів для здійснення видів діяльності, визначених згідно довідок з ЄДР, оскільки чинним законодавством не заборонено використовувати залучені трудові ресурси. Крім того, ні в акті перевірки, ні в подальшому відповідач не визначив, яка саме кількість людей повинна була зберігати, навантажувати та розвантажувати товари, виконувати підрядні роботи, що придбавалися позивачем у ТОВ "Компанія" "Ремелектросервіс", ПП "Укрбалпром", ТОВ "Спец-контакт", ТОВ "Енергобудпроект", ТОВ "Запорізькак механізована колона", ТОВ "Юстас-Концесія", ДП "Мекомсервіс".

До того, чинним законодавством України на учасників цивільно-правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів, в т.ч. перебування за місцезнаходженням, та дотримання ними вимог податкового законодавства. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Статтею 198 ПК України не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах отриманих від продавця, в разі порушення ним умов податкового законодавства, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 2 ст.161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

При вирішенні справи судом встановлено, що 31.01.2011р. Верховним Судом України винесена постанова у справі у за позовом закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

В рішенні Верховного суду України по цій справі зазначено, що у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі N 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі N 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, колегія суддів зазначає, що у відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Європейський суд з прав людини в ухвалених Рішеннях, а саме у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Отже, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Відповідачем не надано жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при здійсненні ними договірних відносин взаємоузгоджених зловмисних дій, не спрямованих на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Наявності таких доказів, зокрема вироку суду, постановленого у кримінальній справі стосовно посадових осіб ПАТ "Полтаваобленерго" чи його контрагентів ТОВ "Компанія" "Ремелектросервіс", ПП "Укрбалпром", ТОВ "Спец-контакт", ТОВ "Енергобудпроект", ТОВ "Запорізькак механізована колона", ТОВ "Юстас-Концесія", ДП "Мекомсервіс". В акті перевірки податковим органом не встановлений факт відсутності виконаних підрядних робіт та тих товарно-матеріальних цінностей, за результатами придбання яких позивачем сформовано витрати та, відповідно, податковий кредит. Твердження відповідача про відсутність здійснення господарської операції ПАТ "Полтаваобленерго" фактично ґрунтуються на підставі Актів перевірок його контрагентів. Податковим органом не доведено фактичних обставин, які ставлять під сумнів реальність господарської операції. Придбані товарно-матеріальні цінності та виконані підрядні роботи відповідають меті діяльності ПАТ "Полтаваобленерго".

Отже, дослідження наявних у справі доказів у їх сукупності, дає підстави для висновку про відсутність в діях ПАТ "Полтаваобленерго" порушень податкового законодавства, визначених актом перевірки №1229/16-01-22-08/10/00131819 від 15 жовтня 2013 року, на підставі висновків якого відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0001532308 від 30 січня 2014 року та №0001522308 від 30 січня 2014 року.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а саме: належним чином оформленими податковими накладними, іншими первинними документами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2013 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної інстанції висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.04.2014р. по справі № 816/854/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Катунов В.В. Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.