Ухвала

від 04.06.2014 по справі 820/5796/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 р.Справа № 820/5796/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.

представника позивача - ОСОБА_1

представників відповідача - Коваленко М.В., Романова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2014р. по справі № 820/5796/14

за позовом ОСОБА_4

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року адміністративний позов ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення - рішення від 24.03.2014 року № 0004161702 про збільшення суми грошового зобов'язання ОСОБА_4 по податку на доходи фізичних осіб в сумі 1351729, 50 грн. (один мільйон триста п'ятдесят одна тисяча сімсот двадцять дев'ять гривень 50 копійок), в тому числі 901153, 00 грн. (дев'ятсот одна тисяча сто п'ятдесят три гривні) за основним платежем та 450576, 50 грн. (чотириста п'ятдесят тисяч п'ятсот сімдесят шість гривень 50 копійок) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин положення п.п. 170.2.2. п. 170.2. ст. 170, п. 164.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України та ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представників відповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 25.09.2013 року ОСОБА_4 було подано до ДПІ у Московському районі податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2011 рік із додатком №3 до рядка 01.04 вказаної декларації - розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від операцій з інвестиційними активами (а.с. 36-38).

У зазначеній податковій декларації позивачем задекларовано по ЗАТ "Оптіма Плюс" (цінні папери, деривативи, що не перебувають в обігу на організованому ринку цінних паперів) суму доходу, отриманого від продажу інвестиційного активу - " 0" та суму витрат на придбання інвестиційного активу - 5335000, 00. Фінансовий результат операцій з інвестиційними активами: "- 5335000, 00".

По ПП "Валмер" сума доходу, отриманого від продажу інвестиційного активу задекларована у розмірі 5331725, 00 грн. та сума витрат на придбання інвестиційного активу зазначена у сумі 5301000, 00. Фінансовий результат операцій з інвестиційними активами "+ 30725, 00".

За вказаною декларацією сума інвестиційних прибутків та інвестиційних збитків поточного звітного року становить "-5304275, 00". Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами: "- 5304275, 00".

25.10.2013 року посадовою особою ДПІ у Московському районі була проведена камеральна перевірка позивача, за результатами якої був складений акт від 25.10.2013 року № 700/1710/НОМЕР_2 "Про результати камеральної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету платника податків - фізичної особи ОСОБА_4 і.п.н. НОМЕР_2 за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р.".

Вказаним актом камеральної перевірки встановлено порушення з боку позивача п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку з загального річного оподатковуємого доходу за 2011 рік у розмірі 5052, 05 грн. (а.с. 93-97)

ДПІ на адресу ОСОБА_4 було направлено запит № 928/Ш/20-34-17-02 від 17.02.2014 р. "Про надання інформації та її документального підтвердження" щодо витрат на придбання інвестиційного активу, а саме: статутного фонду ПП "Валмер" (код 33899837) (а.с. 23). Листом вх. ДП1 від 25.02.2014 р. позивач на зазначений письмовий запит надав письмову відповідь, але документів, які зазначені в запиті не надав (а.с. 24-26).

З врахуванням наведених обставин відповідачем на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України був винесений наказ № 311 від 04.03.2014 р. "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податку ОСОБА_4" (а.с. 92), який разом із повідомленням від 04.03.2014 р. № 20 (а.с. 90) направлено платнику засобами поштового зв'язку із повідомленням про вручення, що підтверджується копіями фіскального чеку та повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 87, 88).

14.03.2014 року ДПІ у Московському районі була проведена позапланова невиїзна перевірка позивача за результатами якої був складений акт № 485/20-34-17-02/НОМЕР_2 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки платника податку фізичної особи ОСОБА_4 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2) щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р.". (а.с. 6-20). За результатами проведення вказаної перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 24.03.2014 року № 0004161702 про збільшення суми грошового зобов'язання ОСОБА_4 по податку на доходи фізичних осіб в сумі 1351729, 50 грн., в тому числі 901153, 00 грн. за основним платежем та 450576, 50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду за їх захистом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги стосовно скасування податкового повідомлення - рішення від 24.03.2014 року № 0004161702 як такого, що прийняте з порушенням норм діючого законодавства України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно абз. 1 та 2 п. 73.3. ст. 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності, зокрема, такої підстави як: за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (абз. 3 п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України).

В ході судового розгляду справи встановлено, що позивач не надав в повному обсязі документи, які були витребувані запитом ДПІ за № № 928/Ш/20-34-17-02.

Наведене свідчить, що платником податків не були надані документи та інформація, котрі мають юридичне значення для суджень податкового органу про дотримання платником податків закону при виконанні податкового обов'язку в ході господарських операцій.

Колегія суддів також зазначає, що платник податків зобов'язаний надати податковому органу на його обов'язковий письмовий запит пояснення та їх документальне підтвердження та передбачено обов'язок платника податків безоплатно надати копії документів, тобто всіх, що зазначені в запиті (п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України).

Надання платником податків таких пояснень та копій документів в обсязі меншому, ніж їх було витребувано вважається податковим органом як ненадання таких документів за запитом, оскільки податковий орган буде фактично позбавлений можливості повно та об'єктивно оцінити обставини, які можуть свідчити про сплату чи ухилення від сплати податків їх платниками через відсутність документів (їх частини), які містять (можуть містити) певну інформацію та знаходяться лише у платника податків чи іншим чином вплинути на податкові зобов'язання платника податку, який не в повному обсязі надав документи податковому органу.

На підставі п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України ДПІ у Московському районі було видано наказ від 04.03.14 р. за № 311 "Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки платника податку ОСОБА_4 (а.с. 92).

Відповідно до ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з п.п. 78.1.1. п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п. 79.2. ст. 79 Податкового кодексу України).

Згідно п. 1.4.2. Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДПС України від 31.10.2012, № 948 при організації документальних планових та позапланових невиїзних перевірок необхідно враховувати особливості їх проведення, визначені статтею 79 розділу II Кодексу.

Так, документальна планова та позапланова невиїзна перевірка здійснюється на підставі наказу про проведення, оформленого з дотриманням вимог, передбачених розділом I цих Методичних рекомендацій, та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 розділу II Кодексу.

Підрозділи органу ДПС, які очолюють здійснення документальної планової або позапланової невиїзної перевірки, забезпечують надсилання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення (посадовій особі або законному (уповноваженому) представнику) під підпис копії наказу про проведення документальної планової або позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення, складеного за формою згідно з додатком 5 до Методичних рекомендацій (додається).

Зазначене повідомлення підписується керівником (або заступником керівника) органу ДПС, завіряється гербовою печаткою цього органу та реєструється у Журналі реєстрації повідомлень про проведення перевірок платників податків у порядку, визначеному пунктом 1.4.1 цього розділу Методичних рекомендацій.

Оформлення результатів проведених податковими органами документальних перевірок деталізовані пунктом 86.1 ст.86 Податкового кодексу України та Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджено наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 р.

Вищевказаними нормами встановлено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інтанції, що у спірних правовідносинах щодо дій відповідача під час проведення перевірки та складання акту перевірки податковий орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом, а тому вимоги в цій частині позову є необґрунтованими.

Згідно акта перевірки документальною позаплановою невиїзною перевіркою фізичної особи ОСОБА_4 встановлено порушення пп. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170, п.164.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку з загального річного оподатковуваного доходу за 2011 рік у розмірі - 901153, 00 грн.

За висновками акта перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення від 24.03.2014 року № 0004161702 про збільшення суми грошового зобов'язання ОСОБА_4 по податку на доходи фізичних осіб в сумі 1351729, 50 грн., в тому числі 901153, 00 грн. за основним платежем та 450576, 50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Судовим розглядом встановлено, що у 2005 році позивачем було засноване Приватне підприємство "Валмер" (код ЄДРПОУ 33899837), розмір статутного капіталу якого становив 100,0 грн., 100 % корпоративних прав зазначеного підприємства належали ОСОБА_4

Згідно ч. 1 ст. 63 Господарського кодексу України залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів як, зокрема, приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи).

Як встановлено судовим розгялдом та підтверджується матеріалами справи протягом 2010 року позивач збільшив статутний капітал підприємства до 5301000, 00 грн.

Дані обставини підтверджуються копіями рішень про внесення грошових коштів до Статутного фонду ПП "Валмер", а фактичне внесення в касу грошових коштів, підтверджується копіями квитанцій до прибуткових касових ордерів із вказанням призначення платежу "Внесок до Статутного капіталу згідно Рішення власника від …", а саме: - рішення власника від 12.07.2010 р. та квитанці до прибуткового касового ордеру № 575 від 12.07.2010 р. у сумі 100 900,00 грн.;- рішення власника від 26.07.2010 р. та квитанція до прибуткового касового ордеру № 690 від 26.07.2010 р. у сумі 800 000,00 грн.; - ішення власника від 27.07.2010 р. та квитанція до прибуткового касового ордеру № 705від 27.07.2010 р. у сумі 650 000,00 грн.;- рішення власника від 30.07.2010 р та квитанція до прибуткового касового ордеру № 910 від 30.07.2010 р. у сумі 900 000,00 грн.;- рішення власника від 02.08.2010 р. та квитанція до прибуткового касового ордеру № 913 від 02.08.2010 р. у сумі 500 000,00 грн.;- рішення власника від 05.08.2010 р. та квитанція до прибуткового касового ордеру № 1004 від 05.08.2010 р. у сумі 500 000,00 грн.;- рішення власника від 09.08.2010 р. та квитанція до прибуткового касового ордеру № 1100 від 09.08.2010 р. у сумі 700 000,00 грн.;- рішення власника від 13.08.2010 р. та квитанція до прибуткового касового ордеру №1151 від 13.08.2010 р. у сумі 600 000,00 грн.;- рішення власника від 27.09.2010 р. та квитанція до прибуткового касового ордеру № 1352 від 27.09.2010 р. у сумі 550 000,00 грн. (а.с. 103 - 121).

Згідно статті 8 копії нової редакції Статуту приватного підприємства "Валмер", затвердженого рішенням № 1 від 07.02.2011 року його власника ОСОБА_4, наданого в судовому засіданні представником відповідача, статутний капітал підприємства складає 5301000, 00 грн. і вноситься власником на поточний рахунок, або в касу підприємства. Частка ОСОБА_4 - 100% Статутного капіталу (а.с. 122-129).

Частиною 4 ст. 57 Господарського кодексу України визначено, що статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного капіталу та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу частки в статутному фонді (капіталі) підприємства № 1/0211/51 від 22.02.2011 року укладеного між ТОВ "Астарта-Київ" (покупець) та ОСОБА_4 (продавець), предметом якого є частка в Статутному фонді (капіталі) приватного підприємства "Валмер", яка складає 100% статутного фонду (капіталу) підприємства вартістю 100, 0 грн., продавець передає у власність, а покупець приймає і зобов'язується сплатити її вартість на умовах, встановлених цим договором (а.с. 58-59).

Відповідно до п. 2.1 договору ціна продажу складає 5331725, 0 грн.

Згідно копій платіжного доручення № 832 від 24.02.2011 р. (а.с. 132) та картки розрахунків: 37.7.7 яка сформована 05.11.2012 року (а.с. 130) зазначена сума була перерахована ТОВ "Астарта-Київ" через АТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Полтава на р/р № 26206167191300 ОСОБА_4, відкритий в банківській установі - АТ "Укрсиббанк".

У подальшому ОСОБА_4 придбала протягом 2011 року прості бездокументарні акції ЗАТ "Оптіма плюс" в кількості 20919230 шт. на загальну суму 5335000,0 грн., що підтверджується копіями договорів купівлі-продажу цінних паперів № Б15-11/Б14-11 від 11.08.2011 року та № Б27-11/Б26-11 від 27.12.2011 року (а.с. 60, 61), які укладено між ОСОБА_4 (покупець) та ОСОБА_6 через торговця цінними паперами - ТОВ "Професійна комерція", що підтверджується копіями виписок по операціям з цінними паперами на рахунку у цінних паперах, договорів доручення № Б 14-11 від 09.08.2011 року та №Б 26-11 від 27.12.2011 року, актів виконаних робіт від 02.09.2011 року та від 29.12.2011 року, а також копією заяви ОСОБА_6 щодо відсутності претензій до ОСОБА_4 щодо розрахунку за цінні папери згідно даних договорів, посвідченої приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_7 від 07.12.2012 року (а.с. 76).

У п.п. 170.2.1. п. 170. 2 ст. 170 ПК України облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.

Згідно приписів п.п. 170.2.6. п. 170. 2 ст. 170 ПК України до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

В узагальнюючій податковій консультації щодо порядку відображення в податковому обліку суб'єктами господарювання операцій з цінними паперами, затвердженій наказом ДПС України від 21.12.2012 р. № 1160 визначено, що під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту, крім придбання під час первинного розміщення) цінних паперів, деривативів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

За наведених обставин, колегія суддіів не погоджується із висновком податкового органу про порушення позивачем приписів п.п. 170.2.2. п. 170.2. ст. 170, п. 164.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 Податкового Кодексу України, а саме: завищення суми витрат на придбання інвестиційного активу на загальну суму 5300900,00 грн., оскільки відповідачем не надано, а судом при розгляді справи не добуто доказів, які б свідчили про відсутність витрат, що понесені позивачем на придбання інвестиційного активу.

Посилання апелянта на акт від 31.05.2011р. №997/23-0-33-/33899837 Нововодолазької ОДПІ ГУ Міндоходів, в якому містяться дані про те, що статутний капітал підприємства станом на 16.05.2009 р. складає 0, 1 тис. грн., колегією суддів не приймається до уваги, оскільки збільшення статутного капіталу ПП "Валмер" відбулося у 2010 році.

Також, посилання апелянта на дані, що містяться в Єдиному Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про те, що розмір статутного фонду ПП "Валмер" становить 100, 0 грн. не можуть бути доказом відсутності факту внесення грошових коштів позивачем до статутного фонду, оскільки згідно витягу № 18568513 станом на 23.04.2014 р., дані про розмір статутного капіталу та про дату закінчення його формування зазначено: 100, 00 грн. 01.01.2012 р. Як вбачається з матеріалів справи позивач станом на 01.01.2012 року вже не був засновником підприємства.

У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість, відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

За наведених обставин, колегія суддів погоджуєтьсяз висновком суду першої інстанції, що вимоги стосовно скасування податкового повідомлення - рішення від 24.03.2014 року № 0004161702 як такого, що прийняте з порушенням норм діючого законодавства України, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню, а в частині визнання протиправними дій - такими, що задоволенню не підлягають.

Отже, доводи апеляційної скарги відповідача про порушення судом першої інстанції під час розгляду справи вимог п.п. 170.2.2. п. 170.2. ст. 170, п. 164.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України та норм ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об'єктивності розгляду справи висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2014р. по справі № 820/5796/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Спаскін О.А. Судді Сіренко О.І. Любчич Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 06.06.2014 р.