Ухвала

від 05.06.2014 по справі 906/651/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, ' 481-620

УХВАЛА

"05" червня 2014 р. Справа № 906/651/14.

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді: Терлецька-Байдюк Н.Я.

За участю представників сторін:

- від позивача: ОСОБА_1 - довіреність б/н від 07.05.2014р.

- від відповідача: не з'явився

- від третьої особи: Войцехівська І.М. - довіреність №144 від 02.06.2014р.

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (смт.Брусилів)

До: Брусилівської центральної районної лікарні (смт. Брусилів)

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Брусилівська районна рада (смт. Брусилів)

про виконання умов договору оренди та стягнення 56500,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом до Брусилівської центральної районної лікарні про виконання умов договору оренди та стягнення 56500,00 грн.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 21.05.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду та залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача: Брусилівську районну раду (12601, смт. Брусилів, вул.Короленка, 2).

В судовому засіданні представник позивача подав заяву, відповідно до якої просить суд зобов'язати Брусилівську центральну районну лікарню виконати умови договору від 01.03.2014р. та скласти акт приймання-передачі майна, що передається в оренду та передати майно, що передається в оренду; стягнути з відповідача на користь ФОП ОСОБА_3 - 84500,00грн. збитків за порушення умов договору.

Суд, дослідивши подану заяву, встановив, що за своєю правовою природою дана заява є заявою про збільшення позовних вимог.

Згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Суд ухвалив: прийняти заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про збільшення розміру позовних вимог до розгляду.

Одночасно представник позивача подав заяву, відповідно до якої просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно та грошові суми, що належать Брусилівській центральній районній лікарні та Брусилівській районній раді, а також заборонити відповідачеві вчиняти будь-які дії щодо передачі іншім особам в оренду індивідуально визначеного майна - відокремленої частини будівлі в стаціонарному корпусі районної лікарні площею 20,0кв.м, розміщеної за адресою: АДРЕСА_1, на першому поверсі, що знаходиться на балансі Брусилівської центральної районної лікарні, третій особі Брусилівській районній ради вчиняти дії, що стосуються предмету спору - проводити конкурс щодо передачі вказаного майна в оренду іншим особам, так як невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення.

Дослідивши заяву ФОП ОСОБА_3 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові суми, що належать Брусилівській центральній районній лікарні та Брусилівській районній раді, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Перелік заходів до забезпечення позову визначений ст.67 ГПК України.

Зокрема, до заходів забезпечення позову, що застосовуються господарськими судами, відносяться: накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві; заборона відповідачеві вчиняти певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У відповідності до п. 7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

При цьому слід враховувати, що згідно абз. 2 п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

Відповідно до п.1.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006 р. №01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову", у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд виходить з: -розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; - забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; - наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; - імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; - запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При застосуванні заходів до забезпечення позову основним елементом є наявність доказів на підтвердження обставин, на які посилається позивач, заявляючи клопотання про вжиття таких заходів. При цьому слід враховувати, що для достатнього обґрунтування припущення щодо наявності реальної небезпеки зникнення або погіршення майна, що призведе до неможливості виконання рішення господарського суду в майбутньому, серед іншого, можуть бути подані докази вчинення відповідачем з цим майном певних дій як в процесі розгляду справи, так і до початку її розгляду.

Проте, звернувшись до суду з клопотанням про застосування заходів до забезпечення позову, позивачем не надано доказів, які свідчать, що в подальшому виконати рішення суду буде неможливо, зокрема, відсутнє документальне підтвердження вчинення відповідачем дій, спрямованих на унеможливлення виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, не надано доказів щодо наявності реальної небезпеки зникнення, зменшення за кількістю або погіршення майна, що призведе до неможливості виконання рішення господарського суду.

Оцінивши обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності його вимог стосовно забезпечення позову, зважаючи на забезпечення збалансованості інтересів сторін, суд дійшов висновку, що на даній стадії судового процесу відсутні достатні підстави для задоволення вищевказаного клопотання, тому останнє відхиляється судом.

Представник третьої особи в судовому засіданні надав усні пояснення, відповів на запитання суду. На виконання вимог ухвали суду подав письмові пояснення з підтверджуючими документами.

Крім того згідно бази даних автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" судом встановлено, що в провадженні господарського суду Житомирської області перебувала справа №906/263/14 за позовом Приватного підприємства "Фарм Океан" до Брусилівської районної ради Житомирської області за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Брусилівська центральна районна лікарня 2) Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування рішення конкурсної комісії Брусилівської районної ради Житомирської області від 11.02.2014 p., яке зафіксоване протоколом №1 від 11.02.2014 p., про передачу в оренду окремого індивідуально визначеного майна - відокремленої частини будівлі в стаціонарному корпусі Брусилівської центральної лікарні, площею 20,0 кв. м., яке знаходиться на балансі центральної районної лікарні та розміщене за адресою: АДРЕСА_1, Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3. За результатами розгляду даної справи 12.05.2014р. судом винесено рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. ПП "Фарм Океан" оскаржило рішення господарського суду Житомирської області в апеляційному порядку, тобто зазначене рішення не набрало законної сили.

Оскільки розгляд даної справи №906/651/14 безпосередньо пов'язаний з чинністю рішення господарського суду Житомирської області від 12.05.2014р. по справі №906/263/14, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі.

Зупинення провадження у справі - тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Відповідно до ч.1 ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Таким чином, частина 1 ст. 79 ГПК України встановлює обов'язок господарського суду зупинити провадження у справі. Причиною зупинення в даному випадку є неможливість розгляду справи, що знаходиться в провадженні господарського суду, до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається господарським судом.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Іншим судом, про який йдеться у частині першій статті 79 ГПК, є будь-який орган, що входить до складу судової системи України згідно з статтею 3 та частиною другою статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; іншим судом може вважатися й інший склад суду (одноособовий чи колегіальний) в тому ж самому судовому органі, в якому працює суддя (судді), що вирішує (вирішують) питання про зупинення провадження у справі.

Господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами судів, позовними заявами, скаргами.

У даному випадку, оскільки обставини, які є предметом розгляду у справі №906/263/14, є безпосередньо пов'язаними із розглядом даної справи, впливають на подання і оцінку доказів у даній справі, а також, мають суттєве значення для вирішення даного господарського спору, господарський суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для зупинення провадження у справі у відповідності до ч.1 ст.79 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши наявні в матеріалах справи докази, зважаючи на вищенаведене, для забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, господарський суд вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі до набрання чинності рішення по справі №906/263/14.

Керуючись ст.ст. 79, 86 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі №906/651/14 зупинити до вирішення пов'язаної з нею справи №906/263/14 за позовом Приватного підприємства "Фарм Океан" до Брусилівської районної ради Житомирської області за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Брусилівська центральна районна лікарня 2) Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 про визнання недійсним та скасування рішення конкурсної комісії, яка направлена до Рівненського апеляційного господарського суду.

2. Зобов'язати сторони повідомити суд про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі.

Ухвала господарського суду може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Друк:

1 - в справу

2,3, 4 - сторонам