Постанова

від 05.06.2014 по справі 4273/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

05 червня 2014 р. №2а- 4273/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - Судді Бездітка Д.В.,

при секретарі судового засідання - Ділбарян А.О.,

за участю: представника позивача - Ємець О.А.,

представника відповідача - Жаворонкової Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів

до Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева"

про стягнення заборгованості ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева", в якому просить суд стягнути з Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" (код ЄДРПОУ 14315629) пеню у сумі 3962729,81 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2011 року, залишеною без змін Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2012 року, адміністративний позов Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби до Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" пеню за несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб за період 01.10.2009 р. - 31.03.2010 р. в сумі 27,36 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.04.2014 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2012 року по справі №2а-4273/11/2070 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2014 року замінено неналежного відповідача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби, на належного відповідача - Спеціалізовану Державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Свій позов позивач обґрунтував тим, що за результатами проведеної планової виїзної перевірки Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 року по 31.01.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.02.2007 року по 31.03.2010 року виявлене порушення відповідачем вимог п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8, п.19.2 «а» ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме: перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб з порушенням встановлених строків. За таких обставин, позивач вважає що ДП "Завод імені В.О.Малишева" зобов'язане сплатити визначену суму пені за неповне та несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 3962729,81 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити через безпідставність та необґрунтованість, посилаючись на письмові заперечення на адміністративний позов.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом з матеріалів справи встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Харкові було проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання ДП «Завод імені В.О. Малишева» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 р. по 31.03.2010 р.

За результатами проведеної перевірки, СДПІ ВПП у м. Харкові складено акт від 20.09.2010 року за №3530/23-106/14315629, яким встановлено порушення ДП ЗІМ вимог п..8.1.2. п.8.1. ст.8, п.19.2 «а» ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. №889-IV із змінами і доповненнями, а саме: ДП ЗІМ податок з доходів фізичних осіб перераховувався до бюджету з порушенням встановлених строків.

Додатком №6 до акту перевірки від 20.09.2010 року за №3530/23-106/14315629 здійснено розрахунок пені за неповне та несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб ДП ЗІМ за період: квітень 2007 року - березень 2010 року на загальну суму 3962729,81 грн.

В мотивувальній частині ухвали від 01.04.2014 року Вищий адміністративний суд зазначив, що визначальним для встановлення правомірності застосування штрафних санкцій за порушення правил оподаткування, є встановлення судом періоду, в якому у позивача виник обов'язок щодо сплати податкових зобов'язань, та віднесення зазначених зобов'язань до конкурсних чи поточних.

Представником позивача не надано розрахунку пені з урахуванням дії мораторію, з посиланням на відсутність інформації щодо наявності ухвал Господарського суду про введення в дію останніх. Проте суд не приймає до уваги такі твердження, адже акт №3530/23-106/14315629 від 20.09.2010 року складений за результатами проведеної перевірки СДПІ ВПП у м. Харкові містить інформацію, щодо періоду на який розповсюджувалася дія мораторію на задоволення вимог кредиторів (арк. справи 31).

Частиною 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідно до ст.238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно ст. 250 Господарського кодексу України (у редакції чинній на дату складання акту перевірки від 20.09.2010 року), зазначено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Нарахована відповідачу пеня не є податковим зобов'язанням в розумінні Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"№2181-Ш, тому під час її нарахування позивач мав дотримуватися строків для застосування адміністративно-господарських санкцій, що встановлені ст. 250 Господарського кодексу України.

З огляду на викладене, правомірним є нарахування відповідачу пені за несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб за період 01.10.2009 р. - 31.03.2010 р.

При новому розгляді справи встановлено, що Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.05.2006 року по справі №6-48/60-06 за заявою Приватної будівельної фірми «Укрспецбудпокриття» порушена справа про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Харківської області по справі №6-48/60-06 від 21.06.2006 року провадження по справі про банкрутство ДП «Завод ім. В.О. Малишева» припинено.

Ухвалою Господарського суду від 17.09.2007 року по справі №Б-39/161-07 за заявою ДП «Харківський завод електроапаратури» порушена справа про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду Харківської області №Б-39/161-07 від 28.09.2007 року провадження по справі про банкрутство ДП «Завод ім. В.О. Малишева» припинено.

Ухвалою Господарського суду Харківської області №Б-39/195-09 від 29.09.2009 року за заявою ТОВ Будівельної фірми «Скала» (код ЄДРПОУ 30288140) порушена справа про банкрутство та введено мораторій на стягнення.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.01.2011 року по справі №Б-39/195-09 залишено заяву ТОВ Будівельна фірма «Скала» залишено без розгляду та скасовано мораторій, який був введений ухвалою суду від 29.09.2009 року.

Період дії мораторію на момент проведення перевірки розпочався з 29.09.2009 року та тривав до 19.01.2011 року.

Відповідно до ч.4 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.

В порушення вимог ч.4 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції чинній на момент проведення перевірки) відповідач, актом від 20.09.2010 року включив до розрахунку пені за зобов'язаннями які виникли до 29.09.2009 року, тобто були конкурсними та на які не нараховуються штрафні санкції.

Крім того, суд звертає увагу на те, що враховуючи період дії мораторію, що розпочався 29.09.2009 року, до розрахунку могла бути включена лише пеня за зобов'язаннями які виникли після порушення провадження, тобто нарахована на поточну заборгованість, а саме: за зобов'язаннями які виникли: 30.09.2009 року (сума пені 2,96 грн.), 30.09.2009 року (сума пені 0,26 грн.), 30.10.2009 року (сума пені 8,99 грн.), 30.10.2009 року (сума пені 1,85 грн.) 30.11.2009 року (сума пені 6,61 грн.), 30.11.2009 року (сума пені 6,73 грн.), 28.02.2010 року (сума пені 3,18 грн.), всього 31 гривня.

Також судом встановлено, що 27.12.2011 р. Господарським судом Харківської області було порушено провадження по справі про банкрутство ДП «Завод ім. В. О. Малишева» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (справа № 5023/10655/11).

Ухвалою господарського суду Харківської області 09.10.2012 р. ініціюючого кредитора - ДП «Львівський бронетанковий ремонтний завод» було зобов'язано опублікувати в офіційному печатному органі України газеті «Голос України» або «Урядовий кур'єр» оголошення про порушення справи про банкрутство боржника - ДП «Завод ім. В. О. Малишева».

Оголошення 30.10.2012 р. було опубліковано у газеті «Голос України» № 204(5454) та даний факт не заперечується контролюючим органом.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції що діяла до 19.01.2013 р.) конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Спеціалізована державна податкова інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Харкові МГУ Міндоходів у встановлений законом строк не заявила свої вимоги щодо стягнення пені у сумі 3962729,81 грн., тобто не скористалась своїм правом, визначеним законодавством України.

Відповідно до ч.2. ст. 14 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції що діяла до 19.01.2013 р.) вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.01.2013 р. по справі №5023/10655/11 затверджено реєстр конкурсних кредиторів та визнано заборгованість боржника, яка не була заявлена конкурсними кредиторами або заявлена після встановленого строку є такою, що погашена.

Також суд зазначає, що відповідно до п.1.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п. 2-2 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування підприємств оборонно-промислового комплексу» підлягає списанню податковий борг (у тому числі встановлений судовими рішеннями та реструктуризований) станом на 1 липня 2012 року, не сплачений станом на дату набрання чинності цим Законом, платників податків - підприємств оборонно-промислового комплексу, які включені до складу Державного концерну "Укроборонпром" (далі - підприємства оборонно-промислового комплексу), перед бюджетом (у тому числі податковий борг, який виник у зв'язку з порушеннями податкового, валютного та митного законодавства), а також грошові зобов'язання, які виникнуть у зв'язку із застосуванням механізму списання відповідно до статті 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку".

Позивач зазначив, що рішення про списання заборгованості, що є предметом даного спору, не було винесене, оскільки це не передбачено законодавством України, і пеня не могла бути відображена в картці особового рахунку позивача, а тому з огляду на положення Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1329 від 14.12.2012р. не могла бути списана.

У відповідності до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Так, відповідно до вимог статті 71 КАС України, передбачено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Отже, враховуючи вищевикладені обставини справи суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів до Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Завод імені В.О.Малишева" (код ЄДРПОУ 14315629, вул. Плеханівська, буд. 126, м. Харків, 61001) пеню за несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб за період 01.10.2009 р. по 31.03.2010 р. в сумі 27.36 грн. (двадцять сім гривень 36 копійок).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 10 червня 2014 року.

Суддя Д.В. Бездітко